Файл: Методичні рекомендації до виконання випускної кваліфікаційної роботи бакалавра галузі знань 28 Публічне управління та адміністрування.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 12.12.2023
Просмотров: 40
Скачиваний: 1
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
8 рецензією.
Відгук наукового керівника має свідчити про самостійність дослідження, актуальність теми, відповідність змісту роботи до плану, оцінювати як якість виконання роботи, так і якість праці студента над нею і містити висновок про можливість допуску випускної роботи до захисту в ЕК.
Рецензія має свідчити про достовірність наведеної у роботі інформації, підтверджувати актуальність теми для організації, самостійність виконання студентом дослідження, практичну значущість аналітично-рекомендаційного розділу.
Захист випускної роботи відбувається на відкритому засіданні Екзаменаційної комісії.
За результатами захисту випускної роботи та успішної здачі комплексного екзамену Езаменаційна комісія вирішує питання про присвоєння випускнику кваліфікації „Бакалавр з менеджменту” і про видачу диплома державного зразка.
4. СТРУКТУРА ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Орієнтована структура кваліфікаційної роботи:
Структура бакалаврської роботи – це чітко регламентована послідовність розміщення її основних складових компонентів довідково-супровідного і змістового характеру. Вона відображає зовнішнє розміщення і внутрішній логічний зв’язок дослідження і свідчить про рівень її загальної методологічної підготовки. Структурна побудова тексту роботи має відповідати загальноприйнятій логіці будь-якої наукової роботи.
Так, бакалаврська робота містить: вступ до проблеми та її експозицію (загальний опис), основну частину (розділи: теоретичний, дослідницько-аналітичний, рекомендаційний, кожний з яких складається не менше ніж з двох підрозділів); висновки (характеристику та оцінювання ступеня досягнення мети роботи та її науково-методичних та практичних результатів).
Загальна структура бакалаврської роботи складається зі структурних частин
(табл. 2).
Таблиця 2
Загальна структура бакалаврської роботи
Назва структурної частини
Рекомендований обсяг, сторінок
Додаток
Титульна сторінка
1
В
Завдання на бакалаврську роботу
1
Г
Анотація
1-2
Д
Зміст
1-2
Е
Вступ
2-3
-
Основна частина роботи, поділена на розділи, підрозділи
45-50
-
Висновки
3-4
-
Список використаних джерел не менше ніж 30 найменувань
Ж
Додатки
-
Бакалаврська робота, подана до захисту, супроводжується відгуком наукового
9 керівника та рецензією з організації, яка була базою дослідження.
Рекомендований обсяг бакалаврської роботи від 55 до 65 сторінок. До цього обсягу не включають список використаних джерел та додатки. Допускається відхилення в межах ± 10 %. Усі найменування структурних компонентів бакалаврської роботи одночасно є її заголовками.
5. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ
Робота має виконуватися студентом у повній відповідності до затверджених календарного плану та завдання. У випадках відставання від графіка студент зобов’язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри.
План випускної роботи має бути складним і містити: вступ, три розділи, кожний з яких складається не менш ніж з двох параграфів; висновки та пропозиції, список літератури та додатки.
Вступ містить обґрунтування актуальності й практичної значущості обраної теми бакалаврської роботи, визначає мету та завдання роботи, предмет, об'єкт дослідження і надає коротку інформацію про нього; стисло характеризує використані методи й інформаційні джерела дослідження, а також отримані результати, які містять елементи новизни (розроблені пропозиції).
У вступі обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки. Висвітлення актуальності не має бути багатослівним, містити посилання на прізвища вчених і відомих практиків, які займалися дослідженням обраної проблеми, та їхні здобутки, а також невирішені питання, що об'єктивно обґрунтовують необхідність подальших розробок цієї проблеми. Вступ містить формулювання мети роботи та завдань, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "дослідження ...",
"вивчення ...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Отже, при визначенні мети дослідження рекомендується використовувати такі формулювання: «Наукове обґрунтування теоретико-методологічних засад і практичних аспектів..... та розробка рекомендацій щодо…», «Розроблення і наукове обґрунтування методичних положень і практичних рекомендацій щодо…»,
«Розвиток науково-методичних підходів та практичних аспектів щодо…».
Наприклад, якщо тема роботи – «Аналіз розвитку персоналу органу публічної влади», то метою роботи, може бути – обґрунтування вибору методичного підходу до аналізу розвитку персоналу органу публічної влади. Метою дослідження має бути удосконалення ефективності діяльності за цим напрямом дослідження.
Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію та яке обране для вивчення. Не слід називати об'єктом дослідження конкретне підприємство, організацію, установу чи орган державної влади або його підрозділ, на прикладі якого виконується робота, адже це є базою дослідження.
Предмет дослідження – конкретне завдання, що міститься в межах об'єкта дослідження. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне та часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження, саме на нього спрямована увага студента,
10 оскільки предмет дослідження визначає тему випускової бакалаврської роботи.
Також у вступі подають перелік методів дослідження, які використовуються для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи
іншим методом.
Наприклад: процеси прийняття ключових рішень щодо розвитку територіальної громади; професійний розвиток державних службовців тощо. Для зазначених випадків об’єктами реального світу можуть бути, наприклад:
Павлоградська міська рада та її виконком, Запорізький центр перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій. У назві теми роботи об’єкт реального світу може бути відображений у дужках після теми.
