ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 15.07.2019
Просмотров: 3229
Скачиваний: 2
Права нирка знаходиться на рівні 16-го (15-14-го) ребра, де вона переднім своїм кінцем упирається в нирку, залишаючи на ній ниркову вм'ятину. Ін'єкцію розчину проводять як з правого, так і з лівого боків. Ліворуч голку вводять на середині відстані між останнім ребром і поперечно-реберним відростком першого поперекового хребця, відступивши 8-10 см від остистих відростків, у жолобі між найдовшим мускулом спини і клубово-реберним. Укол голки (12-15 см) з манд- реном роблять у встановленій точці перпендикулярно до шкіри (рис'. 185). При виконанні блокади відчувають три перешкоди: прокол шкіри, міжреберної зв'язки і сухожилля вентрального міжниркового м'яза. Потім відчувається "провал" голки в навколониркову жирову клітковину. Глибина введення голки - 8-9 см (у худих коней - 4-5 см).
Витягують мандрен, до голки приєднують шприц з 0,25 %-ним розчином новокаїну. Якщо положення голки правильне, розчин вводиться вільно. Значний опір виникає в двох випадках: коли кінець голки проник у нирку (з голки витікає кров), голку необхідно відтягати до моменту вільного введення розчину; якщо голка знаходиться в товщі м'яза (для введення розчину прикладається зусилля), тоді її потрібно поглибити. При попаданні голки в черевну порожнину розчин мимовільно витікає зі шприца, при від'єднанні останнього чути шипіння повітря, що всмоктується в черевну порожнину. У такому випадку голку необхідно підтягнути.
З правого боку голку уводять в останньому межребер'ї спереду останнього ребра на 1 см і латеральніше остистих відростків на 5- 6 см, орієнтуючись на латеральний край найдовшого м'яза спини. Голку вводять перпендикулярно до шкіри. Доза розчину - 1 мл/кг. Загальну дозу ділять навпіл і вводять з двох боків. Повторні ін'єкції (при необхідності) проводять через 6 днів.
Метод М. М. Сенькіна. У великої рогатої худоби паранефральна новокаїнова блокада виконується з правого боку, тому що права нирка розташована в ділянці від останнього міжребер'я до 2-го (3-го) поперекового хребця, а латеральна межа її виступає за вільні кінці поперечнореберних відростків перших двох поперекових хребців приблизно на 2-3 см. Ліва нирка, маючи довгі брижі, займає різне положення в залежності від ступеня наповнення рубця, внаслідок чого блокаду роблять з правого боку в стоячому положенні тварини, інфільтруючи 0,25 %-ним розчином новокаїну шкіру і глибоко розташовані тканини за допомогою тонкої голки. Її уколюють у проміжку між останнім ребром і кінцевою частиною поперечнореберного відростка 1-го поперекового хребця або між відростками 1-го і 2-го поперекового хребців. Відступивши від кінців відростків на 1-2 см, в бік сагітальної площини, роблять перпендикулярно поверхні шкіри укол (рис. 186) і повільно просувають голку на глибину 8-11 см у залежності від величини й вгодованості тварини. Після проколу шкіри голка проходить порівняно легко, а при проходженні міжниркової зв'язки, початкової частини сухожилля правої ніжки діафрагми і зовнішньої капсули нирки вона зустрічає перешкоду, прокол якої су- проводжується легким хрускотом, а потім провалом голки. Її просува- ють ще на 1,5-2 см й ін'єктують при невеликому натисненні на поршень 0,25 %-ний розчин новокаїну в дозі 1 мл/кг маси тіла. При наявності показань блокаду повторюють через 6-7 діб.
