Файл: idpzk.pdf

Звернувшись до додаткової літератури, схарактеризуйте наукову й професійну спадщину відомих західноєвропейських мислителів-юристів, які стояли у їх витоків: Ч. Беккаріа, А. Фейєрбаха, І. Бентама, Ч. Ломброзо.

2.Друге питання присвячено характеристиці кримінального законодавства Франції

вепоху становлення громадянського суспільства, що потребує висвітлення процесу розробки кримінального кодексу ще в період буржуазної революції (1789—1799 рр.); розробки й прийняття кримінального Кодексу 1810 р., характеристики його структури, основних положень, подальших змін, які відбувалися протягом ХІХ ст. Окремо слід зупинитися на умовах, в яких з’явився новий КК Франції 1992 р., показати, в чому проявилася його спадкоємність з КК 1810 р., а в чому — еволюційний характер?

Звернувшись до додаткової літератури, покажіть вплив кримінального законодавства Франції на право інших країн континентальної світової правової сім’ї, зокрема, сучасної України.

3.В третьому питанні, характеризуючи основні кримінально-правові інститути (злочин і покарання) необхідно, звернувшись до текстів законів, показати як і коли починає проявлятися основна тенденція розвитку цієї галузі права на сучасному етапі — його гуманізація.

Варіант № 2

Тема: «Судовий процес за кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством Франції 1808—1810 рр.».

Пропоноване заняття проводиться у формі ділової гри.

Методичні рекомендації

Дидактичною метою використання такої форми роботи як ділова гра, є закладання основ для формування вмінь та навичок майбутнього юриста, зокрема:

•орієнтуватись в системі чинного законодавства;

•тлумачити чинне законодавство;

•давати правильну оцінку окремих доказів, їх сукупності в юридичній справі в конкретних процесуальних і кримінальних справах;

•застосовувати кримінально-правові та кримінально-процесуальні норми;

•складати процесуальні та ділові документи по справі;

•використовувати принцип історичного підходу при інтерпретації різних подій політичного, державного життя як минулого, так і сучасного.

Виховна мета полягала в набутті тими, хто навчається, досвіду професійного спілкування, відпрацювання позитивної установки на сприйняття нового.

Ігровою метою є розгортання самого процесу гри з зазначеної теми.

При підготовці сценарію ділової гри треба виходити з того, що «сценарій» — це опис предметного змісту, послідовності і характеру дій гравців, викладача і має відображати основні принципи ділової гри: проблемність, двоплановість, сумісна діяльність.

Предметом гри є підготовка та розгляд судової справи по звинуваченню француза Жана Жака Олів’єра 1785 року народження, мешканця м.Парижа у навмисному вбивстві.

Ігрове протиріччя створюється з урахуванням змісту професійної діяльності майбутніх юристів і інтересів інших учасників гри.

З метою надання організаційного характеру складаються правила гри, в основу яких покладено повноваження учасників гри згідно чинного законодавства Франції початку ХІХ ст., а саме: Кримінального та Кримінально-процесуального Кодексів.

Процес підготовки та проведення гри складається з чотирьох етапів.

Перший етап — підготовчий. Студенти ознайомлюються з наступними задачами: вивчити відповідні розділи курсу: становлення буржуазної державності у Франції на-

701

прикінці XVIII — початку ХІХ ст.; особливості французького буржуазного права, вивчення джерел кримінального і кримінально-процесуального права: Кримінального Кодексу 1810 р. та Кримінально-процесуального Кодексу 1808 р. При цьому слід визначити відмінні риси суду і кримінального процесу буржуазної Франції, а саме, для попереднього слідства: відсутність змагальності, таємниця слідства, писемний характер, обмеження особистої волі звинувачуваного; для судового розгляду: гласність, усний характер, змагальність.

Другий етап. Розподіляються ролі учасників гри з урахуванням побажань студентів (курсантів), знань, здібностей, взаємовідносин. Складається «міні-сценарій» судового засідання.

Третій етап — це проведення безпосередньо «судової дії». Оскільки предметом самої гри є судове засідання, всі попередні процесуальні дії, передбачені Кримінальнопроцесуальним Кодексом (дізнання, попереднє слідство, віддання справи до суду, призначення судді, формування журі (присяжних засідателів), перекличка присяжних опущені, вважаються, що вони успішно проведені.

В процесі гри її учасники, використовуючи свої права згідно чинного законодавства, студенти, які перебувають в аудиторії, мають можливість вводити нові дані по справі. Цей захід застосовується ведучим з метою додаткової перевірки глибини знань сту- дентів-учасників гри змісту Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, особливостей історичної епохи.

