Файл: ПОВЕРХНЕВЕ ДИХАННЯ _ ДОЗОВАНА ХОДЬБА.pdf

во-судинної систем, шлунково-кишкового тракту, сечовивідної системи), що спов ільнюють процес реабілітації жінок, які перенесли оваріектомію.

Дана проблема розробляється згідно теми зведеного плану: "Розробка єдиного інформаційного середовища навчання у вищих спортивних навчальних закладах, як засіб пі двищення ефективності навчально-тренувального та навчально-оздоровчого процесу". Шифр теми: 2.1.15 . Номер держреєстрації: 0101V006467. Підрозділ: "Комплексний підхід до фізичної реабілітації хворих із хронічними захворюваннями серцевої, дихальної, нерв ової та опорно-рухової системи та інших систем організму з використанням сучасних ко мп'ютерних технологій".

Мета роботи – розробка програми фізичної реабілітації для жінок репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією, які перенесли оваріектомію, і оцінка її ефективності.

Завдання дослідження:

1.Охарактеризувати наявні підходи до призначення засобів фі зичної реабілітації хворим, які перенесли гінекологічні операції на яєчниках.

2.Обґрунтувати і розробити програму фізичної реабілітації для жінок репродукти вного віку з екстрагенітальною патологією, які перенесли оваріектомію, для попередже ння ускладнень післяопераційного періоду і загострення чи погіршення перебігу супутніх з ахворювань.

3.Оцінити ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації на підставі вивчення характеру перебігу післяопераційного періоду в обстеженого контингенту хв орих.

Методи дослідження – теоретичний аналіз і узагальнення літературних даних; в и-

вчення документальних матеріалів; анкетування хворих жінок; педагогічні методи; антр опометричні дослідження; медико -біологічні методи; функціональні проби і тести; методи мате - матичної статистики.

Під нашим спостереженням знаходилося 100 жінок віком 18-45 років, які перенесли гінекологічну операцію з приводу кісти яєчників (оваріектомію). Вони були розділені на дві групи: контрольну (КГ) – 50 жінок і основну (ОГ) – 50 жінок, кожну з який також розділили на дві вікові підгрупи – 18-29 років і 30-45 років (відповідно до двох репродуктивних пер іодів – раннього і пізнього). Обстеження проводилися в передопераці йний період ( період), ранній післяопераційний період ( період) (на 3-5 день після операції) і перед випискою зі стаціонару ( період) (на 18-20 день). У всіх жінок був приблизно однаковий обсяг опер ативного втручання: право – чи лівостороння тотальна оваріектомія (72%), рідше тотальна оваріектомія (28%) (нижній попереч - ний доступ). Крім того, при надходженні у стаціонар в обстежених жінок, крім гінекологічної, були виявлені екстрагенітальні соматичні захвор ювання: хронічний бронхіт з астматичним ком - понентом чи без нього – 45% випадків; ознаки вегето-судинної дистонії – 21%. У 76,9% і 70,8% жінок ОГ (відповідно 18-29 років і 30-45 років) і у 88,9% і 69,9% жінок КГ (відповідно 18 - 29 років і 30-45 років) були виявлені ознаки надлишкової маси тіла.

Результати дослідження. При розробці програми фізичної реабілітації для жінок ОГ бу - ли враховані зміни у стані здоров'я – наявність супутньої патології з боку дихальної і серцево - судинної систем, що могла в післяопераційному періоді викликати погіршення стану хворих, призвести до загострення цих захворювань, здатних також ускладнити прот ікання раннього і пізнього післяопераційного періодів, а також зміни, що виникли після оп еративного втручання. Нами також була врахована наявність надлишкової маси тіла у біл ьшості обстежених жінок ОГ.

У лікувальну гімнастику увійшли загальрозвиваючі, стат ичні і динамічні дихальні вправи, поверхневе дихання, елементи міорелаксації й аутотренінгу, дозована ходьба у п алаті, відділенні і піднімання сходами, а також дозована ходьба з використанням бігової д оріжки, вправи для зміцнення м'язів тазового дна. Вище наведені вправи застосовувались послідовно з урахуванням перебігу післяопераційного періоду, дня, що пройшов після опер ації, рухового режиму. У день зняття швів з післяопераційної рани вплив засобами фізичної реабілітації не здійснював - ся. Фізична реабілітація проводилася у три періоди (передопер аційний, ранній і пізній післяопераційний) і за чотирма руховими режимами (суворим пост ільним, постільним, палатним і вільним) (табл. 1.).

Основними формами ЛФК, застосованими нами в обох групах жінок, були ліку вальна гімнастика (ЛГ), ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), самостійні заняття (СЗ), дозована ходьба.

Методи проведення занять: індивідуальний, малогруповий і груповий. Комплекси лікувальної гімнастики в скороченому варіанті застосовувалися в I період з метою попереднього навчання вправам, що потім виконувалися після операції в повному обсязі.

Було застосовано поєднання лікувальної гімнастики з лікувальним масажем для профі - лактики післяопераційних ускладнень з боку кардіореспіраторної системи і шлунк ово-кишково- го тракту. Загальний лікувальний масаж за методикою П.Б. Єфіменка (2001) хворим ОГ призначався з перших днів після операції. Масаж живота починали робити тіл ьки з 15 дня після операції, тобто в пізній післяопераційний період, коли вже малися резул ьтати гістологічних досліджень, і був підтверджений доброякісний характер кісти яє чника.

Контрольна група хворих займалася за загальноприйнятою програмою, що протягом останніх років використовується в гінекологічних відділеннях міста. Вона також вміщувала дихальні і загальрозвиваючі вправи, дозовану ходьбу у палаті і відділенні. Масаж провод ився з першого-другого дня після операції (масаж живота – з 6-8 дня) за методикою Л.А. Кунічева (1985). Тривалість і кількість занять ЛГ і обсяг навантаження протягом дня були однаковими в обох групах жінок.

У ході заняття, на початку і наприкінці його, здійснювався поточний контроль за з агальним станом хворих за даними опитування, пульсометрії, артеріальної тонометрії, част оти дихання, зовнішніми ознаками стомлення.

Вище сказане дозволило зробити висновок, що незалежно від того, що застосовув алися різні програми фізичної реабілітації, у хворих ОГ і КГ у період спостерігалася подібна позитивна динаміка порушених чи знижених функцій організму. Це свідчить про те, щ о методика лікувальної гімнастики, розроблена нами та включена в програму фізичної реаб ілітації, не викликала негативних зрушень в організмі жінок після оваріектомії, а була більш ефективною, не тільки нормалізуючи порушення в організмі хворих, але значно поліпшуючи їхній стан порівняно з передопераційним періодом.

Порівняльний аналіз вивчених нами показників обстежених систем організму у хв орих основної і контрольної групи показав, що незалежно від віку у період було виявлено приблизно однакову кількість жінок з надлишковою масою тіла. У період половина жінок ОГ молодшого віку і більше третини жінок старшого віку мали нормальну масу тіла, чого не спостерігга - лося в КГ, де практично всі показники ІМТ повернулися до передопераційного рівня.

Порівняльний аналіз динаміки показників серцево -судинної системи показав, що у хво - рих ОГ, на відміну від КГ, не залежно від віку у період було виявлено вірогідне зменшення пульсу (у межах вікових норм). Реакція даного показник а на фізичне навантаження була більш адекватною також у хворих ОГ при більш швидкому відновленні пульсу після заняття лікуваль - ною гімнастикою.

При порівнянні показників функції дихальної системи у хворих ОГ обох вікових груп у

період спостерігалася більш ощадлива й ефективна робота дихальної системи, ніж у хворих КГ, що підтверджується більш низькими показниками частоти диха ння (у КГ вони не відповідали фізіологічній нормі), більш високими величинами ЖЄЛ, екскурсії грудної клітки і черевної стінки, значно більшою стійкістю до умов гіпоксії, вираженим поліпше нням бронхіальної прохідності.

Висновки

1.Результати аналізу даних літературних джерел дозволили зробити висн овок про те, що більшість авторів дотримуються такого положення, що для повного одужання і відно влення її репродуктивної функції хворій необхідна спеціальна реабіл ітація, що повинна бути обов'язковим завершальним компонентом будь-якого хірургічного втручання на органах малого тазу. Провід - на роль у цьому процесі належить ЛФК і масажу. Вплив цими засобами фізичної реабілітації на організм жінок після оваріектомії вирішує основну задачу – профілактику післяопераційних ускладнень, попередження рецидивів хвороби і загострення с упутньої соматичної патології, усунення функціональних розладів, викликаних основним патологі чним процесом.

2.За отриманими даними, при зіставленні величин показників основної і кон трольної груп у жінок 18-29 і 30-45 років у передопераційний період не було виявлено д остовірних роз-