ЛЕКЦІЯ 7. Контроль і регулювання як загальні функції менеджменту туризму

1. Поняття, роль та принципи контролю в менеджменті туризму

2. Види та процес управлінського контролювання

3. Організація аналітичної роботи в менеджменті туризму

4. Управлінські рішення в менеджменті туризму

1. Поняття, роль та принципи контролю в менеджменті туризму

Отже, складений план організації, створена її структура, «за­повнені»| робочі місця|місце-милі| і визначені мотиви поведінки працівників|. Залишається ще один компонент процесу управління, який| необхідно додати|добавляти| до функцій управління, — контроль.

Основними завданнями контролю в менеджменті туристичного підприємства є забезпечення досягнення місії і цілей організації.

Контроль за виконанням управ­лінських рішень необхідно здійснювати, щоб своєчасно виявити відхилення у виконанні рішень і вжити відповідних заходів.

Види контролю в менеджменті туристичного підприємства: попередній, поточний і заключний.

Контроль, як правило, асоціюється з|із| владою|: «зловити», «викрити», «схопити». Таке уявлення про контроль відводить убік від головного змісту|вмісту| цієї функ­ції|. Поняття «контроль» виходить за межі поняття «Контро­лірованіє (перевірка) як вид адміністративної діяльності». Воно охоплює собою і активну діяльність менеджера — управління.

У найзагальнішому вигляді|виді| контроль означає процес порівняння (зіставлення) фактично досягнутих результатів із|із| запланованими|. По суті це кількісна і якісна оцінка і облік|урахування| результатів роботи фірми|фірма-виготовлювача|.

Як видно|показний| із|із| визначення, в процесі контролю менеджер не стільки віддає накази|наказ-інструкції| співробітникам, скільки оцінює успішність| виконання намічених організацією планів і задоволення| потреб внутрішнього і зовнішнього середовища.|середи|

Слово «контроль» спочатку використовувалося в бухгалтер­ском| обліку|урахуванні| для віддзеркалення|відображення| практики господарської діяльності організації. Саме цим значенням і користується деяка частина|частка| керівників і теоретиків бізнесу. Проте|однак| функцію контролю в класичному менеджменті слід розуміти як вид управлінської| діяльності, завдяки якій організацію можна втримати| на потрібному (вірному) шляху|колії|, порівнюючи показники її діяльності| зі|із| встановленими|установленими| стандартами (планами).

Деякі організації створили цілі системи контролю. Їх функції полягають в посередництві між планами і діяльністю|, тобто система контролю забезпечує зворотний зв'язок між очікуваннями|чеканнями| — певними первинними|початковими| планами менед­жменту| і реальними показниками діяльності організації. Отже, той, хто|КТО| має сучасні і точні системи контролю, має більше шансів вижити.

---

Для менеджменту характерна не тільки|не лише| велика кількість раз­них| видів планів, але і видів, і систем контролю. Всі системи контролю завжди базувалися на ідеї зворотного зв'язку: вони співставляють| реальні досягнення із|із| прогнозними даними. У резуль­таті| цього встановлюються певні відхилення від заданих показників з|із| тим, щоб|аби| або виправити негативні впливи (ре­зультати|), або підсилити|посилювати| дію, якщо результати позитивні.

У практиці управління існує свого роду технологія кон­тролю|. Проте|однак| яку б технологію контролю ми не застосовували, остаточна мета|ціль| його полягає в тому, щоб|аби| обслуговувати| різні плани і цілі менеджменту.

У основі створення|створіння| всіх систем контролю мають бути враховані| наступні|слідуючі| основні вимоги-критерії:

• ефективність контролю — визначається успішність, корисність контролю (зменшення витрат, пов'язаних з виявленням і усуненням виявлених в процесі контролю недоліків; скорочення витрат на контроль, витрат на персонал і техніку контролю);

• ефект впливу на людей— з'ясовується питання: вживана технологія контролю викликає у працівників позитивні стимули або негативні, стресові реакції (демотивация праці)?

• виконання завдань контролю — контроль повинен визначити збігу або відхилення в системі управління організацією, сприяти усуненню відхилень і виробленню ефективних рішень;

• визначення меж контролю — контрольні заходи не можуть здійснюватися без обмежень. Довжина відрізань, що перевіряються, повинна дозволяти виявити відхилення на найранішій стадії. Потрібно дотримувати норми контролю, визначені чинним законодавством.