Метод В. Г. Мартынова.У овець і кіз права нирка переднім кінцем упирається в печінку, залишаючи на ній ниркову вм'ятину, а ліва - розташована приблизно на рівні від 3-го (4-го) до 6-го поперекового хребця. Місце введення розчину новокаїну визначають з правого боку між поперечнореберними відростками 1-го і 2-го поперекових хребців. Голку уколюють над каудальним краєм поперечнореберного відростка 1-го поперекового хребця, відступивши від його кінця медіанно на 2 см; у вгодованих - над переднім краєм поперечнореберного відростка 2-го хребця, на рівні вільного кінця 1-го (рис. 187). Проко- ловши шкіру й м'язи, голкою впираються у відросток. Потім її зміщують з нього і просувають у товщу тканин ще на 3-4 см. Напрямок голки майже вертикальний, з незначним нахилом до медіанної площини. Ін'єктують у білянирковий простір 0,25 %-ний розчин новокаїну з розрахунку 1 мл/кг маси тварини.
Метод І. І. Магди. У собак нирки знаходяться на одному рівні під трьома першими поперековими хребцями. Точка уколу голки при лівобічній блокаді знаходиться на рівні вільного кінця поперечнореберного відростка 2-го поперекового хребця, а при правобічній - на рівні вільного кінця поперечнореберного відростка 1-го поперекового хребця. Голку уколюють перпендикулярно до шкіри і просувають її до упору в край відростка, а потім зміщують з відростка і просувають ще на 0,5-1 см. Ін'єктують 25-100 мл 0,25 %-ного розчину новокаїну в залежності від маси тіла собаки.
Блокада вісцеральних рецепторів
Показання. Перитоніти, ентерити, гастроентерити, проста й токсична диспепсія телят і поросят, набрякова хвороба поросят, копро- стаз кишечнику, кольки, розлади шлунково-кишкового тракту. При явищах перитоніту і диспепсії доцільно до розчину новокаїну додати антибіотики. Техніка блокади. Телят і дорослих тварин фіксують у стоячому положенні. Голку уколюють перпендикулярно до шкіри в ділянці правої, у коней - лівої голодної ямки на середині горизонтальної лінії між останнім ребром і маклаком. У поросят, фіксованих за тазові кінцівки вниз головою, голкою проколюють черевну стінку по білій лінії між останньою парою сосків (перпендикулярно до шкіри на глибину 1,5-2 см). Дози 0,25 %-ного новокаїну: для молодняку - 0,1, для дорослих - 0,5 мл/кг. Поросятам ін'єктують 0,5 %-ний розчин новокаїну в дозі 3-60 мл. Повторювати блокаду доцільно при гострих перитонітах через один, а при диспепсії і гастроентеритах - через 2-3 дні.
Блокада тазового сплетення в корів (за методом А. Д. Ноздрачова)
Автор установив у великої рогатої худоби парний тазовий пристінний сполучнотканинний простір, розташований під крижовою кістою. Краніально він переходить у поперековий, надочеревинний сполучнотканний простір, каудально, досягаючи рівня 2-го хвостового хребця, замикається вісцеральним листком тазової фасції. Над прямою кишкою правий і лівий простори з'єднуються між собою.
На рівні 2-3-го крижових хребців шар пухкої клітковини досягає 2-3 см у висоту. У ньому нерви, нервові сплетення й судини розташовуються пошарово.
Перший шар включає соматичні нерви (соромітний, гемороїдальний, тазові), а також крижову частину симпатичного сплетення (стовбура), що містить п'ять нервових вузлів, від яких відходять гілки в тазові сплетення; другий містить переважно судини, а третій - гілки, вузли, сплетення симпатичних і парасимпатичних нервів.
У середній ділянці пристінного простору розташовуються каудальний брижовий вузол і зв'язане з ним каудальне черевне сплетення, гілочки від яких направляються до яєчників, формуючи тут яєчниковий вузол і сплетення. Звідси вони направляються далі й зливаються з матковим сплетенням. Від каудального брижового сплетення відходять гілки, які беруть участь у формуванні тазового сплетення. З останнього симпатичні волокна направляються до кровоносних судин, які тут проходять, разом з якими вступають у пряму кишку, піхву, матку, сечовий міхур і сечоводи.
Уведений новокаїновий розчин в зазначений сполучнотканинний простір блокує соромітні, гемороїдальні нерви й тазове сплетення
Показання. Як засіб патогенетичної терапії застосовують при гострих запальних процесах сечостатевого тракту, яєчників та яйцепроводів, при ендометритах, вагінітах, захворюваннях у ділянці прямої кишки, тазових кінцівок, для зняття потуг і спазму матки, розслаблення шийки матки при патологічних родах, кесаревому розтині, випаданні матки й піхви, ранах ануса, промежини й вульви.
