ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 22.11.2019

Просмотров: 18998

Скачиваний: 11

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

критична маса? 19, Розкажіть про утворення і застосування радіоактив-
них ізотонів. 20. Розкажіть про перспективи розвитку атомної енерге-
тики. 21. Яку біологічну дію чинять радіоактивні випромінювання на 
живий організм? 

Приклади розв'язування задач 

Задача 1. Обчислити дефект маси та енергію зв'язку ядра ^ N . 
Дано: 7 = 7;

 А = 14. 

Знайти:

 Ат, Е

ж 

Розв'язання. Дефект маси ядра визначають за формулою (25.4) 

Ат - 7ж

р

 +(Л -І)т

п

 - М

л

Цю формулу доцільно перетворити так, щоб до неї входила маса 

т

л

 = М

я

 + 7ш

е

 нейтрального атома, дефект маси якого визначається так: 

Ат - 2т

и

 +{Л~ Х)т

п

 ~ М

е? 

де

 т

н

 -

 маса нейтрального атома водню;

 т

е

 = 0,00055а, о. м. - маса елек-

трона. 

Обчислення: 
використавши табличні значення для ізотопу азоту , знайдемо 

Ат = [7 • 1,00781 + (14 - 7)• 1,00867 -14,00304] а. о. м. - 0,186 • 10™

27

 кг. 

Енергія зв'язку ядра 

£

зв

 = Атс

2

 = 0,186 • 10"

27

 кг-9-Ю

16

  м

2

/ с

2

 = 1,67-КГ

11

  Д ж - 1 0 4 , 3 МеВ. 

Задача 2. Виділяється чи поглинається енергія під час ядерної реакції 

іуСо П ~»27 СО + у? 

Обчислити цю енергію. 

Дано: А/,(|?Со) = 58,95182 а, о. м.;  Л /

2

( $ С о ) = 59,95250 а. о. м.; 

т

п

 = 1,00893 а. о. м. 

Знайти: Д

£

0

Розв'язання, Для обчислення енергії ядерної реакції

 АЕ = Атс

2

 треба 

визначити дефект маси реакції

 Ат.

 Якщо

 Ат

 виражати в а. о. м., то 

ДЕ = 931Діи[МеВ]. 

Дефект маси 

Ат = [М

{

 + т

п

)- М. 

Оскільки число електронів до і після реакції зберігається, то замість 

значень мас ядер скористаємось значеннями мас нейтральних атомів: 

Ат

 = [(58,95182 +1,00893) -59,95250] а. о, м. = 0,00825 а. о, м. 


background image

Реакція відбувається з виділенням енергії, оскільки

 Ат >

 0. 

Обчислення: 

АЕ = 931 МеВ/а. о. м. • 0,00825 а. о. м. = 7,66 МеВ. 

Задачі для самостійного розв'язування 

1. Яка енергія виділяється при утворенні 1 г гелію з протонів і нейтронів? 

2. Виділяється чи поглинається енергія під час реакції

 2

Н Н ~> 

—>2 Не +о п ? Яка ця енергія? 

3. У процесі термоядерної взаємодії двох нейтронів можливі реакції 

двох типів: з угворенням \ Не і утворенням ^Н. Визначити теплові 
ефекти цих реакцій. 

4. Якщо ядро атома

 2

2 М§ опромінювати а-частинкою, то утворюються 

новий елемент і нейтрон. Визначити: 1) який елемент утворюється внаслі-
док цієї реакції; 2) виділяється чи поглинається енергія під час цієї реакції? 

5. Під час термоядерної реакції ^Н +о

 п

 виділяється енергія 6,25 МеВ. 

Визначити масу спокою нейтрального атома

 2

Н , якщо вважати, що 

(,

2

н

)=3,016049 а. о. м.;

 т

п

 = 1,00867 а. о. м. 

6. Обчислити дефект маси, енергію зв'язку ядра атома і його питому 

24 *

 я 

енергію

 12

 М§ . 

7. Період піврозпаду радію дорівнює 1600 років. Чому дорівнює серед-

ній час життя ядра радію? 

8. Під час бомбардування ядер бору У В протонами утворюється бери-

лій 4 Ве . Яке ядро утворюється ще в процесі цієї реакції? 

9. Ізотоп брому зз Вг (3 -радіоактивний. Написати реакцію розпаду і ви-

значити, нуклід якого елемента утворюється під час цієї реакції. 

