Файл: Питання до модульної контрольної роботи.doc

Добавлен: 08.02.2019

Просмотров: 329

Скачиваний: 4

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Питання до модульної контрольної роботи

з дисципліни ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

для студентів 5-го курсу

Державного університету телекомунікацій



1. Основний принцип організації ЦЗ в Україні:

1) територіальний; 2) територіально-виробничий;

3) ЦЗ є частиною МВС; 4) виробничий.

2. Начальником ЦЗ області (міста, району, підприємства) є:

1) головний лікар області; 2) голова обласної держадміністрації;

3) начальник штабу ЦЗ області; 4) начальник МВС області.

3. Надзвичайні ситуації за походженням поділяються на:

1) природні, техногенні

2) природні, метеорологічні, техногенні, екологічні

3) соціальні, природні, екологічні, техногенні.

4) техногенні, соціальні, природні

5) техногенні, природні, антропогенні, соціальні

4. Які з критеріїв використовуються для класифікації НС за рівнем (державні, регіональні, місцеві, об’єктові):

1) Кількість постраждалих та врятованих осіб від НС.

2) Кількість залученої техніки та особового складу формувань ЦЗ для ліквідації наслідків НС.

3) Кількість постраждалих осіб від НС.

4) Кількість врятованих осіб від НС.

5. Строки приведення формувань ЦЗ у готовність не повинні перевищувати:

1) 16 годин; 2) 12 годин;

3) 18 годин; 4) 24 годин.

6. Яка ступінь ураження людей буде при впливі на них на відкритій місцевості ударною хвилею вибуху з надмірним тиском у фронті ударної хвилі DРф=30 кПа (50, 70, 100 кПа):

1) легкі травми; 2) середні травми;

3) важкі травми; 4) надзвичайно важкі травми.

7. Вражаючу дію світлового випромінювання визначає основний параметр:

1) потужність ядерного вибуху; 2) час світіння;

3) величина світлового імпульсу; 4) прозорість атмосфери.

8. Вражаючу дію ударної хвилі визначає основний параметр:

1) потужність ядерного вибуху; 2) ступінь руйнування будівель, споруд;

3) надмірний тиск у фронті ударної хвилі; 4) швидкість потоку повітря.

9. Уражаючим фактором ядерного вибуху є:

1) величина світлового імпульсу; 2) проникаюча радіація;

3) надмірний тиск у фронті ударної хвилі; 4) рівень радіації.

10. При азимуті середнього вітру Àв=1350 зона радіоактивного забруднення буде формуватися в напрямі:

1) на північний захід; 2) на північний схід;

3) на південний захід; 4) на південний схід.

11. Через 2 доби після аварії на АЕС (ядерного вибуху) рівень радіації зменшиться в порівнянні з рівнем радіації на 1 годину:

1) в 10 разів; 2) в 100 разів;

3) в 50 разів; 4) в 7 разів.

12. Яку еквівалентну дозу опромінення сприймає розвідувальна група за 1 годину при проведенні розвідки на автомобілі, якщо Кзах=2, Ĥп=3мЗв×год-1; Ĥк=1мЗв×год-1:

1) 1 мЗв; 2) 2 мЗв;

3) 4 мЗв; 4) 3 мЗв.

13. Через який термін часу після аварії на АЕС (ядерного вибуху) рівень радіації зменшиться в 10 раз в порівнянні з рівнем радіації на 1 годину:

1) через 3 години; 2) через 5 годин;

3) через 7 годин; 4) через 100 годин.


14. Які захисні споруди відносяться до споруд малої (середньої, великої) місткості:

1) 100-150 чол.; 2) 600-2000 чол.; 3) 150-600 чол.; 4) 2000-8000 чол.

15. Захисні властивості протирадіаційного укриття характеризуються:

1) мірою герметизації укриття; 2) коефіцієнтом захисту від радіації;

3) мірою заглиблення в ґрунт; 4) міцністю матеріалів перекриття.

16. Гранична місткість сховища площею 300м2 при розміщенні людей на трьохярусних (двоярусних, одноярусних) нарах:

1) 300 чол.; 2) 500 чол.; 3) 600 чол.; 4) 750 чол.

17. За якою формулою визначається шар половинного ослаблення матеріалу при проникаючій радіації (радіаційному зараженні):

1) dпол =23/r; 2) dпол =18/r; 3) dпол =15/r; 4) dпол =13/r

18. Визначити коефіцієнт ослаблення (Косл) сховища від гамма-випромінювання проникаючої радіації, якщо бетонне перекриття має товщину 20см (rбетон=3,45 г/см3):

1) 16; 2) 32; 3) 8; 4) 4.

