Файл: 3626.pdf

Для факультетів «Технологія виробництва і переробка продукції тваринництва», МСГ (МК, МП)

Розподіл балів за підсумковим контролем (іспит, залік):

„5-14” - задовільно; „15-24” – добре; „25-30” – відмінно.

Мінімальна кількість балів за поточний контроль – 35 Максимальна кількість балів за поточний контроль - 70

Бали за відпрацювання пропущених занять входять до суми балів по-

точного контролю.

9

Модуль І

Змістовний модуль 1. Витоки українського народу та його державність

Тема 1. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України (1 млн. рр. до н. е. – ІХ ст. н.е.)

План

1.Джерела та наукова періодизація історії України

2.Первісна епоха на території України.

3.Грецька колонізація Північного Причорномор’я.

4.Походження, розселення та устрій східних слов’ян.

5.Перші державні об’єднання східних слов’ян.

Методичні поради: при вивченні цієї теми найбільші труднощі виникають через надзвичайно великий обсяг навчального матеріалу. Оскільки перші люди з’явилися на українських землях сотні тисяч років тому, то студенти повинні вміти орієнтуватися в історичних подіях такої тривалості.

Для систематизації матеріалу радимо в конспекті скласти таблицю.

Зразок

Зверніть вашу увагу, що кам’яний вік змінюється віком металів у 11 тисячолітті до н. е. після поширення бронзових знарядь праці. Головну роль у господарському житті стали відігравати чоловіки. Унаслідок цього виникає патріархальна організація суспільства.

Ранній період праслов’янської історії був часом первісної консолідації протослов’янських племен. Це період від Трипільської культури до Київської Русі. Носіями цього періоду є Тщинецька, Комарівська та Білогрудівська культури.

Це дає можливість зробити висновок, що протягом тривалого часу шляхом поступової еволюції та культурного обміну з іншими народами у правослов’ян складається власна матеріальна та духовна культура.

10

Реферати

1.Трипільська культура.

2.Заснування і розвиток Києва.

3.Князі Дір і Аскольд.

4.Княгиня Ольга та її реформи.

Питання для повторення і самоконтролю

1.Коли первісні люди почали заселяти сучасну територію України?

2.Назвіть народи, які заселяли південь України в давні часи.

3.Яка територія є батьківщиною слов’ян?

4.Які східнослов’янські племена дали початок українському етносу?

Тема 2. Зародження державності на землях України. Київська Русь (ІХ-ХIV ст.)

1.Передумови утворення загально руської держави та теорії її походження.

2.Соціально-економічний розвиток Київської Русі.

3.Політична система на Русі та зовнішньополітична діяльність київських князів.

4.Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинського князівства.

5.Феодальна роздробленість Русі (ХІІ-ХІV ст.).

Методичні поради: радимо почати вивчення цієї теми з аналізу передумов утворення державності у східних слов’ян, які формуються у VІІ-ІХ ст.

По-перше, це економічні передумови продуктивних сил, розширення посівних площ, розвиток ремесел, зростання міст, пожвавлення торгівлі.

По-друге, це передумови соціально-політичні: розпад родоплемінних відносин, відокремлення правлячої верхівки, в руках якої зосередилась більша частина виробленого продукту і зародилась приватна власність на землю.

Окремо, радимо, зупинитись на культурі Київської Русі, якій сприяв розвиток продуктивних сил у східних слов’ян, а формування державності сприяли культурному прогресу. Важливим досягненням культури Київської Русі було оформлення давньоруського законодавства і розвиток суспільної думки. Велике значення для розвитку культури Київської Русі мали економічні і культурні зв’язки з Візантією.

Розкриваючи історичне значення Київської Русі, слід підкреслити високий рівень її соціально-економічного, політичного і культурного розвитку. Значні труднощі виникають при вивченні питання про причини феодальної роздробленості. Радимо виділити такі причини:

–по-перше, соціально-економічні, пов’язані з розвитком продуктивних сил, зростанням нових міст, глибшим розвитком феодальних відносин, появою могутньої боярської аристократії, яка веде боротьбу за владу;

–по-друге, політичні. До них належить новий принцип престолонаслідування так званий „сеньйорат”, що ввів Ярослав Мудрий. Цей принцип суперечив принципові спадкового престолонаслідування, що загострило між князівські чвари.

11

Звертаємо увагу на те, що ХІІ століття починає вживатись термін „Україна” спочатку для визначення переяславської землі, а потім і всіх південносхідних земель.

Знайомлячись з Галицько-Волинським князівством, слід пам’ятати, то через галицько-волинські землі проходило декілька торгових шляхів. Це Великий соляний шлях, де в Карпатах добували сіль і вивозили її за межі князівства. Ця торгівля надзвичайно збагачувала феодально-боярську верхівку суспільства. Крім того, через ці землі проходив Залізний торговий шлях із Придунайських рівнин, де виплавляли чорне залізо, до Прибалтики. А також уже відомий шлях „із варяг в греки”. Слід звернути увагу на культуру галицько-волинської землі як синтез давньоруської традиції та досягнень західної культури.

Теми рефератів

1.Християнізація Русі та її наслідки.

2.Владимир Мономах.

3.Історичний портрет Данила Галицького.

Питання для повторення і самоконтролю

1.Теорії походження Київської Русі.

2.Значення запровадження християнства на Русі.

3.Які причини утворення Галицько-Волинського князівства?

4.Де і коли вперше згадується назва „Україна” і яке її походження?

Тема 3. Литовсько-польська доба в українській історії (ХІV-ХVІІ ст.) План

1.Розчленування українських земель ХІV-ХV ст.

2.Особливості перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського.

3.Етапи об’єднання Литви та Польщі. Кревська, Городельська, Люблінська унії та їх наслідки для України.

4.Церковне життя в Україні. Берестейська церковна унія 1596 року.

Методичні поради: при вивченні цієї теми зверніть увагу на події 1340 р., з яких, фактично, починається захоплення українських земель сусідніми державами. Після смерті галицько-волинського князя Юрія ІІ Галичину вторглися польські і угорські війська, а литовський князь Любарт утвердився на Волині. До кінця ХІV ст. усі землі України потрапили під владу іноземних держав, що спричинило національне і духовне гноблення українського населення. Особливо посилилась полонізація після Люблінської унії 1569 р. Примусово насаджувалась польська культура, мова, освіта, католицька релігія. Після Берестейської церковної унії 1596 р. релігійні протиріччя ще більш загострились. Розгорілась запекла полемічна суперечка між прихильниками та противниками унії в літературі. На захист православної церкви стали утворюватись церковні братства. Православна церква пішла на союз Речі Посполитої – реформаторами, лютеранами, гуситами.

12