ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.07.2019
Просмотров: 1191
Скачиваний: 4
Клас чистоти повітря - ступінь чистоти повітря, якій характеризується вмістом механічних часток певного розміру у 1 л повітря і мікробних часток у 1 м3 повітря.
Основне джерело забруднення виробництва:
v Повітря, яке надходить у повітря – 20%,
v Обладнання та власне технологічний процес – 30%,
v Сировина та допоміжні матеріали – 20%,
v Персонал – 30%.
Планування та проектування чистих приміщень.
Розміщення чистих приміщень повинно враховувати:
· Послідовність виготовлення, складування
· Рух матеріалів
· Рух людей
· Виключення перехресної контамінації
· Виключення змішування готових препаратів та їх компонентів
· Виключення будь-якої фази виготовлення та контролю.
Проектування приміщень та будівель повинні забезпечувати:
· Поточність процесу з мінімальною відстанню між технологічно- пов’язаними приміщеннями.
· Виключення стикання людських та технологічних потоків.
· Максимальне групування приміщень з однаковим ступенем чистоти.
У зв’язку з тим, що більшість біовиробництв є старими, їх треба реконструювати
ВИРОБНИЦТВО СТЕРИЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
При виробництві стерильної продукції висуваються особливі вимоги, щоб звести до мінімуму ризик контамінації мікроорганізмами, частками і пірогенними речовинами.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1. Стерильну продукцію слід виробляти у чистих зонах,доступ у які персоналу та/або надходження обладнання, сировини і матеріалів повинні здійснюватися через повітряні шлюзи. Чисті зони повинні обслуговуватися таким чином, щоб відповідати стандарту чистоти, і забезпечуватися повітрям, що пройшло через фільтри відповідної ефективності.
2. Різні операції із підготовки компонентів (первинного пакування), приготовленню препаратів і наповненню повинні здійснюватися у окремих зонах всередині чистої зони.
Виробничі операції поділяються на дві категорії: по-перше, коли продукція остаточно стерилізується у первинній упаковці і, по-друге, ті, що виконуються в асептичних умовах на декількох чи усіх стадіях.
3. Чисті зони для виробництва стерильної продукції класифікуються у відповідності із необхідними характеристиками навколишнього середовища. Кожна виробнича операція потребує відповідного рівня чистоти навколишнього середовища у “функціонуючому” стані для зведення до мінімуму ризику контамінації частками чи мікроорганізмами продукції або оброблюваних матеріалів.
Для того, щоб відповідати вимогам у “функціонуючому” стані ці зони мають бути спроектовані таким чином, щоб забезпечити чітко визначений рівень чистоти повітря у“оснащеному” стані.
“Оснащений” стан – це умова, при якій система чистого приміщення повністю підготовлена, виробниче обладнання повністю встановлене і готове до роботи, але персонал відсутній.
“Функціонуючий” стан – це умова, при якій система чистого приміщення і обладнання функціонують у встановленому режимі із певною кількістю працюючого персоналу.
Для виробництва стерильних лікарських засобів, як правило, виділяють чотири класи приміщень.
Клас А. Локальна зона для операцій, при яких контамінація становить високий ризик, наприклад: зони наповнення, закупорювання ємностей, розкриття ампул і флаконів, змішування в асептичних умовах, зборка стерилізуючи фільтрів, вигризка первинного матеріалу, відбір проб стерильних продуктів, контроль стерильності. Як правило, такі умови забезпечуються ламінарним потоком повітря на робочому місці. Системи ламінарного потоку повітря на робочому місці повинні забезпечувати рівномірну швидкість повітря 0,45м/с ±20% (керівний норматив).
Клас В. Навколишнє середовище для зони класу А у випадку приготування і наповнення в асептичних умовах. Стерилізуючи фільтрація, ліофільна сушка, стерильна кристалізація, сушка стерильних напівфабрикатів, збереження стерильних матеріалів первинного пакування, розлив, завантаження на стерилізацію, вивантаження технологічного одягу після стерилізації, збереження одягу 1 і 2 класу, 2-гардеробна, 2- умивальна.
Класи С і D. Чисті зони для здійснення менш критичних стадій виробництва стерильної продукції.
Виготовлення фільтрації, термічна стерилізація, мийка, збереження одягу 3 класу чистоти, лабораторія відбору проб напівпродукта.
Класифікація чистих зон відповідно до максимально припустимої кількості часток у повітрі наведена у таблиці .
Вимоги щодо підготовки повітря для чистих приміщень.
Атмосферне повітря має бути забрудненим не більш 0,15 мг/м3 часток, повітря з забрудненістю більше 3 мг/м3вважається не підходящим, тому що призводить до економічних втрат по очищенню повітря.
За статистикою на 1000 часток у завісі припадає 1 мікроорганізм. Якщо біологічне забруднення повітря незначне, тоді фільтри тонкого очищення захвачуючи частки розміром 0,5 мкм надійно фільтрують мікроорганізми.
