ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.06.2019
Просмотров: 611
Скачиваний: 2
Вивчення когнітивних дієслів має давню історію. Ще Й.Трір для обґрунтування та перевірки висунутої ним теорії поля обрав поле інтелекту. Вивчення когнітивної дієслівної лексики здійснювалось у кількох напрямках: з позицій традиційного структурно-семантичного підходу, з позицій кому-нікативного та лінгвокогнітивного підходів. Існує вагомий дослідницький доробок з цього питання на матеріалі англійської мови (Є.Я.Іофик (1969), Є.І.Путятіна (1970), А.М.Авдукова (1972), E.В.Курлянд (1978), І.А.Юрін (1979), О.С.Цимеринова (1987), О.М.Зубкова (1986), E.М.Татаринова (1990), Н.К.Рябцева (1992), M.В.Піменова (1995; 2001), О.В.Ільчук (1996; 2006), Н.Ю.Шабаліна (2007), Е.В.Шнайдер (1988), О.В.Лукашевич (2002), О.Б.Кітова (2006) та інші).
На сучасному етапі розвитку лінгвістики з’являється низка досліджень, які базуються на використанні евристичних можливостей електронних корпусів з метою виявлення прагматично значущих контекстів слововживань (Дж.Синклер, К.Алм-Арвіус, Б.Ерман, П.Мейєр, А.Райнмерінк та інші). Сучасна лінгвістика зорієнтована на максимально наближене відтворення ментального лексикону людини. Тому дослідження природної мови є особливо актуальним та вимагає використання значних масивів автентичного мовлення. Джерелом такої інформації є електронні корпусні ресурси (BNC, COCA, Bank of English), які дозволяють провести об’єктивний кількісний аналіз. Звернення до новітніх електронних ресурсів тезаурусного типу, таких як WordNet та FrameNet, дає змогу максимально наблизити відтворення зв'язків ментального лексикону. Особливо доречним у цьому аспекті є вивчення саме групи дієслів, які описують когнітивні дії, процеси чи стани. При цьому сучасні дослідники П.Фабер і Р.Майрал постулюють конструювання ментального лексикону за трьома системними осями: парадигматичною, синтагматичною та когнітивною.
Мовне моделювання – важлива проблема сучасної лінгвістики, особливо, якщо йдеться про її лексико-семантичний аспект. Ключовими інвентарними парадигматичними моделями є лексико-семантичне поле (ЛСП) та лексико-семантична група (ЛСГ). Застосування цих моделей з метою інвентаризації та опису однорідних одиниць на попередньому етапі аналізу особливо доречне. Концептуальною категорією для поля, яке досліджується, є когніція, що позначає пізнання та пізнавання (процес набуття знань чи досвіду та його результат), а також мислення та міркування. Вивчення поля когніції доцільно розпочати з аналізу дієслівної лексики. Ми поділяємо позицію автора функціонально-лексематичної моделі М.Мінґоранса, згідно з якою, дієсловам належить вирішальна роль не лише у структурі речення (синтагмі), але й у парадигматичній структурі лексикону.
Під
лексико-семантичною групою
(ЛСГ)
ми розуміємо складне ієрархічне
утворення, до складу якого входять
слова, які об’єднані спільними
категоріальними та денотативними
значеннями і належать до однієї частини
мови. У результаті інвентаризації ЛСГ
за методиками В.Г.Вілюмана та В.В.Левицького
ми виділили дві базові лексико-семантичні
підгрупи когнітивних дієслів: ЛСГ знання
та ЛСГ мислення. Інвентаризація лексичних
угрупувань здійснювалася через
перелічення усіх лексем, що мають зв’язок
з лексемами-ідентифікаторами, у нашому
випадку know
та think.
Матеріалом дослідження стали дефініції
із семи словників. При виділенні ядра
враховано частотні показники і визначено
середню вагу компонента у тлумаченні
за формулою
,
де w
– вага компонента, n
– кількість компонентів
у тлумаченні, r
– ранг компонента у тлумаченні.
До основного складу ЛСГ дієслів знання належать лексеми know, understand, perceive, recognize, comprehend, apprehend, acknowledge, appreciate, grasp, realize, tell, fathom, read, see, distinguish, discern, interpret (Загалом – 17). До основного складу ЛСГ дієслів мислення увійшли дієслова: consider, suppose, believe, guess, reflect, assume, deem, meditate, cogitate, wonder, infer, surmise, reckon, fancy, imagine, speculate, muse, mull over, conjecture, conceive, hold, opine, deduce, chew over, deliberate, weigh up, brood, presume (Загалом – 28).