19. Яка категорія населення міста вивозиться транспортом при проведенні евакуації комбінованим способом:

1) студенти вищих та середніх навчальних закладів;

2) робочі зміни підприємств, які будуть працювати в місті;

3) робочі зміни, формування ЦЗ і населення, яке не може пересуватися пішки;

4) тільки інваліди, хворі, важкі жінки й діти до 10 років.

20. Якою має бути товщина бетонної стіни захисного сховища для забезпечення ступеня захисту Косл=1000 проникаючій радіації, якщо rбетон=4 г/см3 ?:

1) 32 см; 2) 46 см; 3) 57 см; 4) 92 см.

21. Який евакуаційний орган (пункт) створюється в місті для підготовки і проведення заходів з евакуації:

1) евакокомісії; 2) збірні евакуаційні пункти;

3) приймальні евакопункти; 4) приймальні евакокомісії.

22. На якій евакуаційні органи (пункти) покладається завдання зустрічати, вести облік та розселяти в заміській зоні евакуйоване населення з міста:

1) евакокомісії; 2) збірні евакуаційні пункти;

3) приймальні евакопункти; 4) приймальні евакокомісії.

23. Який метод для виявлення радіоактивних випромінювань використовується в приладі ДП-5В:

1) фотографічний; 2) хімічний;

3) іонізаційний; 4) сцинтиляційний.

24. Яким приладом вимірюється рівень радіації:

1) ДП-24; 2) ДП-64; 3) ДП-3Б; 4) ДП-22В.

25. Доза опромінення людей вимірюється приладом:

1) ДП-64; 2) ДП-3Б; 3) ДКП –50А; 4) ДП-5В.

26. Який з дозиметричних приладів ЦЗ виконує роль індикатора-сигналізатора:

1) ДП-3Б; 2) ДП-24; 3) ДП-64; 4) ДП-5В.

27. Ступінь радіаційного забруднення місцевості та різних предметів вимірюється приладом:

1) ДП-64; 2) ДП-5В; 3) ДП-24; 4) ІД-1.

28. Який з фільтруючих протигазів має пристрій для пиття води без знімання протигазу:

1) ГП-5М; 2) ГП-7В; 3) ГП-5; 4) ГП-7.

29. Який дозиметричний прилад використовується для проведення повітряної радіаційної розвідки:


1) ДП-3Б; 2) ДП-64; 3) ДП-5В; 4) ДП-24.

30. Для захисту виробничих фондів підприємства проводяться заходи:

1) будівництво сховищ і укрить

2) герметизація виробничих споруд

3) створення захищеного пункту управління

4) підвищення фізичної стійкості будівель і споруд

31. В загрозливий період для захисту персоналу на підприємстві проводиться:

1) приведення до готовності сховищ і ПРУ 2) будівництво сховищ

3) планування евакозаходів 4) підготовка системи оповіщення

32. Для захисту персоналу від радіоактивного забруднення на підприємстві проводиться:

1) планування відновлювальних робіт 2) створення груп управління

3) герметизація будівель і споруд 4) розробка плану проведення РіІНР

33. Для підвищення стійкості роботи підприємства в умовах НС в загрозливий період проводиться:

1) будівництво сховищ та ПРУ

2) підвищення фізичної стійкості будівель та споруд

3) приведення до готовності сховищ та укрить

4) підготовка систем оповіщення

34. Постійно питаннями підвищення стійкості роботи підприємства займаються:

1) штаб ЦЗ підприємства 2) комісія, що створена штабом ЦЗ підприємства

3) постійно діюча комісія підприємства 4) відомча комісія Держкомзв’язку

35. В якій мережі вимагається встановлювати автомати захисту мережі від надмірного тиску у фронті ударної хвилі:

1) електропостачання; 2) газопостачання;

3) водопостачання; 4) в усіх перелічених.

36. В чому полягає основна мета рятувальних та інших невідкладних робіт:

1) розчищення завалів 2) локалізація аварій

3) рятування людей 4) відновлення діяльності підприємства

37. Хто відповідає за організацію і своєчасне виконання АРіІНР в області (районі):

1) начальник штабу ЦЗ області (району)

2) командир обласного (районного) територіального формування ЦЗ

3) голова обласної (районної) держадміністрації

4) постійно-діюча комісія області (районі) з питань ЦЗ.