2. Види та процес управлінського контролювання

Розрізняють три види контролю:

• попередній контроль, який він здійснюється| до фактичного початку робіт. Основним засобом|коштом| здійснення попереднього контролю є|з'являється| реалізація (не створення|створіння|, а саме реалізація) певних правил, процедур і ліній поведінки.

• поточний контроль. Він здійснюється в ході проведення ро­біт|.

• завершальний контроль. Мета|ціль| такого контролю — попередити| помилки в майбутньому. В рамках|у рамках| завершального контролю озворотній| зв'язок використовується тоді, коли робота вже виконана

У процедурі контролю є три чітко визначених|розрізняти| етапи:

• Етап 1 — встановлення стандартів - конкретних цілей, прогрес відносно яких піддається вимірюванню.

• Етап 2 — зіставлення досягнутих результатів зі встановленими стандартами. При цьому потрібно ухвалити ще одне дуже важливе рішення: визначити, наскільки допустимі або відносно безпечні виявлені відхилення від стандартів.

• Етап 3 — ухвалення необхідних дій, що коректують.

В цьому випадку мова йде про регулюванні (координації) туристських явищ і процесів. На даному етапі відбувається ліквідація відхилень від параметрів, визначених на стадії планування, і приведення системи управління в заданий стан.

---

3. Організація аналітичної роботи в менеджменті туризму

Аналіз господарської діяльності є важливим елементом системи управління підприємством, дієвим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основою розробки науково обґрунтованих планів і управлінських рішень.

Аналіз господарської діяльності виконує наступні функції:

• вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій економічних явище і процесів в конкретних умовах підприємства;

• наукове обґрунтування поточних і перспективних планів;

• контроль виконання планів і управлінських рішень,

• використання ресурсів;

• пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду та досягнень науки і практики;

• оцінка результатів діяльності підприємства за виконання планів, досягнутого рівня розвитку економіки, використання наявних можливостей;

• розробка заходів по використанню виявлених резервів.

За ознакою розподілу за часом розрізняють:

попередній аналіз, який проводиться до здійснення господарської операції і використовується для обґрунтування управлінських рішень, прогнозування і попередження можливих небажаних результатів,

наступний, який проводиться після здійснення господарської операції і використовується для контролю за виконанням плану, для виявлення невикористаних резервів, оцінки результатів діяльності і т.д. На практиці ці обидва види аналізу тісно взаємопов'язані і доповнюють один одного.

последующий,

Необхідно також враховувати, що подальший аналіз поділяється на:

оперативний (проводиться одразу після завершення господарської операції або зміни ситуації, його мета - виявлення недоліків і оперативне вплив на економічні процеси),

підсумковий (проводиться за звітний період часу, при це діяльність підприємства вивчається комплексно і всебічно).

За об'єктами управління аналіз підрозділяється на:

* техніко-економічний аналіз - аналізуються технічні показники діяльності підприємства, проводиться технічними службами;

* фінансово-економічний аналіз - вивчаються фінансові результати діяльності підприємства, проводиться фінансовими службами, бухгалтерією;

* управлінський аналіз - проводять всі служби підприємства з метою надання керівництву компанії інформації, необхідної для планування, контролю і прийняття оптимальних рішень;

* соціально-економічний аналіз - вивчається взаємодія соціальних і економічних процесів;

* економіко-статистичний аналіз - вивчаються, масові суспільні явища на різних рівнях управління;

* економіко-екологічний аналіз - вивчається взаємодія економічних і екологічних процесів;

* маркетинговий аналіз - вивчається зовнішнє середовище функціонування підприємства.

Організаційну форму аналізу господарської діяльності визначають за складом апарату управління і технічним рівнем управління.

---

На великих підприємствах діяльністю всіх економічних служб може керувати заступник генерального директора з економіки або головний економіст, в його веденні можуть перебувати планово-економічний відділ, відділ праці і заробітної плати, відділ бухгалтерського обліку, фінансовий відділ і т.д. В окремий структурний підрозділ може бути виділений і відділ економічного аналізу.

На середніх і малих підприємствах готельного і туристичного бізнесу аналітичну роботу може очолювати керівник комерційного відділу або головний бухгалтер. Для координації аналітичної роботи можуть створюватися також техніко-економічні поради, до складу яких входять керівники всіх служб і відділів підприємства.