На початковому етапі інвентаризовано майже 100 лексичних одиниць. Проте розмитість периферії, недостатнє врахування полісемії дієслів вимагають застосування додаткових процедур задля наближено повної інвентаризації когнітивних дієслів (ЛСВ) в англійській мові і з’ясування об’єктивних системних зв’язків між ними.
У другому розділі „Парадигматика когнітивних дієслів англійської мови” виділено та проаналізовано парадигматичні лексико-семантичні відношення когнітивних дієслів англійської мови з урахуванням семасіологічного підходу (на основі тлумачних словників) та ономасіологічного (концептуального) підходів до лексики та інвентаризовано шляхом мережевого моделювання 605 когнітивних дієслів. Традиційно до парадигматичних лексико-семантичних відношень зараховують синонімію, антонімію, гіпонімію, меронімію та полісемію. Проте для дієслівної лексики характерні якісно відмінні від інших повнозначних частин мови парадиг-матичні зв’язки, зокрема гіпонімія, або тропонімія (термін К.Фельбаум), та відношення логічного слідування, що є дієслівним аналогом меронімії в іменників.
Застосування даних електронного тезауруса WordNet уможливило встановлення парадигматичних зв’язків на рівні ЛСВ. WordNet помітно відрізняється від інших тезаурусів як ієрархічного, так і алфавітно-предметного типу, насамперед, відправним пунктом систематизації: зміст − форма (концептуальне значення − вербальна форма). Інвентаризовані попередньо лексеми були задані у пошуковій системі WordNet. Таким чином було встановлено набір концептуальних значень, які вербалізуються з їхньою допомогою.
Вивчення гіпонімії когнітивних дієслів полягало у моделюванні ендоцентричних рядів, у яких кожне наступне слово є гіпонімом відносно попереднього слова і гіперонімом відносно слова, яке слідує за ним. Моделювання гіпонімічних відношень дає змогу відобразити ієрархічну структуру ЛСГ та ЛСП. Гіпонімічні зв’язки між лексемами (ЛСВ) на макрорівні є своєрідною проекцією семантичної мережі значення слова (ієрархічних зв'язків між семами) на мікрорівні. Тому ключем до вивчення гіпонімії може слугувати словникова дефініція. На основі словникової дефініції здійснюва-лося висхідне моделювання ієрархічних зв’язків: від семантичного деривата (слова, яке тлумачиться, за термінологією Е.Ф.Скороходька) до семантичного компонента (слова, за допомогою якого здійснюється тлумачення). Фактично, на макрорівні семантичний дериват відповідає гіпоніму, а семантичний компонент – гіпероніму. Висхідне моделювання ендоцентичних рядів (від гіпоніма – до гіпероніма) відображає семасіологічний підхід до гіпонімії. Довжина ендоцентричного ряду визначає семантичну складність лексичної одиниці, одним з аспектів якої є труднощі розуміння слова. Встановлено, що значна частина моносемічних когнітивних дієслів є семантично складними: categorise, generalise, hypothecate, hypothesise, theorise, compute, construe, ideate, synthesise, extrapolate, deduce, confute тощо. Для прикладу, дериваційний ланцюжок для theorise: know → understand → explain → theorise; think → suggest → theorise, form (idea → theory) → theorise; для extrapolate: (not) know → guess → estimate → extrapolate; form (thought → opinion) → extrapolate; think → suppose → extrapolate. Кінцеві семантичні компоненти дериваційних ланцюгів know, think, thought, idea, fact, reason тощо і є гіперонімами (архі-семами) поля та формують мову семантичного опису, наближену до мови семантичних примітивів.
