Файл: article14.pdf

кальну можливість подивитися очима пацієнта на його захворювання і зміни, що відбуваються в процесі медичних і психосоціальних дій. Ці дані разом із традиційним медичним висновком дозволяють скласти цілісну й об’єктивну картину стану хворого. Оскільки показники ЯЖ можуть змінюватися в часі залежно від стану, зумовленого дією багатьох ендогенних та екзогенних чинників, потрібен його постійний моніторинг і при необхідності коректування лікувальних і реабілітаційних дій [3].

У медичній практиці широко використовується

опитувальник MOS 36-Item Short-Form Healh Survey (MOS SF-36), розроблений J. Е. Ware у 1992 р.

Його методика призначена для вивчення всіх компонентів ЯЖ. Для створення цього опитувальника дослідниками MOS із 40 концепцій здоров’я були відібрані тільки 8, оскільки їх вивчення показало, що вони найчастіше використовуються на практиці в популяційних дослідженнях і найчастіше змінюються під впливом захворювання і лікування. Аналіз цих 8 концепцій показав, що саме вони є складовими характеристиками здоров’я, які включають функцію і дисфункцію,стресіблагополуччя, об’єктивній суб’єктивніоцінки, позитивні інегативнісамооцінки загального стану здоров’я. Російськими дослідниками Міжнаціональногоцентру дослідження ЯЖ в 1998 р. була створена російськомовна версія опитувальника SF-36, яка володіє надійними психометричними властивостями, є загальним опитувальником здоро- в’я і може бути використана для оцінки ЯЖ здорових і хворих на різні соматичні захворювання [3].

Мета роботи: оцінити безпосередні результати впливу комплексної терапії на якість життя хворих на цироз печінки.

Матеріали і методи. Під нашим спостереженням перебували 192 хворих на ЦП, які лікувалися у хірургічній клініці, відділенні анестезіології та інтенсивної терапії і гастроентерології ЗОКЛ ім. Андрія Новака м. Ужгорода.

Серед обстежених хворих на ЦП чоловіків було

108 (56 %), вік – (50,1±7,2) року, жінок – 84 (44 %),

вік – (48,2±4,4) року. Контрольну групу склали 20 фактично здорових осіб у віці від 19 до 56 років, середній вік яких складав (38,2±1,8) року. Серед них чоловіків було 11 (55 %), жінок – 9 (45 %).

Діагноз ЦП встановлювали з урахуванням скарг, анамнестичних, лабораторних (біохімічний аналіз крові, визначення маркерів вірусів гепатиту В і С) та інструментальних методів дослідження (УЗД органів черевної порожнини, ФЕГДС верхніх відділів шлунково-кишкового тракту).

Хворі на ЦП, крім дієтичного харчування (стіл № 5 за М. І. Певзнером), отримували базисне ліку-

вання із застосуванням гепатопротекторів, дезінтоксикаційної та вітамінотерапії, сечогінних засобів, β-адреноблокаторів та лактулози. Як гепатопротектор хворим на ЦП призначили комбінований препарат “Гепадиф”, по 1 флакону, розчиненому в 200 мл 5 % розчину глюкози внутрішньовенно краплинно протягом 7 діб, із подальшим переходом на пероральне приймання препарату по 2 капсули 3 рази на добу протягом 3-х тижнів.

Серед всіх хворих на ЦП (у перші два дні після прийняття в стаціонар) і добровольців із групи контролю проводилася загальна оцінка ЯЖ, пов’язаної із здоров’ямза російськомовноюверсієюопитувальника SF-36, пункти якої згруповані у 8 шкал: 1 – фізичне функціонування (Physical Functioning – PF) відобра-

