Семінар 6. МЕТОДИКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ ШКОЛЯРІВ

1. Основи педагогічної взаємодії з батьками школярів. Основні напрямки роботи вчителів та класних керівників з батьками учнів.

Правильно організовувати та проводити роботу з батьками педагогам допомагають:

1. Заступник директора з виховної роботи	складає шкільний план, допомагає у складанні планів роботи класних керівників з даного напряму, здійснює контроль їх виконання; проводить тематичні педагогічні ради, метою яких є підвищення педагогічної майстерності та культури класних керівників.
2. Психолог	допомагає в дослідженні соціального тла родини, визначенні типу родини, дає рекомендації у складанні плану роботи з кожною родиною індивідуально; здійснює профорієнтаційну роботу разом з районним центром зайнятості населення.
3. Соціальний педагог	бере на контроль і здійснює корекційну роботу з неблагополучними родинами; взаємодіє з районними організаціями, що працюють у цьому напрямі, - органами опіки та піклування УО, комітетом зі справ родини при районній адміністрації, інспекцією зі справ неповнолітніх при РУВС, шкільною групою нагляду.
4. Шкільний бібліотекар	підбирає наявну методичну літературу з даного напряму, взаємодіє з районною бібліотекою.
5. Класні керівники	регулярно проводять батьківські збори та застосовують інші форми роботи з батьками.

Виховання батьків має два основні завдання:

• накопичення педагогічних знань, необхідних батькам для виховання дітей,

• самовиховання (саморозвиток) батьків

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОБОТИ ШКОЛИ З БАТЬКАМИ

1. Робота з батьками учнів початкової школи.

2. Робота з батьками учнів 5-х класів (адаптація переходу в основну школу).

3. Робота з батьками учнів основної школи (6-8-і класи).

4. Робота з батьками учнів старших і випускних класів.

До основних функцій відносяться:

• інформаційна;

• виховно-розвивальна;

• формуюча;

• охоронно-оздоровча;

• контролююча;

• побутова.

Задачі взаємодії:

• формування активної педагогічної позиції батьків;

• озброєння батьків педагогічними знаннями й уміннями;

• активна участь батьків у вихованні дітей.

Організація взаємодії школи та родини припускає:

• вивчення родини з метою виявлення її можливостей з виховання своїх дітей і дітей класу;

• згрупування родин за принципом наявності в них морального потенціалу й можливості впливати на свою дитину, дітей класу;

• аналіз проміжних і кінцевих результатів їхньої спільної виховної діяльності.

Співробітництво школи та родини на будь-якому етапі починається з вивчення умов і мікроклімату сімейного виховання, індивідуальних особливостей дітей і батьків.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ

---

1. Підтримка фізичного здоров'я учнів.

2. Спілкування й формування особистісних орієнтацій учнів: інтерес до життя, інтерес до людини, інтерес до культури, що сприяють розумінню загальнолюдських цінностей.

3. Пізнавальна сфера життя учнів (робота з учителями-предметниками) з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Захист не учня, а людини в ньому. Підхід до кожної дитини «з оптимістичної позиції» (А. Макаренко).

4. Робота з родиною - вплив на виховний потенціал родини; об'єктом уваги є не сама родина, а сімейне виховання. Тут необхідно таке: вивчення сімейної атмосфери, що оточує учня, його стосунків із членами родини; психолого-педагогічна освіта батьків через систему батьківських зборів, консультацій, бесід; організація спільного проведення вільного часу дітей і батьків; захист інтересів і прав дитини в так званих важких родинах.

2.Виховання в українській сім'ї, провідні завдання. Засоби та методи родинного виховання.

Головна мета українського родинного виховання - формувати в дітей та молоді духовність рідного народу, виховувати високосвідомих представників, патріотів українського народу, надії, поетів і творців національної та загальнолюдської культури, вільних громадян незалежної України.

