Файл: Лекция 5 МонтажПЛ.doc

Добавлен: 07.02.2019

Просмотров: 979

Скачиваний: 7

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Кінцеві опори розраховуються на односторонній натяг усіх проводів.

Відгалужувальні опори розраховуються на результую­че навантаження від натягу всіх проводів.

У випадку встановлення опор на затоплюваних ділянках траси, де можливі розмиви ґрунту або льодохід, опори повинні бути укріплені (підсипка землі, замощення, улаштування банкеток, установлення льодорізів).


3.2 Конструкції пор















Рисунок 1 - Схема траси повітряної ліній і типи встановлених опор















а б



а) проміжна опора типу П-0,4; б) анкерна опора типу А-0,4

Рисунок 2 – Залізобетонні опори ПЛ 0,38 кВ















а) проміжна опора типу П-10; б) анкерна опора типу А-10

Рисунок 3 – Залізобетонні опори ПЛ 10 кВ
















а) кінцева типу КА-10; б) кутова для кута 90 типу УАА-10.

Рисунок4 – Залізобетонні опори ПЛ 10 кВ:

4 Улаштування повітряних ліній електропередач із самонесучими ізольованими проводами


4.1 Загальні вимоги

Повітряні лінії електропередавання слід розташовувати таким чином, щоб їх опори не загороджували входи в будівлі і в'їзди у двори, не утруднювали рух транспорту і пішоходів. У місцях, депонує небезпека наїзду транспорту (в'їзди у двори, біля з'їздів з доріг, у разі перетину доріг тощо) опори рекомендується. Захищати від наїзду (наприклад, відбійними тумбами).

Допускається прокладання СІП на стінах будинків і споруд з урахуванням вимог пункту 2.4.55 та вимог глави 2.1.

Якщо лінія електропередавання проходить лісовими масивами або зеленими насадженнями, вирубка просік є не обов'язковою; у цьому разі допускається вирубу­вання окремих дерев, які створюють загрозу для проводів лінії.

Відстань від проводів за найбільшої стріли провисання або найбільшого їх відхилення до дерев і кущів для СІП не нормована, а для неізольованих проводів має бути не мен­шою ніж 1 м з кожного боку ПЛ.

На кожній опорі лінії електропередавання на висоті не менше ніж 1,5 м від землі повинні бути встановлені (нанесені) порядковий номер і рік встановлення опори. Крім того, на першій від підстанції опорі і на опорах, що обмежують перетин з іншими лініями, додатково повинні бути нанесені диспетчерський номер лінії та номер підстанції, від якої ця лінія відходить. На опорах, які встановлю­ють на відстані менше 4 м від кабельних ліній зв'язку, додатково повинні бути встановлені (нанесені) плакати або застережні знаки, на яких зазначають відстань від опори до лінії зв'язку, ширину охоронної зони і телефони власника лінії зв'язку та лінії електропередавання.

Кріплення СІП на магістральних ділянках ПЛІ і відгалуженнях від них необхідно здійснювати із застосуванням такої лінійної арматури:

- кріплення утримної жили (утримних жил) на проміжних і кутових проміжних опорах за допомогою підтримувальних затискачів;

  • анкерне (кінцеве) кріплення утримної жили (утрим­них жил) на опорах анкерного типу, а також кінцеве кріплення утримної жили (утримних жил) відгалуження на опорі і на вводі у будівлю (споруду) — за допомогою натяжних (анкерних) затискачів.


За допомогою відгалужувальних затискачів, які проколюють ізоляцію СІП, здійснюються:

  • відгалуження від ізольованих жил магістралі;

  • приєднання заземлювальних провідників до ізольо­ваної жили, яка виконує функцію PEN (РЕ ) - провідника;

  • приєднання ліхтарів вуличного освітлення до ліхтарної жили та до ізольованого PEN - провідника і з'єднання корпусів світильників з PEN - провідником;

  • приєднання заземлювального провідника опори до ізольованого PEN - провідника.

У разі застосування СІП з ізольованою утримною жилою підтримувальні та натяжні (анкерні) затискачі повинні мати вкладиші або корпуси з ізоляційного матеріалу, які запобігають руйнуванню ізоляції проводів.