жає ступінь при якому стан здоров’я дозволяє виконувати фізичнінавантаження; 2 – рольовефункціонування, зумовлене фізичним станом (Role-Physical Functioning – RP), показує вплив фізичного стану на виконання повсякденних (рольових) обов’язків; 3 – шкала інтенсивності болю (Bodily Pain – BP) відображає вплив болю на повсякденнуактивність пацієнта; 4 – загальний стан здоров’я (General Health – GH) виражає уявлення хворого про власне здоров’я в даний момент; 5 – життєва активність (Vitality – VT) має на увазі суб’єктивне відчуття пацієнтом себе повним сил і енергії або, навпаки, знесиленим; 6 – соціальне функціонування (Social Functioning – SF) визначається ступенем, при якому фізичний абоемоційний стан обмежує соціальнуактивність (спілкування); 7 – рольове функціонування, зумовлене емоційним станом (Role-Emotional – RE), припускає оцінку ступеня, при якій емоційний стан заважає виконанню роботи абоіншої повсякденної діяльності; 8 – психічне здоров’я (Mental Health – MH) характеризує настрій, наявність депресії, тривоги, загальний рівень позитивних емоцій. Показники кожної шкали оцінювалися в балах від 0 до100: вища оцінка вказувала на вищий рівень ЯЖ. Всі вищеперераховані шкали формували 2показники:фізичний (1–4шкали)іпсихічний (5–8 шкали) компоненти здоров’я [3].

Статистична обробка отриманих даних проводилася з використанням параметричних (вибіркове середнє, середньоквадратичне відхилення) методів описової статистики, розрахованих за допо-

могою програми StatSoft Statistica v.6.0.

Повторне визначення ЯЖ проводили при виписуванні хворих зі стаціонару (в середньому 20–24 дні лікування), оцінюючи безпосередню динаміку та ефективність проведеної комплексної терапії у хворих на ЦП.

Результати досліджень та їх обговорення.

Після проведення клініко-лабораторних обстежень

хворих на ЦП поділили за класами тяжкості за Child-Pugh, враховуючи рівень білірубіну, альбуміну, протромбінового індексу та наявність або відсутність асциту і печінкової енцефалопатії [1, 4]. До класу А ввійшли 63 (33 %) хворих (стадія компенсації), до класу В – 70 (36 %) пацієнтів (стадія субкомпенсації), до класу С – 59 (31 %) хворих (стадія декомпенсації).

При дослідженні були одержані дані про достовірне зниження ЯЖ у хворих на ЦП порівняно із здоровими людьми за всіма шкалами опитувальника SF-36. Виявили достовірнонизькі середні показники фізичногофункціонування(PF) – (72±4,6) бала угрупі хворих на ЦП порівняно з контрольною групою – 87±3,2 (р<0,05), рольового фізичного функціонування (RP) – (44±5,2) бала порівняно з контрольною групою – 85±1,7 (р<0,01), шкали інтенсивності болю (BP) – (42±3,4) бала порівняно з контрольною групою – 89±2,4 (р<0,01), загального стану здоров’я

(GH) – (41±2,2) бала порівняно з контрольною групою – 84±3,1 (р<0,01), життєвої активності (VT) – (44±2,6) бала порівняно з контрольною групою – 77±1,4 (р<0,01), соціального функціонування (SF) – (52±1,8) бала порівняно з контрольною групою – 76±1,5 (р<0,05), рольовогоемоційногофункціонування (RE) – (33±3,2) бала порівняно з контрольною групою – 67±2,8 (р<0,01), психічного здоров’я (MH)

– (44±3,4) бала порівняно з контрольною групою –

72±3,2 (р<0,01) (табл. 1).

Інтегрованіпоказники фізичногоіпсихічногокомпонентів здоров’я ухворих на ЦП порівняноз показниками контрольноїгрупи такожбулидостовірнонижчими. Отже, середні значення інтегрованого показника фізичного компонента здоров’я (PH) у хворих на ЦП становили (51±5,2) бала порівняно з (87±2,1) бала уконтрольній групі (р<0,05), а психічногокомпонента здоров’я (MH1) – (45±3,6) бала порівняно з (74±1,8) бала уконтрольній групі (р<0,01) (табл. 1).

