Файл: 2017.06.07 - Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми експлуатації та захисту інформаційно-комунікаційних систем».pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 24.04.2019

Просмотров: 1537

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

 

«ПРОБЛЕМИ

 

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

 

ТА

 

ЗАХИСТУ

 

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

 

СИСТЕМ»

 

7

 

 

9

 ЧЕРВНЯ 

2017

 Р

.,

 

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

 

К

ИЇВ

 

31 

 

Реалізація  SMS  передбачає  включення  декількох  додаткових 

елементів в мережеву архітектуру (GSM, GPRS, UMTS). На рис. 1 зо-
бражена  архітектура  GSM-мережі,  яка  підтримує  SMS.  Двома  додат-
ковими  елементами  в  архітектурі  є  SMS-центр  і  шлюз  електронної 
пошти. Окрім цього для управління повідомленнями  (передача, прий-
ом,  зберігання)  необхідна  наявність  елементу  –  SME  (Short  Message 
Entity  –  модуль  короткого  повідомлення),

 

який звичайно представле-

ний  в  формі  додатка  програмного  забезпечення  на  мобільному  при-
строї.  При  обміні  короткими  повідомленнями  SME,  який  генерує  та 
відправляє коротке повідомлення, називають SME-ініціатор, а те SME 
яке отримує коротке повідомлення – SME-отримувач.

 

 

TE

ME

SIM

BTS

BTS

BSC

HLR

MSC

SMSC

Телефонна 

Мережа Загального

Користування

(PSTN)

Інтернет

Email

GW

U

m

Радіозв язок

A

Підсистема Базової Станції 

BSS (Base Station Subsystem)

MS

 

Рис. 1. Архітектура GSM-мережі, яка підтримує SMS. 

 
 
 
 
 
 
 
 
 


background image

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

 

«ПРОБЛЕМИ

 

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

 

ТА

 

ЗАХИСТУ

 

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

 

СИСТЕМ»

 

7

 

 

9

 ЧЕРВНЯ 

2017

 Р

.,

 

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

 

К

ИЇВ

 

32 

 

УДК 004.007.043.2 

Д. М. Пробита 

Национальный авиационный университет, Украина 

КОНЦЕПЦІЯ «SMART UNIVERSITY». БЕЗПРОВОДОВИЙ СЕ-

ГМЕНТ. 

Концепція смарт в освітньому розрізі тягне за собою появу та-

ких технологій, як розумна дошка, розумні екрани, доступ в Інтернет з 
будь-якої точки. Кожна з цих технологій дозволяє по-новому побуду-
вати процес розробки контенту, його доставки і актуалізації. Побудова 
стільникових мереж п’ятого покоління та розвиток безпровідних тех-
нологій дають змогу реалізовувати на своїй базі нові рішення та кон-
цепції  у  сфері  телекомунікаційних  систем.  Логічним  продовженням 
смарт  концепцій  стане  розробка  розумного  університету,  адже  в  час 
інноваційних рішень здобувачі освіти повинні мати можливість отри-
мувати максимальну кількість інтерактивного навчального матеріалу, 
а сам заклад бути оснащений передовими технологіями для швидкого 
обміну інформацією та контролем стану робочих приміщень.  

Аналіз  безпровідних  технологій  дозволяє  в  повному  обсязі 

зрозуміти  основні  недоліки  та  переваги  тієї  чи  іншої  технології.    З 
огляду на це, будуючи ту чи іншу мережу, доцільно буде використо-
вувати надійний та безпечний, але з маленьким радіусом дії Bluetooth, 
або менш надійну технологію, що має достатньо велику зону покрит-
тя-Wi-Fi, або енергозберігаючу та дешеву, але небагатозадачну техно-
логію ZigBee.  Для побудови безпровідної мережі на кафедрі ТКС бу-
ло  обрано  необхідне  обладнання,  розрахована  необхідна  його  кіль-
кість  та  вартість  встановлення  такої  мережі.  Налаштовуючи  умови 
функціонування  мережі  кліматконтролю  можна  регулювати  усі  скла-
дові, в тому числі зменшувати інтенсивність опалення під час ненав-
чального  часу.  Така  система  значно  зменшить  витрати  на  опалення 
корпусів,  а  також  завжди  буде  підтримувати  комфортні  умови  нав-
чання студентів в Smart університеті.  Важливість впровадження кон-
цепції Smart University пояснюється швидким розвитком новітніх тех-
нологій безпровідного зв’язку, використання яких може значно спрос-
тити умови користування та функціонування системи освіти, а також 
зробити системи більш автоматизованими, та, за рахунок цього, деше-
вшими, або такими, що окуплять себе за невеликий проміжок часу.  