Концентрація мікроорганізмів, які постійно присутні у повітрі, залежить від пори року, кліматичних умов, наявність мікробіологічних виробництв. У середньому не перевищує 10 життєздатних мікроорганізмів на 1 м3.
За вимогами GMP необхідна багатоступенева схема фільтрації та стерилізації повітря.
Стерилізація повітря для чистих приміщень медичної, мікробіологічної та харчової промисловості це виключення можливості потрапляння життєздатних мікроорганізмів у робочу зону у кількостях, які перевищують норму, згідно стандарту.
Стерилізують повітря на біопідприємствах шляхом фільтрації через ФТО – фільтри тонкого очищення.
Багатоступенева схема підготовки повітря повинна складатися з різних приладів: калорифери, охолоджувачі повітря, зволожувачі, безпосередньо фільтри грубого очищення, попереднього та фінішного.
На 1 ступені очищення використовують фільтри грубого очищення, які уловлюють 30-45% атмосферного пилу. Це масляні фільтри з функцією самоочищення, також фільтри стільникового типу ФЯП, ФЯУ, ФЯР.
Фільтри фінішного очищення повинні забезпечувати ефективність очищення по часткам 0,3 мкм 99,997%.
Згідно Європейської класифікації фільтрів, фільтри поділяються на:
-фільтри І ступеня EU 3-5
-фільтри ІІ ступеня EU 6-10
-фільтри ІІІ ступеня EU 11-18.
У зв’язку зі значними економічними затратами на очищення повітря, переходять на локальну стерилізацію безпосередньо в певних машинах та агрегатах.
ПРИМІЩЕННЯ
1. У чистих зонах всі відкриті поверхні повинні бути гладенькими, непроникними і неушкодженими, щоб звести до мінімуму утворення і накопичення часток або мікроорганізмів, а також дозволити багаторазово застосовувати очищаючі і при необхідності дезинфікуючі засоби.
2. Для зменшення накопичення пилу і полегшення прибирання у приміщеннях не повинно бути заглиблень, що не піддаються очищенню, і повинно бути щонайменше виступаючих країв, полиць, шаф і обладнання. Двері мають бути сконструйовані таким чином, щоб були відсутні заглиблення, що недоступні для очищення; по цій же причині небажано використання розсувних дверей.
3. Підвісні стелі повинні бути герметичні.
4. Труби, канали і інші комунальні споруди повинні бути встановлені таким чином, щоб не утворювалося заглиблень і незакритих отворів, а також були відсутні поверхні, що недоступні для очищення.
5. Заборонено розташовувати раковини і стоки у зонах класу А/В, в яких процес виробництва повинен проходити в асептичних умовах. В інших зонах між машиною і раковиною або стоком повинні бути повітряні простори. Стоки на підлозі в чистих кімнатах із нижчим класом повинні бути оснащені сифонами чи водяними затворами для запобігання зворотному току.
6. Кімнати для переодягання мають бути сконструйовані як повітряні шлюзи і використовуватися для забезпечення фізичного розподілу різних етапів зміни одягу і, таким чином, звести до мінімуму контамінацію захисного одягу мікроорганізмами і частками. Вони повинні ефективно вентилюватися відфільтрованим повітрям. Остання (заключна) частина кімнати для переодягання в “оснащеному” стані повинна мати той же клас чистоти, що і зона, до якої вона веде. Іноді бажано використовувати окремі кімнати для зміни одягу на вході і на виході із чистих зон. Як правило, пристрої для миття рук повинні бути тільки на початку кімнати для переодягання.
Організація і підтримання на належному рівні задовільної системи забезпечення якості й правильне виробництво лікарських засобів залежить від людей.
За цієї причини необхідно мати достатню кількість кваліфікованого персоналу для виконання тих завдань, за які виготовлювач несе відповідальність. Індивідуальні посадові обов’язки повинні бути ясно зрозумілими всіма співробітниками та задокументовані. Всі співробітники повинні знати принципи GMP, що відносяться до їх діяльності, та пройти початкове й наступне навчання, в тому числі по правилах особистої гігієни в необхідному для них об’ємі.
В чистих зонах повинна бути присутня тільки мінімальна кількість потрібного персоналу; це особливо важливе при веденні технологічного процесу в асептичних умовах. Інспектування і контроль , наскільки це можливе, слід здійснювати ззовні чистих зон.
Весь персонал (включаючи співробітників, що займаються прибиранням і технічним обслуговуванням), що працює в таких зонах, повинен регулярно проходити навчання за дисциплінами, пов’язаними із належним виробництвом стерильної продукції, включаючи питання гігієни і основи мікробіології. Якщо необхідно, щоб сторонні співробітники, що не пройшли такого навчання (наприклад, що працюють за контрактом будівельники чи наладчики обладнання), знаходилися у чистому приміщенні, то вони повинні бути ретельно проінструктовані і за ними повинен бути встановлений суворий нагляд.