Економічний аналіз входить в обов'язки не тільки працівників економічних служб, але і технічних відділів. Можна запропонувати наступний варіант розподілу функцій аналізу господарської діяльності між різними департаментами і службами готельного підприємства:

1. Служба прийому і розміщення, служба додаткових послуг, ресторанна служба - аналіз виконання плану, ритмічності роботи, підвищення якості послуг, впровадження нових послуг.

2. Господарська служба, інженерна служба - аналіз нової техніки і технології, аналіз загального технічного рівня роботи готельного підприємства.

3. Відділ постачання - контролює своєчасність і якість матеріально-технічного забезпечення виконання плану поставок за обсягом, номенклатурою, терміну та якості, стан і збереження складських запасів, дотримання норм відпустки.

4. Відділ продажів і маркетингу - контролює виконання договірних зобов'язань за обсягом, якості та терміну, складання планів за основними показниками діяльності готельного підприємства.

5. Відділ кадрів і відділ розрахунку заробітної плати - аналізують рівень підвищення організації праці, контролюють виконання планових заходів щодо підвищення професійного рівня, забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, рівень продуктивності праці, використання фонду робочого часу і заробітної плати.

6. Відділ бухгалтерського обліку та звітності (бухгалтерія) - аналізує виконання кошторису витрат на виробництво, собівартість продукції, виконання плану прибутку та її використання, фінансовий стан, рівень платоспроможності і т.д.

7. Аналітичний відділ - складання плану аналітичної роботи та контроль його виконання, методичне забезпечення аналізу, організація й узагальнення результатів аналізу господарської діяльності підприємства і його структури, розробка заходів за підсумками аналізу.

Слід звернути увагу студентів на три комплекти фінансових звітів зарубіжних відділень до штаб-квартири:

1. Звіти, що ґрунтуються на національних стандартах рахун­ків, передбачених законодавством і професійними організаціями в країні господаря.

2. Звіти, що пов'язують принципи обліку зі стандартами, яких вимагає країна походження.

---

Слід особливо зазначити поліпшення системи фінансової звіт­ності в Україні у зв'язку із запровадженням системи бухгалтер­ської звітності із застосуванням Міжнародних стандартів відпо­відно до постанови Кабінету Міністрів України № 1706 від 28 жовтня 1998 р. При Міністерстві фінансів України для реалізації зазначеної програми реформування обліку створено Методологіч­ну раду з питань бухгалтерського обліку. Фінансова звітність за МСБО у банківській системі запроваджена з 1 січня 1998 p., а у відкритих акціонерних товариствах та інших учасниках фондово­го ринку — зі січня 1999 р.

Основні форми державної статистичної звітності:

1) Для всіх суб'єктів туристичної діяльності незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості, форми власності та організаційно-правової форми господарювання:

- N 1-ТУР(к) за перше півріччя - до 10 серпня;

- N 1-ТУР(к) за 9 місяців - до 10 листопада;

- N 1-ТУР - до 10 березня відповідного звітного року.

(Наказ Державного комітету статистики України № 96 від 04.03.98 р. «Про затвердження форм державної статистичної звітності з питань туризму та інструкцій щодо їх заповнення»)

2) Для усіх юридичних осіб, їхніх відокремлених структурних підрозділів, які надають місця для короткотермінового проживання приїжджим (терміном до 45 діб) та перебувають на самостійному або на балансі підприємств (організацій) всіх форм власності та господарювання:

- N 1-готель (річна) "Звіт про роботу готелю" (подають до 25 лютого )

(Наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження форм державних статистичних спостережень N 1-готель (річна) "Звіт про роботу готелю" та N 1-каналізація (річна) "Звіт про роботу каналізації" ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету статистики N 258 від 30.04.2004 ))

3)Для усіх санаторно-курортних (оздоровчих) закладів незалежно від форми власності, підпорядкування та організаційно-правової форми

господарювання:

- N 1-курорт "Звіт санаторно-курортного (оздоровчого) закладу за рік"(за 12 місяців: 1 жовтня – 30 вересня) (подають: цілорічні до 5 жовтня, сезонні – 5 днів після закінчення сезону)

(Наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження форми державного статистичного спостереження з питать діяльності санаторно-курортних (оздоровчих) закладів та Інструкції щодо її заповнення» 23.06.2003 N 188.

Відповідно до Положень (стандарту) бухгалтерського обліку:

Форма №1 «Баланс» +

Форма №2 «Звіт про фінансові результати» + «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» та інші.

---

Смотрите также файлы

• Лекція 5.doc

• Лекція 3.doc

• Лекція 4.doc

• Лекція 2.doc

• Лекція 1.doc