ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 18.04.2019
Просмотров: 515
Скачиваний: 1
Ренесансний гуманізм проголосив вищою цінністю, центром і сенсом усіх світоглядних проблем людину, але не духовну , «внутрішню» людину, якою вона була у світогляді середньовічному, а людину природну, тілесну. Тим самим Відродження здійснило поворот від Божого до людського, причому до людського в його обмеженості і недосконалості. Зворотною стороною гуманізму Відродження виявився крайній індивідуалізм. Людина епохи Відродження в своїй гордівливій самовпевненості стверджувала і визнавала тільки саму себе і свою волю як вищу волю. Оскільки останнім критерієм залишалася людина, межі добра і зла були розмиті. Не випадково епоха Відродження відома своїми побутовими типами і проявами підступності, жорстокості, авантюризму і аморальності. Цей період позначився порушенням багатовікових моральних устоїв і крайньою моральною розпутністю, подібною до часів занепаду Римської імперії. Символами Відродження стали не тільки Петрарка і Мікеланжело, але й такі особи, як зловісна отруйниця Катерина Медичі, підступний і розпутний Олександр VI, його син-вбивця Цезар Борджиа, хитрий і корисливий Макіавелі, автор відомого твору «Володар». Моральна деградація охопила всі верстви населення від знатних осіб, князів, церковних діячів до простого люду. Не випадковим є те, що в цей період була офіційно заснована інквізиція.
4.Ідеологія Реформації.
5.Розвиток натурфілософських вчень епохи Відродження.
Упродовж всієї епохи Відродження ми зустрічаємось з безмежною вірою у здатність людини проникнути в таємниці божественної природи. Саме з цього періоду закладаються основи наукового природознавства, яке спочатку набуло рис натурфілософських поглядів. Натурфілософія (від лат. «натура» природа і «філософія») є системою умоглядних уявлень про природу, що розроблялася у філософських вченнях.
Антисхоластична спрямованість філософії епохи Відродження приводить до появи пантеїзму як провідної риси всіх натурфілософських вчень. Пантеїзм (від гр. «пан» усе, «теос» Бог) вчення про тотожність Бога і природи. Бог тут втрачає свій надприродний характер, зливається з природою, завдяки чому сама природа починає обожнюватись.
Одним із найвідоміших представників натурфілософії епохи Відродження був німецький кардинал католицької церкви, математик, уродженець містечка Куза в Німеччині Микола Кубанський (1401-1464 рр.). Своє вчення він грунтує на християнськи переробленому неоплатонізмі.
Центральною ідеєю філософії Кузанського є вчення про тотожність абсолютного максимуму й абсолютного мінімуму. Це вчення стало передумовою обгрунтування нескінченності світу і створення геліоцентричної системи, а також сприяло подальшому розвитку діалектичного методу пізнання.
Поняття «абсолютний максимум» (нескінченне) і абсолютний мінімум (неподільне, єдине) Кузанський розглядає у своєму найвідомішому творі «Про вчене незнання». Виходячи з неоплатонівського поняття Єдиного як неподільного (і тому абсолютного мінімуму), Кузанський стверджує, що єдине і нескінченне тотожні. Абсолютний максимум це нескінченність, більшого від неї нічого не може бути, вона нічим не обмежується, їй ніщо не протистоїть. Цей абсолютний максимум і є Бог. Бог як абсолютне буття, як абсолютний максимум є всім і включає в себе все інше. Тому з ним співпадає абсолютний мінімум, єдине. Кузанський доходить висновку: у нескінченності всі протилежності співпадають. У Бозі як нескінченності, абсолютному максимумі щезають всі відмінності створеного світу. «У Бозі все» це є теза пантеїзму Кузанського. Тому усе в природі, кожна річ і кожне явище є відбиттям Божественного світла і сенсу. Усе в цьому світі збігається з Богом. Таке уявлення стає характерним для натурфілософії Відродження з її прагненням осмислити природу як єдине ціле, елементи якого нерозривно зв'язані одне з одним. Пантеїзм Відродження підносив цінність будь-якої окремої речі у світі, природи і людини, ототожнюючи їх з Богом. Людський інтелект, згідно з Кузанським, здатний осягнути єдність протилежностей у нескінченному. Це вміння з'єднувати протилежності у процесі пізнання є ознакою діалектичного методу Кузанського.
Вчення Кузанського спричинило руйнування старої, схоластичної картини світу, яка грунтувалася на філософії Арістотеля і геоцентричній астрономії Птолемея. Вважалося, що центром скінченного світу є Земля. Ку-занський заперечує наявність фізичного центру Всесвіту. Бог присутній у всьому світі, виступає і його межею, і його центром. Тому Земля є часткою світу як «обмеженого максимуму», центр якого «всюди і ніде».
Наступний крок у пізнанні нескінченності світу належить М. Копернику (1473-1543 рр.), який створив геліоцентричну систему світу.
Джордано Бруно (1548-1600 рр.) поєднує діалектичну ідею тотожності протилежностей Кузанського і геліоцентричну систему Коперника. Пантеїзм філософії природи Дж. Бруно є найрадикальнішим із усіх нутурфіло-софських систем епохи Відродження. Бруно пориває не тільки зі схоластичними уявленнями про світ, але й з основами християнського світобачення. Для Дж. Бруно нескінченним є не тільки Бог, але й природний світ. Більше того, Бруно висуває ідею нескінченної множинності світів, тим самим відверто відмовляючись від геоцентричної доктрини. Пантеїзм Бруно мав натуралістичний характер, тяжів до матеріалістичного світогляду. На відміну від М. Кузанського, який природу розчиняв в Бозі, підносив її до Бога, Бруно, навпаки, Бога «зводить» до природи, саму природу перетворює на Бога, визначаючи її «Богом в речах». Пантеїстична філософія природи Дж. Бруно завершує розвиток ренесансного мислення. Пізніше, разом з розвитком природознавства на експериментальних і математичних засадах, починається криза і згасання гуманістичної традиції.
Уточнюючи питання:
1.Яку проблему намагались вирішити середньовічні схоласти, внаслідок чого і виник номіналізм та реалізм ?
2.На вашу думку яка зі течій середньовічної схоластики була ближче до істини : номіналізм чи реалізм ?
3.В чому суть концепції «глупоти» Еразма Роттердамського ?
4.В чому полягає відмінність середньовічної містики від науки ?
5.Яка головна особливість натурфілософії епохи Відродження?
6.Визначте ставлення релігійних течій Реформації до напередвизначення? Чи має людина свободу волі?
7.Чому людина протестантського віросповідання займалась бізнесом?
