ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.04.2019

Просмотров: 515

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Ренесансний гуманізм проголосив вищою цінністю, центром і сенсом усіх світоглядних проблем людину, але не духовну , «внутрішню» людину, якою вона була у світогляді середньовічному, а людину природну, тілесну. Тим самим Відродження здійснило поворот від Божого до людського, при­чому до людського в його обмеженості і недосконалості. Зворотною сто­роною гуманізму Відродження виявився крайній індивідуалізм. Людина епохи Відродження в своїй гордівливій самовпевненості стверджувала і визнавала тільки саму себе і свою волю як вищу волю. Оскільки останнім критерієм залишалася людина, межі добра і зла були розмиті. Не випадково епоха Відродження відома своїми побутовими типами і проявами підступ­ності, жорстокості, авантюризму і аморальності. Цей період позначився порушенням багатовікових моральних устоїв і крайньою моральною роз­путністю, подібною до часів занепаду Римської імперії. Символами Відро­дження стали не тільки Петрарка і Мікеланжело, але й такі особи, як злові­сна отруйниця Катерина Медичі, підступний і розпутний Олександр VI, його син-вбивця Цезар Борджиа, хитрий і корисливий Макіавелі, автор ві­домого твору «Володар». Моральна деградація охопила всі верстви населення від знатних осіб, князів, церковних діячів до простого люду. Не ви­падковим є те, що в цей період була офіційно заснована інквізиція.

4.Ідеологія Реформації.

5.Розвиток натурфілософських вчень епохи Відродження.

Упродовж всієї епохи Відродження ми зустрічаємось з безмежною ві­рою у здатність людини проникнути в таємниці божественної природи. Саме з цього періоду закладаються основи наукового природознавства, яке спочатку набуло рис натурфілософських поглядів. Натурфілософія (від лат. «натура» природа і «філософія») є системою умоглядних уявлень про природу, що розроблялася у філософських вченнях.

Антисхоластична спрямованість філософії епохи Відродження приво­дить до появи пантеїзму як провідної риси всіх натурфілософських вчень. Пантеїзм (від гр. «пан» усе, «теос» Бог) вчення про тотожність Бога і природи. Бог тут втрачає свій надприродний характер, зливається з приро­дою, завдяки чому сама природа починає обожнюватись.

Одним із найвідоміших представників натурфілософії епохи Відро­дження був німецький кардинал католицької церкви, математик, уродже­нець містечка Куза в Німеччині Микола Кубанський (1401-1464 рр.). Своє вчення він грунтує на християнськи переробленому неоплатонізмі.

Центральною ідеєю філософії Кузанського є вчення про тотожність абсолютного максимуму й абсолютного мінімуму. Це вчення стало перед­умовою обгрунтування нескінченності світу і створення геліоцентричної системи, а також сприяло подальшому розвитку діалектичного методу пі­знання.

Поняття «абсолютний максимум» (нескінченне) і абсолютний мінімум (неподільне, єдине) Кузанський розглядає у своєму найвідомішому творі «Про вчене незнання». Виходячи з неоплатонівського поняття Єдиного як неподільного (і тому абсолютного мінімуму), Кузанський стверджує, що єдине і нескінченне тотожні. Абсолютний максимум це нескінченність, більшого від неї нічого не може бути, вона нічим не обмежується, їй ніщо не протистоїть. Цей абсолютний максимум і є Бог. Бог як абсолютне буття, як абсолютний максимум є всім і включає в себе все інше. Тому з ним співпадає абсолютний мінімум, єдине. Кузанський доходить висновку: у нескінченності всі протилежності співпадають. У Бозі як нескінченності, абсолютному максимумі щезають всі відмінності створеного світу. «У Бозі все» це є теза пантеїзму Кузанського. Тому усе в природі, кожна річ і кожне явище є відбиттям Божественного світла і сенсу. Усе в цьому світі збігається з Богом. Таке уявлення стає характерним для натурфілософії Відродження з її прагненням осмислити природу як єдине ціле, елементи якого нерозривно зв'язані одне з одним. Пантеїзм Відродження підносив цінність будь-якої окремої речі у світі, природи і людини, ототожнюючи їх з Богом. Людський інтелект, згідно з Кузанським, здатний осягнути єд­ність протилежностей у нескінченному. Це вміння з'єднувати протилежно­сті у процесі пізнання є ознакою діалектичного методу Кузанського.


Вчення Кузанського спричинило руйнування старої, схоластичної кар­тини світу, яка грунтувалася на філософії Арістотеля і геоцентричній аст­рономії Птолемея. Вважалося, що центром скінченного світу є Земля. Ку-занський заперечує наявність фізичного центру Всесвіту. Бог присутній у всьому світі, виступає і його межею, і його центром. Тому Земля є часткою світу як «обмеженого максимуму», центр якого «всюди і ніде».

Наступний крок у пізнанні нескінченності світу належить М. Копер­нику (1473-1543 рр.), який створив геліоцентричну систему світу.

Джордано Бруно (1548-1600 рр.) поєднує діалектичну ідею тотожнос­ті протилежностей Кузанського і геліоцентричну систему Коперника. Пан­теїзм філософії природи Дж. Бруно є найрадикальнішим із усіх нутурфіло-софських систем епохи Відродження. Бруно пориває не тільки зі схоластичними уявленнями про світ, але й з основами християнського світобачення. Для Дж. Бруно нескінченним є не тільки Бог, але й природний світ. Більше того, Бруно висуває ідею нескінченної множинності світів, тим самим від­верто відмовляючись від геоцентричної доктрини. Пантеїзм Бруно мав на­туралістичний характер, тяжів до матеріалістичного світогляду. На відміну від М. Кузанського, який природу розчиняв в Бозі, підносив її до Бога, Бруно, навпаки, Бога «зводить» до природи, саму природу перетворює на Бога, визначаючи її «Богом в речах». Пантеїстична філософія природи Дж. Бруно завершує розвиток ренесансного мислення. Пізніше, разом з розвит­ком природознавства на експериментальних і математичних засадах, почи­нається криза і згасання гуманістичної традиції.

Уточнюючи питання:

1.Яку проблему намагались вирішити середньовічні схоласти, внаслідок чого і виник номіналізм та реалізм ?

2.На вашу думку яка зі течій середньовічної схоластики була ближче до істини : номіналізм чи реалізм ?

3.В чому суть концепції «глупоти» Еразма Роттердамського ?

4.В чому полягає відмінність середньовічної містики від науки ?

5.Яка головна особливість натурфілософії епохи Відродження?

6.Визначте ставлення релігійних течій Реформації до напередвизначення? Чи має людина свободу волі?

7.Чому людина протестантського віросповідання займалась бізнесом?