ЛЕКЦІЯ 4. ПЛАНУВАННЯ ЯК ЗАГАЛЬНА ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ТУРИЗМУ

1. Сутність та зміст планування в туризмі

2. Місія в менеджменті туризму

3. Цілі в менеджменті туризму

4. Види управлінських робіт туристичного підприємства

1. Сутність та зміст планування в туризмі

Управління системою туризму повинне базуватися на страте­гічному| (спроектованому в майбутнє) баченні|видінні| і передбаченні. На основі бачення|видіння|, що є|з'являється| провідною ідеєю менеджменту, розробляється| політика туристської фірми|фірма-виготовлювача|, яка представляє|уявляє| загальні|спільні| цілі і норми стосунків, які забезпечують життєздатність| і розвиток цієї структури.

Планування|планерування| — це один з етапів процесу управління, на якому визначаються цілі будь-якої туристської структури, а також методи їх досягнення. У одних випадках фірма|фірма-виготовлювач| припиняє своє існування після|потім| досягнення поставлених цілей, в інших ставляться нові, більш значущі цілі. Це вказує|вказує| на те, що планування|планерування| не є одноразовою діїю|. Це безперервний процес вивчення нових шляхів|колій| і методів вдосконалення діяльності фірми|фірма-виготовлювача| за рахунок виявлених можливостей|спроможностей|, умов і чинників|факторів|.

Таким чином, під плануванням|планеруванням| діяльності туристського підприємства слід розуміти систематичний, інформаційно оброблюваний процес якісного, кількісного і часового визначення майбутніх цілей, засобів|коштів| і методів формувавания|, управління і розвитку підприємства.

Планування в менеджменті туристичного підприємства - це один із засобів, за допомогою якого забезпечується єдиний напрямок зусиль членів організації для досягнення її цілей.

Тактика туристичного підприємства – це короткотермінові стратегії.

Для розробки стратегічного плану вище керівництво туристичного підприємства повинно виявити: внутрішні сильні і слабкі сторони своєї організації.

Стратегія туристичного підприємства – це всебічний комплексний план, призначений для реалізації місії та досягнення цілей.

Єдиного методу планування|планерування|, який би відповідав кожній| ситуації, не існує. Процес планування|планерування| здійснюється| відповідно|відповідно до| до рівнів організації. Так, стратегічне планування|планерування| (вищий рівень) — це спроба поглянути в довгостроковій перспективі на основоположні складові орга­нізації|; оцінити|оцінювати|, які тенденції спостерігаються в її оточенні|; визначити яким найімовірніше буде поведінка конку­рентов|. Головне завдання|задача| планування|планерування| на цьому рівні полягає в тому, щоб|аби| визначити, як організація поводитиметься в межах своєї ринкової ніші.

На середньому рівні управління займаються тактичним пла­нуванням|, тобто визначають проміжні цілі на шляху|колії| досягнення стратегічних цілей і завдань|задач|.

---

Планування|планерування| здійснюється і на нижньому рівні оргаіиза­ції|. Воно називається оперативним плануванням|планеруванням|. Це основа основ планування|планерування|. У оперативних планах стандарти діяльності|, опис робіт і тому подібне вписуються в таку систему, при якій кожен направляє|спрямовує| свої зусилля на досягнення загальних|спільних| і головних цілей організації.

Всі три типи планів складають загальну систему, яка називається генеральним, або загальним, або бізнес-планом функціонування організації.

Ефективність планування|планерування| як функції управління залежить багато в чому від того, якими з|із| наступних|слідуючих| принципів (керівних| правил) керуються при складанні планів:

• повнота — при плануванні повинні враховуватися всі події і ситуації, які можуть мати значення для розвитку організації;

• точність — при складанні планів використовуються такі сучасні методи, засоби, тактика і процедура, які забезпечують точність прогнозів;

• ясність — мета і способи планування повинні мати прості і легкі при відтворенні формулювання, доступні всім членам організації;

• безперервність — це не одноразовий акт, а постійний процес;

• економічність — витрати на планування повинні порівнюватися з виграшем, що отримується від нього.

