Файл: 3626.pdf

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УКРАЇНА

Кафедра історії України і філософії

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Методичні рекомендації із семінарських занять з дисципліни для студентів напрями підготовки: 6.090101 „Агрономія, 6.040106 „Еколо-

гія, охорона навколишнього середовища та збалансованого природокористування”, 6.090102 „Технологія виробництва і переробка продукції тваринництва , 6.100202 „Процеси та обладнання агропромислового виробництва”, 6.050501 „Машинобудування”, 6.030509 „Облік і аудит”, 6.030502 „Економічна кібернетика”, 6.030601 „Менеджмент”

Вінниця – 2010

ПЕРЕДМОВА

Вивчення курсу „Історія України” має на меті привернути увагу студен-

тів до актуальних проблем вивчення вітчизняної історії у вищій школі. Це пи-

тання є тим більш нагальним з огляду на значне скорочення аудиторних годин,

які виділяються на вивчення історії України.

Плани семінарських занять з історії України побудовані із врахуванням тісного взаємозв’язку теоретико-методологічних, методичних, історіографічних та конкретно-історичних аспектів курсу. Вони спираються на новітні методоло-

гічні засади, здобутки сучасної української та зарубіжної наукової історичної думки, активне впровадження в навчальний процес кредитно-модульної системи.

Запропоновані плани семінарських занять з курсу „Історія України” по-

кликані, насамперед, сприяти активізації процесу формування методологічної культури історичного мислення студентів.

Динамізм розвитку українського суспільства, його актуальні проблеми формування активної, творчої особистості, забезпечення виконання нею необ-

хідних загально-соціальних функцій в сучасних умовах вимагають глибоких,

радикальних змін у змісті та якості історичних знань, посилення їх філософсь-

ко-аналітичного, інтелектуального спрямування. Такими знаннями-

каталізаторами є, знання, які розкривають процес наукового пошуку історичної істини. Саме постійний, безперервний, цілеспрямований науковий пошук, який прогнозує всі активні форми та методи навчання, повинен стати філософським каменем історичної освіти у вищих навчальних закладах.

Значні можливості для спільного наукового пошуку, в якому беруть участь студенти, відкриваються при вивченні гостро актуальних, дискусійних історичних проблем.

Одна з найважливіших функцій наукового пошуку в процесі вивчення історичного матеріалу полягає, з нашої точки зору, в формуванні масштабного історичного мислення, яке віддає пріоритет не конкретно-історичним деталям

(але це зовсім не означає, що воно їх ігнорує), а методологічним, концептуаль-

ним аспектам проблеми. Масштабне історичне мислення, на противагу мислен-

3

ню локальному, здійснює вільний перебіг у системі історичних координат роз-

витку цивілізації, враховує раціональні, логічні, психологічні, інтуїтивні та інші фактори, які беруть участь у формуванні та генезі історичного пізнання.

Науковий пошук сприяє також виникненню психологічного відчуття динамізму багатобарвного історичного процесу, його реалістичного сприйнят-

тя. Він посилює розуміння того, що в історичні події, етапи неможливо внести корективи, але завжди залишається можливість поглибленого їх вивчення, тво-

рчої інтерпретації. Нарешті, науковий пошук допомагає вийти із ретроспективи в сучасність через усвідомлення нашого минулого і його подолання.

Таким чином, свідомий, зацікавлений потяг до наукового пошуку, його трансформація в саморефлексію є важливою умовою забезпечення творчого,

якісного характеру історичних знань, формування та розвитку активного, аналі-

тичного, динамічного історичного мислення.

Отже, вивчення історії України – це постійний рух науково обґрунтова-

ної думки, це вміння аналізувати різні альтернативні точки зору на ту чи іншу історичну проблему, це конструктивні, плідні дискусії, які наближають нас до історичної істини.

