ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.12.2021

Просмотров: 258

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

При отриманні біхромату натрію, як побічні продукти, утворюються карбонати, сульфати і сульфіти натрію.

Сіль – хлористий калій, що добувають із сильвініту KCl.NaCl, отримують галургічним методом, який заснований на різній розчинності KCl і NaCl в залежності від температури. В результаті утворюються галітові відходи. До кінця 1995р. тільки в Білорусі під полігони для складування галітових відходів відведено понад 3 тис. га.

Виробництво фосфорних добрив. Взагалі, вважається, що 50% підвищення урожайності досягається за рахунок добрив, 25% – за рахунок сортності насіння і 25% – за рахунок агротехніки. А за рахунок фосфору в основному і відбувається ріст рослин. Оскільки в повітрі фосфору немає, то основне поповнення фосфору відбувається із ґрунту. Основний процес термічного отримання фосфору такий:

Ca3(PO4)2+5C+3SiO2P2+5CO+CаSiO3.

Таким чином, на одну тону фосфору утворюється 8-10 т силікатного шлаку. Крім того, збагачений апатитовий концентрат після переробки утворює фосфогіпси – 4-6 тон на 1 тону Р2О5. Фосфогіпси, як правило, зберігаються у відвалах. На даному етапі вторинна їх переробка нерентабельна (приклад – відвали фосфогіпсів на колишньому вінницькому “Хімпромі”).


3.5 Хімія забруднюючих токсичних речовин і вплив їх на людину


Основною причиною зміни поведінки людини є нейрохімічні процеси, які відбуваються в нервовій системі. Мозок людини містить 100 млрд. клітин, відділених одна від одної проміжками (сінапсами), розміром 10–8 см. Механізм нервової реакції полягає в дифузії (переносі) особливих нейрохімічних речовин з однієї клітини в іншу. Вплив забруднень полягає в сповільненні або в розладі цих процесів дифузії. Як приклад впливу біохімічних процесів на психіку людини можна привести таку хворобу, як фенілкетонурія.

Відомо, що чисте повітря і вода є запорукою здоров’я і до­вголіття людини. Навіть незначне збільшення в них деяких токсичних домішок часто призводить до невиліковних хвороб усього людського організму. Важко сказати, чистота якого з трьох компонентів, що їх споживає організм людини з навколишнього середовища (повітря, вода, харчування), має більше значення для здоров’я. Але відомо, що за добу доросла людина споживає в середньому 12 кг (9300 л) повітря, тобто у 8 разів більше, ніж води, і в 12 разів більше, ніж харчів.

Між тим, ступінь техногенного негативного впливу на чистоту повітря вражає: щоранку будь-яка велика промислова держава ви­кидає в повітря понад 8 млн. тон високотоксичного монооксиду ву­глецю (CO – чадний газ) і 2 млн. тон оксидів азоту, понад 100 тис. л цих газів із додатковим вмістом до 60 кг токсичного пилу на кожно­го мешканця країни.

Аналогічна ситуація в США, і не краща в нашій країні. Спеціалісти вважають, що 60% захворювань людей спричиняє саме забруднення атмосфери. Особливе значення для здоров’я людини має гранично допустима концентрація (ГДК) токсичних речовин у повітрі, воді й продуктах харчування. Хронічне, хоч і незначне, пе­ревищення ГДК призводить до розладу функцій організму людини, пошкодження генного коду, а в разі значного перевищення – навіть до летальних наслідків.


Наведемо дані щодо токсичності деяких речовин, симптоми ура­ження організму і можливі захворювання.

SO2 – діоксид сірки, або сірчистий ангідрид. Надходить через органи дихання, сильно подразнює слизову оболонку, викликає покашлю­вання, інколи блювання. За перевищення ГДК (залежно від тривалос­ті дії) спричиняє отруєння, гострий бронхіт, втрату свідомості, набряк легенів. У деяких промислових містах за постійного вмісту в повітрі SO2 в кількості 0,03 мг/л у людей розвивається хронічний катар ди­хальних органів, кон’юнктивіт, карієс, малокрів’я, порушується фун­кція печінки, знижується імунітет до різних інфекцій. Гранично допу­стима концентрація (ГДК) SO2 в повітрі – 0,01 мг/л (г/м3).

H2SO4 – тетраоксосульфат диводню (більш відома назва – сір­чана кислота). Випаровуючись, діє аналогічно діоксиду SO2. За од­ночасної дії Н2SO4 і SO2 токсичний ефект посилюється. ГДК (Н2SO4) = 0,001 мг/м3).

NmОn – оксиди азоту (нітрогази). Дія аналогічна дії SO2, крім то­го, спричиняють порушення обміну поживних речовин, серцеву слаб­кість, нервовий розлад, зниження артеріального тиску. Надлишок ніт­ратів у питній воді викликає у немовлят синюшність, утруднене дихання, порушення сну. Хронічне вдихання оксидів азоту з повітрям призводить до емфіземи легенів, порушення вітамінного обміну.

H2S – сульфід диводню (сірководень) – високотоксична отрута. Загальний характер його дії виявляється в ураженні центральної нервової системи, зниженні забезпечення киснем органів і тканин, зменшення кількості еритроцитів у крові. Розчин H2S у воді спричи­няє екземи і дерматити шкіри, уражає очі (світлобоязнь, хронічна сльозотеча). ГДК – 0,01 г/м3. Міститься в коксохімічних і природ­них газах, викидах хімічних заводів.