Планування|планерування| припускає|передбачає| використання всіх методів, так­тики| і процедур, які менеджери застосовують в своїй роботі. Види планування|планерування| постійно варіюються: від таких традиційних методів, як бюджетні, до складніших — моделюва­ння|, розробки планів або окремих його розділів на основі теорії ігор і проектів сценаріїв. Використання такої техніки планування|планерування| зменшує невизначеність, підвищує точність прогнозів, допомагає менеджерам відстежувати або аналізувати чинники|фактори|, що впливають на план.

2. Місія в менеджменті туризму

Одним з головних завдань управління туристською організацією є визначення місії і цілей, заради досягнення яких створюється і функціонує організація.

Цільова функція починається зі встановлення місії організації, що виражає сенс її існування. У місії організації дається уявлення про призначення організації, необхідність і корисність її діяльності для суспільства і для співробітників. Центральним моментом місії є інтереси, очікування і цінності споживачів туристської продукції або послуг, а також постачальників, дистриб'юторів, конкурентів і інших осіб, в яких зацікавлена туристська організація.

Поняття «місія підприємства» трактується у широкому та вузькому значенні.

Широке значення	Вузьке значення
Місія уособлює й визначає призначення новостворюваної організації, її філософську концепцію; визначає пріорітети, цінності й принципи, згідно з якими організація здійснюватиме свою діяльність. Призначення визначає дії щодо побудови й типової приналеж­ності організації. Як правило, філосо­фія організації змінюється дуже рідко.	Місія асоціюється з призначенням новоствореної організації, що чутливо реагує на зміни як внутрішнього так і зовнішнього середовища, визначає суть її існування та кардинальні відмінності від інших організацій

---

Сутність місії:

• несе загальний філософський зміст, надає організації унікальності;

• відсутність місії неминуче призведе до помилок при вирішенні проблеми вибору, що постає постійно перед ним в про­цесі виробничої діяльності;

• місія визначає статус підприємства,

• забезпечує напрями та орієнтири в ході реалізації стратегічних планів на різних рівнях його розвитку.

Місія туристичного підприємства - чітко виражену причину (призначення) існування підприємства.

При формулюванні місії підприємства важливим є створення певного іміджу, що відбиває зміст його діяльності й конкурентні переваги підприємства. Відтак, місія має велике значення для ре­алізації підприємства як суб'єкта господарської діяльності.

По-перше, місія презентує підприємство як суб'єкт господарсь­кої діяльності з визначеною метою, шляхами її досягнення та чіткою філософською концепцією.

По-друге, місія сприяє об'єднанню колективу підприємства на основі так званого корпоративного духу, а саме:

• для співробітників стає зрозумілішою мета діяльності й роз­витку підприємства. Відтак колектив спрямовує зусилля в одному напрямі для досягнення визначених цілей;

• місія сприяє адаптації працівників на підприємстві, концент­рації їхньої уваги на здійсненні своєї діяльності;

місія сприяє створенню позитивного мікроклімату в колективі на основі визначеної філософської концепції підприємства.

По-третє, чітко визначена місія стає запорукою ефективного й далекоглядного управління підприємством, тому що вона:

• є базою для визначення мети діяльності підприємства, а відтак основою для визначення його стратегічних та тактичних дій;

• сприяє раціональному розподілу ресурсів підприємства і ство­рює основу для аналізу використання ресурсів;

• розширює зміст діяльності співробітників на основі більш ши­рокого спектру прийомів мотивації.

Основними особами, чиї інтереси повинні враховуватись при визначенні місії підприємства готельно-ресторанного бізнесу, є:

власники підприємства;

- працівники підприємства;

- споживачі послуг;

• ділові партнери підприємства;

• місцеві організації;

• суспільство в цілому, представлене державними структурами, що взаємодіють з підприємством в політичній, правовій, економічній і інших сферах макрооточення й отримують від підприємства частину створеного ним прибутку для забезпечення суспільного розвитку.

