Практична 2

1.Філософські концепції сутності інформації, культури та інформаційної культури

2.Основні положення теорії культурної еволюції. Сутність інформаційної культури (феноменологічний аспект)

Деякі науковці зробили певний внесок у формування і теоретичне обґрунтування проблем, які стосуються куль­тури інформаційних відносин у суспільстві.
Всебічний аналіз наукових праць дає підставу стверджу­вати, що інформаційна культура є значною теоретичною основою перебудови свідомості особи, суспільства, світово­го співтовариства в умовах формування сучасного етапу інформаційного суспільства — кіберцивілізації. Проте про­блеми інформаційної культури на сьогодні ще недостатньо однозначно і повно вивчені системно, а отже, потребують комплексного, інтегрованого наукового осмислення. З ме­тою відмежування від різних підходів щодо сутності інфор­маційної культури на теоретичному рівні вводиться понят­тя "е-культури" як сучасний рівень розвитку кіберсуспіль-ства — суспільства, в якому домінують комп'ютері техно­логії в мережі глобальної електронної телекомунікації.
Звідси постають завдання вирішення важливих проблем інформаційної культури, зумовлених, зокрема, такими чинниками:
• потребами сучасного державотворення в Україні;
• розкриття змісту інформаційної діяльності в сучасних умовах як одного із проявів загальнолюдських цінностей;
• дослідження структури інформаційної культури як соціального (феноменологічного) явища;
• визначення перспективи взаєморозвитку соціального, індивідуального, морального аспектів інформаційної куль­тури та відображення їх у праві, зокрема щодо правового регулювання суспільних інформаційних відносин;
• визначення основних напрямів формування інформа­ційної культури.

3.Аспекти інформаційної культури. Культура поведінки у сфері інформаційних відносин

Визначивши змісті та сутність категорії "культура", поєднаємо (генеруємо) її з категорією "інформація". З'ясуємо, які формулювання може мати термін "інформаційна культура". Проведений аналіз різних наукових і популярних джерел дав змогу зробити такі узагальнення.

Інформаційна культура (від лат. cultura — освіта, розвиток та informatio — роз'яснення) — це:

1) множина досягнень певного людського суспільства (групи людей, нації, народу, суспільства, держави, міжнародного співтовариства) у сфері інформаційних відносин (у тому числі мистецтва, науки, техніки тощо);
2) відповідний рівень розвитку інформаційних відносин на певний момент часу, у просторі, колі осіб, що визначається порівняно з попередніми показниками інформаційної культури;
3) множина практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображають історично досягнутий рівень розвитку суспільства і людини у сфері інформаційних відносин та втілюються в результатах інформаційної діяльності. У вужчому розумінні, інформаційна культура — це сфера духовного життя суспільства, що охоплює насамперед систему виховання, освіти, наукової та мистецької творчості, у контексті інформаційних відносин, а також установи й організації, що забезпечують функціонування їх (школи, вищі навчальні заклади, клуби, музеї, театри, творчі спілки, товариства тощо);
4) ступінь (рівень) довершеності в оволодінні знаннями у галузі суспільних інформаційних відносин та діяльності;
5) метод формування визначеного в ідеалі рівня інформаційних відносин
6) множина умов, які забезпечують високий рівень, продуктивність, безпеку інформаційних правовідносин;
7) рівень фахової підготовки працівників (працівника) у сфері інформаційних правовідносин та особистої організованості їх:
8) рівень відповідності норм, встановлених у суспільстві, нормам інформаційних правовідносин;
9) галузь загальної культури (як науки), що вивчає проблеми унормування суспільних інформаційних відносин;
10) множина духовних цінностей у сфері інформаційних відносин, створених людством протягом його історії;
11) рівень, ступінь досконалості певної галузі розумової діяльності.

---

Сутність інформаційної культури може розглядатися й у контексті категорії "культура поведінки у сфері інформаційних відносин". Зазначена категорія також має багатоаспект-ний зміст. Розглянемо кілька таких аспектів, сформульованих за результатами аналітико-синтетичних досліджень.

Розглядаючи сутність інформаційної культури, слід звернути увагу на такий аспект, як культура поведінки у сфері інформаційних відносин. Зазначимо відправні поло­ження щодо цього.
Культура поведінки у сфері інформаційних відносин — це:
1) множина особистих та суспільних моральних вимог, які стають для людини (чи певного соціуму, соціального утворення) складовою її звичок і навичок, що виявляють­ся в щоденній (повсякденній) поведінці, діяльності (на ви­робництві, у побуті, у спілкуванні між людьми);
2) розвиток поведінки суспільних інформаційних відносин;
3) сприяння розвитку рівня суспільних інформаційних відносин (культивування);
4) запровадження, насадження, розвиток суспільних інформаційних відносин.
Зазначені змісти категорії "культура" селектовано для з'ясування інших аспектів її сутності. Інший зміст кате­горії "інформаційна культура" пропонується для розгляду в наступних розділах.

Завдання

1. Охарактеризуйте філософські концепції сутності інформації та інформаційної культури.

2. Охарактеризуйте інформаційну культуру в соціологічних теоріях.

3. Охарактеризуйте інформацію в системі інформаційних кодів культури.

Культурний код - це сукупність знаків і система певних правил, за допомогою яких інформація може бути представлена у вигляді набору символів для передавання, обробки й зберігання.