Відгалужувальні затискачі повинні забезпечувати надійний контакт відгалуження (приєднання) без зняття ізоляції з ізольованих жил СІП.

Затискачі, за допомогою яких здійснюється відгалуження від ізольованих жил або приєднання до них, повинні мати захисні ізолювальні кожухи.

4.2 Кліматичні умови

Кліматичні умови для розрахунку ліній напругою до 1 кВ у нормальному режимі слід приймати згідно з 2.5.30-2.5.63 як для ПЛ першого класу безвідмовності.

Кліматичні навантаження і впливи для розрахунку і вибору конструкцій ПЛ вище 1 кВ приймаються на підставі карт територіального районування України.


Рисунок 5 – Карта районування території України за характеристичними

значеннями ожеледі

Захисні і секціонувальні пристрої, які встанов­люються на опорах, слід розташовувати на висоті не нижче 3,0 м, а апарати для приєднання електроприймачів — на ви­соті 1,6 м від поверхні землі.

Відстань між неізольованими проводами ПЛ на опорі і в прогоні за умовою їх зближення в прогоні за най­більшої стріли провисання до 1,2 м повинна бути не менше 0,6 м. За найбільшої стріли провисання понад 1,2 м цю відстань необхідно збільшувати пропорційно відношенню найбільшої стріли провисання до стріли 1,2 м.

Відстань по вертикалі між проводами різних фаз на опорі в разі відгалуження від ПЛ, а також у разі перети­ну різних ПЛ напругою до 1 кВ на спільній опорі повинна бути не менше ніж 0,1 м. Відстань від проводів ПЛ до будь-яких елементів опор повинна бути не менше ніж 0,05 м.

Сумісне підвішування на спільних опорах неізольованих проводів ПЛ напругою до 1 кВ та СІП допуска­ється за дотримання таких вимог:

  • неізольовані проводи ПЛ повинні бути розташовані вище СІП;

  • відстань між проводами ПЛ і СІП на опорі і в прогоні за температури повітря плюс 15°С без вітру повинна бути не менше ніж 0,5 м.

У разі сумісного підвішування на спільних опорах різних кіл ПЛІ відстань між СІП різних кіл на опорі і в прогоні повинна бути не менше ніж 0,3 м.

У разі сумісного підвішування на спільних опорах неізольованих проводів ПЛ напругою до 10 кВ і проводів ПЛІ або ПЛ напругою до 1 кВ необхідно забезпечувати виконання таких вимог:


лінію до 1 кВ необхідно влаштовувати за розрахунковими умовами ПЛ напругою до 10 кВ;

  • проводи ПЛ напругою до 10 кВ слід розташовувати вище проводів лінії до 1 кВ. Відстань по вертикалі між ближніми проводами ліній різної напруги на спільній опорі, а також у прогоні за температури повітря плюс 15 °С без вітру повинна становити не менше ніж: 1 м - у разі підвішу­вання СІП і 2,0 м — у разі підвішування неізольованих про­водів ПЛ напругою до 1 кВ;

  • проводи ПЛ напругою до 10 кВ, які прокладаються на штирових ізоляторах, повинні мати подвійне кріплення.

У разі сумісного підвішування на спільних опорах проводів ПЛЗ напругою 10 кВ і проводів ПЛ або ПЛІ напругою до 1 кВ необхідно забезпечувати виконання таких вимог:

  • лінію до 1 кВ необхідно влаштовувати за розрахун­ковими умовами ПЛЗ напругою до 10 кВ;

  • проводи ПЛЗ 10 кВ необхідно розташовувати вище проводів лінії до 1 кВ. Відстань по вертикалі між ближніми проводами ліній різної напруги на спільній опорі, а також у прогоні за температури повітря плюс 15°С без вітру повин­на становити не менше ніж: 0,5 м — у разі підвішування СІП і 1,5 м —у разі підвішування неізольованих проводів ПЛ до 1 кВ;

  • кріплення проводів ПЛЗ напругою до 10 кВ на шти­рових ізоляторах повинно бути посиленим.