Місія підприємства повинна відбивати інтереси всіх шести за­значених суб'єктів.

Відтак при формулюванні по­няття «місія підприємства» враховуються такі його характеристики:

• цільові орієнтири, які окреслюють коло завдань, на вирішення яких спрямована діяльність підприємства у перспективі його роз­витку;

• сфера діяльності, яка визначає вид послуг, пропонованих підприємством споживачам, та ринок реалізації зазначених послуг;

---

• філософська концепція підприємства, що визначає пріорітети, цінності та принципи, згідно з якими підприємство здійснює свою діяльність;

- шляхи й способи діяльності підприємства, що передбачають використання його конкурентних переваг та кардинальних відмінностей від інших підприємств при завоюванні позицій на споживчому ринку (виробнича технологія, новітнє устаткування,
використання ноу-хау тощо).

Досвід­чені менеджери при формулюванні місії акцентують увагу на трьох її основних елементах:

- визначення основної послуги, яка надається підприємством;

- визначення головного споживчого ринку для реалізації послуг;

- створення технологічної схеми виробництва зазначених послуг.

Як приклад можна привести наступні формулювання місії туристської організації:

• виробництво і реалізація туристського продукту і послуг, доступних широкому колу|колу| споживачів з|із| різним рівнем доходу;

• наша мета|ціль| - це вирішення проблем клієнтів, створення|створіння| комфорту і турбота про умови їх праці і відпочинку;

• якість - невід'ємна частина|частка| нашої продукції і послуг;

• закріплення за собою положення|становища| лідируючої|лідерувати| туристської компанії України по всіх видах туризму.

Місія формулюється вищим керівництвом, на яке покладається повна відповідальність за її впровадження в життя шляхом визна­чення і досягнення мети діяльності підприємства. Місія є основою не лише для визначення мети діяльності підприємства в цілому, але й кожного з його підрозділів і функціональних підсистем, зокрема тих, які логічно узгоджують свою діяльність із загальною метою підприємства.

3. Цілі в менеджменті туризму

Визначення мети діяльності підприємства передбачає досягнен­ня його бажаного стану в процесі використання його потенціалу. Саме тому вона повинна бути конкретною, виваженою, реальною в аспекті її досягнення, узгодженою, відповідати напряму розвитку суспільства.

Визначення мети підприємства — це конкретизація його місії у оптимальній формі з точки зору управління процесом її ре­алізації, їй притаманні:

• чітка орієнтація на визначений часовий термін;

• конкретність і вимірюраність;

• позбавленість суперечностей і узгодженість щодо інших цілей і ресурсів;

• адресність і контрольованість.

Ціль туристичного підприємства - конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат діяльності підприємства.

Як правило, підприємства готельно-ресторанного бізнесу став­лять і реалізують не одну, а кілька цілей, важливих для їхнього функціонування та розвитку. Поряд із стратегічними завданнями їм доводиться вирішувати значну кількість поточних і оператив­них. Крім економічних, перед ними стоять соціальні, організаційні, наукові й технічні завдання. Поряд з регулярно повторюваними, традиційними проблемами вони повинні приймати рішення у непе-редбачуваних ситуаціях.

---

Зазначені цілі класифікуються за такими критеріями:

• період виконання (стратегічні, тактичні, оперативні);

• зміст (економічні, організаційні, наукові, соціальні, технічні, політичні);

• функціональна структура (маркетингові, інноваційні, кадрові, виробничі, фінансові, адміністративні);

• середовище (внутрішнє, безпосереднє, зовнішнє); пріоритетність (особливо пріоритетні, пріоритетні, інші);

• вимірюваність (кількісні, якісні);

- повторюваність (постійні, разові);

- ієрархія (підприємство, підрозділи, ланки);

- стадії життєвого циклу (проектування й створення об'єкта, зростання підприємства, зрілість і завершення життєвого циклу).