Проте семасіологічне мережеве моделювання має також недоліки. П.Н.Джонсон-Леард, Д.Геррманн і Р.Шаффін відзначили неспроможність більшості мережевих теорій проаналізувати і визначити як досягається референт та відобразити прагматичні аспекти мовного вживання. З огляду на це, варто згадати протилежний шлях моделювання гіпонімічних зв’язків, в основі якого лежить не компонентна, а прототипна теорія значення. Тому доцільно здійснити низхідне (від гіпероніма до гіпоніма) моделювання ієрархічних зв’язків. Модель Дж.Міллера, яка ґрунтується на принципі спадко-вості – збереженні інформації під родовими поняттями (гіперонімами), покладена в основу побудови електронного тезауруса WordNet. За своєю структурою тезаурус WordNet складається з 14 доменів дієслів, одним з яких є когнітивні дієслова. Кожен із 14 доменів групується під своєрідним „гіперонімом” – unique beginner. На основі WordNet найбільш розгорнуту гіпонімію виявлено у гіпероніма-архісеми ‘use or exercise the mind or one’s power of reason’, що вербалізується через синонімічний ряд think, cogitate, cerebrate. Загалом на різних рівнях підпорядкування прослідковано 241 гіпонім цього гіпероніма. Найпродуктивніший гіпонім першого рівня – evaluate, pass judgment, judge (‘form a critical opinion’) підпорядковує 21 тропонім другого рівня і досягає найбільшої глибини – 8 рівнів ієрархічного підпорядкування: think, cogitate, cerebrate (‘use or exercise the mind or one’s power of reason’) → 1)evaluate, pass judgment, judge (‘form a critical opinion’) → 2) think, believe, consider, conceive (‘judge or regard, look upon, judge’) → 3) see, consider, reckon, view, regard (‘deem to be’) → 4) praize, value, treasure, appreciate (‘regard highly’) → 5) recognise, recognize (‘show approval or appreciation of’) → 6) honor, honour (‘bestow honor or rewards upon’) → 7) toast, drink, pledge, salute, wassail (‘propose a toast to’) → 8) give (‘propose’: give a toast). На нижчих рівнях гіпоніми все більш віддалені за значенням від гіпероніма, асоціативний зв'язок поступово послаблюється, значення конкретизуються. Найглибша встановлена глибина ієрархія (вісім рівнів) відповідає закону збереження інформації у людській пам’яті, вкладаючись у „магічне число” Дж. Міллера 7±2. Середня ж глибина ієрархії (що відповідає середній довжині ендоцентричних рядів та коефіцієнту гіпонімії) для усіх когнітивних дієслів склала три рівні.
Оскільки дослідження проводилося на рівні ЛСВ, виявлено випадки автогіпонімії – гіпонімічного зв’язку всередині лексичної одиниці. Для прикладу, 7 із 13 значень think за даними WordNet 3.0 є гіпонімічними стосовно гіпероніма think (‘use or exercise the mind or one’s power of reason’): 1)think (‘have or formulate in the mind: ``think good thoughts''), 2) think about (have on one's mind, think about actively; ``I'm thinking, about my friends abroad"), 3)think (ponder; reflect on, or reason about; ``Think the matter through'' ), 4) think (decide by pondering, reasoning, or reflecting; ``Can you think what to do next?''), 5)think, believe, consider, conceive (judge or regard; look upon; judge; ``I think he is very smart"), 6) think (dispose the mind in a certain way; ``Do you really think so?''), 7) think, opine, suppose, imagine, reckon, guess (expect, believe, or suppose; "he didn't think to find her in the kitchen"). Як внутрішньолексемне відношення автогіпонімія є і випадком епідигматичного відношення, точкою перетину дієслівної парадигматики та епідигматики.
Дослідження синонімії когнітивних дієслів відбувалося з урахуванням семасіологічного та ономасіологічного підходів. Згідно із семасіологічним підходом, синоніми розглядаються як слова з різною семантичною набли-женістю. Синонімічний ряд утворює лінійне утворення, початком якого є домінанта – найбільш уживана, стилістично нейтральна лексема. Кількісне визначення семантичної наближеності синонімів до домінанти ряду (В.В.Левицький, М.Е.Білинський) дає можливість виявити асиметрію та нерефлексивність синонімічних асоціативних відношень, типову для ментального лексикону.
Альтернативне дослідження синонімії базується на вужчому розумінні її сутності. Дослідження синонімів як слів, тотожних за смислом, здійснюється у напрямку від плану змісту до плану вираження (ономасіологічний підхід). Синоніми відрізняються один від одного не відтінками значення або іншими смисловими ознаками якісного характеру, а різною широтою семантичного об’єму. При цьому релевантною одиницею дослідження є ЛСВ, а набір синонімів розглядається як нелінійне утворення. Такий підхід до синонімії відображено в електронному тезаурусі WordNet. Синонімічні ряди (synsets) у WordNet подані для кожного концептуального значення, тому є переважно короткими і можуть бути представлені лише однією лексемою. При вивченні когнітивних дієслів найбільше однолексемних „синонімічних рядів” виявлено у дієслова know (7 з 11). Загалом, за даними WordNet, у межах ЛСГ когнітивних дієслів третина (36,34%) ЛСВ не мають синонімів. Середня довжина ряду (коефіцієнт синонімії когнітивних дієслів англійської мови) склала 2,66.