Також були встановлені відмінності у ЯЖ серед хворих на ЦП залежно від тяжкості захворювання за класами Child-Pugh. Отже, були відмічені достовірні відмінності в показниках шкали рольового фізичногофункціонування (RP) хворих на ЦП класів А, В та С (р<0,05), а також для узагальненого показника фізичного компонента здоров'я (PH) між цими ж категоріями хворих (р<0,05). Крім того, спостерігали достовірну різницю в показниках шкали інтенсивності болю (ВР) серед пацієнтів за класами Child-Pugh (р<0,05), шкали життєвої активності (VT) серед хворих класів В і С за Child-Pugh (р<0,05), соціального функціонування (SF) серед хворих класу С за Child-Pugh (р<0,05), а також узагальненого показника психічного компонента здоров'я серед хворих класів В і С за Child-Pugh (р<0,05) (табл. 2).

Після проведеного комплексного курсу лікування із застосуванням гепатопротектора “Гепадиф” за

даними анкетування встановили позитивнудинаміку ЯЖ у хворих на ЦП. Про це свідчать збільшення інтегрованих показників фізичного і психічногокомпонентів здоров'я. Середні значення інтегрованого показника фізичного компонента здоров'я (PH) у хворих на ЦП класу А за Child-Pugh збільшились до

(64±2,0) з (56±2,0) бала; класу В – до (56±3,6) з (51±5,2) бала; класу С – до (48±3,6) з (45±2,7) бала.

Відповідна позитивна динаміка в показниках спостерігалась і при визначенні психічного компонента здоров'я (MH1): у хворих на ЦП класу А за ChildPugh бали збільшились до (57±1,8) з (49±3,2) бала; класу В – до (49±5,0) з (46±2,6) бала; класу С – до

(44±1,7) з (41±1,4) бала (табл. 2).

Таким чином, у хворих на ЦП спостерігаються достовірно нижчі показники ЯЖ порівняно із здоровими людьми. Отримані результати свідчать про те, що фізичний та емоційний стан у хворих на

ЦП, а також інтенсивність болю значно обмежують фізичні навантаження, об'єм виконання повсякденної роботи і соціально значущої активності даної категорії пацієнтів. Крім того, пацієнти на ЦП схильні відчувати себе хворобливими, знесиленими, схильними до депресії, тривоги і переживання інших негативних емоцій достовірно більшою мірою, ніж здорові люди, а також негативно оцінювати перспективи власного лікування, що найімовірніше пов'язано із субклінічними, прихованими сиптомами печінкової енценфалопатії, а

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Декомпенсований цироз печінки / [Русин В. І., СипливийВ. О., Русин А. В. та ін.]. – Ужгород, 2006. – 229 с.

2.Звягинцева Т. Д. Хронические диффузные заболевания печени: патогенетические подходы к лечению / Т. Д. Звягинцева, С. В. Глущенко. – Здоров'я України. – 2010. – № 1. – С. 46–47.

3.Новик А. А. Руководство по исследованию качества жизни в

медицине / А. А. Новик, Т. И. Ионова. – СПб. : Издательский Дом “Нева”; М. : “ОЛМА-ПРЕССА” Звездный мир, 2002. – 320 с.

це має місце майже у кожного хворого на цироз печінки.

Висновки. Комбінована терапія із використанням гепатопротектора “Гепадиф” у хворих на цироз печінки має безпосередній позитивний вплив на якість життя, що проявляється збільшенням інтегрованих показників фізичного і психічного компонентів здоров'я на фоні нормалізації клініко-лабо- раторних ознак цитолітичного, холестатичного синдромів та проявів печінкової енцефалопатії.

4.Сучасні діагностичні та лікувальні підходи до печінкової недостатності / [Русин В. І., Авдєєв В. В., Румянцев К. Є. та ін.]. – Ужгород, 2011. – 376 с.

5.Elkkinton J. R. Medicine and the quality of life / J. R. Elkkinton // Annals of Internal Medicine. – 1966. – Vol. 64. – P. 711–714.

6.Scott D. L. Quality of life measures: use and abuse / D. L. Scott, T. Garrood // Pract. Res. Clin. Rheumatol. – 2000. – Vol. 14, № 4. –

P. 663-687.

Отримано 03.06.11