Файл: МУ Охорона.doc

Розрахувати штучне загальне освітлення виробничого приміщення (табл. 3.1) та виробничого майданчика, на якому виконують зорові роботи … розряду (розряд зорової роботи визначає викладач).

Таблиця 3.1

Вихідні дані розрахунку освітлення

№ п/п	Виробниче приміщення				Майданчик, розміри, м
	Тип	Розміри, м			Майданчик, розміри, м
	Тип	довжина	ширина	висота	довжина	ширина
1	Операторна	6	6	3,6	12	12
2		6	6	4,5	24
3		12	6	3,6	36
4		12	6	4,5	48
5		12	12	3,6	60
6		12	12	4,5	24	24
7	Основне виробниче	12	6	3,6	36
8		12	6	7,2	48
9		12	12	3,6	60
10		12	12	7,2	72
11		24	12	3,6	84
12		24	12	7,2	96
13	Склад виробів	24	24	3,6	36	30
14		24	24	7,2	48
15		36	12	3,6	60
16		36	12	7,2	72
17		36	24	3,6	84
18		36	24	7,2	96
19	Основне виробниче	48	24	7,2	108
20		48	24	8,4	42	42
21		48	36	7,2	48
22		48	36	8,4	60
23		48	36	10,8	72
24		60	24	7,2	84
25		60	24	8,4	96
26		60	24	10,8	108
27		60	30	7,2	120

Продовження табл. 3.1

28	60	30	8,4	132
29	60	30	10,8	60
30	72	12	7,2	72
31	72	24	7,2	84	60
32	72	24	8,4	96
33	72	24	10,8	108
34	72	30	7,2	120
35	72	30	8,4	132
36	72	30	10,8	144

Штучне освітлення розраховується в залежності від призначення освітлюваного приміщення або виробничого майданчика. Спочатку встановлюється розряд зорової роботи, у відповідності з яким вибирають норму освітленості (див. табл. 3.2, 3.3).

Таблиця 3.2

Норми освітленості при штучному освітленні приміщень

Характеристика зорової роботи	Найменший розмір об'єкта роз-різнення, мм	Зорова робота		Контраст об'єкта розрізнення з фоном	Характе-ристика фону	Освітленість при загальному освітленні, лк
		Розряд	Під-розряд
		Розряд	Під-розряд
Дуже високої точності	Від 0,15 до 0,3	ІІ	а	Малий	Темний	1250
			б	Малий Середній	Середній Темний	750
			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	500
			г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній	300
Високої точності	Від 0,3 до 0,5	ІІІ	а	Малий	Темний	500
			б	Малий Середній	Середній Темний	300
			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	300
			г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній	200
Середньої точності	Від 0,5 до 1	ІV	а	Малий	Темний	300
			б	Малий Середній	Середній Темний	200
			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	200
			г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній	150
Малої точності	Від 1 до 5	V	а	Малий	Темний	200
Малої точності	Від 1 до 5	V	б	Малий Середній	Середній Темний	150

Продовження табл. 3.2

			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	150
			г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній	100
Груба (дуже малої точності)	Більше 5	VI		Незалежно від характеристик фону та контрасту об'єкту з фоном		150
Робота зі світнми матеріалами та виробами в гарячих цехах	Більше 0,5	VII		Те ж		200
Загальний нагляд за ходом виробничого процесу: постійний		VIII	а	Те ж		75
періодичний при постійному перебуванні людей у приміщенні			б	Те ж		50
періодичне при періодичному перебуванні людей у приміщенні			в	Те ж		30

Таблиця 3.3

Норми освітленості виробничих майданчиків

Розряд зорової роботи	Характеристика роботи	Освітле-ність, лк
IX	Точні роботи при відношенні найменшого розміру об'єкта розрізнення до відстані до ока менше 0,005	50
X	Робота середньої точності при відношенні найменшого розміру об'єкта розрізнення до відстані до ока від 0,005 до 0,02	30
XI	Робота малої точності при відношенні найменшого розміру об'єкта розрізнення до відстані до ока від 0,02 до 0,05, а також роботи, які вимагають тільки загального нагляду за ходом виробничого процесу	10
XII	Грубі роботи при відношенні найменшого розміру об'єкта розрізнення до відстані до ока понад 0,05	5
XIII	Роботи, які вимагають загального нагляду за виробничими поверхнями	2

