Виготовлення/заповнення паспорта-картки здійснюється за спеціальними технологіями із застосуванням багатокольорового лазерного друку на попередньо задрукованому синтетичному матеріалі та термоламінації.

ЄДАПС — паспорт громадянина України Паспортна система — комплекс заходів з обліку населення за місцем проживання та забезпечення видачі паспортів. Положення про паспорт громадянина України затверджено постановою Верховної Ради України від 2.09.1993 р. № 3423. Бланки паспортів виготовляються за єдиними зразками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України: у формі паспортної книжечки — 4.06.1994 р. № 353 та 30.12.1997 р. № 1489-74 (нова редакція); у формі паспортної картки — 30.06.1998 р. № 986-40. Видачу паспортів громадянина України у вигляді паспортної книжечки розпочато у травні 1995 року і на сьогодні завершено. Термін впровадження паспортів громадянина України у вигляді карт­ки буде визначено Кабінетом Міністрів України у міру створення ЄДАПС. Паспорти у формі картки впроваджуватимуться шляхом введення нового бланка паспорта, а не шляхом обміну паспортів. Нині існує низка міжнародних стандартів на машинозчитувані паспорти і паспортні картки. Ще у 1968 році в рамках діяльності Міжнародної організації цивільної авіації було розглянуто пропозиції щодо запровадження машинозчитуваного паспорта або паспортної картки, які у наступному могли б замінити традиційний паспорт з метою прискорення перевірки, що здійснюється при паспорт­ному контролі. З 1.01.1985 р. за рішенням Ради ЄС запровадже- но єдиний європейський паспорт, в якому відомості наводяться так само, як і в документі Міжнародної організації цивільної авіації Dос 9303. Досвід використання таких документів свідчить, що ви-

датки на їх виготовлення не набагато більші, ніж на звичайні. Додаткові витрати на спеціальне зчитувальне обладнання компенсуються зростаючим ступенем безпеки, швидкістю та точністю перевірки і гнучкістю оброблення персональних даних. В Україні запроваджено сім машинозчитуваних документів (шість типів пас­портних документів та машинозчитувана візова етикетка). По­становою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 636 затверджено порядок заповнення машинозчитуваної зони докумен­тів, що посвідчують особу.

У БД ЄДАПС зберігаються такі основні реквізити:

1. текстова інформація:

• ідентифікаційний номер;

• прізвище, ім’я та по батькові (державною мовою з обо­в’язковою транслітерацією за допомогою літер англійського алфавіту та за бажанням особи — мовою легалізованих національних меншин);

• дата народження;

• місце народження;

• стать;

• дата реєстрації та адреса місця постійного проживання;

• прізвища, ім’я та по батькові, що використовувалися раніше;

• відомості щодо перебування раніше в іноземному громадянстві;

• відомості про видачу паспорта та його дублікатів;

• відомості про місце роботи/навчання;

• відомості про сімейний стан — відомості про дружину/чоло­віка та дітей;

• відомості про освіту;

• відомості про видачу документів, що посвідчують особу, та про документи для виїзду за кордон (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка) — серія і номер, орган і дата отримання, термін дії;

• відомості про відношення до військової служби;

• відомості про вибуття;

• відомості про смерть або про зникнення безвісти;

---

23. службова інформація (потреба особливої допомоги, пов’я­заної з інвалідністю, тимчасові обмеження у праві виїзду за кордон);

24. графічна інформація — ідентифікатор особи; дані біометричної ідентифікації; зразок особистого підпису.

ЄДАПС — два ідентифікатори Ідентифікатор особи — відтворений у паспорті (документі) відцифрований образ особи. Ідентифікаційний номер особи — цифровий код, що складає­ться із десяти символів і присвоюється кожній особі згідно з визначеною системою кодування, на підставі даних про дату народження та стать особи.

Крім цього у базі містяться дані про паспорти, посвідчення та інші документи, що були видані в установленому порядку: тип документа, номер документа, дата видачі власникові, термін дії, орган, що видав документ, стан документів (виготовлений, транспортування, обмежене використання, вилучений, загублений, знищений), системна службова інформація.

