Файл: Графічні методи статистичного аналізу для підготовки студентів по спеціальності.docx
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 18.01.2024
Просмотров: 63
Скачиваний: 1
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Харківський національний медичний університет
СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
(БІОСТАТИСТИКА)
Методичні розробки
для викладачів до проведення практичного заняття
на тему «Графічні методи статистичного аналізу»
для підготовки студентів по спеціальності:
– 7.12010001 «Лікувальна справа»,
– 7.12010002 «Педіатрія»,
– 7.12010003 «Медико-профілактична справа»,
– 7.12010005«Стоматологія».
Харків
2017
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЕКОНОМІКИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
(БІОСТАТИСТИКА)
Методичні розробки
для викладачів до проведення практичного заняття
на тему «Графічні методи статистичного аналізу»
для підготовки студентів по спеціальності:
– 7.12010001 «Лікувальна справа»,
– 7.12010002 «Педіатрія»,
– 7.12010003 «Медико-профілактична справа»,
– 7.12010005 «Стоматологія».
Затверджено вченою радою Харківського національного
медичного університету.
Протокол № 6 від 15.06.2017
Харків
ХНМУ
2017
УДК 614.1:519.25
Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (біостатистика) : методичні розробки для викладачів до проведення практичного заняття на тему «Графічні методи статистичного аналізу» для підготовки студентів за спеціальностями 7.12010001 «Лікувальна справа», 7.12010002, «Педіатрія», 7.12010003 «Медико-профілактична справа», 7.12010005 «Стоматологія» / укл. В.А. Огнєв, І.А. Чухно, М.М. Міщенко, Я.І. Головко. – Харків : ХНМУ, 2017. – 20 с.
| Укладачі: | Огнєв В.А. |
| | Чухно І.А. |
| | Міщенко М.М. |
| | Головко Я.І. |
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ
Мета заняття: ознайомити студентів з різними видами графічних зображень, навчити їх методиці побудови графіків і вмінню застосовувати їх в медико-соціальних дослідженнях.
Знати:
-
програмні питання:
– поняття та види структур медико-біологічних даних, структурні зміни, особливості їх аналізу;
– графічні методи аналізу статистичних даних;
– види діаграм, правила їх побудови.
Вміти:
– визначати методи графічного зображення результатів статистичного аналізу;
– засвоїти навички побудови різних видів графіків.
Форма заняття: практичне заняття.
Місце проведення заняття: навчальна кімната кафедри.
Методичне забезпечення заняття:
– методичні розробки до занять;
– методична література: робочий зошит для студентів (базова підготовка);
– презентаційні матеріали;
– тестові завдання.
Алгоритм проведення заняття: Після перевірки присутності студентів викладач оголошує тему та мету заняття, пояснює актуальність її вивчення та можливість використання в практичній діяльності. Після вступу до заняття викладач з'ясовує у студентів, які питання виникли при підготовці теми. Далі викладач переходить до розгляду та контролю знань студентів основного теоретичного матеріалу, приділяючи додаткову увагу питанням, які студенти не змогли зрозуміти при самостійній підготовці до заняття.
Форми контролю, що застосовуються: усне опитування студентів, теоретична або проблемна дискусія, бліц-контроль за варіантами – час на виконання 5–7 хв. Завдання по визначенню термінології, письмовий контроль теоретичних знань – індивідуальні завдання чи завдання за кількома варіантами, які включають 3–4 теоретичних питання (час на виконання не більше 20 хв.), виконання тестових завдань з подальшим розбором відповідей.
Далі проводиться виконання практичної частини в рамках вивчення представленої теми. Викладач пояснює сутність практичного завдання, алгоритм виконання та вимоги, які до нього пред'являються. Після цього студенти отримують індивідуальні або групові варіанти для самостійної роботи по виконанню завдання. Викладач контролює та координує самостійну роботу студентів по виконанню практичного завдання. По мірі виконання або після закінчення встановленого часу на самостійну роботу, викладач перевіряє виконані завдання, оцінюючи їх.
При необхідності контроль теоретичних знань може проводитись після виконання практичного заняття.
Форми практичних завдань: розрахункове завдання, ситуаційне завдання (індивідуальне та групове), ділові ігри, кейси.
Після контролю теоретичних знань і виконання практичних завдань викладач робить основні висновки з вивченої теми, підводить підсумки контролю теоретичних знань і практичних навичок студентів, а також оголошує студентам отримані ними на занятті оцінки та домашнє завдання.
План заняття та розрахунок часу в відсотках до тривалості заняття:
| 1 | Вступ до заняття | до 5% |
| 2 | Розгляд основних питань теми та контроль теоретичних знань | 65% |
| 3 | Виконання практичного завдання | 25% |
| 4 | Підведення підсумків та оголошення домашнього завдання | до 5% |
| | Всього | 100% |
Рекомендована література
Базова література
1. Біостатистика / за заг. ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.Ф. Москаленка. – К. : Книга плюс, 2009. − С. 80-85.
2. Социальная медицина и организация здравоохранения / под общ. ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленко. – Тернополь : Укрмедкнига. 2000. –
С. 47-52.
3. Социальная гигиена и организация здравоохранения / под ред. Н.Ф. Серенко, В.В. Ермакова. – М. : Медицина, 1984. – С. 115-123.