Предметом історії України є вивчення закономірностей та особливостей соціально-економічних, національно-культурних та державницько-політичних процесів на українських землях на різних етапах історичного розвитку україн-

ського суспільства.

4

АНОТАЦІЯ

Метою вивчення курсу „Історія України” є глибоке засвоєння і розумін-

ня студентами історії виникнення і формування українського народу та україн-

ської державності, утвердження національної самобутності, висвітлення полі-

тичної діяльності класів і соціальних груп в Україні на всіх етапах історичного розвитку. Загальне покликання курсу полягає в тому, щоб на основі процесів гуманізації вищої школи, інтеграції професійної і соціально-гуманітарної підго-

товки, покращення змісту і структури навчальної дисципліни, використання до-

сягнень світової і вітчизняної думки, загальнолюдських цінностей, здійснити підготовку висококваліфікованих спеціалістів для агропромислового комплек-

су.

Урезультаті вивчення курсу „Історії України” студент повинен:

зн а т и: основні теоретичні положення, важливі вузлові проблеми усіх тем програми, загальні закономірності історичного розвитку, складні та супере-

чливі явища, процеси в історії суспільно-політичного та культурного життя України у взаємозв’язку зі світовою цивілізацією, тенденції економічного роз-

витку України і, особливо, її агропромислового комплексу, добре орієнтуватисьв історичнихджерелахіновітнійнауковійлітературі;

в м і т и: синтезувати набуті знання у відповідне світосприйняття та висо-

ку політичну культуру, творчо застосовувати набуті знання з історії України у повсякденній діяльності для орієнтації у суспільно-політичному житті, оціню-

ванні суспільних явищ, подій, формувати власну наукову позицію щодо актуа-

льних політичних проблем сьогодення, самостійно осмислювати закономірнос-

ті – історичного розвитку.

5

ВИМОГИ

На основі фактичного матеріалу, майбутнім фахівцям АПКа необхідно опанувати новітні історичні концепції, володіти елементами наукового підходу до історії України, набути навичок наукового осмислення документів і роботи з першоджерелами.

Принципово важливе значення в межах опанування курсу „Історія України” має формування у студентів громадянської позиції, патріотизму та іс-

торичної свідомості.

З метою забезпечення об’єктивного контролю якості знань студентів в університеті запроваджено модульно-рейтингова система оцінювання знань студентів. Згідно з „Положенням про організацію навчального процесу за кре-

дитно-модульною системою в ВДАУ” весь навчальний матеріал структурова-

ний за модульним принципом і рівномірно розподіляється для організації та контролю навчального процесу, визначення рейтингу успішності студентів.

При вивченні історії України передбачається модульно-рейтингова оці-

нка знань студентів за 100-бальною шкалою, в основі якої лежить структурно-

модульна схема, наведена в таблиці. Набрана студентом кількість балів є відпо-

відним еквівалентом для одержання підсумкової оцінки його знань з навчаль-

ного предмета:

6

Відповідно розпорядження ректорату № 13 від 19 жовтня 2009 року та № 10 24 березня 2010 року запроваджено орієнтовну схему розподілу балів за модулями навчальної дисципліни для студентів 1-3 курсів.

Для студентів факультету менеджменту

Розподіл балів за підсумковим контролем (іспит, залік): „5-14” - задовільно; „15-24” – добре; „25-30” – відмінно.

Мінімальна кількість балів за поточний контроль – 35 Максимальна кількість балів за поточний контроль - 70

Бали за відпрацювання пропущених занять входять до суми балів поточного контро-

лю.

7

Для факультетів: „Економіка підприємництва”, „Механізація сільського господарства” , „Агрономічного”)

Розподіл балів за підсумковим контролем (іспит, залік): „5-14” - задовільно; „15-24” – добре; „25-30” – відмінно.

Мінімальна кількість балів за поточний контроль – 35 Максимальна кількість балів за поточний контроль - 70

Бали за відпрацюванняпропущенихзанять входять до суми балів поточного контролю.

8