Необхідність в культурному коді виникає тоді, коли відбувається перехід від світу сигналів до світу сенсу. Культурний код - це те, що дозволяє дешифрувати перетворені значення сенс. Код - це правила формування низки конкретних повідомлень. Всі коди можуть бути порівняні між собою на базі загального коду, більш простого і всеосяжного. Код дозволяє проникнути на смисловий рівень культури, без знання коду культурний текст виявиться закритим. Культурні коди знаходяться всередині всіх мов культури, але знайти їх непросто - вони проявляють себе при переході з одного рівня сенсу на інший.

Найбільш універсальною знаковою системою є мова. До теперішнього часу склалася наступна загальноприйнята класифікація мов:

o природні мови, як основне й історично первинний засіб пізнання і комунікації (російський, французький, естонський, чеський і т. п.). Природні мови не мають автора, вони виникають і змінюються зовсім закономірно і незалежно від волі людей, скрізь там, де для цього в історичному розвитку народів створилися відповідні умови. Для них характерний безупинний процес зміни, асиміляції і відмирання. Зміна змісту слів і понять може бути зв'язане з різноманітними факторами, у тому числі і соціально-політичними. Словниковий запас людини в середньому 10-15 тисяч слів, частина з них - активні, котрі людина використовує, інша частина - пасивні, значення яких він розуміє, але не використовує сам;

---

o штучні мови - це мови науки, де значення фіксоване й існують строгі рамки використання: на відміну від повсякденного мовлення, наукова мова не допускає багатозначності, оскільки в науці необхідна гранична адекватність сприйняття. Наукове знання прагне уникнути невизначеності інформації, що може привести до неточностей і навіть помилок. До штучних мов відносяться і мови умовних сигналів, наприклад, абетка Морзе, дорожні знаки;

o вторинні мови (вторинні моделюючі системи) - це комунікаційні структури, надстраивающиеся над природно-мовним рівнем (міф, релігія, мистецтво).

Оскільки свідомість людини є свідомість мовне, усі види надбудованих над ним моделей можуть бути визначені як вторинні моделюючі системи.

4. Охарактеризуйте основні функції інформаційних закладів: культурозбережувальну, трансляційну, творчу.

5. Охарактеризуйте продукти інформаційної культури.

Інформаційний продукт — дані, призначені для задоволення інформаційних потреб користувача, у тому числі програмний продукт. Інформаційні документи є основними видами інформаційної продукції.
Інформаційний документ — це один із найпоширеніших засобів подолання труднощів на шляху доведення інформації до споживача в умовах інформатизації суспільства
Бібліографічний документ — це інформаційний документ упорядкованої сукупності бібліографічних записів.

Реферативний документ — це інформаційний документ сукупності бібліографічних записів, включно з рефератами.

Реферат — це короткий виклад змісту документа чи його частини, що включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом.

Оглядовий документ — це інформаційний документ одного чи кількох оглядів, які відображають підсумки аналізу та узагальнення відомостей з різних джерел. Основну складову документа становить огляд — концентрований виклад змісту сукупності документів з певної теми за певний проміжок часу.

Аналітичний документ — це інформаційний документ, що є результатом аналізу, синтезу й оцінювання змісту значної кількості первинних документів з певної теми (проблеми) за певний проміжок часу. Часто такі ІД називають оглядово-аналітичними. Такий поділ ІД на види є достатньо умовним, позаяк більшість з них поєднують у собі всі методи аналітико-синтетичної обробки первинних документів.

Оглядово-аналітичний документ (ОАД) — документ, що є результатом аналітико-синтетичної обробки сукупності документів з певної проблеми (теми, питання), містить зведену згорнуту та узагальнену характеристики взаємопов'язаних об'єктів, фактів, явищ, подій [2,c.287].

6. Охарактеризуйте символіку інформаційної культури.

7. Охарактеризуйте структурно-функціональний контекст інформаційної культури.

Функціональна структура - це структура, елементами якої є підсистеми (компоненти), функції інформаційної системи або її частини, а зв'язки між елементами - це потоки інформації, що циркулює між ними під час функціонування інформаційної системи.
Технічна структура - це структура, елементами якої є обладнання комплексу технічних засобів інформаційної системи, а зв'язки між елементами відображають інформаційний обмін.
Під організаційною розуміють структуру, елементами якої є колективи людей та окремі виконавці, а зв'язки між елементами — інформаційні, супідрядності та взаємодії.
Документальна структура - це структура, елементами якої є неподільні складові та документи інформаційної системи, а зв'язки між елементами - взаємодії, вхідності та супідрядності.
Алгоритмічна структура - це структура, елементами якої є алгоритми, а зв'язки між алгоритмами реалізуються за допомогою інформаційних масивів.
У програмній структурі зв'язки між елементами також реалізуються у вигляді інформаційних масивів, а елементами структури є програмні модулі.
Інформаційна структура - це структура, елементами якої є форми існування і подання інформації в системі, а зв'язки між ними - операції перетворення інформації в системі.
Елементами інформаційної структури можуть бути також інформаційні масиви, а зв'язками - операції роботи з масивами: введення, коригування, перегляд, знищення та ін

---

8. Охарактеризуйте інформаційна культуру як уособлення творчої діяльності

---

Смотрите также файлы

• Практична 1.docx

• ТЕМА 2.docx

• Практична для самостійного опрацювання.docx

• Модульна середа.docx

• 21_Koduvannya.doc