ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.06.2019
Просмотров: 596
Скачиваний: 2
У ролі суб’єкта виступають іменники на позначення живих істот або особові займенники. Хоча можливі й метафоричні вживання: The computer thinks that you were making a comparison, but I have no referent [COCA, Fic]. Найчастотнішим особовим займенником, який передує когнітивним дієсловам, за даними СОСА є I − think (309406 зразків у корпусі), mean (99702), know (78471), guess (36338), believe (26939). Друга особа you найбільше сполучається з know (271590), think (67166), see (33067), mean (12783).
Адвербіальна валентність є факультативною і залежить від типу предиката. Когнітивні дієслова переважно сполучаються з прислівниками міри і способу дії: firmly/strongly think, believe, feel, hold; know for certain/full well/perfectly well тощо. Оскільки прислівник приписує певну ознаку дії або стану, дослідження сполучуваності когнітивних дієслів з прислівниками дає можливість виявити конотації, або емотивні компоненти значення, аналізованих дієслів. Приховані конотації дієслів виявляються саме у сполучуваності з прислівниками. Дж.Синклер пропонує термін „семантична просодія” – забарвлення сполучуваності особливим позитивним чи негативним відтінком, через що, на перший погляд нейтральні слова можуть сприйматися з позитивними або негативними асоціаціями, постійно вживаючись у певному оточенні. У результаті корпусного аналізу сполучуваності виявлено, що дієслово think, згідно з даними BNC, переважно сполучається з прислівниками, які позначають негативні характеристики: hard, mistakenly, wistfully, ruefully, crossly, angrily, irritably, miserably, bitterly, despairingly, dully, distractedly, guiltily, frantically, resentfully тощо та акцентують на складності процесу мислення: think carefully, hard, deeply, confusedly. Кількісне переважання негативної оцінки прогнозоване, оскільки пов’язане з психологічними особливостями людського мислення (О.Л.Бєссонова). Однак корпусний аналіз СОСА виявив менше прислівників з негативною оцінкою, які сполучаються з think, що свідчить про відмінність британської та американської ментальності. Натомість, когнітивні дієслова believe, know, remember, understand є носіями позитивних конотацій в обох корпусах, позаяк сполучаються з позитивно маркованими прислівниками: believe passionately, strongly, deeply, firmly, right; remember vividly, fondly, correctly, distinctly, rightly, clearly, precisely; understand correctly, perfectly, exactly, precisely, instantly, clearly, fully тощо.
Вивчення предикатно-аргументної структури дієслів донедавна було ускладнене необхідністю обробки великого обсягу текстового матеріалу. З розвитком корпусної лінгвістики дослідники отримали доступ до ресурсу FrameNet, який відтворює семантику фреймів при підтримці корпусних даних. У синтагматичному тезаурусі FrameNet валентності кожного слова в усіх значеннях подані через комп’ютерну анотацію ілюстративних речень. У результаті аналізу, здійсненого на основі ресурсу FrameNet, встановлено 27 лексикалізованих фреймів, що відповідають 27 типам ситуацій, предикатним центром яких є когнітивне дієслово. У кількісному відношенні репрезентативними серед нашого матеріалу є фрейми: Scrutiny (30 дієслів), Becoming_aware (26), Categorization (23), Cogitation (14), Invention (14), Coming_to_believe (13), Awareness (10), Education_teaching (10), Assessing (9), Grasp (7), Choosing (6), Opinion (6), Expectation (6), Remembering_experience (6дієслів), Memory (6 дієслів). Менше дієслів представлено у фреймах Familiarity (1), Remember_to_do (2), Remembering_information (3), Regard (3), Deciding (1), Eventivecognizer_affecting (2), Estimating (2), Memorization (2), Commit_to_memory (2), Certainty (1), Trust (2), Research (1). Лівим аргументом когнітивних дієслів є експерієнцер. Ідентифікація когнітивних дієслів у FrameNet здійснюється через аргумент Cognizer (той, хто пізнає, „пізнавач”). Для прикладу, фрейм Becoming_aware (Усвідомлення) описує таку когнітивну ситуацію: „Пізнавач” (Cognizer) додає певне явище (Phenomenon) до своєї моделі світу. Дієслова у цьому фреймі (26) вживаються з прямими додатками: chance (across), chance (on), come (across), come (upon), descry, detect, discern, discover, encounter, espy, fall (on), find, find out, happen (on), learn, locate, note, notice, observe, perceive, pick up, recognize, register, spot, spy out, tell. Інваріантний фрейм усіх когнітивних дієслів включає суб’єкт – „пізнавач”, об’єкт – явище, тема, зміст та ад’юнкти – міра, спосіб, час, місце, джерело. Відхилення від структури інваріантного фрейму: Каузатор + Дієслово + Пацієнс / Експерієнцер, хоча й у межах одного ЛСП, дає підстави розглядати каузативні когнітивні дієслова (на зразок teach, persuade, inform) як периферійну лексику. Фреймовий аналіз відображає особливості мовної категоризації: фрейми, які описують пізнання, категоризацію, мислення, винахідницьку діяльність, більш лексикалізовані.