Наприклад: «Удосконалення діяльності керівника в органах державної влади (на прикладі Черкаської обласної державної адміністрації)».
У вступі слід також навести результати, отримані у випускній бакалаврській роботі, вказавши на ознаки, що відрізняють їх від наявних в теорії та практиці, тобто навести результати, що містять елементи наукової новизни. Формулювання положень наукової новизни повинне мати такі стійкі висловлювання: "особливість результату полягає в ...", "що на відміну від наявних, характеризується ...". Назва кожного розділу має відображати сутність питань, що розкриваються. Не допускається застосовувати назви "Теоретичний розділ", "Аналітико-дослідницький розділ" або "Проектно-рекомендаційний розділ".
У теоретичному розділі розглядають загальні підходи до досліджуваної теми з використанням різноманітних літературних джерел, можливе зіставлення різних точок зору, використання опублікованих статистичних даних з посиланням на джерела. Розділ містить теоретичне обґрунтування, суть, значення, кваліфікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження (розробки), методичні підходи. Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності організації.
Теоретичний розділ має містити 2 – 4 підрозділи. У підрозділах першого розділу випускної роботи розглядаються загальні теоретичні та методичні підходи до вирішення проблеми з використанням літературних джерел із досліджуваної тематики, на які обов'язково треба робити посилання. Порівняння різних поглядів, використання опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела є необхідними. Бажано ілюструвати текст графічним матеріалом: схемами, графіками, алгоритмами, діаграмами.
Бакалаврська робота повинна відображати позицію автора, і тому в ній завжди присутні елементи наукової дискусії та полеміки. При вивченні літератури не варто повністю запозичувати прочитаний текст. Слід відбирати тільки наукові факти, які становлять основу наукового знання, відображають об’єктивні властивості речей і процесів. Наукові факти характеризуються такими особливостями, як: новизна, точність, об’єктивність і достовірність. Про достовірність вихідної інформації може свідчити не тільки характер джерела, але й науковий, професійний авторитет автора, його належність до тієї чи іншої наукової школи.
Аналітико-дослідницький розділ. Після розгляду проблем бакалаврської
11 роботи в теоретичному аспекті студент переходить до виконання аналітичного розділу роботи. Він повинен мати назву "Комплексний аналіз діяльності ... (назва організації, рівня публічного управління, регіону)". Цей розділ містить два-три підрозділи. Перший підрозділ має називатися "Коротка характеристика діяльності " і його обсяг становить 3 – 4 сторінки. У ході складання характеристики бази дослідження необхідно подати такі дані про неї: повне найменування; призначення; організаційну структуру; основні види діяльності тощо. Далі на базі статистичної звітності дається економічна та функціональна характеристика діяльності бази дослідження (держави, регіону, установи, організації тощо). Другий підрозділ аналітичного розділу має містити аналіз основних показників. Термін, за яким у другому розділі здійснюється аналіз, має бути не меншим ніж три роки, що характеризуватиме процес в динаміці. Студенту слід приділити значну увагу формулюванню висновків. Важливість цього завершального етапу здійснення аналізу зумовлюється тим, що його результати є базою для виконання робіт на наступній стадії опрацювання теми бакалаврської роботи – під час підготовки й обґрунтування проектних рекомендацій щодо усунення наявних недоліків, а також удосконалення організації вирішення проблем бакалаврської роботи. Тому студент повинен звернути особливу увагу на чіткість визначення складу та формулювання висновків з аналізу.
Проектно-рекомендаційний розділ. Завданням третього розділу є розроблення конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей публічного управління, а також висновків, зроблених у другому розділі дослідження. Назва розділу формулюється, наприклад, у такий спосіб: "Удосконалення... (предмет дослідження) на ... (база дослідження)" або "Розроблення пропозицій ... (предмет дослідження) на
... (база дослідження)". Обсяг цього підрозділу – 18 – 20 сторінок.
Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності мають вiдповiдати напряму дослiдження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв’язку i як наслiдок
− висновкiв з аналiзу, який проведено у другому роздiлi, вiдштовхуючись вiд виявлених вiдхилень, проблем та недолiкiв.
Пропозиції щодо вирішення проблем (проблемної ситуації) можуть мати вигляд концепції проекту або плану організаційних, фінансових, соціальних
інноваційних, технологічних заходів з обов’язковим обґрунтуванням їх ефективності, результативності або суспільної корисності, а також необхідних витрат ресурсів.
Висновки – це завершальний етап бакалаврської роботи. У них коротко наводяться найбільш важливі теоретичні та практичні положення, які містять оцінку досягнутих результатів з погляду відповідності меті випускової роботи та поставленим у вступі завданням, пропозицій щодо вдосконалення досліджуваного напряму. Послідовність висновків має відповідати поставленим і наведеним у вступі завданням та повно характеризувати новизну результатів роботи та їхню практичну значущість.
Робота повинна мати обсяг 3,5-4 умовно-друкованих аркушів або 60-80 друкованих аркушів. Мова бакалаврської роботи – державна, стиль науковий, чіткий, без орфографічних та синтаксичних помилок, послідовність – логічна.