10. Маса дейтрона дорівнює 2,01356 а. о. м. Знайти енергію зв'язку. 

ГЛАВА  2 6 

ТЕРМОЯДЕРНИЙ СИНТЕЗ. ЕВОЛЮЦІЯ ЗІР 

§ 282. Термоядерний синтез 

Термоядерний синтез 

Як

 було зазначено (§ 247), ядерна енергія може вивільнятися 

не тільки в процесі поділу важких ядер, а й при злитті (синтезі) легких ядер 

у важчі. Ці реакції можуть відбуватися при температурі 10

7

 к 1 вище. 

611 


background image

За нормальних умов ядра не можуть зливатися тому, що позитивно за-

ряджені ядра зазнають величезних сил кулонівського відштовхування. Під 

час синтезу легких ядер завдання зводиться до того, щоб зблизити ядра на 
такі відстані, при яких дія ядерних сил притягання перевищувала б куло-
нівські сили відштовхування. Щоб атомні ядра злилися, треба збільшити їх 
рухливість, тобто збільшити кінетичну енергію. Цього досягають, підви-
щуючи температуру. За рахунок одержаної теплової енергії збільшується 
рухливість ядер, і вони можуть підійти одне до одного на такі близькі від-
стані, що під дією ядерних сил зчеплення зіллються в нове, складніше ядро. 

Баланс енергії 

Внаслідок злиття легких ядер вивільняється енергія, оскільки 

нове ядро має велику питому енергію зв'язку. Якщо при поділі важкого 
ядра урану виділяється енергія порядку 1 МеВ на нуклон, то при синтезі 
дейтерію і тритію утворюється ядро гелію: 

\ Н +!

2

 Н Не +1)

 п

 (17,6 МеВ). (26.1) 

Ядро дейтерію має енергію зв'язку 2,2 МеВ, ядро тритію - 8,5 МеВ, а 

гелію - 28,3 МеВ; отже, в процесі реакції виділяється енергія 

28,3 МеВ  - ( 2 , 2 + 8,5) МеВ = 17,6 МеВ, що в перерахунку на один нуклон 

дає 17,6/5 « 3,52 МеВ, тобто майже в чотири рази перевищує ефект реак-

ції поділу. Оскільки реакція злиття легких атомних ядер у важчі відбува-
ється при дуже високих температурах (10

7

 К і вище), то такі реакції на-

звали

 термоядерними. 

Наведену вище реакцію (26.1) злиття ядер дейтерію і тритію покладе-

но в основу створення водневої бомби. Запалом у такій бомбі є атомна 
бомба, під час вибуху якої виникає температура порядку 10' К, достатня 
для перебігу реакції синтезу (яка в цьому разі є некерованою). 

§ 263. Проблема термоядерної енергетики 

Некеровані термоядерні реакції відбуваються під час вибухів 

водневих бомб, внаслідок чого вивільняється величезна кількість ядерної 
енергії. Оволодіти керованою термоядерною реакцією - означає добути 
найбагатше і найдешевше джерело енергії. Розв'язання проблеми керова-
ної термоядерної реакції позбавить людство від турбот про джерела енер-
гії; у цьому разі ядерним пальним буде вода морів і океанів. Але цю енер-
гію можна добути лише після того, як будуть розв'язані проблеми нагрі-

612 


background image

вання до величезних температур безлічі легких ядер і утримання їх у та-
кому етані протягом помітних проміжків часу. Над проблемою оволодін-
ня керованими термоядерними реакціями працюють у різних напрямах 
практично в усіх розвинутих країнах світу. 

Для керування реакцією синтезу водневих ядер і створення керованих 

термоядерних реакторів опрацьовують методи створення дуже великих тем-
ператур у водневій плазмі. Останнім часом за допомогою потужного лазер-
ного випромінювання, сфокусованого в малому обсязі середовища, вдалося 
добути надвисокі температури («10

8

 К) і спричинити термоядерну реакцію. 

Основна складність добування керованої реакції в тому, щоб забезпе-

чити повну ізоляцію плазми від стінок установки, в якій вона розміщена. 
Якщо плазма стикається із стінками установки, вона перестає існувати. 
Отже, плазма має бути оточена вакуумом. Щоб ізолювати її від стінок 
установкрі, застосовують

 магнітну теплоізоляцію.