База даних нормативно-довідкової інформації складається з:

• класифікаторів (словників-кодифікаторів) і довідників — одиниць адміністративно-територіального устрою; паспортних відділень України; органів РАГС; судів загальної юрисдикції; військових комісаріатів; країн світу, дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном; поштових відділень; пунктів пропуску через державний кордон; прізвищ, імен, по батькові (чоловічих і жіночих); статі, освіти, сімейного стану, відношення до військової служби; причин отримання і заміни паспорта; причин відмови в отриманні або заміні паспорту; причин прибуття і вибуття громадян; цілей і обмежень виїзду за кордон та ін.;

• таблиці транслітерації назв і власних імен;

• інформаційно-пошукових тезаурусів.

Цільовий банк даних створюється на центральному рівні. Передбачається також ведення резервного банку даних, територіаль­но віддаленого від центрального вузла з міркувань безпеки.

9.6. Географічні інформаційні
системи ОВС України

Злочинність — це людське явище, отже, розподіл злочинів за територією не може бути довільним. Для того щоб відбувся злочин, злочинець і його об’єкт (жертва або річ) повинні, принаймні тимчасово, перебувати в одному місці. Місце порушення закону визначається багатьма факторами, починаючи від місця появи жертви до географічної зручності для злочинця. Отже, розуміння цих факторів може допомогти у правоохоронній діяльності. Донедавна з цією метою працівники ОВС устромляли кнопки у настінні карти. Сучасні географічні інформаційні системи дають змогу використовувати різ­номанітні електронні карти. Головна відмінність ГІС — зв’язок
між геометрією картографічної інформації та атрибутивними даними у табличній формі. Цей зв’язок дає можливість переходити від одного подання даних до іншого або сполучати їх.

---

У діяльності органів внутрішніх справ ГІС використовуються для автоматизованого нагромадження, обліку й аналізу різноманітної інформації про події на території, підвідомчої ОВС, а також планування дій щодо розшуку злочинців, припинення злочинних акцій, масових безпорядків тощо.

Види карт і зображень на них залежать від задач, що вирішуються:

• візуалізація географічних аспектів подій. Навіть найпростіші електронні карти підвищують достовірність інформації про підвідомчу територію за рахунок прив’язки до картографічної бази даних і наочного її відображення (рис. 9.2, а). Це дає можливість полегшити аналіз інформації про правопорушення, оперативно прийняти рішення щодо вживання заходів з урахуванням особливостей території, оптимізувати сили і засоби, проконтролювати рух мобільних об’єктів, спрямувати патрулі тощо;

• аналіз криміногенної ситуації. З цією метою використовуються карти щільності злочинів (кількості злочинів на один квадратний кілометр з виділенням кварталів, районів тощо — рис. 9.2, б). Відповідні значення відображаються різними кольорами або їх відтінками. Карти щільності дають можливість розглянути проблему в цілому, без деталізації щодо окремих злочинів. Окремим випадком використання таких карт є сполучення даних з різних джерел, що дає змогу простежити взаємозв’язок між рівнем злочинності та визначеними факторами, наприклад, демографічними показниками;

• визначення «гарячих точок» — осередків з великою концентрацією злочинів для спрямування додаткових сил (поліцейських патрулів). Хоча розподіл злочинів по території можна простежити і на простій карті, множина злочинів за однією адресою на ній може бути подана однією точкою, тому їх слід виділяти спеціаль­ним способом (рис. 9.2, в). Якщо дані щодо криміналу подаються як суцільні ділянки, як «гарячі» виділяють ділянки з більшою кількістю злочинів на квадратний кілометр. Їх поєднання з позначками окремих злочинів дає змогу виділити адреси, за якими скоєно численні злочини. Водночас на подібних картах не всі виді­лені зони є дійсно «гарячими» — у виділення можуть попадати райони, де не зареєстровано правопорушень;

Рис. 9.2. Електронні карти для візуалізації
географічних аспектів подій (а); аналізу криміногенної
ситуації (б); визначення «гарячих точок» (в); надання
зведень патрулям (г); розміщення камер спостереження (д);
оцінки близькості розміщення об’єктів (е)