основними завданнями родинного виховання можуть бути:

піклування про фізичне і психічне здоров'я дітей, виховання фізично й морально здорової дитини (3абезпеченяя необхідних умов для реалізації можливостей дитини;

виховання в дітей глибоких патріотичних почуттів, створення сприятливих умов для оволодіння дітьми рідною мовою, знаннями про рідний край, природу, Батьківщину;

виховання в дітей любові до добра, правди, справедливості, моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм взаємин між близькими людьми і в суспільному оточенні, гідності, честі, людяності, здатності виявляти турботу про молодших, милосердя до слабших і людей похилого віху;

організація з найбільш раннього візу посильної праці, різних видів трудової діяльності дітей на благо сім'ї, родичів, інших людей і по самообслуговування, виховання їх цивілізованими господарями землі та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин;

цілеспрямоване і систематичне нормування в дітей української національної психології, характеру, світогляду, ідеалів, наукових поглядів та переконань;

формування естетичних смаків та почуттів, уміння розрізняти красиве й потворне в житті, і в мистецтві, і в побуті, поважати прекрасне у вчинках людей, забезпечити умови для їхньої творчої практичної діяльності;

забезпечення духовної єдності поколінь, збереження родинних традицій, сімейних реліквій, вивчення родоводу, прилучення дітей до них традицій, звичаїв, обрядів;

сприяння родини навчально-виховним закладам у вихованні дитини, II становленні як особистості.

---

Методи сімейного виховання - це способи, шляхи, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив батьків на свідомість і поведінку дітей. Вони не вирізняються від розглянутих вище загальних методів виховання, але мають свою специфіку: надзвичайно важливу роль у вихованні дітей відіграє особистий приклад батьків, їх авторитет; вплив на дитину є більш індивідуалізованим і здебільшого грунтується на її конкретних вчинках.

Всіма батьками використовуються:

переконання	пояснення, настанова, порада, розповідь, навіювання та інші
вправи і привчання	організація різних доручень і обов'язків дітей, режиму їх навчання, праці та відпочинку
заохочення	похвала, подарунки, цікава для дітей перспектива
покарання	позбавлення задоволень, відмова від дружби. Сімейна педагогіка обережно підходить до покарання дітей і не схвалює методів, які шкодять фізичному і психічному здоров'ю дитини і принижують людську гідність.

Вибір методів залежить від педагогічної культури родини, її уявлення про цінності, розуміння мети виховання, ролі батьків у становленні особистості дитини, стилю взаємин в сім'ї та іншого. Тому методи несуть на собі яскравий відбиток виховних пріоритетів родини: одна хоче виховати покірність, і тому її методи спрямовані на те, щоб дитина безвідмовно виконувала вимоги дорослих; інша вважає більш важливим виховання самостійності, вияв ініціативи і, природно, знаходить для цього відповідні методи.

Різноманітними є засоби вирішення виховних завдань в сім'ї. Серед них:

• слово,

• фольклор,

• праця,

• домашній побут,

• духовний і моральний клімат родини,

• символи,

• атрибути,

• реліквії сім'ї та інше.

3. Методика ознайомлення батьків зі стилями сімейного виховання, їх впливом на формування особистості.

Сукупність установок батьків, їх емоційного ставлення до дитини, сприйняття дитинибатьками і відповідних способів поводження з нею утворюють стиль сімейного виховання.

Психолог Е. Шефер розрізняє кілька стилів сімейного виховання, що пов'язані, на нашу думку, з авторитарним, ліберальним і демократичним стилями

Оптимальним для практики сімейного виховання вважається демократичний стиль, що характеризується високим рівнем вербального спілкування між дітьми і батьками; включеністю дітей в обговорення сімейних проблем; урахуванням їхньої думки; готовністю батьків у разі потреби прийти на допомогу дітям, одночасно з вірою в їх успішну самостійну діяльність, адекватним батьківським контролем. Відхилення від демократичного стилю в бік авторитаризму, ліберальної вседозволеності чи надмірної центрації на дитині спричинює відповідні деформації її особистості.