Потім вибирають тип освітлювального пристрою (світильника або прожектора) та потужність електролампи. При цьому для виробничих приміщень висотою до 6 м слід вибирати світильники з газорозрядними лампами низького тиску (табл. 3.6). При висоті приміщення понад 6 м слід вибирати світильники з газорозрядними лампами високого тиску (табл. 3.5). Для освітлення виробничих майданчиків слід застосовувати прожектори (табл. 3.7).

Необхідна кількість світильників для виробничих приміщень визначається з формули

де Е – нормативна освітленість для даного розряду зорових робіт, лк, (табл. 3.2);

S – площа приміщення, м²;

К – коефіцієнт запасу, 1,31,5;

Z – поправковий коефіцієнт світильника, 1,11,3;

F – світловий потік однієї лампи у світильнику, лм (табл. 3.5, 3.6);

n – кількість ламп у світильнику, 16;

u – коефіцієнт використання освітлювальної установки (у долях одиниці).

Коефіцієнт u визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення  та коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показник приміщення  розраховується за формулою

де a, b – відповідно довжина і ширина приміщення, м;

h – висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м.

Значення коефіцієнтів використання для світильників типу ЛСП наведені в табл. 3.4. При величині показника приміщення >5 коефіцієнти використання приймати як при =5.

Коефіцієнти відбиття стелі та стін залежать від їх кольору. _стелі=70%, _стін=50% – стеля й стіни пофарбовані у світлий колір; _стелі=50%, _стін=30% – стеля й стіни пофарбовані у середній колір; _стелі=30%, _стін=10% – стеля й стіни пофарбовані у темний колір.

Необхідна кількість прожекторів визначається з формули

де Е – нормативна освітленість виробничих майданчиків (табл. 3.3);

m – коефіцієнт розсіювання, 1,15 для великих поверхонь (1,5 для вузьких ділянок);

 – коефіцієнт корисної дії прожектора, 0,75.

Таблиця 3.4

Коефіцієнти використання світлового потоку світильників типу ЛСП

з люмінесцентними лампами

Таблиця 3.5

Характеристика світильників

з газорозрядними лампами

високого тиску

Таблиця 3.6

Характеристика світильників

з газорозрядними лампами низького тиску

Таблиця 3.7

Характеристика прожекторів

ПРАКТИЧНА РОБОТА 4

РОЗРАХУНОК ЗВУКОІЗОЛЯЦІЇ

Розрахувати товщину звукоізолюючої перегородки між приміщенням із розумовою діяльністю та дільницею із шумним виробничим обладнанням (табл. 4.1).

Розрахунок виконують у наступній послідовності:

Визначають загальний рівень звукового тиску, дБ, від усіх джерел шуму із різними рівнями звукового тиску

або однаковими

де L_i – рівень звукового тиску і-того виду обладнання, дБ (табл. 4.1);

n – кількість обладнання і-того виду, шт. (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Рівні шуму обладнання підприємств хімічної промисловості

№ варіа-нта	Рівень шуму, дБ	Кількість, шт.	№ варіа-нта	Рівень шуму, дБ	Кількість, шт.
1	125	2	19	110	2
2		3	20		3
3		4	21		4
4		5	22		5
5		6	23		6
6		7	24		7
7	120	2	25	105	2
8		3	26		3
9		4	27		4
10		5	28		5
11		6	29		6
12		7	30		7
13	115	2	31	100	2
14		3	32		3
15		4	33		4
16		5	34		5
17		6	35		6
18		7	36		7

2. Знайдену величину порівнюють із допустимим рівнем звукового тиску на робочих місцях у захищуваному приміщенні (табл. 4.2) і визначають потрібну звукоізолюючу здатність перегородки R, дБ:

Звукоізолююча здатність перегородки залежить від властивостей будівельного матеріалу, із якого виконано перегородку, дБ:

де m_e— еквівалентна поверхнева густина будівельного матеріалу, кг/м².

