Файл: Біотехнологія 1() мод.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.07.2019

Просмотров: 585

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ РОБОТИ У БІОТЕХНОЛОГІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ

Біотехнологія - це наука, яка застосовує знання у галузі мікробіології, біохімії, генетиці, генної інженерії, імунології, хім. технології, приладо - та машинобудуванні та використовує біологічні об‘єкти (мікроорганізми, клітини тканин та рослин) або молекули (нуклеїнові кислоти, білки, ферменти, вуглеводи) для промислового виробництва корисних для людей та тварин речовин та продуктів.

GMP- це окремий документ, який містить відомості щодо термінології, вимоги до приміщень, обладнання, виробничого процесу, підготовки персоналу, ф-ій відділу технічного контролю, реєстрації звітності та валідації.

Офіційний документ, для регуляції фармакологічного виробництва(рекомендаційний лист). Має 14 статтей.

Однією з основних вимог GMP є організація виробництва стерильних імунологічних препаратів за принципом зонування та створення приміщень різного ступеню чистоти.

Чисті приміщення - це приміщення у яких відбуваються виробничі процеси, пов‘язані з виробництвом стерильної продукції, з нормованими показниками чистоти повітря за вмістом механічних часток та мікроорганізмів, з регулюванням температури, вологості та тиску повітря.

Чиста зона - обмежений робочий простір, якій розміщується у чистих приміщеннях та якій має більш високий клас чистоти за рахунок окремого надходження фільтрованого потоку повітря, направленого у один бік.

Клас чистоти повітря визначається вмістом механічних часток певного розміру у 1 л повітря і мікробних часток у 1 м3 повітря.

Серед основних джерел забруднення біологічних виробництв слід виділити: повітря, яке надходить у повітря ( 20%), обладнання та власне технологічний процес (30%), сировина та допоміжні матеріали (20%), персонал (30%).

Проектування приміщень біотехнологічної лабораторії повинні забезпечувати: Поточність виробничого процесу з мінімальною відстанню між технологічно - пов‘язаними приміщеннями;

Виключення стикання людських та технологічних потоків.

Максимальне групування приміщень з однаковим ступенем чистоти.

Серед основних правил роботи у біотехнологічній лабораторії необхідно виділити наступні:

1. Весь персонал (включаючи осіб, що зайняті очищенням і технічним обслуговуванням), що працює в зонах, де виготовляються імунологічні препарати, повинен пройти навчання, пов‘язане із належним виробництвом стерильної продукції, включаючи питання гігієни і основи мікробіології, а також мати необхідні знання з захисту навколишнього середовища. Персонал повинен пройти додаткове навчання, враховуючи специфіку препаратів, з якими він працює.

2. Переміщення персоналу між різними лабораторіями або у межах однієї лабораторії повинно відбуватися згідно чітко встановлених методик стосовно входу та виходу для запобігання перехресної контамінації.


3. В чистих зонах лабораторії повинна бути присутня тільки мінімальна кількість необхідного персоналу; це особливо важливе при веденні технологічного процесу в асептичних умовах.

4. Співробітники, що зайняті у виробництві стерильних препаратів, повинні бути проінструктовані про те, що вони зобов‘язані доповідати про будь-які обставини, що можуть бути причиною розповсюдження анормальної кількості або типів забруднень; при виникненні таких обставин бажані періодичні перевірки здоров‘я співробітників. Переодягатися і митися потрібно у відповідно письмових методик, розроблених таким чином, щоб звести до мінімуму ризик контамінації одягу для роботи у чистих зонах і не внести забруднення до чистих зон. Кімнати для переодягання мають бути сконструйовані як повітряні шлюзи і використовуватися для забезпечення фізичного розподілу різних етапів зміни одягу і, таким чином, звести до мінімуму контамінацію захисного одягу мікроорганізмами і частками.

5. Необхідно, щоб одяг і його якість відповідали процесу і класу чистоти робочої зони. Одяг слід носити таким чином, щоб захистити продукцію від контамінації. В чистих зонах не допускається носити наручні годинники та ювелірні прикраси, а також використовувати косметику. Для роботи у приміщеннях класу чистоти А/В головний убор повинен повністю закривати волосся, а також бороду і вуса (при їхній наявності); необхідно на обличчі носити маску для запобігання розповсюдженню крапельок. Слід носити належним чином простерилізовані і не напудрені гумові або пластикові рукавички та простерилізовані або продезинфіковані бахіли. Нижні краї штанів повинні бути вставленими в бахіли, а рукава одягу – у рукавички. Захисний одяг практично не повинен виділяти волокна або частки і повинен затримувати частки, що відокремлюються від тіла. Для роботи у приміщеннях класу D: волосся і борода (при наявності) повинні бути закритими. Слід носити звичайний захисний костюм і відповідне взуття або бахали. Від них практично не повинні відокремлюватися волокна і частки.