Дослідники А. Лічко і Е. Ейдеміллер припускають крім виховання за типами “кумир сім'ї" (у їхній інтерпретації — “поблажлива гіперпротекція") і “емоційне відторгнення" існування таких стилів виховання (особливо несприятливих для підлітків з акцентуаціями характеру і психопатіями):

---

• гіпопротекція (недостатність опіки і контролю за поведінкою дитини, брак чи відсутність уваги, тепла, турботи про фізичний і духовний розвиток дитини, невключеність у її життя);

• домінуюча гіперпротекція (поєднання загостреної уваги до дитини з великою кількістю обмежень і заборон, що призводить до формування нерішучості, несамостійності дитини чи до яскраво вираженої реакції емансипації);

• підвищена моральна відповідальність (покладання відповідальності на дитину за життя і благополуччя близьких, що не відповідає віку й реальним можливостям дитини; очікування від дитини великих досягнень у житті на тлі ігнорування її потреб та інтересів).

Найбільшою мірою шкодять дитині непослідовний, змішаний стиль виховання, неузгодженість і суперечливість установок батьків на процес виховання, оскільки постійна непередбачуваність реакцій батьків позбавляє дитину відчуття стабільності оточуючого світу, породжуючи в неї підвищену тривожність.

4. Психолого-педагогічна діагностика сім'ї

Величезну роль в роботі класного керівника грає діагностика. Вона може бути використана як в роботі з учнями, так і з колективом батьків. 
Будь-яка інформація, яку класний керівник може одержати від батьків в результаті діагностики, може надати і сім'ї, і дитині неоціниму послугу. 
Проте проведення діагностичних досліджень серед учнів і їх батьків накладає на класного керівника певні обов'язки. По-перше, це дотримання строгої конфіденційності і етичних зобов'язань, пов'язаних з одержаною інформацією. По-друге, не завжди одержані в ході діагностики матеріали носять об'єктивний характер. Це означає, що діагностичний матеріал, що викликає сумнів, потребує додаткової перевірки. По-третє, будь-який діагностичний матеріал, використовуваний в роботі з батьками, повинен бути складений так, щоб в ньому не було некоректних фраз, які б могли прямо або побічно зачепити гідність людини. 
Діагностику можна використовувати при підготовці до батьківських зборів, в ході зустрічей з батьками, а також як аналітичний матеріал після батьківських зборів. 
Попередня діагностика 
Попередня діагностика проводиться з початкових класів і продовжуєть-ся у всіх подальших роках навчання в школі. 
Анкета 1. Експрес-прогноз складу батьківського колективу 
1. Прізвище, ім'я і по батькові батьків учня. 
2. Професії обох батьків. 
3. Освіта батьків. 
4. Вік обох батьків. 
5. Вік існування сім'ї. 
6. Повна або неповна сім'я. 
8. Як складаються взаємини, якщо сім'я неповна; 
9. Кількісний склад членів сім'ї. 
10. Житлові умови сім'ї. 
11. Адреса сім'ї, телефон, телефон екстреного зв'язку, робочий телефон ба-тьків. 
12.Матеріальні можливості сім'ї (чи має потребу дитина в матеріальній допомоги). 
13. Інтереси, захоплення, хобі сім'ї. 
Анкета 2. Портрет майбутнього першокласника 
1. Прізвище, ім'я, по батькові. 
2. Число, рік і місяць народження. 
3.З якого часу відвідував дитячий сад, як складалися у дитини відношення в дитячому саду? 
4. Як часто хворіє і як справляється з хворобами? 
5. Яким школярем йому хотілося б стати? 
6. Хто з його друзів і приятелів буде разом з ним відвідувати школу? 
7. Як відноситься до покупки шкільного приладдя? 
6. Чим цікавиться і захоплюється, чим хотів би займатися в школі крім шкільних занять? 
8. Хто з членів сім'ї найбільш авторитетний для вашої дитини? 
9. Які особливості характеру і емоційної сфери вашої дитини? 
10. Які якості характеру своєї дитини ви хотіли б активно розвивати? 