Четвертий етап — підведення підсумків гри. Ведучий, студенти з аудиторії аналізують, оцінюють внесок кожного учасника у підготовку і проведення гри, прояв рівня сформованості окремих професійних вмінь та навичок кожного гравця і колективу в цілому, аналізують знайдене у результаті гри рішення, тобто судовий вирок.

702

Додаток В

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ ТА ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

У вітчизняній педагогіці тривалий час основною формою поточного контролю успішності та якості навчання було семінарське заняття. Перехід на кредитно-модульно- рейтингове навчання зумовив диференціацію форм та засобів навчального контролю. Окрім контролю успішності та якості навчання під час семінарських занять, виконання самостійної роботи, індивідуальних завдань, вважаємо за доцільне виокремити такі форми як: вхідний (нульовий), проміжний (за результатами засвоєння програмного матеріалу змістового модулю) та рубіжний (за результатами засвоєння програмного матеріалу цілого модулю) контролі. Сукупність набраних балів за названими видами контролю дозволяє визначити остаточний рейтинг студента без складання іспиту з урахуванням шкали ЕСТS і її відповідності національній системі оцінювання.

Оцінювання успішності та якості навчання

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни визначається як середньозважена результатів сумарного рейтингу залікових модулів: Rсум = Rм1 + Rм2. Сумарний рейтинг успішності та якості навчання студента за першим модулем розраховується за форму-

лою: Rм1 = R (сем) + R (ср) + (ВК) + R (ПК) + R(РК), а за другим модулем відповідно:

Rм2 = R (сем) + R (ср.) + R (ПК) + R(РК).

Rм1 (мах) = (6 × 5) + (2 × 6) + (1 × 10) + (2 × 10) + (1 × 30) =102 бали. Rм2 (мах) = (6 × 5) + (3 × 6) + (2 × 10) + (1 × 30) =98 балів.

Rсум. мax =102 + 98 = 200 балів за рейтинговою шкалою навчальної дисципліни. Для оцінювання успішності та якості навчання студента за національною шкалою та шкалою ECTS використовується така перехідна таблиця.

Студенти з найнижчим (35-59) рейтингом за шкалою навчального закладу (незадовільно з можливістю повторного складання за національною шкалою та FX за шкалою ECTS) мають право доопрацювати матеріал і за умов його позитивної оцінки підвищити свій рейтинг; студенти які набрали від 1 до 34 балів отримують оцінку незадовільно з обов’язковим повторним курсом.

703

Додаток В.1

ВХІДНИЙ (НУЛЬОВИЙ) КОНТРОЛЬ

Вхідний (нульовий) контроль проводиться на початку вивчення навчальної дисципліни. Його мета полягає у тому, щоб визначити рівень базових шкільних знань із всесвітньої історії студентів (курсантів), їх «стартові» позиції для оволодіння матеріалом навчального курсу «Історія держави і права зарубіжних країн». Пропонуємо цей контроль організувати під час першого семінарського заняття (20 хв.), попередньо підготувавши кілька варіантів контрольних робіт з 25 тестових завдань. Один з таких варіантів наводимо нижче.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1.Неолітична революція і перехід людства від привласнюючого господарства до виробляючого відбувалося:

1) VІІ—V тис. до н. е. 2) V—ІV тис. до н. е. 3) І тис. до н. е.

2.Початок становлення цивілізовано організованого суспільства пов’язують з країнами

1) античної цивілізації;

2) давньосхідної цивілізації;

3) середньовічної цивілізації.

3.«Батьком» історії вважають давньогрецького мислителя:

1)Аристотеля;

2)Полібія;

3)Геродота.

4.У витоків сучасної західної цивілізації стояли держави:

1) Стародавній Єгипет, Стародавній Вавилон, Стародавня Індія; 2) Стародавні Афіни, Стародавня Спарта, Стародавній Рим; 3) стародавніх франків, англосаксів, Візантія.

5.Основними історичними типами держави і права за формаційним підходом є:

1) рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична;

2) давньосхідна, антична;

3) давня, середньовічна, нового часу.

6.Виникнення демократичної рабовласницької республіки пов’язують з:

1)Стародавнью Спартою;

2)Стародавніми Афінами;

3)Стародавнім Римом.

7.Період історії середніх віків охоплює:

1) І тис. до н. е.;

2) V—Х ст.;

3) V—ХVІІ—ХVІІІ ст.