На опорах відгалужень від ПЛ з неізольованими проводами рекомендується застосовувати багато шийкові ізолятори або здійснювати відгалуження із застосуванням додаткових ізоляторів.

4.3 Габарити, перетини і зближення

Відстань по вертикалі від самоутримних проводів ПЛІ за найбільшої стріли провисання до поверхні землі в населеній і ненаселеній місцевості або до проїзної частини вулиці повинна бути не менше ніж 5,0 м. У важкодоступній місцевості ця відстань може бути зменшена до 2,5 м, а в недоступній місцевості (схили гір, скелі) — до 1 м.

У разі перетину непроїзної частини вулиці відгалужен­нями до вводів в будівлі (споруди) відстань від СІП до тротуарів і пішохідних доріжок за найбільшої стріли провисання повинна бути не менше ніж 3,5 м. У випадку немож­ливості дотримання зазначеної відстані встановлюється додаткова опора або ввідна конструкція на будівлі (споруді).

Відстань по вертикалі від СІП відгалуження вводу в будівлю (споруду) до поверхні землі перед конструкцією вводу повинна бути не менше ніж 2,75 м.

Відстань по вертикалі від неізольованих прово­дів ПЛ до поверхні землі в населеній і ненаселеній місцевостях і до проїзної частини вулиці за найбільшої стріли про­висання повинна бути не менше ніж 6,0 м. У важкодоступній місцевості ця відстань може бути зменшена до 3,5 м, а в недоступній місцевості (схили гір, скелі) — до 1 м.

Відстань по горизонталі від самоутримних проводів ПЛІ за їх найбільшого відхилення до елементів будівель і споруд повинна бути не менше ніж: 1,0м-до балконів, терас та вікон і 0,15 м —до глухих стін будівель і споруд.


Допускається проходження ПЛІ над дахом (покрівлею) промислових будівель і споруд (крім зазначених у главах 4 і 5 ДНАОП 0.00-1.32-01) за умови, якщо відстань від покрівлі до СІП становить не менше ніж 2,5 м.

Ця глава Правил поширюється на повітряні лінії електропередавання, які проектуються, заново будуються та реконструюються, напругою вище 1 кВ до 750 кВ, з неізольованими проводами (ПЛ), і напругою вище 1 кВ до 35 кВ, з проводами із захисним покриттям – захищеними проводами (ПЛЗ). На ПЛЗ поширюються вимоги до ПЛ відповідної напруги та вимоги, окремо зумовлені для них у цих Правилах.


5 Технологія монтажу ПЛ


5.1 Технологічні операції по монтажу ПЛІ

Включають:

  • розкочування проводів СІП;

  • з’єднання будівельних довжин СІП;

  • натягування та закріплення СІП на опорах;

  • з'єднання СІП на відгалужу вальних і анкерних опорах;

  • монтаж відгалужень до вводів в будівлі (споруди);

  • заземлення нульової жили СІП і металоконструкцій опор;

  • приєднання СІП до обладнання на ПЛІ;

  • особливості монтажу СІП на пере одних опорах через інженерні споруди.

Монтаж СІП рекомендується виконувати на анкерній ділянці довжиною не більше ніж 0,8 км у світлу пору доби.

Перед виконанням монтажу СІП повинні бути закінчені такі роботи:

  • установка опор з металоконструкціями;

  • виконані контури повторних та грозозахисних заземлень та приєднанні до нижніх випусків опор в місцях призначених проектом;

  • виконано улаштування пристроїв захисту інженерних споруд на переходах;

  • знесення будівель, які заважають будівництву, передбачене проектом;

  • траса розчищена від дерев та насаджень, які заважають монтажу СІП;

  • доставлені барабани з СІП, арматура та інші матеріали, необхідні для проведення монтажу СІП;

5.2 Кліматичні умови монтажу СІП

Роботу по монтажу СІП виконувають при таких граничних атмосферних умовах:

    • температура повітря не нижче, зазначеної в сертифікації СІП;

    • швидкість вітру – не більше за 10 м/с;

    • відсутність грози;

    • відсутність на опорах інею, ожеледиці;

    • незначні опади (мряка);

При сильному дощі, густому тумані, снігопадові роботу не починають, але почату операцію допускається завершити.