Попередня діагностика може полягати не тільки в анкетуванні батьків. Достатньо інформативною є методика нескінчених пропозицій, яка допоможе визначити відношення батьків до школи, вчителям і приходу власної дитини в учбовий заклад. Якщо батьки, відповідаючи на запропоновані питання, більше згадують негативні моменти з шкільного життя, можна з упевненістю сказати, що мимоволі вони шукатимуть подібний негатив в шкільному житті своєї дитини і навіть іноді провокувати його, щоб сказати фразу наступного змісту: «Я так і знав, так було і зі мною...» Тому кла-сний керівник багато в чому може уникнути проблемних ситуацій, якщо вивчить вже сформовані стереотипи відношення до школи окремих бать-ків, обумовлені їх власним шкільним досвідом. Отримані результати до-поможуть класному керівнику зняти напруженість батьківських очікувань («я знав, що так і буде» і т: д.), піти від стереотипів, попередити можливість конфліктних ситуацій вже на самому початку роботи з класним ко-лективом. Подібна попередня діагностика допоможе класному керівнику з перших днів своєї роботи побачити батьків, які будуть підтримкою і опо-рою в роботі з класом, а також визначити сім'ї, яким буде важко пережива-ти період своєї власної адаптації і адаптації своєї дитини до школи. На перших батьківських зборах батькам десятикласників можна запропонувати наступну діагностику. 
Анкета 3. Шкільні роки батьків 
1. Мої шкільні спогади:________________________________________ . 
2. У класі я завжди відчував себе _________________________________. 
3. Мій класний керівник відносився до мене ________________________. 
4. Мої шкільні результати були ___________________________________. 
5. Мені подобалося, коли вчитель _______________________________. 
6. Мені не подобалося, коли вчитель ____________________________. 
7. Я ображався, якщо_________________________________________ . 
8. Я радів, якщо ________________________________________________. 
9. Найяскравіша подія шкільного життя — це_____________________ . 
10. З шкільного життя мені боляче згадувати про ___________________. 
11. Я хочу, щоб моя дитина відчувала себе в класі __________________. 
12. Я не хочу, щоб моя дитина пережила в свої шкільні роки те, що__ . 
Тематична діагностика 
Крім попередньої діагностики, яка проводиться на початку роботи з колективом батьків, велике значення має і тематична діагностика. Вона про-водиться класним керівником при підготовці різних заходів з батьками по певній темі. 
Тест. Стилі і методи виховання дитини в сім'ї 
Перед вами 10 буденних ситуацій, які можуть відбуватися в житті з вашою дитиною, що часто зустрічаються. Рішення запропонованих ситуацій вами і визначає стиль вашого виховання дитини в сім'ї. Дайте свій варіант від-повіді на запропоновані ситуації і підрахуйте свої окуляри. 
1. Ваша дитина любить пустувати, клопоту з ним буває досить— то повернеться додому з синяком, то з розірваною штаниною... 
— Ви розпитуєте, що трапилося, зашиваєте штани, зашиваєте, якщо потрі-бно, компрес — 3 очки. 
— Надаєте допомогу дитині, але при цьому постійно вселяєте йому, що це може погано кінчиться — 0 очок. 
— Ви вдаєте, що нічого не трапилося, даєте можливість дитині самій справлятися з тим, що трапилося — 5 очок. 
2. У вашої дитини є друзі, але вони не слухаються своїх народите 
лей і, на вашу думку, вони погано виховані... 
— Ви розмовляєте з їх батьками і просите їх звернути увагу на поведінку їх дітей - 2 очки. 
— Ви запрошуєте цих дітей до себе в будинок, прагнете позитивно впли-нути на них —5 очкок. 
— Ви пояснюєте дитині, що ці друзі йому не пара— 0 очок. 
3. Ваша дитина хоче бути лідером у всіх дитячих іграх і, якщо 
йому це не вдається, він намагається бунтувати... 
— Ви вважаєте, що уміння програвати піде йому на користь— 0 очок . 
— Ви прагнете йому пояснити, в чому дійсна причина поразки — 3 очки. 
— Ви прагнете йому підіграти, щоб він неодмінно виграв і не випробову-вав поразки — 5 очок. 
4. Вашу дитину важко увечері укласти вчасно спати... 
— Ви постійно пояснюєте, який важливий для дитини сон — 3 очки. 
