ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 23.03.2019
Просмотров: 4609
Скачиваний: 4
С. 79 ДБН В.2.5-23:2010
невідомий, переріз фазних провідників ліній живлення штепсельних розеток
слід виконувати згідно з вимогами відповідних глав ПУЕ, а переріз нульових
робочих провідників трифазних ліній живлення штепсельних розеток
електроспоживачів ЛОМ слід приймати в 1,7 раза більше за переріз відповідних
фазних провідників.
7.10 Для СГЕ забороняється об'єднання нульових робочих N та нульових
захисних РЕ провідників різних групових ліній незалежно від способу
виконання мереж.
7.11 Будівлі, в яких використовуються електронні пристрої ЕКГ,
обладнуються пристроями блискавкозахисту у відповідності з ДСТУ Б В.2.5-38.
8 ЕЛЕКТРИЧНЕ ОПАЛЕННЯ ТА ГАРЯЧЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ
8.1 Вибір систем опалення здійснюється на підставі теплотехнічних
розрахунків у розділі "Опалення і вентиляція" проектно-кошторисної
документації.
Застосування електричного опалення на об'єктах цивільного призначення
повинно погоджуватись з електропередавальною організацією і виконуватись
згідно з виданими нею технічними умовами та ТЕО згідно з ДБН 360.
Можливість використання замовником додатково до основної системи
опалення (наприклад, водяної) приладів та систем електричного опалення для
догріву повітря в окремих приміщеннях будинку чи квартири (комфортне
доопалення – наприклад, так звана "тепла підлога" згідно з ДБН В.2.5-24)
визначається, виходячи з допустимого струму мережі живлення будинку
(квартири).
8.2
Для
стаціонарного
електричного
опалення
будинків
застосовуються такі нагрівальні при лади та системи:
а)
низькотемпературні сухі та масляні радіатори;
б)
нагрівальні панелі;
в)
нагрівальні кабелі, що укладаються безпосередньо в будівельні
конструкції;
С. 80 ДБН В.2.5-23:2010
г)
електротепловентилятори;
д) акумуляційні електропечі;
е) електрокотли;
ж) електронагрівачі поточних середовищ;
и) теплові насоси;
к) електроопалювальні прилади з інфрачервоним випромінюванням;
л) електрокаміни;
м) установки гідродинамічного нагріву (УГН).
Серед видів стаціонарного електричного опалення за погодженням із
замовником та електропередавальною організацією рекомендується віддавати
перевагу системам керованих теплоакумулюючих споживачів-регуляторів з
режимом споживання електроенергії в години мінімальних навантажень
енергосистеми.
8.3
Застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях
категорій за вибухопожежонебезпекою А і Б згідно з НАПБ Б.03.002 не
дозволяється.
Забороняється застосування нагрівальних приладів з безпосереднім
перетворенням електричної енергії в теплову у пожежонебезпечних зонах
складських приміщень, у будівлях архівів, музеїв, картинних галерей, бібліотек
(крім спеціально призначених і обладнаних для цього приміщень), а також у
будівлях (приміщеннях) іншого призначення, в яких можливість використання
таких приладів обмежується НАПБ А.01.001 або іншими нормативними
документами.
8.4 Нагрівальні прилади, що призначені для стаціонарних систем
електричного опалення з безпосереднім перетворенням електричної енергії в
теплову, повинні бути установлені на поверхні з негорючого матеріалу, а
відстань від них до горючих матеріалів і будівельних конструкцій, за винятком
матеріалів груп горючості Г1 і Г2, має становити не менше ніж 0,25 м (якщо
більша відстань не встановлена будівельними нормами або іншими
нормативними документами).
С. 81 ДБН В.2.5-23:2010
8.5 Датчики, що використовуються для регулювання температури
повітря, повинні мати можливість зміни уставки і бути розташовані на
негорючій чи важкогорючій основі на висоті не менше ніж 1,8 м від підлоги.
Допускається встановлення їх на горючій основі з підкладкою з негорючих
матеріалів завтовшки не менше ніж 3 мм.
8.6 За відсутності централізованого гарячого водопостачання або як
додаткове джерело стаціонарного гарячого водопостачання за погодженням із
замовником та електропередавальною організацією слід, в першу чергу,
використовувати теплоакумуляційні системи електричного підігріву води з
режимом роботи в години мінімальних навантажень енергосистеми.
8.7 У житлових будинках живлення систем електричного опалення і
електричного підігріву води повинно здійснюватись незалежними одна від
одної та інших електроприймачів лініями, починаючи від квартирних щитків
або вводів у будинок.