Знайдемо поверхневу густину будівельного матеріалу, кг/м²:

де m – поверхнева густина будівельного матеріалу, кг/м²;

k – коефіцієнт, який залежить від типу матеріалу (табл. 4.3).

Потрібну товщину звукоізолюючої перегородки, м, знаходять із співвідношення:

де ρ – густина будівельного матеріалу перегородки, кг/м³ (табл. 4.3).

Таблиця 4.2

Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях

Вид трудової діяльності, робоче місце

L_доп, дБ

Творча діяльність, проектування, навчання

(кабінети, аудиторії)

Продовження табл. 4.2

Аналітичні роботи в лабораторіях

(дослідницькі та випробувальні лабораторії)

Операторська, диспетчерська робота

(щитові КВПіА, операторські)

Таблиця 4.3

Конструкційні властивості будівельних матеріалів

Тип матеріалу	Густина, кг/м³	К
Порожниста цегла	840	1,7
Силікатна цегла	1800	1,1
Керамзитобетон	1200	1,5
Перлітобетон	950	1,9
Аглопоритобетон	1300	1,3
Шлакобетон	1700	1,2
Пемзобетон	1300	1,3
Бетон на вулканічному туфі	1600	1,1

ПРАКТИЧНА РОБОТА 5

РОЗРАХУНОК ВІБРОІЗОЛЯЦІЇ

Розрахувати віброізоляцію з гумових амортизаторів під вентиляційну установку, яка складається із n вентиляторів із наступними технічними параметрами (табл. 6.1).

Розрахунок виконують у наступній послідовності:

1. Визначають загальну масу установки, кг:

де m_i – маса i–го вентилятора, кг;

М_ф – маса фундаменту, на якому розміщено вентиляційну установку, кг.

Як правило маса фундаменту перевищує масу вентиляторів, кг:

2. Визначають силове навантаження на віброізолятори, Н:

Р = М_у · g,

де g – прискорення вільного падіння, 9,81 м/с².

3. Визначають частоту коливань змушуючої сили, Гц:

де f_i – частота обертання колеса вентилятора, хв^–1.

4. Допустиму частоту коливань установки у вертикальній площині визначають із співвідношення, Гц:

5. Визначають загальну жорсткість усіх віброізоляторів, Н/м:

6. Загальна площу поперечного перерізу усіх віброізоляторів складатиме, м²:

де σ – розрахункова статична напруга у гумі. Для м’якої гуми σ =(1÷3)10⁵ Па.

7. Робоча висота Н_р кожного віброізолятора складає, м:

де Е_дин – динамічний модуль пружності гуми.

Для м’якої гуми Е_дин= (14÷31) 10⁵ Па.

8. Поперечний розмір В (діаметр або сторону квадрата) кожного гумового віброізолятора вибирають із вимоги:

Н_р< B< 1,5H_p.

9. Загальна кількість віброізоляторів N складатиме:

де S – площа поперечного перерізу одного віброізолятора, м².

10. Повна вихідна висота віброізолятора, м:

Навести ескіз віброізолятора із зображенням його геометричних розмірів.

