ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.11.2019
Просмотров: 392
Скачиваний: 1
Спеціальні
історичні
дисципліни
.
Число
16 __________________________________
88
Шабля
згадується
у
тексті
джерела
один
раз
.
Епізод
про
зустріч
Данила
Ро
-
мановича
з
угорським
королем
та
німецькими
послами
містить
детальний
опис
зброї
,
спорядження
,
одягу
князя
та
його
людей
,
точну
вказівку
на
татарське
похо
-
дження
описаних
речей
: „
Данило
жє
прійдє
...
исполчи
вся
люди
своя
.
Немьци
жє
дивящюся
оружію
татарському
.
Беша
бо
коне
въ
личинахъ
и
въ
коярєхъ
кожа
-
ныхъ
,
и
людіє
въ
ярыцехъ
,
и
бе
полковъ
єго
светлость
вєлика
,
отъ
оружіа
блиста
-
ющюся
.
Самъ
жє
єха
подлє
короля
,
по
обычаю
рускому
,
бе
бо
конь
подъ
нимь
ди
-
влєнію
подобєнъ
,
и
седло
отъ
злата
жьжєна
,
и
стрелы
и
сабля
златомъ
украшєна
...”
39
.
Тому
,
базуючись
на
тексті
літопису
,
можна
зробити
висновок
,
що
шабля
не
посідала
значного
місця
в
арсеналі
руської
військової
еліти
ХІІІ
ст
.,
або
взагалі
була
відсутня
серед
руських
«
нобілів
».
Доцільніше
припустити
,
що
таким
костю
-
мованим
виїздом
у
татарському
спорядженні
Данило
Романович
хотів
продемонс
-
трувати
європейським
монархам
свої
добрі
стосунки
з
Ордою
.
Ніж
.
Цей
предмет
в
якості
зброї
згадується
в
літописі
двічі
:
при
описі
запек
-
лого
опору
мешканців
міста
Козельська
облозі
Батия
(„ ...
възыдоша
на
валъ
тата
-
рє
.
Козлянє
жє
ножи
резахуся
ними
... ”
40
)
та
у
повідомленні
про
вбивство
князя
Михайла
в
Орді
: „
Михайла
,
князя
чєрнеговьского
...
ножємь
заклана
быста
... ”
41
.
Що
стосується
експресивного
опису
битви
на
валах
мешканців
Козельська
з
татарами
,
тут
треба
мати
на
увазі
наступне
.
Літописець
не
відрізняє
ножа
(
котрий
може
бути
і
зброєю
,
і
побутовим
інструментом
)
від
кинджала
,
котрий
різниться
від
ножа
наявністю
гарди
,
другим
лезом
і
акцентом
не
на
ріжучий
,
а
на
колючий
,
про
-
никаючий
удар
42
.
Проте
,
і
той
,
і
інший
були
зброєю
європейської
традиції
,
невипа
-
дково
кинджал
носили
і
з
бойовим
обладунком
,
і
з
цивільним
костюмом
.
Тому
можна
припустити
,
що
жителі
Козельська
,
зіткнувшись
з
таким
рухливим
против
-
ником
,
як
татарські
вояки
,
могли
вдатися
до
застосування
відповідної
їм
по
дина
-
мічним
показникам
зброї
.
Повідомлення
тим
більше
цікаве
,
що
в
ХІІІ
ст
.
в
Європі
кинджал
нечасто
ви
-
користовувався
у
бойових
діях
.
Еварт
Окшотт
спостеріг
,
що
до
XIV
ст
.
кинджал
рід
-
ко
входив
до
комплекту
рицарського
озброєння
.
Зображення
того
,
як
його
носили
з
обладунком
,
з
’
являються
після
1290
р
.
43
І
хоча
Французький
устав
ордену
тампліє
-
рів
у
§ 138
згадує
кинджал
як
обов
’
язкову
зброю
для
рицаря
,
зображень
важко
екіпі
-
рованих
бійців
з
кинджалом
до
вказаного
Окшоттом
періоду
майже
немає
.
Важливим
є
питання
:
чи
можна
вважати
Галицько
-
Волинський
літопис
дже
-
релом
,
на
базі
якого
доцільно
будувати
статистичні
висновки
?
Питання
це
набуває
драматичної
тональності
в
світлі
студій
над
руською
літописною
традицією
І
.
Да
-
нилевського
.
Російський
дослідник
обґрунтовує
трактування
руських
літописів
як
«
вербальних
конструкцій
,
створених
шляхом
накладання
змістів
біблійної
історії
на
Київську
Русь
»,
доводить
«
нетотожність
мислення
літописця
і
дослідника
»
та
вказує
«
рівні
нерозуміння
між
ними
»
44
.