background image

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

 

«ПРОБЛЕМИ

 

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

 

ТА

 

ЗАХИСТУ

 

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

 

СИСТЕМ»

 

7

 

 

9

 ЧЕРВНЯ 

2017

 Р

.,

 

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

 

К

ИЇВ

 

33 

 

УДК 713.893.117 (043.2)  

В. О. Самусенко 

Національний авіаційний університет, м. Київ 

ПЕРЕДАВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ ТРАНКІНГОВОЇ СИСТЕМИ 

ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ АЕРОПОРТУ 

Наземний технологічний радіозв'язок  - це локальна технічна 

задача,  вирішення  якої  в  кожному  аеропорті  має  свої  індивідуальні 
особливості, обумовлені розташуванням технологічних зон на терито-
рії аеродрому і інтенсивністю пасажирообміну. Найменші збої в робо-
ті зв'язку безпосередньо впливають на використання ресурсів аеропо-
рту, що забезпечують регулярність і безпеку перевезень.  

На  сьогодні  існує  необхідність  переходу  від  аналогових  си-

стем до цифрового транкінгу, яка пояснюється рядом переваг, такими 
як велика спектральна ефективність за рахунок застосування складних 
видів модуляції сигналу і низькошвидкісних алгоритмів перетворення 
мови, підвищена ємність систем зв'язку, вирівнювання якості мовного 
обміну  по  всій  зоні  обслуговування  базової  станції  за  рахунок  за-
стосування цифрових сигналів в поєднанні з завадокодостійким коду-
ванням.  

Тому  обрана  тема,  пов'язана  з  розробкою  абонентської 

станції є актуальною. 

Система  технологічного  радіозв’язку  (ТРЗ)  призначена  для 

забезпечення  оперативним  зв'язком  працівників  аеропорту,  зайнятих 
обслуговуванням  пасажирів,  експлуатацією  інженерних  систем  аеро-
порту,  підготовкою  повітряних  суден,  а  також  координації  викорис-
тання спецавтотранспорту і засобів пересувної перонної механізації. 

Система  технологічного  радіозв’язку  та  передачі  даних 

повинна 

бути 

розгорнена 

на 

території 

аеродрому. 

Зона 

обслуговування  повинна  охоплювати  всю  територію,  поверхові 
приміщення будівель і споруд. 

У  цифрових  системах  радіозв'язку  використовуються 

спеціальні  види  модуляції,  що  відрізняються  від  аналогових  видів. 
Для  передачі  сигналу  по  радіоканалу  пропонується  використовувати 
диференціальну квадратурну фазову модуляцію із зсувом символів π/4 
(міжнародне  позначення  -  π  /  4-DQPSK).  Модуляція  π/4-DQPSK 
дозволяє формувати компактний спектр радіосигналу з малим рівнем 


background image

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

 

«ПРОБЛЕМИ

 

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

 

ТА

 

ЗАХИСТУ

 

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

 

СИСТЕМ»

 

7

 

 

9

 ЧЕРВНЯ 

2017

 Р

.,

 

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

 

К

ИЇВ

 

34 

 

позасмугових  випромінювань  при  високій  швидкості  передачі 
інформації і прийнятною завадостійкістю.  

Створювати пристрої систем транкігового радіозв’язку мож-

на декількома способами і на елементній базі різних виробників. Най-
частіше це відбувається на базі DSP (цифрового сигнального процесо-
ра). У той же час високоінтегральні рішення дозволяють досягти зни-
женого енергоспоживання і підвищеної надійності зі збереженням ви-
сокої  продуктивності.  Яскравим  прикладом  таких  інтегральних  рі-
шень виступає радіопроцесор  CMX981, який виробляється британсь-
кою компанією CMX Microcircuits. 

