Файл: ПОСІБН_ТОрГОВА.doc

Знак для товарів і послуг, яким маркуються товари, що виробляються, і послуги, що надаються, і який є візитною карткою підприємства, забов’язує підприємство дорожити своєю репутацією і постійно дбати про підвищення якості продукції, що випускається, оскільки поряд з відмітною функцією товарний знак формує у споживачів певне уявлення про якість продукції, що придбавається. Оскільки знак для товарів і послуг сприяє просуванню на ринок товарів, що маркуються ним, однією з його важливих функцій є реклама виробів, що випускаються. Він є активною зв’язувальною ланкою між виготівником і споживачем. Знак для товарів і послуг застосовується для захисту продукції, що випускається, від недобросовісної конкуренції на ринку.

Аналогічні функції виконує і географічна вказівка походження товару. Позначення товару географічною вказівкою місце його походження слугую гарантією наявності в товарі особливих неповторних властивостей, зумовлених місцем його виробництва.

В законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» знак для товарів і послуг (товарний знак, знак обслуговування) — це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб. Товарний знак чи знак обслуговування, виконує функцію «імені» товару чи послуги. При цьому товарний знак є об’єктом виключного права. Таким чином, товарний знак — юридично-визначений термін, у зв’язку з чим його переважно використовують в діловому переписуванні і текстах договорів.

Відповідно до ст. 420 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ)
до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать в тому числі і торговельні марки (знаки для товарів і послуг) Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Свідоцтво надає його власнику виключне право користуватися і розпоряджатися знаком за своїм розсудом, так само як і забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу. Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Власник свідоцтва має право проставляти поряд із знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстровано в Україні.

Пункт 3 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів, робіт, послуг» від 15.12.93 р. № 3689-XII також констатує, що «право власності на знак засвідчується свідоцтвом і строк його дії становить 10 років від дати подання заявки до установи і продовжується установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому Законом». Кількість продовжень не обмежується.

Свідоцтво України на знак для товарів і послуг є офіційним охоронним документом, що видається від імені держави уповноваженим на це органом - Державним департаментом інтелектуальної власності України (Держдепартамент) в особі Українського інституту промислової власності" (далі це Установа). Після припинення дії свідоцтва ніхто іншій, крім колишнього власника, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва.

Винятки, за якими реєстрація торгової марки не вимагається, визначаються

ч. 3 ст. 494 ЦКУ — «набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом».

Термін «знак обслуговування» вживається рідко. Зміст його той же, що в терміна «товарний знак», але стосовно послуг. Наприклад, позначення «Аеросвіт» вірніше назвати знаком обслуговування. Те же саме можна сказати про позначення, зареєстрованих для послуг аудиторів, патентних повірених, провайдерів, експертів, юристів, а також перукарень, хімчисток і багатьох інших.

Функція терміну «торгова марка» цілком збігається з функцією «товарний знак, знак обслуговування». Термін «торгова марка» — це один з варіантів перекладу англомовного терміна trade mark. Переклад слова trade позначає «ремесло», «професія», «торгівля». Слово mark переводиться як «знак», «мітка», «штамп», «фабричне клеймо», «марка», «фабрична марка». Таким чином, trade mark можна перевести як «знак (мітка) ремісника», «торгова марка», «торговий знак», «марка ремісника», «фабрична марка» і т.п. Значення цих словосполучень прямо вказує на походження самого терміна, — як найменування знака ремісника чи продавця, який індивідуалізує свій товар, щоб покупець міг відрізнити його від товару конкурента.

Термін «логотип» — дуже розповсюджений. Слово «логотип» є об’єднанням двох грецьких слів logos — слово і typos — відбиток. Його походження зв’язано з ручним набором типографських текстів, коли найбільш уживані слова і склади являли собою особливі літери за назвою логотипи. Застосування цього слова в даний час, як правило, зв’язано з позначеннями, що індивідуалізує конкретні товари чи послуги. Але не з усіма видами позначень, а тільки зі словесними. При цьому словесне позначення можна назвати логотипом, коли до словесного аспекту додається образотворчий аспект. Наприклад, словесне позначення «Кока-кола», виконане оригінальним фантазійним шрифтом — це логотип. Позначення може бути доповнено графічними чи образотворчими елементами, що по розміру, як правило, не є домінуючими над словесним елементом. Таким чином, термін «логотип» позначає особливу форму зображення словесного позначення. Це може бути позначення товару чи послуги, а також найменування фірми, підприємства, проекту.

Функцію логотипу в сучасному розумінні можна визначити, як створення візуального образа словесного елемента, здатного залишити «відбиток» у свідомості, а також у підсвідомості людини. У випадку офіційної реєстрації логотип стає знаком для товарів і послуг.

У 70-80-і роки слово «лейбл» (англ. label — ярлик, етикетка, бирка) вживалося в нашій країні, як позначення фірмової нашивки на одязі. Можна сказати, що термін мав пряме відношення до товарного знаку фірми.

Рекламний слоган — це ключова фраза, суть будь-якої реклами, тобто саме те, чим може привабити споживача рекламований товар, робота чи послуга. Це скорочений варіант, візитна картка реклами, що стисло передає основну думку. Слоган досить легко запам’ятовується, що привертає увагу до реклами і, відповідно, до конкретних товарів. Слоган «персоніфікує» рекламу. Так, наприклад, «Справжній смак живого пива», «Чистота — чисто «Тайд», «Смак бажання» тощо. Придумати вдалий рекламний слоган досить складно, тому зрозуміле бажання власників рекламованих товарів одержати монополію на використання таких гасел для своєї діяльності. Творчий внесок у їх створення сумніву не викликає.