— Ви дозволяєте дитині не дотримувати режим, але піднімаєте його зав-жди в один і той же час — 5 очок. 
— Ви завжди укладаєте дитину в одне і теж час, не приймаючи ніяких за-перечень з його сторони — 0 очок. 
5. Ваша дитина обожнює телевізор... 
— Ви дозволяєте дивитися телевізор стільки, скільки він захоче без обме-жень, оскільки вважаєте, що, не дивлячись на заборони, він все одно буде дивитися його — 0 очок. 
— Ви говорите своїй дитині, що йому можна дивитися і що не можна — 2 очки. 
—Ви самі визначаєте круг передач, які дитина може дивитися — 5 очок. 
6. Ваша дитина з раннього дитинства за словом в кишеню не лізе... 
— Ви пояснюєте, що таке поведінка непристойно — 5 очок. 
— Ви забороняєте своїй дитині поводитися так само — 0 очок. 
— Ви заохочуєте свою дитину за пристойну поведінку — 3 очки. 
7. Ваша дитина, яка ще така мала, вже цікавиться протилежною статтю... 
— Ви намагаєтеся присікти інтерес за всяку ціну — 0 балів. 
— Ви залишаєте все як є, вважаючи, що все стане на свої місця саме со-бою — 3 очки. 
— Ви абсолютно правдиво пояснюєте своїй дитині взаємовідносинах між протилежними статтями— 5 балів. 
8. Вашій дитині іноді дістається від однолітків... 
— Ви учите свою дитину давати здачу кривдникам — 5 очок. 
— Ви проводите профілактичну бесіду з батьками і дітьми таких учнів — 3 очки. 
— Ви просите свою дитину уникати контактів з такими дітьми і просите педагога допомогти вам в цьому — 0 очок. 
9. Ваша старша дитина достатньо часто кривдить молодшого... 
— Ви не втручаєтеся в їх взаємини, сподіваючись на те, що старший зро-зуміє свої помилки без підказки — 0 очок. 
— Ви караєте старшу дитину за це в присутності молодшого - 5 очок. 
— Ви прагнете приділити більше уваги молодшій дитині не залежно від їх взаємин із старшою дитиною— 3 очка. 
10 .Ваша дитина грубить, б'ється з іншими дітьми, стає 
злим і безсердечною... 
— Ви теж поводитеся по відношенню до нього так само, щоб він на собі відчув, як погано він себе поводить— 0 окулярів. 
— Ви прагнете впливати на нього добром і ласкою — 5 очок. 
— Ви шукаєте причини такої реакції дитини в тих, що оточують людях і мирі: жорстокі фільми, оточення дитини у дворі і в класі і т.д. — 2 очки. 
Аналіз результатів 
0-18 очок. Ви вважаєте за необхідне виховувати власну дитину по своєму образу і подібності, вважаючи, що він повинен повторити в собі вас. Ви забуваєте, що дитина повинна розвиватися і формувати в собі такі якості, як самостійність, незалежність, упевненість в собі, здібність до творчості у всіх його проявах. Якщо ви над цим не задумаєтеся, це може привести до того, що дитина, зіткнувшись з дорослим світом, може в ньому просто за-губитися і не знайти себе. Ви вважаєте, що опікати дитини просто необ-хідно. Ваші методи вимагають осмислення і корекції. 
19 — 35 очок. Треба відзначити, що в питаннях виховання ви прагнете йти в ногу з часом. Ви вважаєте, що дитина повинна багато що осягати на власному досвіді, методом проб і помилок. Проте, в своїх методах виховання ви не завжди послідовні: довіряючи своїй дитині вирішувати самостійно деякі проблеми і ухвалювати якісь рішення, ви іноді як би спохвачуєтеся і намагаєтеся узяти кермо влади в свої руки, що викликає подив вашої ди-тини і може привести в підлітковому віці до конфліктів і сварок. Пам'ятайте, що, одного разу ухваливши рішення, треба йти послідовно до його реалізації. 
36 — 50 очок. Ви усвідомлюєте, що дитина не може проживати своє життя чужим розумом, і створюєте всі можливі умови для того, щоб він міг на-вчитися розвивати власну ініціативу, логічне мислення, здібність до аналізу подій і явищ. Ви не відстороняєтеся від виховання своєї дитини, а йдете поряд з ним, спостерігаючи за тим, як він будує свої відносини з близьки-ми людьми, однокласниками, педагогами. Ви учите свою дитину не тільки усвідомлювати свої помилки, приймати їх на свій рахунок, але і створюєте умови їх самостійного виправлення. Вам подобатися бачити поряд підростаючої розумної людини, яка прагне мислити самостійно і відповідально. 