Персонал, що бере участь у обробці сировини із тканин тварин або, що працює із культурами мікроорганізмів, які не використовуються у поточному технологічному процесі, не повинен входити до зон з виробництва стерильної продукції, якщо він не додержується суворих і чітко встановлених методик стосовно входу.
Необхідні високі вимоги до особистої гігієни і чистоти. Співробітники, що зайняті у виробництві стерильних препаратів, повинні бути проінструктовані про те, що вонизобов’язані докладати про будь-які обставини, що можуть буди причиною розповсюдження анормальної кількості або типів забруднень; при виникненні таких обставин бажані періодичні перевірки здоров”я співробітників. Дії, що вчиняються по відношенню до персоналу, який може стати джерелом мікробіологічної контамінації, повинні визначатися призначеною компетентною особою.
Переодягатися і митися потрібно у відповідності до письмових методик, розроблених таким чином, щоб звести до мінімуму ризик контамінації одягу для роботи у чистих зонах і не внести забруднення до чистих зон.
В чистих зонах не допускається носити наручні годинники і ювелірні прикраси, а також використовувати косметику.
Необхідно, щоб одяг і його якість відповідали процесу і класу робочої зони. Одяг слід носити таким чином, щоб захистити продукцію від контамінації.
Повсякденний одяг забороняється вносити в кімнати для переодягання, що ведуть до приміщень класів В і С. Кожний працівник в зоні класу А/В повинен бути забезпечений чистим стерильним (простерилізованим або підданим відповідній санітарній обробці) захисним одягом для кожної зміни або принаймні на один день, якщо це виправдано результатами контролю. Рукавички під час роботи слід регулярно дезінфікувати. Маски і рукавички слід змінювати принаймні кожну зміну.
Одяг для чистих приміщень слід очищувати і поводитися з ним таким чином, щоб він не піддавався додатковому забрудненню, яке надалі може виявитися причиною контамінації. Ці роботи слід виконувати у відповідності із письмовими методиками. Для такого одягу бажано мати окремі пральні. Неправильна обробка одягу пошкоджує волокна тканини, що збільшує ризик відокремлення часток.
Вимоги до одягу.
Одяг має бути виготовлений з матеріалу з мінімальним відділенням ворсу з тканини 100% поліефір з струмопроввдниковими нитками задля запобігання статики. Можна використовувати одяг призначений для електронної промисловості, якій складається з 67% лавсану та 33% бавовни.
Підготовка одягу для роботи у чистих приміщеннях вимагає:
Ø Організації спеціальної пральні
Ø Прання у очищеній воді
Ø Висушування у потоці фільтрованого повітря
Ø Зберігання у упаковці (пергаменті) або у спеціальному приміщенні відповідного класу чистоти.
Вплив на персонал.
Встановлено, що робота у чистих приміщеннях негативно впливає на людину:
· регламентований режим виробництва та пересування
· аеродинамічний режим
· аероіонний режим
· мінімальна мікрофлора
· специфічна мікрофлора.
Система забезпечення безпечних умов праці та навколишнього середовища включає:
1. «Технічний» фактор
2. «Людський» фактор.
Технічний фактор – обладнання, інструментарій, захисні системи з урахуванням безпеки праці.
Людський фактор - знання персоналом основ забезпечення інфекційної безпеки, джерел надходження забруднення, природі та патогенних властивостях мікроорганізмів, технічних принципах функціонування захисних пристроїв.
Аспекти техніки безпеки на мікробіологічних виробництвах:
1. Організаційні питання
2. Інженерно-технічні рішення
3. Медико-біологічні заходи.
В основі системи техніки безпеки два напрямки:
1. Ізоляція джерел професійних шкідливостей, обробка забруднених матеріальних потоків.
2. Якщо контакт професійних шкідливостей з персоналом відбувся, тоді попередження негативного впливу на організм – вакцинація та лікування.
Методи і засоби забезпечення безпечних умов праці та охорони навколишнього середовища.
1. Ізоляція процесів та операцій у боксах. Вибір конструкції боксу залежить від ступеню небезпеки мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності. Розрізняють бокси:
· Класу 1 швидкість руху повітря 0,5м/с, конструкція забезпечує видалення 70% повітря.
· Класу2 для роботи з мікроорганізмами низької категорії ризику
· Класу3 (герметичні) газонепроникні конструкції, які працюють при зниженому тиску (на 0,1-0,24 кПа нижче навколишнього). Це утримує у боксі мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності.
Усі приміщення лабораторних та виробничих корпусів поділяють на 3 санітарні зони:
Зона І – приміщення, де не працюють з інфекційними агентами. Дозволяється зберігати збудників усіх груп ризику у герметичному пакуванні. Лише ця зона контактує з зовнішнім середовищем.
Зона ІІ – приміщення, де працюють з інфекційними агентами усіх груп ризику в умовах ізоляції
Зона ІІІ – (зона повної ізоляції від навколишнього середовища) приміщення, де працюють відкрито з інфекційними агентами. Тут персонал працює у костюмах Л-1, протигазах, ізолюючих пневмокостюмах ЛГ-УС з автономним постачанням повітря.