Техніка блокади. Тварину фіксують у стоячому положенні. Укол голки довжиною 10-12 см роблять на рівні 3-го крижового хребця (остистий відросток якого найбільше виступає), відступивши від серединної лінії тулуба латерально 5-7 см. Голку вводять під кутом 55- 60° до сагітальної площини і після проколу шкіри просувають її до зіткнення з краями поперечнореберних відростків крижових хребців, які зрослися. Потім її зміщають донизу і просувають усередину ще на 2-2,5 см до відчуття перфорації (хрускіт) крижово-сідничної звязки. Цей момент визначається попереднім опором і наступним відчуттям "провалу" голки. Після цього проводять пробну ін'єкцію, вводячи 10-15 мл розчину. При правильному положенні голки розчин йде під слабким натискуванням на поршень, а після від'єднання шприца в канюлі з'являється крапля розчину. Якщо краплі не видно, голку дещо відтягують назад. Ін'єктують 0,25-0,5 %-ний розчин новокаїну в дозі 2 мл/кг маси тварини. Загальну дозу ділять навпіл й ін'єктують її з обох боків.
Пресакральна блокада
Уведений розчин новокаїну блокує соромітні й гемороїдальні гілки, крижове і підчеревне сплетення, в утворенні яких беруть участь гілки пограничного стовбура лівого та правого боків.
Показання. Блокаду рекомендують при нерозкритій шийці матки під час родів, а також гіри деяких захворюваннях статевих органів у самців (придаткових статевих залоз, статевого члена, препуція), зокрема, гнійних ендометритах і затримці посліду, циститах, поститах і післякасграційних ускладненнях.
Техніка блокади за методом С. Г. Ісаєеа. Тварину фіксують у стоячому положенні. Помічник відтягує хвіст назад і піднімає його до рівня спини. Укол голки роблять на середині відстані між анусом і коренем хвоста. Голку просувають на 10-15 см над прямою кишкою, спрямовуючи її кінець трохи вправо, приблизно на 10° від сагітальної площини, і вводять половину загальної дози (1 мл на 1 кг маси) 0,5 %- ного розчину новокаїну. Потім голку підтягують, але кінчик залишають під шкірою, і спрямовують її в лівий бік на таку ж глибину під тим самим кутом й ін'єктують другу половину розчину.
При затримці посліду в корів блокаду проводять через 10-12 год після отелення. У разі потреби її повторюють через три дні.
Техніка блокади за методом І. С. Фатеева.Голку Боброва уводять у передньоверхній кут сіднично-прямокишкової ямки, яка знаходиться збоку кореня хвоста, на глибину 3-7 см в пристінний сполу- чнотканинний простір таза під кутом 35-40° до поверхні ямки.
Розчин виливається під легким натискуванням на поршень. Новокаїн блокує тазове сплетення, соромітний і гемороїдальні нерви. При введенні розчину тварина відчуває незначний біль. Блокаду виконують з обох боків, розділивши загальну дозу навпіл.
Через 15-20 хв після введення 100-250 мл 0,25-0,5 %-ного розчину новокаїну (загальна доза) настає двобічна анестезія матки, прямої кишки, сечового міхура, вульви, молочної залози (задніх часток - в 80-90 %, передніх - 40-50 % випадків), яка триває 1-1,5 год. У тварин зникає скорочення матки, але протягом наступних 48 год спостерігаються патогенетичні впливи новокаїну на статеві органи і всі час- тки молочної залози; при цьому значно зростає скорочувальна здатність міометрію. При необхідності блокаду повторюють через 48 год.
Розчин новокаїну ін'єктують у дозі при: маститах - 0,4 мл/кг, ендометритах - 0,6, рододопомозі, вправленні матки, затримці посліду - 0,8 мл/кг маси тіла.
