Лекція 6

Тема: Моральне виховання учнів

План.

1. Сутність і мета морального виховання.

2. Зміст і завдання морального виховання.

3. Шляхи та умови здійснення морального виховання.

4. Моральна підготовка до сімейного життя (статеве виховання).

ЛІТЕРАТУРА:

1. Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи: Монографія. – К., 1997.

2. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. - Львів, 1999.

3. Гусейнов А. А. Золотое правило нравственности. - М., 1979.

4. Гусейнов А.А. Социальная природа нравственности. - М., 1974.

5. Лихачев Б.Т. Простые истины воспитания. - М., 1983.

6. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. – Харків, 2002.

7. Педагогическая энциклопедия Т.З, С. І19-133, Т.4, С.812.

8. Яновская М.Г. Эмоциональные аспекты нравственного воспитания, - М., 1986.

9. Орієнтовний зміст виховання в національній школі. / За ред.. Є.І.Коваленко. – К., 1996.

(1) У формуванні всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню.

Мораль, як історично сформовані правила і норми поведінки людей, своїми коренями сягає в далеке минуле. В кожній суспільній формації мораль не тільки породжується, але й оберігається панівними класами, які впливають на її розвиток. Суспільство оберігає мораль як духовну цінність народу, як породження народної мудрості і волі людей. Зі зміною соціально-економічних умов змінювалися і змінюються норми і правила взаємовідносин людини і суспільства, взаємовідносин між людьми і кожної особистості в самій собі.

Але більшість норм і правил поведінки людей, вироблених людством, дійшли до нашого часу і стають загальноприйнятими. Прогресивні принципи взаємовідносин між народами закріплені у Загальній декларації “Про права людини”. До неї увійшли узаконені міжнародним співтовариством норми та правила ставлення до особистості людини.

Методологічною основою морального виховання є етика – наука про мораль, природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в умовах суспільства

Моральне виховання — виховна діяльність соціальних інститутів (дитсадки, школи, вищі навчальні заклади), що переслідує мету сформувати стійкі моральні якості, потреби, почуття, навички і звички поведінки на основі ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності. Моральне виховання формує моральні поняття. погляди, розвиває моральні почуття.

Мета морального виховання – виховання моральної особистості, якій властиві якості і норми поведінки, що є цінними з точки зору загальнолюдської моралі.

Мораль — система ідей, принципів, законів, норм і оцінок, що регулюють стосунки між людьми. Вона виконує пізнавальну, виховну, оцінну функції.

---

Моральність - етичне поняття, синонім поняття «мораль».

Однак якщо

- мораль — це форма свідомості;

- моральність — практичне втілення етичних норм і принципів, переломлення загальнообов'язкових моральних припиниш через внутрішній світ конкретної особистості.

Моральна свідомість — відображає реальні стосунки і регулює моральний аспект діяльності людини. Моральна свідомість охоплює моральні принципи, уявлення, ідеали, поняття «добро», «зло» та ін. Моральні переконаний — пережиті та узагальнені моральні принципи, норми.

Моральні почуття — запити, оцінки, спрямованість духовного розвитку особистості Вони є емоційним аспектом духовної діяльності особистості, що разом із моральними переконаннями характеризує моральність особистості.

Моральні звички — корисні для суспільства стійкі форми поведінки, які £ внутрішньою Потребою особистості і виявляються в будь-якій ситуації й умовах.

Моральне виховання передбачає формування національної свідомості й самосвідомості, прищеплення національних цінностей (любові до рідної землі, свого народу та ін.). готовності до праці в ім'я Батьківщини.

Етапи формування національної свідомості й самосвідомості:

І. Етнічне самоусвідомлення (етнізація).- Це є першоосновою, корінням патріотизму. Етнізація дитини починається з раннього періоду життя в сім'ї, з колискової, казки, з дотримання дитиною народних звичаїв, обрядів, з народної пісні тощо. У ранньому віці формується культ рідного дому, сім'ї, предків, рідного села, міста.

Фундаментальне значення в процесі етнізацїї має рідна мова, якій до певного часу не повинні заважати інші мови.

2. Націонатьно-політичне самоусвідомлення. Припадає переважно на підлітковий вік і передбачає усвідомлення себе як частини нації, своєї причетності до неї як політичного феномена.

3. Громадянсько-державне самоусвідомлення. Передбачає усвідомлення понять «патріотизм» і «націоналізм», виховання турботливого ставлення до національно-культурних цінностей інших народів, прищеплення почуття національної, расової, конфесійної' толерантності. На кожному з цих етапів формування національної свідомості й самосвідомості у молодої людини складається система моральних цінностей.