Мікросхема  CMX981  містить  модулятор  π/4-DQPSK  з  циф-

ровим фільтром, ЦАП і АЦП, демодулятор, підсилювач. 

Мікросхема CMX981 здатна вирішувати такі завдання: 
• Забезпечення інтерфейсу між аналоговоми частинами в ци-

фровій радіостанції; 

•  Скорочення  часу  і  витрат  на  проектування  в  порівнянні  з 

програмуванням DSP; 

• Робота на більш низькій тактовій частоті в порівнянні з DSP 

системами. 

Підсумовуючи  все  вищесказане  можемо  зробити  висновок, 

що зв'язок завжди відігравав важливу роль в інфраструктурі аеропор-
тів.  Радіотехнічне  забезпечення  польотів  здійснюється  відповідно  до 
жорсткої нормативної бази, регламентовано авіаційними правилами і 
галузевими  документами.  Основний  напрямок  даної  роботи  є  опис 
транкінгової  системи  цифрового  технологічного  радіозв’язку  та  роз-
робка  передавального  присторю  абонентського  терміналу  даної  сис-
теми. 

 У  роботі  було  розглянуто  загальні  вимоги  до  систем  техно-

логічного зв'язку, проведено порівняльний аналіз стандартів цифрово-
го радіозв'язку, їх архітектуру, реалізацію та недоліки. 

Також  було  розглянуто  структурну  схему  приймально-

передавального  пристрою  абонентської  станції  цифрового  транкінго-
вого зв’язку, спроектовано структурну схему передавача, з оновленою 
елементною базою для покращення показників існуючої системи тра-
нкінгового зв’язку. 

  


background image

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

 

«ПРОБЛЕМИ

 

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

 

ТА

 

ЗАХИСТУ

 

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

 

СИСТЕМ»

 

7

 

 

9

 ЧЕРВНЯ 

2017

 Р

.,

 

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

 

К

ИЇВ

 

35 

 

УДК 621.396(043.2) 

О. Ю. Скульська  

Національний авіаційний університет, м. Київ 

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОБСЛУГОВУВАННЯ (Е2Е QOS)  

В МЕРЕЖАХ 4G/5G  

 

В сучасних умовах конкурентна боротьба в телекомунікаційній га-

лузі точиться в сфері сервісів, де основну роль грають різноманітність 
послуг,  якість,  надійність  та  оперативність  їх  надання.  Великим  кор-
поративним  клієнтам  операторів  зв'язку  вигідно  отримувати  усі 
сервіси  зв'язку  від  одного  постачальника.  У  той  же  час  для  приваб-
лення  абонентів  телекомунікаційним  операторам  потрібно  постійно 
запускати  та  пропонувати  користувачам  нові  додаткові  послуги 
зв’язку  на  базі  передових  рішень  та  сучасних  технологій,  зокрема, 
інтелектуальні, мультимедійні послуги, послуги передачі даних, тощо. 
Тому  необхідно  постійно  проводити  моніторинг  якості  надання  пос-
луг, їх покращення. 

Для забезпечення  умов QoS необхідно здійснити ряд організацій-

но-технічних заходів, одним з базових елементів яких варто передба-
чити  впровадження  комплексної  системи  моніторингу  телекомуніка-
ційної мережі. Відомо, що створення і функціонування даної системи 
не  є  абстракцією  або  самоціллю,  й  повинно  опиратися  на  техніко-
економічні переваги і додаткові можливості, які повинні бути отрима-
ні при впровадженні системи. 

Система моніторингу здатна виявляти перевантаження і аналізува-

ти  причини  їх  виникнення  в  різних  точках  мережі,  на  різних  рівнях 
стека  протоколів,  у  різних  підсистемах.  Граничні  умови  видачі 
сповіщень  про  перевищення  заданого  порогу,  що  настроюються  без-
посередньо  користувачем,  дають  можливість  завчасно  надати  інфор-
мацію  для  своєчасного  перерозподілу  наявних  ресурсів,  запобігаючи 
тим самим виникнення критичних перевантажень. 

Для  ефективного  управління  мережами  необхідно  мати  дані  по 

будь-якому фрагменту мережі і, бажано в режимі реального часу. Си-
стема комплексного моніторингу на мережі дозволяє підвищити якість 
послуг, централізувати технічне обслуговування, оперативно планува-