У четвертому розділі „Епідигматика когнітивних дієслів англійської мови” здійснено спробу систематизації та аналізу епідигматичних відношень когнітивних дієслів англійської мови як дієслів з розгорнутою полісемією, для яких характерна регулярність семантичної деривації. Регулярність мотиваційних відношень виявляє себе в існуванні мотиваційних моделей, які охоплюють не одиничні пари слів, а цілі класи – семантичні поля. Переважна більшість когнітивних дієслів англійської мови сформувалася шляхом розвитку абстрактних значень в уже існуючих дієслів, які позначали конкретні дії, стани.
У результаті вивчення фрагмента мовної картини світу, який позначає когнітивну діяльність людини, у мотиваційному аспекті здійснено реконструкцію мотивів, закладених в основу метафоризації, виявлено випадки регулярної метафоризації, встановлено вихідні домени (концептуальні кореляти) когнітивної лексики як цільового домена (концептуального референта) та цільові домени ментальної лексики як вихідного домена.
Внутрішній світ людини описується за аналогією із зовнішнім. У першу чергу, ментальність може бути описана за допомогою дієслів чуттєвого сприйняття. В англійській мові вторинне когнітивне значення простежується у дієслів see, notice, hear, feel, look, envisage, envision, contemplate, speculate, ken, view, opine. Дієслова руху, переміщення можна також вважати потенційно когнітивними. Семантичну деривацію „блукати” → „помилятися” простежуємо в англійського дієслова blunder. Сам процес мислення концептуалізується як рух: train of thoughts; the ideas flew faster than he could express them. Запам’ятовування, осмислення, повторення асоціюється із циклічним або спіральним механічним рухом: to know/learn by rote, ruminate („прокручувати в голові”). Знання в англійській мові концептуалізується через досвід, вік (an old hand), багатство (poor knowledge/understanding, rich experience). Особливо продуктивна концептуальна метафора „знання – світло, незнання – темрява”. ЇЇ можна простежити у семантичній структурі когнітивних дієслів: clear (up), enlighten, clarify, uncover, elucidate, elicit, alight. Труднощі у розумінні, невідомість асоціюються з туманом (I haven’t got the foggiest idea), тупиком (to be at a loose end), грою (Search me!). Особливістю англійської ментальності можна вважати уявлення про процес розуміння як такий, який має хвилеподібний характер: I had a brainwave; We are not at the same wavelength. Концептуалізація прийняття рішення ґрунтується на виборі поміж двох, нерідко полярних, сутностей: to weigh (up), to ponder, to deliberate, to sit on the fence, to balance one’s pros and cons, to be in two minds, to be in a dilemma, to be in a quandary тощо. Пам'ять в англійській мові визначається глибиною та інтенсивністю. Тому когнітивний компонент простежуємо у дієслів dig („копати” → „знаходити” → „пригадувати”), bury („ховати” → „забувати”). Пам'ять також концептуалізується як вмістилище: to commit to memory, to have memory as a sieve, to slip from one’s memory, to dwell in one’s memory, to draw blank.
Концептуалізація „ідеї – предмети” в англійській мові здійснюється на основі мотиву каналу (conduit metaphor): 1) It’s hard to get that idea across to him. 2) I gave you that idea. 3)Your reasons came through to us. 4)It’s difficult to put my ideas into words [COCA]. Розважання асоціюються у носіїв англійської мови приготуванням їжі (food for thought, intellectual food, meaty / stodgy / half baked ideas; cook (up), breadboard, stew over, process, concoct), а також процесом травлення: digest, chew (over), swallow (the claim), ruminate, browse, ingest. Концептуальним референтом ідей, які оформились у теорії є будівлі. Теорії як опорні конструкції мають фундамент, виростають, розвиваються, їх підтримують, руйнують, реконструюють: build, construct, plan, support, collapse, creak, fall apart.