5.3 Розкочування СІП

Роботи виконують ланкою бригади в кількості п’яти чоловік. Для виконання робіт ланка ділиться на дві групи, які ведуть роботи паралельно. Перша ланка у кількості двох чоловік встановлює барабан з СІП на розкочувальний пристрій, друга встановлює розкочувальні ролики (ST 26.11 – для кінцевих опор, ST 26.1 –для проміжних опор ) на опорах і вкладає в них розкочувальний трос.

Розкочування СІП виконується з розкочувального пристрою, який встановлюють на відстані 10-15 м від анкерної опори. З установленого барабану змотується провід в сторону монтажу до кінцевої опори, перевіряється надійність кріплення барабану та плавність його обертання. Розкочування закінчується, коли кінець СІП зайде за анкерну опору в кінці анкерної ділянки, після цього кінець СІП спускають на землю. При встановленні натяжного затискача необхідно передбачити після нього запас проводу:


- 0,3 - 0,5 м – для кутових анкерних і анкерних опор;

- 0,06 - 0,1 м – для кінцевих опор;

- 1,5 - 2,5 – для кінцевих опор з кабельними муфтами;

- 5,5 м – для опор, на яких встановлюється щогловий рубильник або ящик секціонування.

Після розкочування СІП на кінцевій опорі на кінці ізольованих фазних жил надягають кінцеві заглушки.

В процесі монтажу виникає необхідність з’єднання будівельних довжин СІП. Ці роботи виконуються ланкою бригади у кількості 3 чоловік. Розташування з'єднання жил СІП після натягання повинно знаходитись в прогоні. В одному прогоні допускається не більш одного з’єднання СІП. У прогонах, що перетинають інженерні споруди, з'єднання СІП не допускається.

Спочатку виконують з'єднання утримних (нульових) жил, а потім фазних. З'єднання утримних жил СІП виконується з дотриманням маркування жил з’єднувальними затискачами для ізольованих жил. Для з’єднання кінці жил випрямляють, рівно обрізають кабельними ножицями. Обрізання виконується таким чином, щоб з'єднання були на відстані 15-20 см одне від одного. З кінців утримних жил знімається ізоляція, кінці вводяться в затискач і опресовуються.

З’єднувальні затискачі:

C

затискачі автоматичні для з'єднання неізольованої

утримної жили СІП

IL 1 - червоний

CIL 2 - сірий

CIL 3 – рожевий CIL 4 – зелений CIL 5 – синій


C

затискачі автоматичні для з'єднання ізольованої

утримної жили СІП

IL 1 - червоний

CIL 2 – сірий

CIL 3 – рожевий


S

затискачі пресумні для з'єднання ізольованих фазних

і нульових жил сіп методом пресування.

J 8.25

SJ 8.35

SJ 8.50

SJ 8.70

SJ 8.95

SJ 8.120


5.4 Натягування та закріплення СІП на опорах

Роботи з натягування, візування і закріпленню СІП в анкерному прогоні виконує ланка робітників у кількості – 5 чоловік.

Натягування СІП здійснюється за допомогою тягового механізму, який встановлюється за барабаном на продовженні осі ПЛІ на відстані 20-25 м від анкерної опори. Натягування СІП з контролем зусилля в утримних жилах виконується за допомогою динамометра, котрий закріплюється між монтажним затискачем і тяговим механізмом. При рухові тягового механізму контролюється зусилля тяжіння і при досягненні проектного тяжіння подається сигнал на зупинку тягового механізму. Після 10-15 хвилинної витримки під монтажним натягом перевіряється тяжіння і СІП, і при необхідності, виконується доведення його до проектного. Після цього електролінійник піднімається на опору і робить на утримних жилах мітку, що відповідає експлуатаційному положенню натяжного затискача. По мітці на СІП встановлюється натяжний затискач. Після закріплення СІП на анкерних опорах виконується закріплення СІП на проміжних опорах.

На кутових проміжних опорах роботи виконуються з застосуванням ручної лебідки і двох монтажних затискачів, прикріплених до неї за допомогою тросів.

Застосовується також натягування і візування СІП з контролем стріл провисання за допомогою візирних рейок.