Анкета. Дитина: здатний або обдарований? 
Дане дослідження дозволить батькам відкрити в своїй дитині для себе і оточуючих його людей щось нове. Для того, щоб інформація про талановитість дитини була достатньо повною, батькам можна запропонувати оцінити ступінь обдарованості дитини без зв'язку з якою-небудь областю прояву інтересів. 
Для цього приведений перелік характеристик обдарованих дітей. 
На думку психологів і педагогів, він містить критерії потенційної обдарованості. Анкета допоможе батькам самостійно визначити рівень про-яву здібностей дитини. 
Єдине побажання батькам — підходити до оцінки здібностей своєї ди-тини неупереджено і об'єктивно. На питання анкети необхідно відповідати словами «та» чи ні». 
Ваша дитина: 
1. Швидше здатний, чим обдарований; 
2. Творчий, ініціативний, діяльний. 
3. Що живо відкликається на все нове. 
4. Що цікавиться незрозумілими і загадковими явищами, який шукає відповіді на незрозумілі питання. 
5. Що відволікається і не завжди доводить почату справу до кінця. 
6. Що потребує підтримки і допомоги старших в початій цікавій справі. 
7. Для нього характерний прояв агресивності, якщо щось не виходить. 
Якщо на 7 питань ви дали позитивну відповідь, є деякі підстави вважати вашу дитину здатною. 
Якщо на четверте і п'яте питання ви відповіли негативно, переходьте до наступних питань. 
Ваша дитина: 
1. Швидше обдарований, чим просто здатний. 
2. Його інтереси достатньо стабільні і стійкі. 
3. Він дуже допитливий, його інтереси необмежені. 
4. Він любить ставити каверзні питання і вирішувати важкі задачі ставити людей в безвихідь своїми думками і визначеннями. 
5. Часто не погоджується з думкою дорослих. 
6. Любить розв’язувати каверзні питання і завдання. 
7. Завжди доводить почату справу до кінця. 
8. Має особливу схильність до певного виду занять або предмету. 
10. Наполегливий в досягненні поставленої мети. 
11. Має багато друзів серед однолітків, може з кожним знайти спільна мо-ва. 
12.Однолітки тягнуться до нього, цінують його розум і різноманіття інте-ресів. 
13. Часто егоїстичний і вимогливий до тих, що оточують його людям. 
Позитивні відповіді на всі ці питання дають підставу припускати, що ваша дитина обдарована. Переходьте до відповідей на наступні питання. 
Ваша дитина: 
1. У багатьох сферах знань проявляє різносторонню обдарований. 
2. Має одного або двох друзів, більш старших по віку. 
3. Його мова дуже розвинена, відрізняється великим лексичним запасом, глибоким розумінням мовних нюансів. 
4. У всіх питаннях шукає самостійні рішення. 
5. Не любить загальновизнаних думок, у всьому спирається на особисту думку, робить свої висновки. 
6. У важких ситуаціях відповідає за себе сам, не вдаючись ні до чиєї допо-моги. 
7.У спілкуванні з людьми різного віку поводиться не по роках доросло. 
8. Рано визначає своє покликання, реально оцінює свої можливості, особ-ливості характеру. 
9. Однаково обдарована в гуманітарних і технічних областях знаннях. 
10. Критичний по відношенню до себе і іншим. 
11. Не завжди злагідний в колективі, категоричний в думках. 
Позитивні відповіді батьків на всі питання дають серйозні 
підстави віднестися до такої дитини як до обдарованого. Це повинно радувати батьків, але в теж час вони повинні розуміти, що для того, щоб дитина, маючи такий природний потенціал, відбулася, вони повинні прикласти до цього немало зусиль. 
Дані дослідження допоможуть організувати співпрацю з батьками і зробити його корисним і направленим на розвиток їх педагогічної культури, інтересу до розвитку і становлення своєї дитини. 
Підсумкова діагностика 
Підсумкова діагностика проводиться в класі для вивчення результатів взаємодії учнів, класного керівника і батьків з тієї проблеми, яка була важко вирішуваною в класному колективі протягом тривалого часу. Наприклад, в колективі стояла проблема спілкування хлоп'ят один з одним. 