Основою метафоризації когнітивної діяльності в англійській мові є також побутоцентризм, який відображає національно-культурні цінності. В аксіологічному плані на перше місце виноситься володіння елементарними практичними знаннями та навичками, такими як: вміння лічити (to know how many days go to the week, to know how many beans make five, to know how many go to a dozen, to know the score, to know how many cards are dealt), розрізняти (to know what is what, to know chalk from cheese), орієнтуватися в часі (to know the time of the day, to know what’s o’clock) та просторі (to know where you are, to know which way the wind blows), професійні навички (to know the ropes, to know one’s onions). Поширені також зоосемічна та соматична метафори: to brood, to hatch, to browse, to conceive, to copulate, to have a subject at one’s fingertips (fingerends), to have a good head for something, to have no head for something, to have guts in one’s brains тощо.
Концептуальними референтами когнітивної сфери є сфера мовлення, яка логічно слідує за мисленням, та сфера технологічних інновацій, де машина заміняє людський мозок. Так, у семантичній структурі дієслів мовлення muse, opine, dwell присутній первісний когнітивний компонент значення. Сучасна комп’ютерна термінологія також використовує когнітивну лексику: browse, compute, adapt тощо. При такому метафоричному перенесенні значення трансформується з абстрактного на конкретне.
Таким чином, основні принципи семантичної переорієнтації для опису когнітивної діяльності людини включають антропометричність, антропоморфізм, зооморфізм, побутоцентризм, аксіологію простору та сенсорних кодів та абстрагування предметного коду.
ВИСНОВКИ
Проведене комплексне дослідження парадигматики, синтагматики та епідигматики когнітивних дієслів англійської мови дозволяє сформулювати низку висновків.
На основі компонентного аналізу словникових дефініцій інвентаризовано ЛСГ когнітивних дієслів англійської мови (загальна кількість – 605 одиниці, хоча б один ЛСВ яких має когнітивний компонент значення), яка складається з двох основних лексико-семантичних підгруп: дієслів знання та мислення. На основі об’єктивних критеріїв встановлено ядровий та периферійний склади ЛСГ когнітивних дієслів.
У межах ЛСГ когнітивних дієслів досліджено парадигматичні лексико-семантичні зв’язки гіпонімії, синонімії, антонімії, полісемії, логічного слідування. При цьому враховано семасіологічний та ономасіологічний підходи до вивчення лексики. Використання тезауруса WordNet дало можливість простежити глибину гіпонімічних ієрархій, здійснити дослідження лексичних одиниць на рівні ЛСВ. Встановлено, що середня глибина гіпонімічної ієрархії дорівнює становить три занурення, що є свідченням семантичної складності досліджуваної дієслівної лексики.
Вивчення синонімії та полісемії здійснювалося з метою з’ясування дії законів мовної економії та плеоназму в ЛСГ когнітивних дієслів англійської мови, що тісно пов’язано з асиметричним дуалізмом мовного знака. Встановлено переважаючу дію економії форми у групі, виявом якої є розгорнена полісемія когнітивних дієслів (коефіцієнт полісемії 4,8 ЛСВ/лексема) та порівняно менш продуктивна синонімія (коефіцієнт – 2,66/ЛСВ). На основі виявлених кількісних параметрів полісемії когнітивних дієслів наголошено на важливості вивчення якісних (внутрішньолексемних, епідигматичних, мотиваційних) зв’язків всередині полісемічної лексеми. Антонімія і відношення логічного слідування мають вибірковий характер у досліджуваній ЛСГ.
Синтагматичні відношення в межах ЛСГ когнітивних дієслів випливають із предикатного статусу дієслова. Когнітивні дієслова належать до аспек-туальних класів станів, досягнень, дій та подій. За аспектуальною ознакою серед них можна виділити граничні та неграничні предикати, інхоативи та інцептиви. Оскільки денотатом дієслова є ситуація, його семантичну структуру складають не лише предикатні семи, але й семи правих та лівих аргументів. Здійснене за допомогою валентнісного, дистрибутивного, контекстуального та фреймового аналізів вивчення синтагматичних відношень когнітивних дієслів англійської мови розкрило особливості сполучуваності дієслів у реальному контексті та функціонування у визначених синтаксичних позиціях. В основі лексичного значення когнітивних дієслів лежить схема семантичних відношень S + V + O ± D, де семи суб’єкта та об’єкта є регулярними, а семи адвербіала є факультативними. На синтаксичному рівні це відображено у сполучуваності предиката з актантами суб’єкта та об’єкта та сіркумстантами-адвербіалами.