38. Основою сил при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт на підприємстві є:

1) спеціалізовані формування ЦЗ 2) територіальні формування ЦЗ

3) об’єктові формування ЦЗ 4) військові частини ЦЗ

39. До першої медичної долікарської допомоги відносяться:

1) профілактика раневої інфекції 2) первинну ампутацію кінцівок

3) остаточна зупинка кровотечі 4) тимчасова зупинка кровотечі

40. В який термін треба подати свіже повітря в сховище з пошкодженню системою повітряпостачання:

1) за не менш 14 год 2) за 2 доби

3) до кінця 4-ї години 4) до кінця 1-ї доби.

41. До рятувальних робіт відноситься:

1) укріплення конструкцій, що загрожують обвалам;

2) санітарна обробка уражених;

3) прокладення колонних шляхів до об’єктів робіт;

4) локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах.


42. В який термін треба завершити основні рятувальні роботи?

1) за дві доби; 2) до кінця 1-ї доби;

3) за 10-14 год; 4) до кінця 3-ї доби.

43. При дегазації майданчиків або доріг з твердим покриттям застосовуються:

1) фенол; 2) хлорне вапно;

3) формалін; 4) поверхнево-активні речовини.

44. При усунені радіоактивних речовин з автомобільної техніки здійснюється її:

1) дезактивація; 2) дезінфекція;

3) дегазація; 4) дезінсекція.

45. Часткова санітарна обробка проводиться безпосередньо в осередку ураження:

1) при знаходженні у зоні хімічного зараження;

2) при попаданні крапель отруйних речовин на шкіру людини;

3) при знаходженні у зоні радіоактивного забруднення;

4) в усіх перелічених випадках.

46. Для знищення хвороботворних мікробів та зруйнування токсинів здійснюється:

1) дезінфекція; 2) детоксикація;

3) дезінсекція; 4) дезінвація.

47. Дезактивація бетонних майданчиків або доріг з твердим покриттям проводиться:

1) засипанням шаром незараженого ґрунту; 2) змивання водою;

3) засипання хлорним вапном; 4) розливом дегазуючих речовин

48. Для виведення радіоактивних речовин, отруйних речовин та бактеріологічних засобів, що потрапили на шкіряні покрови або слизисту оболонку очей, носа і порожнини рота людини, здійснюється:

1) дезінсекція; 2) дегазація;

3) дератизація; 4) санітарна обробка.

49. Для знищення комах-переносників інфекційних захворювань здійснюють:

1) деаерацію; 2) дезінсекцію;

3) дезінфекцію; 4) дератизацію.

50. Які процеси з точки зору цивільного захисту населення відносяться до знезараження:

1) деаерація; 2) дезодорація;

3) дезактивація; 4) демаркація.



Організаційно-методичні вказівки до проведення модульної контрольної роботи


  1. МКР проводиться протягом 45 хвилин.

  2. При виконанні тестових завдань не дозволяється користуватись будь-якими інформаційними джерелами (конспектами, чернетками, книжками, телефонами, калькуляторами, комп’ютерами та іншими гаджетами).

  3. Тест МКР надруковано на одному аркуші паперу А4 та включає в себе 12 питань.

  4. Кожне питання має тільки одну вірну відповідь із 4…5 наявних варіантів відповідей.

  5. Студент повинен відмітити вірну відповідь методом обведення в кружок номера вірної (на його думку) відповіді. Будь-які інші позначки не дозволяється використовувати.

  6. Якщо відмічено кілька відповідей на питання, то така відповідь оцінюється як невірна.

  7. Кожна вірна відповідь оцінюється в 3 бали, максимальна оцінка за МКР складає 36 балів.

  8. Загальна оцінка за МКР розраховується: Омкр=3*(Nвір+1), але не більше 36 балів, де Nвір – число питань, на які дана вірна відповідь.

  9. Відповідність оцінки в балах національній шкалі:


33-36 бали – відмінно;

27-32 бал – добре;

21-26 – задовільно;

3-20 – незадовільно.

  1. Якщо студент написав МКР на оцінку «незадовільно», то він має переписати модульну контрольну роботу. При цьому, максимальна оцінка, що виставляється за МКР не може перевищувати оцінку «добре». Студентам, що написали МКР на оцінки «добре», або «задовільно» переписувати МКР забороняється.

  2. Оцінка за МКР додається до поточної семестрової оцінки.


Доктор технічних наук, професор О.В. Барабаш

___ листопада 2013 р.