Файл: 2016.06.07 - Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми експлуатації та захисту інформаційно-комунікаційних систем».pdf

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ПРОБЛЕМИ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ТА

ЗАХИСТУ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

СИСТЕМ» 

7

–

9

 ЧЕРВНЯ 

2016

 Р

.,

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

К

ИЇВ

УДК 004.773.5, 621.395 
 

Р.С. Живіцький 

Національний авіаційний університет, м. Київ 

МЕТОД ОПТИМІЗАЦІЇ МЕРЕЖІ IP-ТЕЛЕФОНІЇ 
З  самого  початку  винайдення  телефонного  апарату,  телефонний 

зв’язок відігравав важливу роль у спілкуванні на відстані та телекому-

нікаційній сфері в цілому. В наш час таке спілкування реалізується ба-

гатьма  технологіями.  Однією  з  найперспективнішою  є  IP-телефонія. 
IP-

телефонія – це телефонний зв’язок, який реалізується по мережах 

передачі  даних  по  протоколу  IP  (Internet  Protocol).  Такий  зв’язок  за-

безпечує  нам  традиційний  для  телефонії  набір  номера,  двостороннє 

голосове спілкування, відео спілкування, створення голосових конфе-

ренцій. 
       

Мережі  IP-телефонії  надають  можливості  для  викликів  чотирьох 

основних типів: 

1. 

«Від телефону до телефону».  

2. 

«Від комп’ютера до телефону».  

3. 

«Від комп’ютера до комп’ютера».  

4.  «Web - телефон».  

При здійсненні дзвінка голосовий сигнал з IP-телефону або спеціа-

льного шлюза перетворюється в стиснутий пакет даних. Потім відбу-

вається  пересилка  цих  пакетів  по  каналам  IP-мережі.  При  досягнені 

пакетами отримувача, ці пакети декодуються в голосові сигнали. 

Метою даного проекту є оптимізація мережі IP-телефонії за допо-

могою  комплексу  ASTERISK  та  апаратної  комп’ютерної  платформи 
Raspberry  Pi 

(рис.1).  ASTERISK  –  це  платформа  широкого  налашту-

вання для IP-телефонії з відкритим вихідним кодом та зазвичай реалі-

зується  на  системах  Linux.  До  складу  програмного  забезпечення 
ASTERISK 

входять такі додатки: голосова пошта, конференс-зв’язок, 

черги викликів, музика під час очікування, парковка викликів, а також 

можливе широке інтегрування інших додатків які не входять до скла-

ду  ПЗ.  ASTERISK  підтримує  наступні  протоколи:  SIP,  IAX2,  H.323, 
MGCP, Skinny/SCCP, Google Talk, Skype, Jabber(XMPP)

, передача фа-

ксів T.38.  

45

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ПРОБЛЕМИ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ТА

ЗАХИСТУ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

СИСТЕМ» 

7

–

9

 ЧЕРВНЯ 

2016

 Р

.,

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

К

ИЇВ

Найпростіша схема з наведеними функціональними можливостями 

зображена на рис.2. 

Рис.1. – Raspberry Pi              Рис.2. – Функціональна схема      

Головною  з  особливостей  даної  платформи  є  не  великі  системні 

вимоги. Вони залежать в першу чергу від функціональних можливос-

тей, які потрібні та від кількості абонентів які будуть підключені до 

сервера. Тому і було запропоновано використати комп’ютерну систе-

му Raspberry Pi, що має різні модифікації. 

Raspberry Pi – 

одноплатний  комп'ютер,  розроблений  британським 

фондом Raspberry Pi Foundation. Його головне призначення – стиму-

лювати  навчання  базовим  комп'ютерним  наукам  у  школах.  Даний 

комп’ютер відрізняється в залежності від року випуску та версії. Отже 

існують  такі  модифікації  Raspberry  Pi:  А,  А+,  В,  В+,  2В,  Zero,  3B. 

Можливості комплексу IP-телефонії напряму залежать від модифікації 
Raspberry Pi. 

Тобто від цього залежить і кількість підключених абоне-

нтів, типи підключення, та технології, які при цьому використовува-

лися. 

Головною  особливістю  використання  такого  типу  комп’ютера  є 

співвідношення ціни до функціональності. Тобто кількість підключе-

них  абонентів  та  приладів  на  одиницю  вартості  апаратної 

комп’ютерної  платформи  на  базі  комплексу  ASTERISK  перевищує  в 

рази в порівнянні з іншими апаратними та програмними рішеннями.  

Отже,  розроблений  метод  оптимізації  має  явні  переваги  в  порів-

нянні з існуючими, а тому цей його можна використовувати в реаль-

них  офісах і  компаніях, однак  потрібно  не  забувати  що  такий  метод 

має свої недоліки та обмеження.      

46

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ПРОБЛЕМИ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ТА

ЗАХИСТУ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

СИСТЕМ» 

7

–

9

 ЧЕРВНЯ 

2016

 Р

.,

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

К

ИЇВ

УДК 004.722.22 

Є.В. Камінський 

Національний авіаційний університет, м. Київ 

УНІВЕРСАЛЬНА СТРУКТУРОВАНА КАБЕЛЬНА СИСТЕМА 

ПІДПРИЕМСТВА “УКРАЕРОРУХ” В М. БОРИСПІЛЬ  

На  сьогоднішній  день  в  світі  існує  понад  130  мільйонів 

комп'ютерів  і  більше  80  %  з  них  об'єднані  в  різноманітні 

інформаційно-обчислювальні мережі, починаючи від малих локальних 

мереж в офісах до глобальних мереж типу Internet. 