6. Повсякденний одяг забороняється вносити в кімнати для переодягання, що ведуть до приміщень класів В і С. Кожний працівник в зоні класу А/В повинен бути забезпечений чистим стерильним захисним одягом для кожної зміни або принаймні на один день, якщо це виправдано результатами контролю. Рукавички під час роботи слід регулярно дезінфікувати. Маски і рукавички слід змінювати кожну зміну.

7. Персонал має бути захищений від можливого інфікування біологічними агентами, що використовуються у виробництві. Якщо відомо, що біологічні агенти спричиняють (викликають) захворювання у людини, то необхідно вжити адекватних заходів щодо запобігання інфікуванню персоналу, що працює з цими агентами або з експериментальними тваринами. При необхідності, персонал повинен бути вакцинований і проходити медичне обстеження.


8.При виробництві імунологічних препаратів особливо великий ризик контамінації або перехресної контамінації персоналом. Запобігання контамінації персоналом повинно досягатися через проведення ряду заходів і процедур, що забезпечують використання відповідного захисного одягу на різних стадіях технологічного процесу.

9. Весь персонал при прийманні на роботу повинен проходити медичний огляд. Виготовлювач несе відповідальність за виконання інструкцій, що гарантують, що він буде проінформований у випадку, якщо стан здоров‘я співробітників може відбитися на якості продукції. Після початкового медичного огляду, співробітники повинні проходити огляд у випадках, що зв‘язані з виробництвом або станом їх здоров‘я.

10. Необхідно прийняти заходи, які гарантують на скільки це можливо, що особи, які хворіють інфекційними хворобами або мають відкриті пошкодження незахищених одягом ділянок тіла, не будуть допущені до участі в виробництві лікарських засобів.

11.Палити тютюн, їсти або пити, жувати гумку, а також зберігати харчові продукти, напої, тютюнові вироби, особисті ліки заборонено в виробничих і складських зонах. У загальному випадку будь-яка діяльність, що порушує гігієнічні правила, повинна бути заборонена в виробничих приміщеннях, а також у будь-яких інших місцях, де вона може негативно впливати на якість продукції.

ЗБЕРІГАННЯ ТА ПІДТРИМУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ОБЄКТІВ

До ОБ’ЄКТІВ біотехнології відносять:

віруси;

мікроорганізми (прокаріоти, еукаріоти);

макроорганізми;

клітини та тканини рослин, тварин та людини;

речовини біологічного походження (ферменти, нуклеїнові кислоти), молекули;

генетично модифіковані організми

На сьогодні мікроорганізми використовуються у трьох видах біотехнологічного процесу:

для отримання біомаси;

для отримання продуктів метаболізму (наприклад, етанол, лимонна кислота, пеніцилін та ін.);

для переробки сполук органічного (наприклад, відходи сільськогосподарського виробництва) та неорганічного походження (біодеградація сполук нафтового забруднення).

Основою будь-якого біотехнологічного виробництва є штам- продуцент цільового продукту.

Штам - клонована за походженням культура, спадкова однорідність якої підтримується відбором за специфічними ознаками.

Еталонний тест-штам — чиста культура мікроорганізму даного виду, яка має особливі фізіологічні, морфологічні та біохімічні властивості.

Штам – продуцент – це чиста культура мікроорганізму даного виду, яка за певних умов синтезує цінну для людини сполуку.

Вакцинний штам – це чиста культура мікроорганізму даного виду, яка має відмінні властивості від природних ізолятів збудників цього виду й є основою для виготовлення імунобіологічного препарату.

Виробничий штам - це чиста культура мікроорганізму даного виду, яка використовується для отримання цінної сполуки у загальній системі виробництва кінцевого цільового продукту.


Операції з живими біологічними агентами повинні бути належним чином ізольовані і відокремлені. Рівень ізоляції залежить від патогенності біологічного агенту, або якщо він класифікований як екзотичний.

Усі штами мікроорганізмів, токсини та отрути тваринного та рослинного походження поділяються за патогенною активністю на три групи:

І група – штами збудників ящуру (О, А, С, SAT, ASIA 1), везикулярного стоматиту, везикулярної хвороби свиней, чуми ВРХ, чуми ДРХ, інфекційної плевропневмонії ВРХ, лихоманки долини Рифт, катаральної лихоманки овець, КЧС, високо патогенного грипу птиці, хвороби Ньюкасла.