CO – монооксид вуглецю (чадний газ). Уражає кров, утворюю­чи з гемоглобіном стійку білкову сполуку – карбоксигемоглобін, який перешкоджає транспортуванню кисню з легенів в організм. CO – дуже підступний газ без запаху і кольору і початкове отруєн­ня малопомітне. Симптомами отруєння є швидке втомлювання, головний біль, біль у серці, нудота. ГДК – 0,03 г/м3. У найбільшій кількості міститься у вихлопних газах автомашин, отруюючи вулиці великих міст.

NH3 аміак. Впливає на органи дихання і центральну нервову систему, спричиняє кон’юнктивіт, катар верхніх дихальних шляхів, знижує імунітет проти інфекцій. NН3 в промисловості і торгівлі ви­користовують в холодильних установах, у побуті розчин NH3 у воді відомий під назвою нашатирного спирту. ГДК – 0,02 г/м3.

Hg – ртуть. За хронічного отруєння парами Hg уражаються система травлення, нирки, нервова система, спостерігається тремтіння рук. ГДК – 10мг/м3. Краплини розлитої ртуті в приміщенні роблять його непридатним для перебування людини.

Cr хром. Токсичні сполуки хрому, особливо вищої валентнос­ті, спричиняють алергію, астматичний стан, кровотечу. Небезпечні концентрації його створюються у відходах електролітів після проце­су хромування металевих деталей.


Пил кадмію (Cd) і берилію (Be). Особливо токсичними є окси­ди кадмію і берилію. Спричиняють дистрофію внутрішніх ор­ганів. Збільшення кількості кадмію в організмі спричиняє серцеві хвороби, а хронічне отруєння оксидом берилію має навіть леталь­ні наслідки.

Олефіни і парафіни. Справляють наркотичний вплив на нервову систему і затримують фізичний розвиток організму. ГДК гасу, уайтспириту – 0,3 мг/л.

Ароматичні сполуки. Порушують нервову діяльність, спричи­няють головний біль, ламкість кровоносних судин, лейкоз і недо­крів’я. Містяться в деяких хімічних розчинах, лаках, бітумах, гудро­нах, вихлопних автомобільних газах тощо.

Метиловий спирт (СН3ОН). Уражає зоровий нерв, що призво­дить до сліпоти, спричиняє цироз печінки, катар шлунку, атероскле­роз, хвороби нирок і психічні хвороби. Міститься в антифризах, розчинниках, технічному етиловому спирті. ГДК – 0,05 г/м3.

Ацетон 3Н6О) – накопичується в організмі, спричиняє недокрів’я, катар верхніх дихальних шляхів. ГДК – 0,2 г/м3 .

Фенол і його сполуки – спричиняють ембріотоксичний вплив, тобто отруєння ними призводить до народження нежиттєздатних ді­тей з аномаліями розвитку. ГДК – 0,005 г/м3. Міститься в деяких смолах, лаках і пластмасах.

Нітро- і амінопохідні (R – NO2, R – NH2), які широко вживають­ся в хімії барвників і лаків, уражають центральну нервову систему. ГДК – 0,01...0,3 г/м3.

Нині найгострішою проблемою в світі є забезпечення населення питною, а промисловість – технологічно придатною прісною водою. Прісна вода – це дефіцитний природний ресурс, що становить лише близько 2,5% від усієї маси води на планеті. Звернімо увагу, що поло­вину всієї прісної води “законсервовано” у льодовиках і поки що вона є малодоступною.

У нашій країні значну проблему становить хлорування питної води для знешкодження мікроорганізмів – збудників таких інфек­ційних захворювань, як холера, тиф, поліомієліт, гепатит та ін. Вна­слідок забруднення природних джерел води різними органічними сполуками останні утворюють із хлором небезпечні для здоров’я хлорорганічні сполуки. Деякі вчені вважають, що вживання такої води спричиняє пригнічення імунної системи організму, ушкоджен­ня печінки, нирок і навіть онкологічні захворювання. За даними ла­бораторії Грінпіс концентрація хлорорганічних речовин у Дніпрі значно перевищує гранично допустимий рівень.

У зв’язку із цим, багато країн світу давно відмовилися від хлорування води і застосовують інші нешкідливі для здоров’я мето­ди, такі як обробка озоном, ультрафіолетовим опромінюванням тощо. У країнах Європи, які беруть воду із Рейну, використовують комплек­сний ефективний метод повільної біофільтрації і обробки озоном, що забезпечує високу якість питної води. На жаль, у нашій країні продовжують хлорувати воду. Звичайно, застосування нових, безпе­чних для здоров’я технологій очищення води потребує додаткових витрат, але вони в кінцевому підсумку завжди будуть менші, ніж ви­трати на лікування людей.


Значну небезпеку для людського організму становлять пестици­ди, особливо хлорвмісні та фосфорорганічні. Щорічно більше, ніж у 70 країнах пе­стицидами отруюються тисячі людей. За даними США економічні збитки цієї країни від захворювань, спричинених забрудненням, сягають понад 2 млрд доларів на рік. Отже, і в цьому аспекті екологічні проблеми зв’язані з економічними.