 Найперспективнішою 

термоядерною установкою є "Токамак" (тороїд, камера, магніт). Принцип 
дії цієї установки описано в гл. 14. 

На закінчення зазначимо, що температура, густина плазми і час її 

утримання, досягнуті тепер, поки що не досить великі для здійснення син-
тезу безлічі легких ядер. Тепер на установці "Токамак-15" в Інституті 
атомної енергії ім. І. В. Курчатова добуто плазму з температурою близько 

10

6

 К і часом її утримання близько 80 мс. 

§ 264. Будова Сонця і зір 

Сонце - це не тільки джерело життя на Землі, а й найближча 

до нас зоря, вивчення будови якої дасть можливість зробити висновок 
про процеси, які відбуваються на його побратимах - зорях. 

В основному Сонце складається з тих 

самих хімічних елементів, що й Земля. 

Серед цих елементів понад 80 % - атоми 

водню і 18 % - атоми гелію.

 Термоядерні 

реакції -

 основне джерело сонячної енергії -

відбуваються в ядрі Сонця (рис. 26.1). Ра-

діус ядра становить приблизно 1/3 радіуса 
Сонця, температура ядра перевищує 10 МК 
(10 000 000 К), і воно перебуває в плаз-

мовому стані. До ядра прилягає область 

променистого перенесення енергії

, що має 

товщину порядку 1/3 радіуса Сонця. Вище 

розміщена

 конвективна зона

, вона сягає 

приблизно на 200 тис. км. Температура кон-

7

км 

перенесення зона 

енергії далро\ у^зона 

пінюданням  \ / ядерних 

Центр реакцій 

Сонця 

Рис. 26.1 

613 


background image

вективної зони значно нижча. Ця зона переходить у зовнішні шари Сон-
ця -

 атмосферу.

 Сонячна атмосфера складається з кількох різних шарів. 

Найглибший з них -

 фотосфера.

 Товщина фотосфери порядку 200 -300 км. 

У сонячній атмосфері над фотосферою температура підвищується і в 

хромосфері Сонця - шарі розжарених газів завтовшки 10-20 тис. км -
досягає кількох тисяч кельвінів, а в короні - найбільш розрідженій, зов-
нішній оболонці Сонця - понад 1 МК. 

Хромосферу і сонячну корону можна спостерігати під час повного со-

нячного затемнення. Хоча найбільш зовнішні шари сонячної атмосфери 
мають температуру 1 МК, їх випромінювання становить мізерну частку 
загальної енергії, яку випромінює Сонце. Час від часу в сонячній атмос-
фері утворюються активні області - сонячні плями, які спостерігаються у 
фотосфері. З одинадцятирічним періодом число плям і площі, які вони 
займають, змінюються. Періодичність сонячної активності, очевидно, 
пов'язана із складними взаємодіями іонізованої речовини Сонця і його 
магнітного поля. Енергія, яку випромінює Сонце, в основному визнача-
ється випромінюванням фотосфери, що має температуру порядку 6000 К, 
тому цю температуру приписують Сонцю в цілому. 

Сонце - одна з численних зір Всесвіту. 

Вивчаючи Сонце, ми пізнаємо процеси, які відбуваються в інших зорях. 

§ 265. Енергія Сонця і зір 

Фізичну природу зір ще не добре вивчено, щоб можна було 

певно говорити про те, як виникають зорі, як виникло Сонце і яка доля зір. 

Цілком можливо, одо з часом у деяких місцях простору міжзоряний 

пил і газ згущуються в тіла великих розмірів. Наступне стискання таких 
тіл призводить до їх розігрівання і світіння, до перетворення в зорі. Коли 
температура всередині них підніметься досить високо, там має розпочатись 
перетворення водню у важчі хімічні елементи, що супроводиться тривалим 
і величезним виділенням енергії. У такому стані зорі можуть перебувати 
принаймні десятки мільярдів років (як, наприклад, наше Сонце). 

Ядра зір як природний термоядерний реактор 

Реакції синтезу відбуваються в надрах зір, у тому числі і на-

шого Сонця. Сонце і сонцеподібні зорі складаються в основному з вод-
ню до 80 % і гелію до 20 %. Температура в їх надрах досягає 10

7

-10

8

 К. 

При такій температурі всі атоми повністю іонізовані і є плазмою. Сонце 
і зорі - це ніби величезні самопідтримуючі термоядерні реактори. Най-

614