У громадських будинках та спорудах, адміністративних і побутових
будинках промпідприємств живлення систем електричного опалення і підігріву
води повинно бути незалежним одне від одного та від інших електоприймачів,
починаючи від ВРП.
9 КЕРУВАННЯ СТРУМОПРИЙМАЧАМИ
9.1 Пристрої керування слід передбачати для кожної ділянки мережі,
для якої може знадобитись керування, незалежне від інших частин установки.
9.2
У
три-
або
двопровідних
однофазних
лініях
можуть
використовуватись однополюсні вимикачі, які повинні установлюватися в
ланцюзі фазного провідника, або двополюсні вимикачі, якщо при цьому
виключається можливість відключення лише N-провідника без відключення
фазного.
Не допускається установлювати однополюсні пристрої відключення в
ланцюзі N-провідника.
9.3 Усі струмоприймачі, для яких необхідне керування, повинні
С. 82 ДБН В.2.5-23:2010
обладнуватись індивідуальними пристроями керування. Допускається керувати
кількома струмоприймачами, що працюють одночасно, за допомогою одного
пристрою керування.
9.4 Робоче відключення струмоприймачів може здійснюватись з
використанням штепсельних рознімачів на струм, що не перевищує 16 А.
9.5
Світильники
місцевого
освітлення
повинні
вмикатись
індивідуальними вимикачами, які входять у конструкцію світильника або
установлені в стаціонарній частині електропроводки. При напрузі до 50 В
включно для керування світильниками допускається використовувати
штепсельні розетки.
9.6 Пристрої керування, які забезпечують перемикання живлення з
одного джерела живлення на інше, повинні впливати на всі провідники, що
знаходяться під напругою. При цьому слід виключити можливість включення
джерел на паралельну роботу, якщо установка не розрахована на такий режим
роботи.
9.7 Для централізованого дистанційного керування робочим освітленням
дозволяється використовувати автоматичні вимикачі, які встановлені на ВРП,
ГРЩ, РП і групових щитках (див. 6.5, 6.7).
9.8 При живленні від однієї лінії чотирьох і більше групових щитків із
кількістю груп шість і більше на вводі в кожний щиток рекомендується
установлювати пристрій керування (автоматичний вимикач слід розглядати як
пристрій керування).
9.9 Пристрої керування, незалежно від їх наявності на початку лінії
живлення, повинні бути установлені на вводах ліній живлення в торгових
приміщеннях, комунальних підприємствах, адміністративних приміщеннях
тощо, а також у приміщеннях споживачів, які відокремлені в адміністративно-
господарському відношенні.
На вводі в силові РП гарячих цехів підприємств громадського харчування
установлення пристрою керування обов'язкове.
9.10 У приміщеннях, які мають зони з різними умовами природного
С. 83 ДБН В.2.5-23:2010
освітлення і різні режими роботи, необхідно передбачати роздільне керування
освітленням зон.
9.11 У приміщеннях, які не мають аварійного освітлення, з чотирма і
більше світильниками робочого освітлення, світильники рекомендується
розподіляти не менше ніж на дві самостійні щодо керування групи.
9.12 Вимикачі світильників робочого освітлення, освітлення безпеки і
евакуаційного освітлення приміщень, призначених для масового перебування
людей (наприклад, торгових примі щень магазинів, їдалень, вестибюлів готелів
тощо), повинні бути доступні тільки для обслуговуючого персоналу.
9.13 Для освітлення складських приміщень, а також приміщень для
підготовки товарів до продажу на підприємствах торгівлі і громадського
харчування слід передбачати місцеве керування з можливістю централізованого
дистанційного вимкнення після закінчення роботи підприємства. Вимикачі
місцевого керування освітленням повинні бути установлені за межами
приміщень і доступні тільки для обслуговуючого персоналу.
9.14 Для відключення групових мереж освітлення і ліній живлення
прибиральник механізмів книго- і архівосховищ слід передбачати апарати
відключення, що розташовані поза сховищами. За наявності входів у сховище з
двох сторін рекомендується передбачати можливість керування освітленням
біля кожного входу.
9.15 При значній довжині приміщень з кількома входами (наприклад,
кабельні, теплофікаційні, водопровідні тунелі) для доступу обслуговуючого
персоналу рекомендується передбачати керування освітленням приміщення
біля кожного входу або частини входів.
9.16 У приміщеннях, де роботи виконуються в темряві, наприклад, у
спектрографічних лабораторіях і фотолабораторіях, керування освітленням
всього приміщення або відповідної його частини повинно виконуватись
вимикачами, встановленими на вході в приміщення і безпосередньо на робочих
місцях.
9.17 Керування черговим (нічним) освітленням палат у лікувально-