• надання патрулям зведень щодо недавніх тенденцій у злочинах. Такі карти містять спеціальні символи, що позначають місця скоєння злочинів протягом кількох попередніх днів, а також градієнтні лінії, що вказують тенденції злочинності за попередні тиж­ні (рис. 9.2, г);

• розміщення камер спостереження для збільшення їх покриття і врахування обмежень на їх використання. Така карта може показувати ділянку покриття камери з виділенням зони, в якій злочинець може бути ідентифікований, а одержані зображення можуть бути використані як докази, а також дерева, дорожні знаки та інші перешкоди (рис. 9.2, д);

• оцінювання близькості розміщення об’єктів. Об’єкти, відстань між якими встановлюється, можуть бути різноманітними, наприклад, школи і місця продажу алкогольних і тютюнових виробів, дошкільні заклади і місця мешкання осіб, які відбули покарання за сексуальне насильство над дітьми (рис. 9.2, е);

• дослідження тенденцій скоєння злочинів відносно місць мешкання злочинців з можливим співставленням їх з демографіч­ними факторами. Кожний район показується кольором, який відображає порівняння між кількістю мешканців, що скоїли злочини у минулому (відбули покарання), загальної кількістю таких осіб і кількістю правопорушень. Для аналізу може подаватись кіль­ка карт одночасно;

• вивчення географічних тенденцій і змін їх у часі. З цією метою здійснюється інтерполяція даних — території з однаковим рівнем злочинності показуються одним кольором. Окремі злочини не позначаються. Таким чином можна виявити місця концентрації злочинної діяльності без прив’язки до географічних місць (районів). Порівняння двох або більше карт за різні періоди дає змогу виявити як загальні тенденції (зменшення/збільшення кількості правопорушень), так і зміни їх географічного розподілу, які можна зіставити, наприклад, із приростом населення (рис. 9.3, а);

• аналіз викрадень автомобілів. За думкою багатьох аналітиків, місце, де було знайдено автомототранспорт, може бути більш красномовним під час розслідування злочину, ніж місце самого угону. За відсутності альтернативного засобу пересування злодій найбільш ймовірно залишить автомобіль поблизу певного місця призначення, наприклад, майстерні, де автомобілі розбирають на частини. Таким чином, карта щільності розшуканих автомобілів на квадратний кілометр дає змогу зосередити пошук;

---

Рис. 9.3. Електронні карти:

а — для вивчення географічних тенденцій злочинності;
б — для вивчення поведінки серійних злочинців

• визначення шаблонів поведінки серійних злочинців. Карти, що використовуються з цією метою, мають допомогти зробити висновок щодо місця мешкання злочинців на основі місця скоєння ними злочинів за припущення, що між цими місцями є взаємозв’язок. Злочинці, як і інші люди, мають повсякденне життя — їздять на роботу, роблять покупки і т. ін. — у межах деякого звич­ного осередку, найчастіше навколо своєї оселі. Така зона лежить в основі ділянки їх злочинної діяльності. ГІС визначають цю ділян­у і з урахуванням того, що злочини практично не здійснюють-
  ся у безпосередній близькості від місця мешкання, оцінюють ймовірність проживання злочинця в кожній точці (вертикальна вісь на тривимірній карті, рис. 9.3, б). Зіставлення одержаних даних з картою районів (вулиць і будинків) і врахування географічних чинників дає змогу звузити сферу пошуку.

Крім підготовки статистичних і аналітичних звітів для ОВС, ГІС можуть використовуватись для підготовки даних для іншої аудиторії — політичних діячів, преси, широкої громадськості. Прикладом є сайт ARJIS (The Automated Regional Justice Informa­tion System, Автоматизована регіональна правова ІС, http://www. arjis.org), де доступна інформація про правопорушення в окрузі Сан Дієго. Інформація, що відображається на карті, залежить від вибраних користувачем настроювань (рис. 9.4).