ІІ група – штами збудників сибірки, хвороби Ауєскі, лептоспірозу, сказу, лихоманки Ку, паратуберкульозу, бруцельозу ВРХ, ДРХ, туберкульозу ВРХ, лейкозу ВРХ, інфекційного ринотрахеїту, злоякісної катаральної гарячки, губкоподібної енцефалопатії, інфекційної плевропневмонії кіз, інфекційної агалактії, хламідіозу овець, сальмонельозу овець, скрепі,ензоотичного лімфангіту коней, інфекційного енцефаломієліту коней, ІНАН, грип коней, сап, японського та венесуельського енцефалітів, атрофічний риніт свиней, трансмісивний гастроентерит свиней, ентеровірусний енцефаломієліт, репродуктивно- респіраторний синдром, інфекційний бронхіт і ларинготрахеїт птиці, вірусний гепатит качок, вірусний ентерит качок, віспа курей, сальмонельоз курей, хвороба Гамборо, хвороба Марека; хвороб кролів – міксоматоз, вірусна геморагічна хвороба; хвороб риб - вірусна геморагічна септицемія, весняна віремія коропа; хвороб бджіл - американський та європейський гнилець; токсини Cl. botulinum, Cl. tetani.

ІІІ група – штами збудників брадзоту, ентеротоксемії, некробацильозу, псевдотуберкульозу, правця, вібріозу, пастерельозу, інфекційної агалактії овець та кіз; ентеровіруси, аденовіруси, трихофітії, мікроскопії, стафілококозів, стрептококозів, диплококозів та інші з невисоким ступенем патогенності.

Усі штами мікроорганізмів, що використовуються у виробництві імунобіологічних препаратів для ветеринарії в умовах вітчизняних підприємств зберігаються в депозитарії Державного науково-контрольного інституту біотехнології та штамів мікроорганізмів, в спеціальних лабораторіях (музеях) або колекціях живих культур збудників підприємств – виробників.

Музеї колекцій штамів мікроорганізмів забезпечують:

колекціонування, підтримування та зберігання штамів мікроорганізмів, з якими дозволена робота в цих установах;

облік усіх наявних штамів мікроорганізмів, токсинів та отрут;

вивчення властивостей мікроорганізмів, що необхідні для паспортизації штамів, токсинів і отрут;

контроль за зберіганням і використанням штамів мікроорганізмів у лабораторіях підприємства.

Для збереження штамів застосовують різні методи, що мають гарантувати збереження життєдіяльності та характерних властивостей мікроорганізмів.


Методи тривалого зберігання призначені для культури тривалого зберігання - це культура еталонного штаму в умовах тривалого зберігання.

Для тривалого зберігання застосовують:

умови кріоконсервування - зберігання при температурі –40°С , – 70°С, –196°С у рідкому азоті з додаванням 10% глицерину на строк до 5 років (ефективний метод збереження вірусних еталонних штамів);

умови середнього температурного режиму на строк зберігання 6 - 12 міс. Вирощену у напіврідкому середовищі (0,5% м‘ясопептонного агару або напівголодного, 0,4% м‘ясопептонного агару) у пробірках культуру заливають простерилізованою вазеліновою олією на висоту шару 1 см або на скошеному агаризованому середовищі при + 4°С – +8°С в холодильнику (для бактеріальних культур). В умовах сусло-агарового середовища в пробірках великого діаметру при температурі +4°С – +8°С для зберігання дріжджів. В умовах сусло-агарового, середовища Сабура або картопляно-глюкозного середовища в пробірках великого діаметру при температурі +4°С – +8°С для зберігання міцеліальних грибів.

умови ліофілізації – зберігання еталонних штамів у герметично запаяних ампулах у ліофільно-висушеному стані зі збереженням життєздатності та характерних властивостей – строк зберігання до 5 років. На відміну від широко розповсюдженої методики ведення культур мікроорганізмів, заснованої на необмежених послідовних (лінійних) пересівах, дана схема ведення зводить до мінімуму кількість пасажів еталонної культури, проведених від моменту відновлення ліофілізованого матеріалу до цільового використання. Такий підхід дозволяє знизити ймовірність небажаних мутацій, що призводять до втрати еталонних властивостей штаму або випадкового забруднення. Забракована лінія еталонної культури може бути в будь-який момент замінена на нову. Цей метод дозволяє уникнути необхідності поповнювати запаси культури тимчасового зберігання за рахунок повторних пасажів еталонного штаму через поживні середовища і подовжує ―термін служби‖ культури, отриманої з однієї ампули.

Для тимчасового зберігання культуру еталонного штаму зберігають на відповідному середовищі при +4°С – +8°С - 1-3 місяці.

Пробірки та ампули із тест-штамами мікроорганізмів повинні мати чітке маркування, яке дозволяє ідентифікувати тест-штам, із зазначенням назви, номера тест-штаму мікроорганізму і дати його пересіву чи ліофілізації. Тест-штами мікроорганізмів слід зберігати відповідно до вимог у холодильнику (морозильній шафі) або у вогнетривкій шафі (сейфі) в контейнерах. Ззовні чи з середини шафи (сейфу) та холодильника розміщують список із переліком тест-штамів мікроорганізмів, що зберігаються.

Підтримання унікальних, виробничих та еталонних штамів мікроорганізмів здійснюють пасажуванням на чутливих моделях або на природно-сприйнятливих тваринах.