---

5. Методика консультування та педагогічного переконання батьків

„Педагогічний десант”	виступ педагогів з актуальних питань виховання дітей на місцях, де працюють батьки, віддалених бригадних селах (улаштування виставок, випуск спеціальних стіннівок).
„Дерево родоводу”	зустріч представників різних поколінь (батьки, діди-бабусі, прадіди), роздуми над проблемами виховання, звернення до джерел народної педагогіки.
„У сімейному колі”	анкетування батьків, індивідуальна робота, допомога родинам через консультації, практичні поради, зустрічі з лікарями, психологами, юристами.
„Родинний міст”	зустріч із батьками та обговорення проблем виховання.
„Народна світлиця”	звернення до народних традицій, формування особистості школяра через природу, спілкування батьків із вихованцями, спільну діяльність батьків, дітей і педагогів.
„День добрих справ”	спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей.
„Вечір великої родини”	участь беруть батьки, школярі, педагоги: організація відпочинку, ігри театральні вистави тощо; альбом-естафета „Як ми відпочиваємо”, досвід організації відпочинку в родині.
„Дискусійний клуб”	обговорення проблем виховання дітей.
Клуб „Сімейна скринька”	добірка матеріалів із досвіду родинного виховання.
Батьківський ринг	взаємонавчання, взаємозбагачення членів родини, розв'язання проблемних ситуацій
„Аукціон ідей родинної педагогіки”	презентація ідей родинної педагогіки і набір показників її схвалення
„Батьківська школа”	організовується у формі клубу; передбачається проведення диспутів, банків ідей, випуски рукописних газет, інформацій­них бюлетенів, бесіди, добірки літератури, надання практичної допомоги.

Використання техніки «Я-повідомлення»

За допомогою «Я-повідомлення» можна не лише висловити ті почуття, які виникають у складних ситуаціях, а й коректно позна­чити існуючі проблеми і при цьому, що вкрай важливо, усвідомити власну відповідальність за їхнє розв'язання. Для того щоб опанува­ти цю техніку спілкування, необхідно навчитись усвідомлювати свої почуття й уміти правильно повідомляти про них.

Структурно «Я-повідомлення» складається з чотирьох частин.

Перша частина — слід об'єктивно, неупереджено описати си­туацію або поведінку людини, що викликає у вас негативні почут­тя (напруження, роздратування, невдоволення). Описувати ситуа­цію чи чиюсь поведінку зазвичай починають зі слова «коли»: «Коли я бачу, що…»; «Коли я чую…»; «Коли я стикаюся з тим, що…». У цій частині «Я-повідомлення» потрібно констатувати факт, уникнувши і неясності, і звинувачувального тону та моралізаторства. Потрібно говорити про поведінку людини (дитини або батька), але не давати оцінку її особистості.

---

Смотрите также файлы

• Тема 7 МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ЕТИЧНОЇ БЕСІДИ.docx

• ТЕМА 8.docx

• ТЕМА 9.docx

• Shpory_na_telefon.doc

• pit_MMV.doc