Як правило, підприємства готельно-ресторанного бізнесу на су­часному етапі розвитку ринкових відносин ставлять такі цілі:

- стабілізація фінансового стану підприємства шляхом здійснення маркетингових заходів;

- підвищення конкурентоздатності пропонованих послуг на ринку в'їзного та внутрішнього туризму;

• наукове дослідження ринку збуту послуг для визначення стра­тегії підприємства щодо збереження та розширення його вироб­ництва;

• прогнозування щодо поточних і перспективних потреб спо­живачів послуг для визначення основних напрямів діяльності;

• комплексний маркетинговий вплив на споживачів послуг на всіх етапах обслуговування;

• створення й підтримання іміджу підприємства;

• цілеспрямованість інформаційно-рекламних заходів;

• забезпечення умов для розвитку творчого потенціалу праців­ників, підвищення рівня їх матеріального забезпечення й зацікавле­ності у збереженні своєї посади;

• визначення критичних місць управлінського впливу і пріорі-тетних завдань, виконання яких забезпечує досягнення запланова­них результатів.

В реальних умовах цілі повинні бути конкретними й досить зва­женими на основі відповідних показників, а також диференційова­ними за часовим фактором:

- довготермінові реалізовані впродовж трьох-п'яти років;

- короткотермінові — в межах одного року;

- середньотермінові реалізовані впродовж одного-трьох років.
Середньотермінові цілі, як правило, передбачають вирішення

таких завдань:

• стабілізація доходів підприємства;

• завоювання довіри споживачів послуг;

• забезпечення потреб й добробуту співробітників;

засвідчення соціальної відповідальності підприємства.

Ці чотири сфери стосуються інтересів всіх впливаючих на діяль­ність підприємства суб'єктів.

Найпоширенішими напрямами, за якими визначаються цілі підприємства готельно-ресторанного бізнесу є такими:

• прибутковість, яка визначається розміром прибутку та рента­бельністю;

• становище на ринку, яке визначється за такими показниками як: опанована частка ринку, обсяг продажу послуг, опанована ча­стка ринку порівняно з конкурентами, частка певних видів послуг у загальному обсязі реалізованих послуг;

• продуктивність, яка визначається за витратами на одиницю виготовлених послуг (продукції), ефективністю, обумовленою співвідношенням одиниці виробничих потужностей та обсягом ви­роблених послуг за певний проміжок часу;

• фінансові ресурси, які характеризують структуру капіталу, рух коштів і величину обігового капіталу;

• потужність підприємства, яка визичається за показниками ви­робничих, технічних, побутових площ; рівнем технічного облад­нання тощо;

• виробництво й реалізація послуг, оновлення технології, харак­теризуються такими показниками, як: обсяг витрат на виконання науково-дослідних робіт, терміни введення в дію нового обладнан­ня, пропозиція нових видів послуг;

• зміни в організації й управлінні, що відображаються показни­ками, які встановлюють завдання по термінах організаційних змін;

• людські ресурси, що визначаються за такими показниками як: кваліфікаційний рівень залучених працівників, оптимальне вико­ристання кадрового потенціалу, плинність кадрів, здійснення за­ходів щодо підвищення кваліфікації працівників;

• якість послуг, що визначається швидкістю обслуговування, чисельністю постійних споживачів послуг, наявністю рекламацій тощо;

• сприяння розвитку соціальної сфери, що визначається обсягом спонсорської допомоги, кількістю благодійних заходів і акцій тощо.

---

Смотрите также файлы

• Лекція 2.doc

• Лекція 1.doc

• Robochy_zoshit_PMS_2012.doc

• Osn naykovih doslidgen - 2008 - GRS - denna.doc

• Митна справа.doc