Приклад ГІС — система «Гранит» Інтегрована система колективної безпеки громадян міста «Гранит» призначена для передачі сигналів екстреного виклику з будь-якого стаціонарного або мобільного об’єкта з автоматичним визначенням місця розташування останнього, прийняття рішень із службового реагування на ситуацію та надсилання вказівок оперативним підрозділам. Основним об’єктом спостереження і контролю системи є зареєстровані та незареєстровані абоненти. Незареєстрованими абонентами є громадяни та їхнє майно, які не мають охоронних засобів системи, але можуть звернутись до неї по допомогу. Зареєстрованими абонентами (користувачами) є громадяни та організації, які бажають одержати додаткове забезпечення безпеки — датчики контролю за змінами нормального стану навколиш­нього середовища і функціонування людини. Сигнали тривоги від датчиків передаються патрульними стан­ціями сил реагування, абонентськими і вузловими станціями (ретрансляторами) до центру оброблення інформації та управління системою по каналах радіо- і телефонного зв’язку. Основним елементом відображення інформації, що надходить, є електронна кар-

та міста. Аналіз повідомлень, прийняття рішень по них і видачу вказівок та рекомендацій силам реагування здійснюють оператори системи за допомогою СППР. Алгоритми підтримки прийняття рішень передбачають визначення найближчих до місця виникнення сигналу тривоги груп реагування, формування запитів до бази даних щодо розміщення або характеристик місця виникнення тривожної ситуації, видачу відповідей черговому оператору тощо. Сферою застосування системи є правоохоронна діяльність, медич­ні служби, пожежна охорона, екологічні організації, служби місько­го господарства та ін. Відповідні фахівці складають сили реагу­вання.

---

ГІС ОВС України розробляються Інститутом передових технологій разом з УОІ МВСУ на основі програмного продукту американського Інституту спостереження за навколишнім середовищем (Environmental Systems Research Institute, ESRI, http://www. esri.com/) ArcView.

Рис. 9.4. Частина Web-сторінки системи ARJIS

У системах використовуються цифрові бази та електронні кар­ти, розроблені в Укргеодезкартографії. Можливі актуалізація і спостереження за картографічною базою даних із використанням космічних знімків високого дозволу (2—3 м).

До складу ГІС ОВС України входять такі функціональні модулі:

• бази даних підвідомчої території;

• сервер оперативної бази даних;

• модуль оперативного керування ситуацією на підвідомчій території з АРМ оперативного чергового та АРМ збирання інфор­мації та обліку конкретних подій;

• модуль розв’язування аналітичних задач та упорядкування звітів.

До складу функціональних модулів можуть входити підмодулі:

• картографічної інформації (бази додаткових даних про територію);

• доступу до спеціальної інформації (органів МВС, СБУ, податкової міліції, митниці, Міністерства надзвичайних ситуацій тощо) баз даних території (прикордонні райони, морські об’єкти тощо);

• відстеження і зв’язку з мобільними об’єктами;

• прогнозування і моделювання.

Під час роботи з ГІС з бази даних керування територією інфор­мація надходить до модуля оперативної бази даних, звідки пе­редається до функціональних модулів. У модулі оперативного керування територією відбувається координатна прив’язка подій до геокодованої картографічної електронної основи. У результаті на екрані АРМ оперативного чергового на електронній карті автоматично з’являється умовне позначення події. Далі залежно від виду події (рухливі — викрадення або статичні — пограбування, пожежа тощо) починає працювати АРМ вирішення оперативних задач: визначення особливостей місця події; визначення найкорот­шого шляху для патрульної мобільної групи; визначення зон пе­рехоплення; виділення в зоні спостереження особливих об’єктів (кількість жителів будинку, селища, наявність піднаглядних осіб тощо); оперативне формування протоколу події і проектів наказів оперативного чергового для керування силами і засобами.

На підставі записаних даних про оперативний стан у модулі вирішення аналітичних задач і звітів можуть бути підготовлені ста­тичні звіти за той чи інший період по різних видах подій і районах території. Може бути проведений порівняльний аналіз за злочинами, визначена їх кореляція з піднаглядними особами, транспортними розв’язками, наявністю зброї, наркотиків тощо. На АРМ прогнозування можна побудувати тривимірні моделі за обраними статистичними даними, скласти необхідний маршрут, визначити місця охорони і спостереження, розрахувати необхідні сили і засоби.

---

Смотрите также файлы

• 8КТ.doc

• 7КТ.doc

• 5 КТ.doc

• 6КТ.doc

• ___звіт___1.doc