Якщо дієслівна синонімія є виявом закону мовного плеоназму, переважаючий характер дієслівної полісемії свідчить на користь мовної економії. У результаті кількісного аналізу на основі WordNet встановлено коефіцієнт полісемії (середню кількість значень) когнітивних дієслів англійської мови, що склав 4,8 значень на одне слово. Найбільшу частину когнітивних дієслів складають двозначні, далі йдуть моносемічні та дієслова з трьома значеннями. Для когнітивних дієслів англійської мови характерне співвідношення довжини слова (за кількістю літер чи фонем) до семантичного обсягу (кількості узуальних значень) 6,5 / 5,9 / 4,8, відповідно. Виявлено дію закону Менцерата у лексико-семантичній групі когнітивних дієслів: що більше ціле, то менші його частини. У коротших когнітивних дієслів простежується вищий показник полісемії (know (11), see (24), think (13)). Зіставивши визначені коефіцієнти полісемії (4,8) та синонімії (2,66) когнітивних дієслів англійської мови, можна стверджувати про переважаючу дію принципу економії форми у досліджуваній групі.
Антонімія когнітивних дієслів англійської мови непоширена. Антонімія повністю відсутня у дієслів мислення, розуміння. Найбільш представленою у досліджуваній ЛСГ є градуальна антонімія (60%): наприклад, remember :: forget, характерна для низки частотних когнітивних дієслів, які позначають стани. Менше випадків неградуальної антонімії (35%): наприклад, encode :: decode, specify :: generalise та конверсивної антонімії (5%), на зразок teach :: learn.
Відношення
логічного слідування (entailment),
або строга імплікація,
запозичене з логіки. Це відношення між
дієсловами
і
при якому з речення
логічно випливає речення
і не навпаки. На основі WordNet 3.0. Vocabulary
Helper було
виявлено такі випадки відношення
логічного слідування між когнітивними
дієсловами
англійської
мови: decide,
make
up
one's
mind,
determine
→
debate,
deliberate;
recognise
→ know;
distinguish,
separate,
differentiate,
secern,
secernate,
severalize,
severalise,
tell,
tell
apart
→
compare;
solve,
work
out,
figure
out,
puzzle
out,
lick,
work
→ reason
тощо.
Усі розглянуті парадигматичні зв'язки когнітивних дієслів відображають сктурування інформації у ментальному лексиконі людини.
У третьому розділі „Синтагматика когнітивних дієслів англійської мови” розглядаються особливості валентності, сполучуваності та рольової (предикатно-аргументної) структури когнітивних дієслів англійської мови у їхньому тісному взаємозв’язку з лексико-семантичною парадигматикою. Встановлено типи предикатів та аспектуальні характеристики когнітивних дієслів, які визначають комбінаторику досліджуваних лексичних одиниць, визначено регулярну і факультативну валентності та особливості сполучуваності когнітивних дієслів на основі корпусних даних.
Поверхнева структура синтагми когнітивних дієслів є проекцією глибинної семантичної структури. Основу лексичного значення когнітивних дієслів складає схема семантичних відношень S + V + O ± D, де семи суб’єкта та об’єкта є регулярними, а семи адвербіала факультативними. Досліджено модифікації інваріантної сполучуваності англійських когнітивних дієслів. При цьому враховано, що сполучуваність залежить від типу предиката. Когнітивні дієслова належать до аспектуальних класів станів, досягнень, дій та подій згідно з З.Вендлером. За аспектуальною ознакою серед них можна виділити граничні та неграничні предикати, інхоативи та інцептиви. Окремо розглянуто предикати знання та поглядів, які реалізують категорію епістемічної модальності. Встановлено тісний зв’язок епістемічних дієслів (дієслів пропозиційного відношення), ментальних перформативів та парентетичних когнітивних дієслів.
Когнітивні
дієслова належать до інтенціональних
предикатів, які вимагають після себе
об’єкта. Така сполучуваність кваліфікується
як граматична, яка представлена різними
видами об’єктів: 1) S
+ V + O
– інваріантна модель, яка кваліфікує
когнітивні дієслова як перехідні: I
know
him;
2) S + V
– еліптична модель, що відображає
абсолютивне вживання: I
know,
I
see,
I
understand,
He
remembers;
3) S + V
+ 
+ 
– модель вторинної предикації, яка
кваліфікує окремі когнітивні дієслова
зі значенням ментальної оцінки як
фактитивні (think,
consider,
see,
fancy,
envisage,
imagine,
judge,
prove,
find);
4) S
+ V + 
– модель з прийменниковим додатком
виражає головно тематичну спрямованість
когнітивних процесів та станів-відношень:
Don't
become
negative
and
sulk
or
brood
about
things
that
have
happened
[СОСА].
У ролі об’єкта може
бути іменник, займенник, герундій,
прикметник (think
big),
підрядне речення (They
must decide
whether Laura
would live
or die
[СОСА]).