Всесвітня  тенденція  до  об'єднання  комп'ютерів  у  мережі 

обумовлена  рядом  важливих  причин,  таких  як  прискорення  передачі 

інформаційних  повідомлень  ,  можливість  швидкого  обміну 

інформацією  між  користувачами,  одержання  і  передача  повідомлень 

(факсів,  електронної  пошти  тощо),  не  відходячи  від  робочого  місця, 

можливість  миттєвого  отримання  будь-якої  інформації  з  будь-якої 

точки  земної  кулі,  а  також  обмін  інформацією  між  комп'ютерами 

різних  виробників,  що  працюють  під  управлінням  різного 

програмного забезпечення. 

Серед  існуючих  концепцій  обчислювальних  комплексів 

вищеназваним  вимогам  найбільш  повно  відповідають  локальні 

обчислювальні мережі , або ЛВС (LAN - Local Area Network). 

Поняття  локальна  обчислювальна  мережа  відноситься  до 

географічно  обмеженим  (територіально  або  виробничо)  апаратно-

програмним  реалізаціям,  у  яких  кілька  комп'ютерних  систем 

поєднуються  один  з  одним  за  допомогою  відповідних  засобів 

комунікацій. Завдяки такому з'єднанню користувач може взаємодіяти 

з іншими робочими станціями, залученими до цієї ЛОМ. 

З  урахуванням  сказаного,  слід  зробити  висновок  про 

необхідність  розробки  так  званої  структурованої  кабельної  системи 

(СКС),  що  створюється  за  модульним  принципом  і  містить  всі 

необхідні компоненти для будь-якого мережевого рішення. 

Необхідно  додати,  що  сучасна  виробнича  будівля  стає  все 

більш  «інтелектуальною».  Крім  трьох  основних  інженерних  систем 

(енергопостачання,  водопостачання,  вентиляції)  воно  вимагає 

створення четвертої необхідної системи - кабельної. 

Дійсно, сьогодні в будівлі вимагають прокладки кабелю 

наступні системи: 

47

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ПРОБЛЕМИ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ТА

ЗАХИСТУ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

СИСТЕМ» 

7

–

9

 ЧЕРВНЯ 

2016

 Р

.,

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

К

ИЇВ

• 

телефонна (міська та місцева), 

• 

комп'ютерна (ЛОМ), 

• 

телебачення (міського та офісного), 

• 

пожежної сигналізації та пожежогасіння, 

• 

охоронної сигналізації та спостереження, 

• 

моніторингу кліматичних умов і управління ними, 

• 

контролю доступу персоналу. 

Структурний  підхід,  який  використовується  зараз  більшістю 

системних  інтеграторів,  полягає  у  створенні  інфраструктури 

интелектуального  будівлі  на  базі  структурованих  кабельних  мереж 

(СКС). 

При цьому спочатку проектується і будується СКС - будинок, 

а  потім  на  структуровану  кабельну  систему  замикаються  необхідні 

замовнику функціональні системи. 

Більш  раціональним  є  функціональний  підхід.  Існує  список 

потреб  чи  побажань  замовника  і  основним  завданням  розробника  у 

цьому  випадку  є  інтеграція  цих  систем  в  єдиний  «організм» 

відповідно до заданої замовником моделлю.  

Таким  чином,  структурована  кабельна  система  –  це  нагальна 

потреба сьогодення. 

Згідно технічного завдання необхідно виконати побудову СКС 

та  для  підприємсва  УКРАЕРОРУХ  та  розрахувати  параметри  її 

побудови. 

Список літератури      

1.  http://mydirectx.ru/seti/smeshannye_vidy_topologij.htm  
2.  http://www.cisco.com. 

48

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ПРОБЛЕМИ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ТА

ЗАХИСТУ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

СИСТЕМ» 

7

–

9

 ЧЕРВНЯ 

2016

 Р

.,

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

К

ИЇВ

УДК 004.7 (043.2) 

Ю.О. Карабаджак, 

О.П. Ткаліч 

Національний авіаційний університет, м. Київ 

РОЗРАХУНОК МАГIСТРАЛЬНОГО КАНАЛУ 

IНТЕРНЕТ-ПРОВАЙДЕРА 

Магістральні мережі зв'язку є фундаментом, на якому будується 

надання телекомунікаційних послуг для споживачів, вони  використо-

вуються для оперативної передачі інформації в масштабах країни (ре-

гіону), надійного і високошвидкісного з'єднання географічно розподі-

лених центрів обробки даних, розширення різних інформаційних по-

токів, забезпечення надійних високошвидкісних з'єднань. 

Сучасна магістральна мережа повинна мати високу швидкість пе-

редачі даних, щоб задовольняти потребу в передачі великої кількості 

інформації. Масштабованість – ще одна з вимог до таких мереж, пот-

рібно  використовувати  такі  технології,  які  дозволяють  розширювати 

смугу  пропускання  та  об’єми  сервісів  без  зміни  фізичної  структури 

мережі. На основі магістральних мереж можливо надавати різні види 

послуг користувачам та передавати різноманітні види трафіку. Сучас-

ні транспортні мережі мають високі показники надійності та мініма-

льний час відновлення після збоїв. Стандартом доступності надаваних 

послуг є надійність порядку 99.99%. Вони повинні бути готовими до 

впровадження не тільки існуючих, а й перспективних послуг, що ще 

розробляються, яким потрібно надавати високошвидкісний транспорт. 

На сучасному етапі набирає стрімкого розвитку технологія ущільнення 

по довжині хвилі, яка дозволяє по одному оптичному волокну передавати ве-

лику кількість незалежних окремих каналів зв’язку, організувати передачу ін-

формації на швидкостях до 25 Тб / с по одному ОВ. 

Рис 1 Структурна схема каналу, де AB – підсилювач (Amplifier Booster), 

F – 

R / B фільтр (Filter), PA – передпідсилювач (Pre-Amplifier) 

49