Аби
дати
раду
цій
проблемі
,
варто
звернути
увагу
на
вже
згадані
мініатюри
з
Біблії
Мацейовського
,
котрі
З
.
Жигульський
назвав
блискучою
пам
’
яткою
рицар
-
ської
культури
45
.
Цей
корпус
ілюмінацій
до
Старого
Заповіту
,
на
перший
погляд
,
є
_______________________________
Володимир
Гуцул
.
Рицарі
Данила
Романовича
89
накладанням
біблійних
сюжетів
на
мистецькі
конвенції
середини
ХІІІ
ст
.,
а
на
по
-
гляд
уважніший
–
компонуванням
біблійного
матеріалу
з
середньовічними
реалія
-
ми
,
в
тому
числі
мілітарними
.
Верифікуючи
їх
за
допомогою
археологічного
мате
-
ріалу
та
збережених
артефактів
,
можна
стверджувати
,
що
середньовічні
мініатю
-
ристи
,
зображуюючи
біблійних
персонажів
,
матеріал
для
побутових
та
військових
деталей
брали
з
власного
досвіду
та
оточення
.
До
того
ж
,
задача
коректної
істори
-
чної
реконструкції
біблійних
сцен
у
найдрібніших
деталях
перед
тогочасними
ми
-
тцями
безумовно
не
стояла
,
а
довільні
,
базовані
на
артистичній
фантазії
інтерпре
-
тації
у
цьому
випадку
навряд
чи
були
можливі
.
Саме
тому
мініатюри
з
Біблії
Ма
-
цейовського
є
одним
з
найавторитетніших
іконографічних
джерел
,
що
стосуються
середньовічної
військової
справи
і
тогочасної
повсякденності
46
.
Особливий
наголос
І
.
Данилевський
зробив
на
тому
,
що
,
порівняно
з
захід
-
ноєвропейським
матеріалом
,
робота
з
джерельною
базою
руської
історії
має
вира
-
зну
специфіку
47
,
а
психологічні
механізми
західноєвропейських
та
руських
давніх
людей
можуть
не
співпадати
48
.
Проте
,
скоріше
за
все
,
матеріали
для
конкретних
мілітарних
подробиць
літописцю
у
руському
ареалі
так
само
постачали
тогочасні
реалії
,
а
не
літературні
канони
.
Крім
того
,
знахідки
довгоклинкової
зброї
на
Райковецькому
городищі
на
Житомирщині
кількісно
нагадують
повідомлення
Галицько
-
Волинського
літо
-
пису
– 10
мечів
та
одна
шабля
.
Враховуючи
це
,
навряд
чи
доцільно
відкидати
зна
-
чення
розглянутого
тут
літописного
матеріалу
для
мілітарних
студій
49
.
Підсумовуючи
написане
,
автор
не
брався
б
постулювати
як
істину
те
,
що
Галицько
-
Волинський
літопис
сам
по
собі
однозначно
і
безапеляційно
доводить
найширше
побутування
рицарської
мілітарної
технології
серед
руської
військової
еліти
ХІІІ
ст
.
Разом
з
цим
,
автор
відважився
стверджувати
однозначно
,
що
текст
літопису
дає
прямі
підстави
говорити
про
присутність
рицарського
мілітарного
тренду
серед
його
персонажів
.
Цей
висновок
базується
на
таких
пунктах
:
1.
Текст
містить
прямі
описи
таранного
зіткнення
озброєних
списами
вершників
(
вище
цитовані
повідомлення
про
Ярославську
битву
і
невдалу
атаку
Андрія
двірсько
-
го
).
Цей
бойовий
прийом
в
Європі
ХІІІ
ст
.
був
виключно
рицарською
тактикою
.
2.
Серед
згадок
про
ту
чи
іншу
зброю
у
тексті
Галицько
-
Волинського
літо
-
пису
кількісно
переважають
спомини
списа
(17
разів
)
та
меча
(15
разів
).
Така
увага
джерела
,
котре
присвячене
,
здебільшого
,
життю
тогочасної
руської
еліти
,
до
цих
предметів
озброєння
,
може
говорити
про
їх
найширше
поширення
серед
руських
військових
„
ноблів
”
і
комплексне
використання
на
полі
бою
.
Спис
у
руках
верш
-
ника
–
автоматична
ознака
елітарності
бійця
,
оскільки
в
добу
середньовіччя
далеко
не
кожен
мав
час
та
можливість
опанувати
надзвичайно
складну
техніку
бою
на
списах
верхи
.
Комплексне
використання
списа
з
мечем
,
у
кінному
бою
в
Європі
ХІІІ
ст
.