Для посилення скорочувальної здатності матки, до розчину новокаїну додають 25-50 ОД окситоцину або пітуїтрину, а для протимікробної дії - антибіотики. Автор рекомендує новокаїн-фурациліновий розчин (100 мл 5 %-ного розчину новокаїну змішують з 900 мл розчину фурациліну (1:5000), одержують 0,5 %-ний фурацилін-новокаї- новий розчин. Зберігають цей розчин не довше 4-5 год!
При блокаді соромітного й гемороїдального нервів з лікувальною метою в ділянку ануса, промежини, зовнішніх статевих органів і вимені достатньо ввести з двох боків по 50 мл 0,25-0,5 %-ного розчину новокаїну.
БЛОКАДИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ ХВОРОБАХ ВИМЕНІ
Іннервація вимені здійснюється клубово-підчеревним, клубово- пахвинним, зовнішнім сім'яним і промежинним нервами, гілками пограничного симпатичного стовбура, що йдуть у складі зазначених спинальних нервів. Але основним нервом є зовнішній сім'яний. У корів він виходить через міжхребцевий отвір між 3-м і 4-м поперековими хребцями і поділяється на вентральну і дорсальну гілку, а останні, в свою чергу, - на латеральну і медіальну. Остання іннервує шкіру в ділянці 5-го і 6-го поперекових хребців, а латеральна - шкіру бокової черевної стінки.
Вентральна гілка зовнішнього сім'яного нерва на рівні 3—4-го поперекових хребців знаходиться в товщі малого поперекового мускула, потім проходить через його латеральний сухожилковий край і фасціальну перегородку між великим і малим поперековими мускулами. Направляючись вентро-каудально, зовнішній сім'яний нерв на деякій відстані залягає в сполучнотканинному просторі між великим і малим поперековими мускулами. Цей простір простирається від 1-го грудного хребця до нижньої третини стовпчикової частини клубової кісти. Найбільш чітко він виражений на рівні 4—5-го поперекових хребців. Знизу простір вкритий клубово-поперековою фасцією. Тут зовнішній сім'яний нерв одержує сполучні гілки від шкірного латерального нерва стегна, клубово- пахвинного нерва і прикордонного пограничного стовбура. Крім зазначених, у каудальній ділянці простору лежить четвертий стегновий нерв.
На рівні 5-го поперекового хребця зовнішній сім'яний нерв поділяється на передню й задню гілки. Перша йде вентрокаудально, перетинає початок оточуючої глибокої клубової артерії, віддаючи до цього одну чи дві гілки до мускулів черевної стінки. Задня гілка розташовується спочатку під зовнішньою клубовою артерією, а на рівні середини стовпчикової частини клубової кісти виходить на її передню поверхню і поблизу пахвинного каналу або в ньому зливається з передньою в загальний стовбур, що супроводжує зовнішні соромітні артерії і вену.
У пахвинному каналі загальний стовбур зовнішнього сім'яного нерва знову розділяється на передню, середню і задню гілки, які, в свою чергу, розгалужуються на масу дрібних гілочок.
Передня гілка іннервує латеральну поверхню вимені, середня - шкіру, паренхіму і сосок передньої й задньої часток, а задня, супроводжуючи задню артерію вимені, - паренхіму, стінки судин і лімфатичний вузол.
Клубово-підчеревний нерв відходить від 1-го поперекового нерва і включає гілочки від 1-го поперекового симпатичного вузла. Проходячи по вентральній поверхні поперечнореберного відростка 2-го поперекового хребця, він направляється далі донизу і бере участь в іннервації краніальної поверхні вимені.
Клубово-пахвинний нерв відгалужується від 2-го поперекового нерва і також містить симпатичні волокна (від другого поперекового вузла погранично-симпатичного стовбура). Він перетинає вентральну поверхню поперечнореберного відростка 3-го поперекового хребця (у його середній частині), а потім край 4-го поперекового і, опускаючись донизу, досягає шкіри латеральної поверхні вимені.
Промежинні нерви (гілки соромітного) утворені відгалуженнями 2-го, 3-го і 4-го крижових нервів; направляючись каудально через сідничний горб, у ділянку промежини й далі, вони опускаються до вимені і закінчуються в паренхімі, фасції, шкірі та основі заднього соска.