8.Найдавнішою письмовою пам’яткою давньоримського права є:

1) Законодавство Мойсея;

2) Закони ХІІ таблиць.

3) Кодекс Юстиніана.

704

9.Основною формою правління в західноєвропейських країнах епохи середньовіччя була:

1) монархія;

2) республіка;

3) імперія.

10.Виникнення першої станово-представницької установи (парламенту) у країнах Західної Європи пов’язують з:

1) Францією;

2) Англією;

3) Німеччиною.

11.Перші буржуазні революції в країнах Західної Європи відбулися в:

1)Німеччині, Нідерландах, Англії;

2)Нідерландах, Англії, Франції;

3)Англії, США, Франції.

12.Ідеологічним підґрунтям перших буржуазних революцій стали ідеї:

1) теологічного світогляду середньовіччя;

2) ідеї епохи Західноєвропейського Відродження;

3) ідеї Західноєвропейського Просвітництва.

13.Програмним документом Великої буржуазної революції у Франції була:

1) Велика хартія вільностей;

2) Декларація незалежності;

3) Декларація прав людини і громадянина.

14.Держава США утворилася в результаті:

1)національно-визвольної боротьби 1775—1783 рр.;

2)громадянської війни Півночі та Півдня 1864—1865 рр.;

3)колонізації Північної Америки англійцями на початку ХVІІ ст.

15.Початок становлення буржуазної держави як держави нового типу в країнах Західної Європи та Північної Америки пов’язаний з:

1) буржуазними революціями;

2) буржуазними реформами;

3) буржуазними революціями і буржуазними реформами.

16.Основними тенденціями політичного розвитку країн Західної Європи та США в післяреволюційний період (друга половина ХІХ ст.) стали:

1) конституційне обмеження монархічної форми правління; 2) втілення та подальший розвиток ідей республіканізму та демократизму;

3) відновлення старих, феодальних за походженням, форм правління.

17.Перша світова війна відбулася:

1)1904—1905 рр.;

2)1914—1919 рр.;

3)1917—1921 рр.

18. Ініціатором Першої та Другої світових війн була:

1)Росія;

2)США;

3)Німеччина.

705

19.Виникнення фашизму як крайнього прояву тоталітарного режиму пов’я- зано з:

1) Італією, Німеччино;

2) Італією, Румунією;

3) Румунією, Болгарією.

20.Хронологічні межі ІІ світової війни:

1)01.09.1939—02.09.1945;

2)22.06.1941—09.05.1945;

3)01.08.1914—28.07.1919.

21.Загальна Декларація прав людини була прийнята ООН:

1) 1945 р.;

2) 1948 р.;

3) 1950 р.

22.Проголошення V Республіки у Франції пов’язано з ім’ям:

1) Жоржа Клемансо;

2) Шарля де Голя;

3) Франсуа Міттерана.

23.Політика «культурної» революції проводилася в:

1) Японії;

2) КНДР;

3) КНР.

24.Об’єднання Німеччини в другій половині ХХ ст. відбулося:

1) 1945 р.;

2) 1989 р.;

3) 1990 р.

25.Серед сучасних західноєвропейських країн, де зберігаються характерні для стародавнього світу і середньовіччя елементи форми державного правління є:

1) Великобританія, Франція, Німеччина, Японія; 2) США, Великобританія, Франція, Німеччина, Іспанія;

3) Великобританія, Швеція, Норвегія, Іспанія, Японія.

706

Додаток В.2

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРОМІЖНОГО КОНТРОЛЮ

Проміжний контроль проводиться за результатами опанування програмного матеріалу підмодулів (змістових модулів):

«1.1. Держава і право країн стародавніх цивілізацій»; «1.2. Держава і право країн середньовічних цивілізації»;

«2.1. Держава в країнах західної цивілізації в епоху громадянського суспільства»;

«2.2. Право країн західної цивілізації в епоху громадянського суспільства». Проміжний контроль, як і вхідний (нульовий), пропонуємо провести шляхом тесту-

вання. Для цього з переліку тестових завдань, наведених у цьому навчальному посібнику наприкінці кожного підмодуля під рубрикою «Готуйтеся до тестового контролю», необхідно сформувати певну кількість варіантів з 70 (якщо «навчальна пара» дорівнює 80 хв.) або 80 (якщо «навчальна пара» дорівнює 90 хв.) тестів: 10 хв. на організаційні питання (початок та завершення контрольної роботи, і по одній хвилині на кожний тест). Тестування здійснюється у письмовій формі або, якщо є така можливість, за допомогою технічних засобів навчання.

707