Систему моральних цінностей поділяють на абсолютно вічні: добро, правда, любов, чесність, гідність, краса, мудрість, справедливість та ін), національні («патріотизм», «почуття національної гідності», «історична пам'ять» тощо); громадянські: вони стосуються прав і свобод людини, обов'язків перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, поваги до закону тощо); сімейнІ (моральні основи життя сім'ї, стосунків поколінь, подружньої вірності (піклування про дітей, пам'ять про предків тощо)) та цінності особистого життя (визначають риси характеру особистості, поведінку й господарський успіх, стиль приватного життя та ін.).

---

2. Зміст морального виховання:

Зміст – це визначальний бік цілого, що являє собою єдність усіх складових елементів об’єкта, його якостей, властивостей, внутрішніх процесів, зв’язків, тенденцій („Філософський словник”). Змістом морального виховання є норми суспільної моралі, її правила.

Деякі науковці (Ананьєв, Смирнова, Щуркова) вважають, що змістом морального виховання є система ставлень:

• до батьківщини (патріотизм);

• до людей (гуманізм);

• до колективу (колективізм);

• до праці (працелюбство);

• до самого себе (самооцінка).

Вчені нарахували 1842 якості особистості, з них 181 - моральні.

Моральні якості містяться у вищезазначеній системі ставлень, тобто в категоріях: патріотизм, гуманізм, колективізм, працелюбство, почуття власної гідності. Тому у дітей треба формувати не безліч розрізнених моральних якостей, а п’ять інтегрованих, основних якостей. Тобто, кожна інтегрована моральна якість включає в себе інші якості.

Вчені і педагоги-практики твердять, що починати виховання моральної особистості треба з почуття власної гідності.

Основні завдання морального виховання школярів – формування моральної свідомості, почуттів і поведінки.

В об’ємі поняття змісту морального виховання школярів стоїть формування національної самосвідомості:

• виховання любові до рідної землі, свого народу, готовність до праці в ім’я України;

• засвоєння молоддю своєї етнічної єдності, національних цінностей (мови, території, культури, участь у будівництві національної державності);

• залучення молоді до практичних справ перебудови нашої державності;

• формування в учнів почуття гідності і гордості за свою Вітчизну, вірність Україні, як невід’ємної ознаки свідомого громадянина.

• таким чином, метою морального виховання є формування морально стійкої цілісної особистості. Мету і зміст морального виховання визначають його завдання.

На основі понять і суджень формуються моральні переконання.

Основною зв’язуючою ланкою є почуття. Щоб дитина гарно сприймала моральну інформацію, щоб добре формувались навички і звички моральної поведінки, дитина має сприймати педагогічний вплив на позитивному емоційному фоні – треба збуджувати і викликати у дітей позитивні почуття та емоції. Лише тоді діти будуть добре засвоювати моральні норми.

Емоційні стимули: ігри, проблемно-пошукові ситуації, громадська думка колективу; емоційне мовлення вчителя, емоційно прочитаний вірш, музика.

Є такі методи формування моральної свідомості: лекція, бесіда, дискусія, диспут, розповідь, переконання, приклад. Метод прикладу: слова вчителя або й сам вчитель. В основі методів формування свідомості – слово. Вимоги до слова: правильність, емоційність, яскравість, доступність, чіткість, виразність. обдуманість.

У вихованні дітей треба добиватись, щоб їхня поведінка була адекватною моральній свідомості. Макаренко казав, що між свідомістю і поведінкою часто буває „канавка”. Щоб усунути цю „канавку”, треба її заповнити досвідом моральної поведінки.

---

Методи формування поведінки: див. II групу і III групу методів, лекція „Методи виховання”.

Є різні види діяльності: навчальна, трудова, ігрова, спортивна, ціннісно орієнтована, суспільно-корисна.

Моральні переконання – це не просто знання про моральні норми, правильне їх розуміння, це те, що і пережите, відчуте, що доведене, чим можна керуватись під час здійснення певних вчинків. Моральні переконання і є найбільш досконалим проявом моральної свідомості школяра, його ставлення до суспільства, людей, діяльності, до самого себе.

Моральні почуття розвиваються, змінюються разом з духовним розвитком особистості. В результаті формування почуттів в системі морального виховання з’являється емоційне ставлення до того, що раніше було байдужим (наприклад, співчуття до чужого горя, співпереживання успіхів товаришів).

Моральна поведінка нашого вихованця і складається із вчинків, які характеризують його ставлення до суспільства, людей, до себе, а також з моральних звичок, які утворюють його стійкий образ поведінки. В системі морального виховання головне полягає у тому, щоб викликати, пробудити моральні вчинки дитини, сформувати його моральні звички.