так
само
характерне
лише
для
рицарського
гарнітуру
озброєння
.
Причому
і
меч
,
і
спис
,
адаптований
до
кінного
бою
,
в
той
час
були
зброєю
виключно
рицар
-
ською
.
Спис
використовувався
рицарем
для
таранної
атаки
,
а
меч
для
подальшої
рукопашної
сутички
,
про
що
мова
йшла
вище
.
Літопис
містить
принаймні
один
Спеціальні
історичні
дисципліни
.
Число
16 __________________________________
90
прямий
опис
цього
комплексного
використання
списа
і
меча
: „
Данилъ
жє
вбодє
копіє
своє
в
ратного
,
изломившю
жє
ся
копію
и
обнажи
мєчь
свои
...
многы
жє
язви
и
иніи
жє
отъ
мєча
єго
умроша
”
50
.
Обидва
моменти
,
наведені
вище
,
були
,
по
-
перше
,
характерними
,
а
по
-
друге
,
ключовими
для
рицарського
мілітарного
тренду
,
отже
їх
описи
в
тексті
літопису
автоматично
дають
підставу
стверджувати
про
присутність
рицарської
мілітарної
технології
серед
персонажів
джерела
.
Опосередковано
на
користь
присутності
ри
-
царського
міліарного
тренду
серед
них
говорить
закритий
шолом
,
котрий
Данило
Романович
надягнув
під
стінами
Каліша
Галицько
-
Волинський
літопис
,
як
і
більшість
середньовічних
писемних
джерел
,
ставить
більше
запитань
,
ніж
дає
відповідей
.
Проте
,
у
ньому
є
достатньо
даних
,
котрі
автор
намагався
систематизувати
в
цій
роботі
,
аби
розмова
про
ри
-
царський
мілітарний
тренд
на
руських
землях
,
і
що
головніше
,
про
поширення
йо
-
го
серед
руської
військової
еліти
ХІІІ
ст
.,
не
здавалася
безпідставною
.
___________________________
1.
Археология
СССР
.
Город
,
замок
,
село
. –
М
., 1985. –
С
. 417–424.
2.
Nicolle D., McBride A. Armies of Medieval Russia 750–1250. – Oxford, 1999; Shpakovsky V.,
Nicolle D. Medieval Russian Armies 1250–1500. – Oxford, 2002.
3.
Горелик
М
.
В
.
Куликовская
битва
1380.
Русский
и
золотоордынский
воины
//
Цейхгауз
. –
1992. –
№
1;
Его
же
.
Оружие
Ворсклинской
битвы
//
Цейхгауз
. – 1994 –
№
3.
4.
Кирпичников
А
.
Н
.
Древнерусское
оружие
:
В
3-
х
Т
. –
М
., 1966–1971.
5.
Соловьев
А
.
И
.
О
некоторых
характеристиках
клинкового
оружия
. //
Проблемы
реконст
-
рукций
в
археологии
. –
Новосибирск
, 1985.
6.
Котляр
М
.
Ф
.
Коментар
//
Галицько
-
Волинський
літопис
. –
К
., 2002. –
С
. 254
7.
Кирпичников
А
.
Н
.
Древнерусское
оружие
. –
М
., 1971. –
Т
. 3
8.
Там
само
. –
С
. 76.
9.
Там
само
.
10.
Цитата
з
„
Політики
”
Юрія
Крижанича
подана
в
оригінальній
інтерпретації
А
.
Н
.
Кірпічнікова
//
Кирпичников
А
.
Н
.
Указ
.
соч
. –
С
. 77
11.
Галицько
-
Волинський
літопис
. –
К
., 2002. –
С
. 111
12.
Арциховский
А
.
В
.
Русское
оружие
Х
–
ХІІІ
вв
.
Докл
.
и
сообщ
.
ист
.
фак
.
МГУ
. –
М
., 1949. –
Вып
. 4. –
С
. 3 //
Див
:
Кирпичников
А
.
Н
.
Древнерусское
оружие
. –
М
., 1966. –
Т
. 2. –
С
. 5.
13.
Кирпичников
А
.
Н
.
Древнерусское
оружие
. –
М
., 1971. –
Т
. 3. –
С
. 66.
14.
Зубарев
Ф
.
Опыт
исторического
исследования
законов
развития
специально
-
колющего
оружия
. –
Варшава
, 1900. –
С
. 77;
Див
:
Кулинский
А
.
Н
.
Европейское
холодное
оружие
. –
СПб
., 2003. –
С
. 190.
15.
Під
6757
роком
//
Галицько
-
Волинський
літопис
. –
К
., 2002 –
С
. 107–108.
16.