Якщо слоган — це результат творчої праці, об’єкт авторського права (твір літератури «малих форм» такий, як приказки, загадки, прислів’я, афоризми, епіграми, епітафії тощо), то це означає наявність особистих немайнових і майнових прав автора на використання твору (слогану). Тобто копії твору можуть бути придбані та використані безпосередньо, з урахуванням цінності самого об’єкта (слогану).

Але навіщо використовувати слоган як окремий твір? Адже зрозуміло, що такий твір навряд чи принесе прибуток. Тому найбільш цікавим є інший аспект використання слогану як об’єкта виключного права — знак для товарів і послуг. Така реєстрація надає ефективну охорону слогану при використанні його іншою особою та використовується для маркування товару або послуги. Наприклад, правову охорону мають такі гасла: «Від серця до серця» (концерн «Рошен»), «Коли смачно, кажуть «на здоров’я» (реклама молока), «Райська насолода» (шоколад) тощо.

Слово «бренд» з’явилося у вживанні пізніше всіх перерахованих вище, але, мабуть, сьогодні воно найбільш уживано, і одночасно найменш визначено по змісту. У перекладі з англійського brand позначає: розпечене залізо, випалене клеймо, фабричне клеймо, фабрична марка, а також випалювати клеймо і друкуватися у пам’яті, залишати незгладиме враження.

Виходячи з буквального значення цього слова, воно, так само, як і товарний знак, виконує функцію індивідуалізації товару, послуги, фірми, але додатково до цьому «індивідуалізований образ» повинний стати незгладимим; при цьому спосіб виконання функції носить трохи агресивний характер. Бренд, як правило, зв’язаний з визначеним словом чи словесним вираженням. Брендом може бути найменування товару, послуги, фірми, не залежно від того, зареєстровані вони чи ні. Брендом стали називати імена яскравих історичних особистостей, що залишили у декількох поколінь нащадків незгладиму пам’ять про себе.

Спрощено можна відмітити, що термін «бренд» позначає деякий стійкий образ, свідомо і нав’язуваний посилено людині ззовні, мимоволі виникаючий у свідомості людини при сприйнятті визначеного слова, здатний формувати думки, спосіб життя і вчинки людини. Таким чином, виходячи з практики застосування цього терміна, функцію бренду можна визначити як формування автоматичних дій людини при сприйнятті визначеного слова. Зрозуміло, що кожен виробник хоче перетворити свій товарний знак у бренд.

Бренд може бути зареєстрований як товарний знак, а може бути і не зареєстрований. Бренд близький до юридичної сутності загальновідомого товарного знаку, що у результаті тривалого використання і реклами сформував у більшості споживачів позитивне відношення до товарів виробника, у силу чого він може охоронятися в більшості країн світу навіть без його реєстрації. Високе «положення» бренда вимагає постійної підтримки за рахунок нових ідей, нових винаходів, дизайнерських розробок, нових підходів до маркетингу.

Торгава марка (знак) для товарів і послуг

Реєстрація торгової марки. Об'єктом знака (торгової марки) можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Згідно зі ст. 492 ЦКУ «торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів».

Правова охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони.

Винятки, за якими реєстрація торгової марки не вимагається, визначаються ч. 3 ст. 494 ЦКУ — «набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом».

Реєстрація знака в іноземних державах. Будь-яка особа має право зареєструвати знак в іноземних державах. При реєстрації знака в іноземній державі, згідно з Мадридською угодою про реєстрацію знаків, заявка надається через Установу. Витрати, пов’язані з реєстрацією знака в іноземних державах, несе заявник чи, за його згодою, інша особа.

Функції органів виконавчої влади з питань інтелектуальної власності. Державні органи забезпечують реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, організовують приймання заявок, проведення їх експертизи, видають свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечують їх державну реєстрацію, забезпечують опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг, здійснюють міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності. Крім того, державні органи приймають нормативно-правові акти, організовують видавничу діяльність, науково-дослідну роботу, здійснюють перепідготовку кадрів щодо охорони інтелектуальної власності.

Права іноземних громадян. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права передбачені Законом, відповідно до міжнародних договорів. Іноземні громадяни, що проживають за межами України реалізують свої права через представників зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Умови надання правової охорони. Об’єктом знака можуть бути словесні, зображувальні, об’ємні та інші позначення, або їх комбінації виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Обсяг правової охорони, що надається, визначається наведеними у свідоцтві зображеннями знака і переліком товарів і послуг. Право на одержання свідоцтва має заявник з пріоритетом дати надання заявки.

Припинення дії свідоцтва на товарний знак. Власник свідоцтва може відмовитись від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Дія свідоцтва припиняється у разі несплати збору за продовження строку його дії. Дія свідоцтва припиняється за рішенням Суду (Арбітражного) у зв’язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг.

Визнання свідоцтва недійсним. Свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;

б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;

в) реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару, якщо раніше зареєстрований знак товарів і послуг складається тільки з цього зазначення.

Які позначення не можуть одержати правову охорону? Не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують:

державні герби, прапори та емблеми;
офіційні назви держав;
емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних

міжурядових організацій;

офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;
нагороди та інші відзнаки.

Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення і якщо на їх використання як елементів знака є згода відповідного компетентного органу держави або їх власників. В Україні таким компетентним органом є Міжвідомча комісія щодо погодження питань правової охорони знаків для товарів і послуг, яка утворена та затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001р. за № 151.

Також не можуть одержати правову охорону позначення, які: