Файл: DBN V.2.5-23-2010.pdf

С. 54 ДБН В.2.5-23:2010 
 

ГОСТ  14254,  у  яких  відгалуження  до  світильників  виконується  за  допомогою 

штепсельних  рознімачів,  які  забезпечують  розрив  мережі  відгалуження  до 

моменту виймання вилки з розетки. 

У  вказаних  приміщеннях  освітлювальні  системи  шинопроводів  повинні 

живитись від РП самостійними лініями. 

4.36   Електропроводку  в  приміщеннях  слід  виконувати  з  урахуванням 

можливості  її  заміни:  приховано  –  в  кабельних  каналах  будівельних 

конструкцій,  замонолічених  системах  кабельних  трубоповодів;  відкрито  –  в 

системах  кабельних  коробів  (плінтусів)  тощо.  Розміщення  систем  кабельних 

коробів  (плінтусів)  необхідно  узгоджувати  з  архітектурно-будівельною 

частиною проекту. 

Вибір виду електропроводки і способів прокладання проводів і кабелів з 

урахуванням  вимог  електробезпеки,  пожежної  безпеки  повинен  виконуватись 

згідно з главою 2.1 ПУЕ. При цьому необхідно враховувати наступне: 

а)  

монтаж  ізольованих  проводів  і  кабелів  має  виконуватись  згідно  з 

4.28.  Електропроводки  в  кабельних  каналах  будівельних  конструкцій  можна 

розташовувати найкоротшим шляхом; 

б) 

 не  допускається  замонолічене  прокладання  кабелів  і  проводів  без 

можливості  їх  заміни  в  панелях  стін,  перегородках  та  перекриттях  під  час 

виготовлення  конструкцій  на  заводах  будіндустрії  або  під  час  спорудження 

будівель.  Не  допускається  також  замонолічення  проводів  у  монтажних  стиках 

панелей; 

в) 

 у 

будинках, 

конструкції 

яких 

виготовлені 

із  негорючих 

будівельних  матеріалів  згідно  з  ДСТУ  Б  В.2.7-19,  допускається  прокладання 

групових  мереж  кабелем  або  ізольованими  проводами  в  захисній  оболонці  в 

борознах  стін,  перегородок,  перекриттів  під  штукатуркою,  у  шарі  підлоги  за 

умови,  що  інші  способи  прокладання  неможливі.  Електропроводки  під 

штукатуркою  повинні  розташовуватись  горизонтально,  вертикально  або 

паралельно  краю  стін  приміщення,  тобто  паралельно  архітектурним  лініям  на 

висоті  не  більше  ніж  150  мм  від  плит  перекриття  і  не  більше  ніж  500  мм  від 

С. 55 ДБН В.2.5-23:2010 

підлоги; 

г)  поодиноко  прокладені  кабелі  та  проводи  повинні  належати  до  класу 

стійких до поширення полум'я згідно з 4.1 ДСТУ 4809; 

Примітка.  Стійкість  до  поширення  полум'я  поодиноко  прокладених 

кабелів і проводів визначається згідно з 5.1 ДСТУ 4809 (ДСТУ 4216 або ДСТУ 

4217 для проводів і кабелів з малим перерізом). 

д) 

 кабелі  та  проводи,  прокладені  у  пучках  (два  та  більше  кабелів 

та/або проводів,  якщо  вони  не  відокремлені один  від одного  протипожежними 

перегородками та відстань між ними менше 225 мм по горизонталі та 300 мм по 

вертикалі),  повинні  належати  до  класу  стійких  до  поширення  полум'я  згідно  з 

4.2 ДСТУ 4809. 

Ця  вимога  не  поширюється  на  пучки  кабелів  і  проводів,  для  яких 

достатнім є відповідність вимогам 4.36 г): 

1) протяжністю 1,5 м і менше; 

2) що  входять  до  складу  системи  проводки,  прокладеної  шляхом 

замонолічування  в  будівельну  конструкцію  чи  в  борознах  стін,  перегородок, 

перекриттів під штукатуркою; 

3) прокладені  в  сталевих  системах  жорстких  кабельних  трубопроводів  і 

сталевих системах кабельних коробів без перфорації, у яких внутрішній переріз 

не перевищує 710 мм

2

. 

Примітка.  Стійкість  до  поширення  полум'я  кабелів  і  проводів, 

прокладених  у  пучках,  визначається  згідно  з  5.2  ДСТУ  4809  (ДСТУ  4237-3-21 

(для  категорії  A  F/R,  якщо  кабелі  та/або  проводи  з  перерізом  хоча  б  однієй 

жили більше 35 мм

2

 прокладаються в два і більше рядів), ДСТУ 4237-3-22 (для 

категорії А), ДСТУ 4237-3-23 (для категорії В), ДСТУ 4237-3-24 (для категорії 

С) або ДСТУ 4237-3-25 (для категорії D)). 

е) елементи систем кабельних коробів, трубопроводів, потоків та драбин 

повинні належати до класу стійких до поширення полум'я. 

Ця  вимога  не  поширюється  на  системи  кабельних  коробів  і 

трубопроводів, прокладені шляхом замонолічування в  будівельну конструкцію 

С. 56 ДБН В.2.5-23:2010 
 

чи в борознах стін, перегородок, перекриттів під штукатуркою. 

Примітка. Стійкість до поширення полум'я визначається згідно з ДСТУ 

4499-1  для  елементів  систем  кабельних  коробів,  ДСТУ  4549-1  для  елементів 

систем кабельних трубопроводів та ДСТУ 4754 для елементів систем кабельних 

лотоків  і  драбин.  Допускається  визначення  стійкості  до  поширення  полум'я 

згідно  з  ДСТУ  3987  та  ДСТУ  3988  для  кабельних  коробів,  трубопроводів, 

лотоків і драбин та згідно з ГОСТ 27483 для інших елементів цих систем. 

ж)  

кабельні  лінії  живлення  і  керування,  що  мають  забезпечувати 

функціонування  устатування  для  виконання  пожежно-рятувальних  робіт 

протягом  більше  ніж  однієї  хвилини  з  моменту  виявлення  пожежі,  повинні 

належати згідно з ДБН В.1.2-7 до класу: 

1)  

Р90, якщо ці лінії забезпечують функціонування: 

- 

автоматичних  систем  пожежегасіння,  у  тому  числі  пожежних 

насосів автоматичного пожежегасіння; 

-

 насосів-підвищувачів внутрішнього протипожежного водопроводу; 

-

 систем  підпору  повітря  та  систем  примусового  димо-  та 

тепловидалення; 

-

 ліфтів  для  транспортування  пожежних  підрозділів,  за  винятком  ліній, 

що  знаходяться  в  середині  ліфтових  шахт  та  приміщеннях,  де  розміщені 

підйомні механізми ліфтів; 

2) 

 Р30  і  вище,  якщо  ці  лінії  забезпечують  функціонування  системи 

пожежної  сигналізації,  системи  оповіщення  про  пожежу  і  управління 

евакуацією людей та установок аварійного освітлення. 

Примітка 1.  Межа вогнестійкості  кабельних  ліній  визначається  згідно  з 

ДСТУ Б В.1.1-11. 

Примітка 2. Необхідна межа вогнестійкості кабельних ліній живлення і 

керування  систем  протипожежного  захисту  може  бути  забезпечена  власною 

вогнестійкістю  кабелів  та  систем  їх  утримування/  підвішування  або  шляхом 

захисту  їх  від  вогню  ззовні,  наприклад,  застосуванням  для  них  вогнезахисних 

покриттів або прокладанням у шахтах, каналах, огороджених протипожежними 

С. 57 ДБН В.2.5-23:2010 

перешкодами. 

и)  пристрої  кріплення  та  утримування  елементів  систем  електричної  та 

оптичної проводки повинні бути стійкими до горіння (поширення полум'я); 

к)  кабелі  та  проводи,  прокладені  на  шляхах  евакуювання  та  каналах  і 

шахтах інженерних комунікацій, прилеглих до шляхів евакуації, повинні бути: 

-

 класу Т

К

2  з  показником  токсичності  продуктів  згоряння  більше  ніж  70 

r/м

3

, а у будинках з розрахунковим часом евакуації понад 15 хв – класу Т

К

3 за 

токсичністю продуктів згоряння згідно з 4.3 ДСТУ 4809; 

-

 класів  ДТ

К

1  та  ДП

К

1,  а  у  будинках  з  розрахунковим  часом  евакуації 

понад  15  хв  –  класів  ДТ

К

1  та  ДП

К

2  за  димоутворювальною  здатністю  згідно  з 

4.4 та 4.5 ДСТУ 4809; 

-

 класу К

К

1,  а  на  об'єктах,  де  дія  корозійно-активних  продуктів  згоряння 

може  призвести  до значних  матеріальних  збитків  (наприклад,  в офісах, банках 

тощо), – класу К

К

2 згідно з 4.6 ДСТУ 4809. 