Під
6759
роком
//
Там
само
. –
С
. 111.
17.
Там
само
.
18.
Під
6748
роком
//
Там
само
. –
С
. 101.
19.
Під
6738
роком
//
Там
само
. –
С
. 93.
20.
Бехайм
В
.
Энциклопедия
оружия
. –
М
., 1995. –
С
. 235.
21.
Пень
о
Гильоме
.
Лессы
: LXV-a, LXX //
Песни
о
Гильоме
Оранжском
. –
М
., 1985. –
С
. 245,
248.
_______________________________
Володимир
Гуцул
.
Рицарі
Данила
Романовича
91
22.
Докладніше
про
Рамона
Мунтанера
і
його
хроніку
,
котра
на
правду
нагадує
більше
аван
-
тюрний
роман
,
ніж
історіографічний
твір
,
див
.:
Контамин
Ф
.
Война
в
Средние
века
. –
СПб
., 2001. –
С
. 265–266.
23.
Цитовано
і
перекладено
за
виданням
: Ramon Muntaner. Chronicle. Translated by Lady
Goodenough. – Cambridge, Ontario, 2000. –
Р
. 382.
24.
Цитовано
і
перекладено
: Op. cit. –
Р
. 386.
25.
Під
6760
р
. //
Галицько
-
Волинський
літопис
. –
К
., 2002. –
С
.113.
26.
Там
само
. –
С
. 116.
27.
Мельвиль
М
.
История
ордена
Тамплиеров
. –
СПб
., 2000, –
С
. 500.
28.
Галицько
-
Волинський
літопис
. –
К
., 2002. –
С
. 143.
29.
Там
само
. –
С
. 395;
Коментатор
цитованого
перекладу
не
уточнив
,
як
саме
,
на
його
думку
,
ці
„
пластинчатые
латы
”
мали
виглядати
.
30.
Котляр
М
.
Ф
.
Коментар
//
Галицько
-
Волинський
літопис
. –
К
., 2002. –
С
. 343
31.
Памятники
литературы
Древней
Руси
.
ХІІІ
век
. –
М
., 1981. –
С
. 600
32.
Блер
К
.
Рыцарские
доспехи
Европы
. –
М
., 2006. –
С
. 30.
33.
Там
же
.
34.
Під
6769
роком
//
Галицько
-
Волинський
літопис
. –
К
., 2002. –
С
. 125.
35.
Під
6766
роком
//
Там
само
. –
С
. 120.
36.
Під
6770
роком
//
Галицько
-
Волинський
літопис
. –
К
., 2002. –
С
. 126.
37.
Під
6759
роком
//
Там
само
. –
С
. 111.
38.
Під
6737
роком
//
Там
само
. –
С
. 90.
39.
Під
6760
роком
//
Там
само
. –
С
. 112.
40.
Під
6745
роком
//
Там
само
. –
С
. 100.
41.
Під
6758
роком
//
Там
само
. –
С
. 109.
42.
Різниця
дещо
умовна
,
оскільки
в
епоху
Середньовіччя
траплялися
і
однолезові
кинджали
(
деякі
модифікації
ронделя
),
і
ножі
з
гардами
(
зазвичай
мисливські
).
Детальніше
див
:
Блэкмор
Г
.
Л
.
Охотничье
оружие
. –
М
., 2006. –
С
. 78–117;
Окшотт
Э
.
Рыцарь
и
его
доспе
-
хи
.
Рыцарь
и
его
оружие
. –
М
., 2007. –
С
. 159–163.
43.
Окшотт
Э
.
Указ
соч
. –
С
. 159.
44.
Данилевский
И
.
Древняя
Русь
глазами
современников
и
потомков
(
ІХ
–
ХІІ
вв
.). –
М
, 1998. –
С
. 6–17.
45.
Ż
ygulski jun Z. Bron w dawnej Polsce. – Warszawa, 1982. – S. 57–58.
46.
Cockerell S.C., James M.R., Ffoulkes Ch.J. A Book of Old Testament Illustrations of the Middle
of the Thirteenth Century sent by Cardinal Bernard Maciejowski to Shan Abbas the Great, King
of Persia, now in the Pierpont Morgan Library of New York. – Cambridge, 1927.
47.
Данилевский
И
.
Древняя
Русь
глазами
современников
и
потомков
(
ІХ
–
ХІІ
вв
.). –
М
., 1998.
–
С
. 6.
48.
Там
же
. –
С
. 17
49.
Гончаров
В
.
К
.
Райковецкое
городище
. –
К
., 1950, –
С
. 90.
50.
Під
6739
роком
//
Галицько
-
Волинський
літопис
. –
К
., 2002. –
С
. 95.