4. Тестовые задачи по социальной медицине, организации здравоохранения и биостатистике : учеб.пособ. для студентов мед. ф-тов / под ред. В.А. Огнева. – Харьков : Майдан, 2005. – С. 36-39.
5. Лекционный курс кафедры.
Допоміжна література
1. Медицинская статистика: учеб. пособ. /А.Н. Герасимов – М. : ООО «Медицинское информационное агентство», 2007. – 480 с.
2. Прикладная медицинская статистика: учеб. пособ. / В.М. Зайцев, В.Г. Лифляндский, В.И. Маринкин – СПб. : ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2003. – С. 67-92.
3. Руководство к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здравоохранения / под ред. Ю.П. Лисицина, Н.Я. Копыта. – 2-е издание, перераб. и дополн. – М. : Медицина, 1984. – С. 53-58.
4. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я: підручник / за ред. Н.І. Кольцової, О.З. Децик – 2-ге видання, перероб. і доповн. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 27-30.
5. Статистика в науке и бизнесе / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич.– К. : МОРИОН, 2002. – С. 35-59.
Інформаційні ресурси
1. Населення України. Демографічний щорічник. - К.: Держкомстат України – www.ukrstat.gov.ua
2. U.S. National Library of Medicine – Національна медична бібліотека США – http://www.nlm.nih.gov/
3. Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В.О. Сухомлинського – http://www.dnpb.gov.ua/
4. Наукова бібліотека Харківського національного медичного університету – http://libr.knmu.edu.ua/index.php/biblioteki
5. Наукова педагогічна бібліотека ім. К.Д. Ушинського Російської академії освіти – http://www.gnpbu.ru/
6. Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського – http://www.nbuv.gov.ua/
7. Національна наукова медична бібліотека України – http://www.library.gov.ua/
8. Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка – http://korolenko.kharkov.com
ОСНОВНИЙ ТЕОРЕТИЧНИЙ
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
1. Історія розвитку діаграм
Історія розвитку діаграм почалася ще в XVII столітті. Французькі вчені Франсуа Вієт і Рене Декарт заклали основи поняття функції та розробили єдину буквену математичну символіку, яка незабаром отримала загальне визнання. Також геометричні роботи Рене Декарта та П'єра Ферма проявили чітке уявлення про змінні величини та прямокутну систему координат – допоміжні елементи всіх сучасних діаграм. Перші статистичні графіки почав будувати англійський економіст У. Плейфер в своїй роботі «Комерційний і політичний атлас» в 1786 році. Цей твір послужив поштовхом для розвитку графічних методів у суспільних науках. Графічний метод широко використовується при будь-якому статистичному дослідженні.
2. Графічне відображення та його елементи
Графічним відображенням називають наочне зображення відносних величин (статистичних показників) за допомогою геометричних ліній і фігур (діаграм) або географічних картосхем (картограм).
Кожен графік, щоб відповідати основним умовам використання, повинен мати такі елементи:
– графічний образ;
– поле;
– просторові та масштабні орієнтири;
– масштабну шкалу;
– експлікацію.
Графічний образ – це геометричні знаки, лінії, фігури, за допомогою яких зображують статистичні дані. Він повинен відповідати меті та бути досить чітким.
Поле графіка – це місце розташування графічних образів.
Просторові орієнтири – це системи координатних мереж. Часто використовують систему прямокутних координат, крім того, існують криволінійні шкали. Вони доцільні в секторних діаграмах.
Масштабні орієнтири визначаються системою масштабних шкал, які бувають рівномірними та нерівномірними. При рівномірних масштабних шкалах відрізки пропорційні числам. Якщо, наприклад, число подвоюється, то відрізок між числами також повинен бути в два рази більше.
Масштабом графіка називається певна міра переведення кількісної величини в графічну.
Експлікація – це назва з коротким викладом змісту, часу та місця даних. На діаграмі також повинні бути підписи вздовж масштабних шкал, пояснення до певних елементів графіків.
3. Види графічних зображень
У статистиці виділяють наступні види графічних зображень:
1. Діаграми:
– лінійні (в системі прямонаправлених координат і радіальні);
– просторові (стовпчикові та внутрішньостовпчикові, секторні);
– об'ємні (куб, піраміда);
– фігурні (ліжко, чоловік, дерево і т.д.).
2. Картограми.
3. Картодіаграми.
Лінійні діаграми використовують для наочного зображення частоти явища, що змінюється в часі та його динаміки, яка представлена у вигляді суцільної лінії, що символізує безперервність спостереження. Лінійна діаграма ілюструє значення ряду величин, нанесених у вигляді точок на систему координат і з'єднаних лініями, які можуть бути прямими, ламаними, кривими (температурний лист хворого, щомісячна вага дитини, захворюваність в залежності від віку та інші).
Основою для побудови лінійної діаграми найчастіше є прямокутна система координат. На осі абсцис Х (горизонтальна лінія) відкладаються рівні за масштабом проміжки часу (наприклад, роки, за якими порівнюють дані). На осі ординат Y (вертикальна лінія) наносять позначки відносних величин (статистичних даних). При побудові лінійної діаграми необхідно обов'язково враховувати пропорцію в масштабі між величиною осі абсцис Х та ординат Y.