Таблиця 5.1

Технічні параметри деяких вентиляторів

№ варіа-нта	Частота обертів, хв^–1	Маса, кг	Форма віброізолятора
1	1860	95	циліндр
2		113	циліндр
3		176	призма
4		197	призма
5		239	циліндр
6	2250	95	призма
7		114	призма
8		182	циліндр
9		199	циліндр
10		242	призма
11	2620	98	циліндр
12		160	циліндр
13		183	призма
14		202	циліндр
15		257	циліндр
16	2800	104	циліндр
17		161	призма
18		186	циліндр
19		221	циліндр
20		260	призма
21	3000	106	призма
22		170	призма
23		188	призма
24		223	призма
25		272	циліндр
26	3200	95	циліндр

Продовження табл. 5.1

27		113	циліндр
28		176	призма
29		197	призма
30		239	циліндр
31	3600	95	призма
32		114	призма
33		182	циліндр
34		199	циліндр
35		242	призма
36		272	циліндр

ПРАКТИЧНА РОБОТА 6

РОЗРАХУНОК ЗАЗЕМЛЮЮЧОГО ПРИСТРОЮ

Розрахувати заземлюючий пристрій із вертикальних електродів (табл. 6.1) для електроустановки з напругою живлення 380 В.

Таблиця 6.1

Параметри заземлюючого пристрою

№ п/п	Електрод			Питомий опір ґрунту, Ом·м
№ п/п	тип	довжина, м	діаметр, мм	Питомий опір ґрунту, Ом·м
1	трубчастий	2,6	30	пісок 700
2		2,8
3		3,0
4		2,6	50
5		2,8
6		3,0
7	стержньовий	6,0	10
8		8,0	10
9		8,0	12
10	трубчастий	2,6	30	супісок 300
11		2,8
12		3,0
13		2,6	50
14		2,8
15		3,0
16	стержньовий	6,0	10
17		8,0	10
18		8,0	12
19	трубчастий	2,6	30	суглинок 100
20		2,8
21		3,0

Продовження табл. 6.1

22		2,6	50
23		2,8
24		3,0
25	стержньовий	6,0	10
26		8,0	10
27		8,0	12
28	трубчастий	2,6	30	глина 40
29		2,8
30		3,0
31		2,6	50
32		2,8
33		3,0
34	стержньовий	6,0	10
35		8,0	10
36		8,0	12

Розрахунок проводять у такій послідовності.

1. Спочатку визначають опір розтіканню струму одного вертикального електрода, Ом:

де ρ – питомий опір ґрунту у місці розташування заземлювачів, Омм (табл. 6.1);

l – довжина стержневого або трубчастого електрода, м;

d – діаметр стержневого або трубчастого електрода, м;

t – глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м;

де t₀–відстань від верхньої точки стержневого або трубчастого заземлювача до поверхні землі, 0,5 ÷ 1, м.

2. Потім підраховують попередню кількість заземлювачів (має бути цілим числом):

де R_доп – допустимий опір заземлюючого пристрою:

4 Ом для установок з напругою живлення до 1000 В

0,5 Ом для установок з напругою живлення більше 1000 В.

3. Встановлюють потрібну кількість вертикальних електродів:

де _е – коефіцієнт використання вертикальних електродів, який враховує обопільне екранування (табл. 6.2). Для вибору цього коефіцієнта приймають значення відношення відстані між електродами до їх довжини (параметр а) і вибирають _е в залежності від попередньої кількості заземлювачів n та параметра а.

Таблиця 6.2

Коефіцієнти використання для контурного заземлюючого пристрою

Відношення відстані між заземлювачами до їх довжини, а	Кількість заземлювачів n (n)
Відношення відстані між заземлювачами до їх довжини, а	4	6	10	20	40	60	100
_е
1	0,69	0,61	0,55	0,47	0,41	0,39	0,36
2	0,78	0,73	0,68	0,63	0,58	0,55	0,52
3	0,85	0,80	0,76	0,71	0,66	0,64	0,62
_ш
1	0,40	0,45	0,34	0,27	0,22	0,20	0,19
2	0,55	0,48	0,40	0,32	0,29	0,27	0,23
3	0,70	0,64	0,56	0,45	0,39	0,36	0,33

Смотрите также файлы

Metod_2_text.doc

Програма 2012-технол.doc

Методичка_Лаб_Раб.doc

Тимченко Тех мягк маргарdoc.doc

Лаб_ПТЦА_6.doc

Файл: МУ Охорона.doc

Смотрите также файлы

Информация

Списки файлов

Дополнительно