Створювати умови для прояву моральних дій, спонукати до моральних вчинків, вчити моральній поведінці дітей – все це входить в систему морального виховання.

Моральна поведінка складається з навичок та звичок.

Навички – це стійкі утворення, це рівень свідомості (когнітивний рівень).

Звички – це стійкі утворення, це автоматизовані дії людини, це рівень підсвідомості (емотивний рівень). Найвищий рівень морального виховання – це сформовані моральні звички. Вони формуються через постійне повторення моральних вчинків, дій, тому педагогам треба створювати виховуючи ситуації, в яких діти повторювали б моральні дії.

Таким чином, направленість морального формування особистості визначена трьома послідовними завданнями:

• накопичення знань (засвоєння, осмислення почуттів), необхідних для формування переконань;

• перехід знань у переконання;

• перетворення знань і переконань у конкретну поведінку.

Моральне виховання залежить від віку, індивідуального розвитку, позицій особистості у колективі.

Психологи встановили, що молодший шкільний вік характеризується підвищеною сприйнятливістю до засвоєння моральних вимог і норм. Це дозволяє своєчасно закласти моральний фундамент розвитку особистості. Основою виховання, яка визначає моральний розвиток особистості в молодому віці, є формування гуманістичних відносин і взаємовідносин дітей, опора на почуття, емоційну вразливість.

В підлітковому віці складається відповідний досвід в засвоєнні середовища найближчого оточення, встановлюються контакти з однолітками, зростає потреба у самопізнанні, в утверджені власної особистості. Підліток орієнтується на приклад оточуючих людей, намагається знайти ідеал, обрати засоби самоствердження.

---

В цьому віці дуже важливо допомогти підлітку знайти правильні моральні орієнтири, повідомити моральні знання основних моральний категорій, спільно визначити шляхи самовиховання.

Розбіжності між бажаним і можливим, ідеальним, посильним і непосильним – характерне протиріччя цього віку, яке необхідно враховувати в процесі морального виховання.

В ранньому юнацькому віці активно формуються світоглядні погляди, які дозволяють юнаку зрозуміти зміст моральних категорій, оцінити моральні норми, зрозуміти їх необхідність.

Характерним для юнака є розвинена самосвідомість, потреба в самовизначенні. Цим пояснюється інтерес до особистості людини, аналітичний підхід до вчинків людей, намагання розібратись в сенсі життя, визначити своє місце у суспільстві. В юності інтенсивно іде пошук ідеалу, авторитету, виробляються власні принципи поведінки і оцінки.

На певному етапі розвитку самосвідомості виникає потреба юнака в самоствердженні. Прагнення до самоствердження супроводжується розвитком активності, самостійності, що нерідко проявляється в юнацькому максималізмі.

Необхідне систематичне озброєння старшокласників науковими основами теорії моралі як на уроках, так і в процесі спеціальної пояснювальної роботи, включення їх до різних видів діяльності і відносин, які передбачають активність і самостійність рішень з високим ступенем відповідальності.

Юнаки і підлітки особливо потребують дружби, взаєморозуміння з оточуючими їх людьми.

Послідовність в моральному вихованні школярів різних вікових груп здійснюється в декількох основних напрямках: у розвитку моральних уявлень, суджень, оцінок; в формуванні досвіду моральних відносин в колективі; в розвитку постійно ускладнюваних форм моральної свідомості і поведінки; у збагаченні моральних почуттів цінним змістом.

Підлітковий та юнацькій вік вважається важким для виховання, хоча ці труднощі можна попередити, якщо вихователь знає школяра, сім’ю, знає характер труднощів.

Моральна поведінка складається з навичок та звичок. Навички – це стійкі утворення, це рівень свідомості (когнітивний рівень). Звички – це стійкі утворення, це автоматизовані дії людини, це рівень підсвідомості (емотивний рівень). Найвищий рівень морального виховання – це сформовані моральні звички. Вони формуються через постійне повторення моральних вчинків, дій, тому педагогам треба створювати виховуючи ситуації, в яких діти повторювали б моральні дії.

3. Шляхи і умови забезпечення ефективності процесу морального виховання школярів.

1. Високий рівень навчання. Присвоєння суспільного досвіду моральних відносин, а також формування в єдності моральної свідомості, почуттів та поведінки людини, вимагає високого рівня навчання, яке підводить учнів до усвідомлення моральних норм, принципів моралі, критеріїв добра і зла.

---

Смотрите также файлы

• ЛЕКЦIЯ 7.doc

• vikhovni_sistemi.pdf

• Зміст плану.docx

• На сучасному етапі розвитку суспільства особливо гостро постає питання якості освіти.docx

• семинар 2.docx