Окремо розглянуто предикати знання та поглядів, які реалізують категорію епістемічної модальності. Встановлено тісний зв’язок епістемічних дієслів, ментальних перформативів та парентетичних дієслів. Використання корпусних даних дало можливість провести об’єктивний емпіричний аналіз, узгодити парадигматично та синтагматично релевантні результати дослідження, виявити семантичні конотації когнітивних дієслів.
Аналіз рольової семантики, здійснений на основі синтагматичного тезауруса FrameNet, виявив основні типи фреймів когнітивних дієслів та інваріантний фрейм Експерієнцер („Пізнавач”) + Дієслово + Об’єкт. Дієслова, які лексикалізують один фрейм, є семантично спорідненими.
Епідигматичні зв’язки англійський когнітивних дієслів досліджено нерозривно від парадигматичних та синтагматичних зв’язків. Визначальними механізмами семантичної деривації для когнітивних дієслів є метафора, метонімія, звуження та розширення значень. Прослідковано регулярність семантичних зсувів, типових для когнітивної лексики. Виявлено, що практично усі когнітивні дієслова (значення) англійської мови утворилися на основі дієслів (значень), які позначали конкретні дії та стани шляхом абстрагування.
Семантична деривація тісно пов’язана з концептуалізацією. У сучасній англійській мові відбувається звуження (спеціалізація) когнітивних значень з метою позначення технічних інновацій. Таким чином, еволюція когнітивної дієслівної лексики має динамічний характер, відбувається (як в діахронії, так і в синхронії) у напрямку від конкретних значень до абстрактних та від абстрактних значень до конкретних, проте на новому рівні. Концептуальний аналіз когнітивної лексики в англійській мові розкрив зовнішні мотиваційні моделі системної організації лексики та тісний зв'язок концептуалізації із системою культурних кодів.
Застосований системний підхід дав можливість простежити ключові тенденції у розвитку когнітивної дієслівної лексики англійської мови як недискретної, динамічної системи, що відображає породжувальний потенціал ментального лексикону та виділити її як самодостатню лексико-семантичну групу.
Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях автора:
1. Ділай І. П. Концептуальне поле когнітивних дієслів англійської мови / І.П.Ділай // Мова і культура. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. – Вип.11. – Т. І (113). – С. 82–85.
2. Ділай І. П. Аспектуальні характеристики когнітивних дієслів англійської мови / І.П.Ділай // Іноземна філологія. Український науковий збірник. – Львів : В-цтво Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2009. – Вип.121. – С. 95–104.
3. Ділай І. П. Лексична синтагматика когнітивних дієслів англійської мови / І.П.Ділай // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – Луцьк, 2009. – № 5. – С. 24–27.
4. Ділай І. П. Концептуалізація інтелектуальної діяльності в англійській мові / І.П.Ділай // Мова і культура (Науковий журнал). – К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. – Вип.12. – Т. V (130). − C. 129–133.
5. Ділай І. П. Метафора в описі інтелектуальної діяльності людини (на матеріалі англійської мови) / І.П.Ділай // Гуманітарний вісник. Серія : Іноземна філологія : всеукр. зб. наук. пр. – Черкаси : ЧДТУ, 2009. – Ч. 13. – С. 237–240.
6. Ділай І. П. Полісемія когнітивних дієслів англійської мови / І.П.Ділай // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія : Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград : РВВ КДРУ ім. В. Винниченка, 2009. – Вип. 81 (1).− С. 72−75.
7. Ділай І. П. Синонімія когнітивних дієслів англійської мови / І.П.Ділай // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. − Вип.439 − 440 : Германська філологія. − Чернівці : ЧНУ, 2009. − С. 138−143.
8. Ділай І. П. Співвідношення мовної економії та мовного плеоназму в лексико-семантичній групі когнітивних дієслів англійської мови / І.П.Ділай // Нова філологія : зб. наук. праць. − Запоріжжя : ЗНУ, 2009. − № 34. – С.54−58.
9. Ділай І. П. Семантична динаміка дієслова know в англійській мові / Ділай І. П. // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація : матеріали VВсеукраїнської наукової конференції, (Харків, 11 листопада 2005 р.). – Х. : Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2005. – С. 61–63.