Ця вимога не поширюється на кабелі та проводи: 

1)  що  входять  до  складу  системи  електропроводки,  прокладеної  шляхом 

замонолічування  в  будівельну  конструкцію  чи  в  борознах  стін,  перегородок, 

перекриттів під штукатуркою; 

2)  прокладені  в  сталевих  системах  жорстких  кабельних  трубопроводів  і 

сталевих системах кабельних коробів без перфорації зі ступенем захисту ІР67, в 

яких внутрішній поперечний переріз не перевищує 710 мм

2

; 

Примітка 1. Шлях евакуації – згідно з ДСТУ 2272. 

Примітка  2.  Показники  токсичності,  димоутворювальної  здатності  та 

корозійної  активності  продуктів  згоряння  кабелів  і  проводів  визначаються 

згідно з 5.3 – 5.6 ДСТУ 4809. 

л) елементи систем кабельних коробів, трубопроводів, лотоків та драбин, 

що прокладені на шляхах евакуації (об'ємах сходових кліток, коридорів тощо), 

повинні бути: 

- 

класу  помірнонебезпечних  з  показником  токсичності  продуктів 

згоряння  більше  ніж  70  г/м

3

,  а  у  будинках  з  розрахунковим  часом  евакуації 

С. 58 ДБН В.2.5-23:2010 
 

понад 15 хв – класу малонебезпечних за токсичністю продуктів згоряння згідно 

з ДСТУ 4499-1, ДСТУ 4549-1, ДСТУ 4754 та ГОСТ 12.1.044; 

-

 класу з помірною димоутворювальною здатністю згідно з ДСТУ 4499-1, 

ДСТУ 4549-1, ДСТУ 4754 та ГОСТ 12.1.044; 

-

 класу  стійких  до  утворення  корозійно-активних  продуктів  згоряння  на 

об'єктах,  де  дія  корозійно-активних  продуктів  згоряння  може  призвести  до 

значних матеріальних збитків (наприклад, в офісах, банках тощо). 

Ці  вимоги  не  поширюються  на  системи,  що  входять  до  складу  системи 

електропроводки, 

прокладеної 

шляхом 

замонолічування 

в 

будівельну 

конструкцію чи в борознах стін, перегородок, перекриттів під штукатуркою; 

м)  елементи  систем  шинопроводів  повинні  бути  стійкими  до  поширення 

полум'я; 

Примітка. Стійкість  до  поширення полум'я  визначається згідно  з  ГОСТ 

27483 та ДСТУ 4237-3-23. 

н)  елементи  систем  шинопроводів,  прокладених  на  шляхах  евакуації, 

повинні бути: 

-

 класу  помірнонебезпечних  з  показником  токсичності  продуктів 

згоряння  більше  ніж  70  г/м

3

,  а  у  будинках  з  розрахунковим  часом  евакуації 

понад 15 хв – класу малонебезпечних за токсичністю продуктів згоряння згідно 

з ГОСТ 12.1.044; 

-

 класу  з  помірною  димоутворювальною  здатністю  згідно  з  ГОСТ 

12.1.044; 

-

 класу  стійких  до  утворення  корозійно-активних  продуктів  згоряння 

згідно  з  ДСТУ  ІЕС  60754-2  на  об'єктах,  де  дія  корозійно-активних  продуктів 

згоряння  може  призвести  до  значних  матеріальних  збитків  (наприклад,  в 

офісах, банках тощо); 

п) 

системи 

комплектних 

шинопроводів 

повинні 

забезпечувати 

можливість одночасної роботи локальних засобів пожежегасіння (спринклерів) 

без  відключення  живлення  у  зоні  їх  роботи.  Ступінь  захисту  шинопроводів  у 

цьому разі повинен буди не менше ІР67;