Файл: методЕіФП- МО-3курс .doc

2 ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

« ЕКОНОМІКА І Фінанси підприємства»

У процесі вивчення дисципліни «Економіка і фінанси підприємства» студент виконує контрольну роботу. Вона дозволяє оцінити, наскільки він освоїв певні основні питання курсу і чи в змозі самостійно їх опрацьовувати. Виконання контрольної роботи спрямоване на поглиблення знань предмета, що вивчається. Контрольна робота є частиною самостійної роботи студента, формою розвитку його наукових та практичних навичок.

Контрольна робота повинна бути зареєстрована на кафедрі і здана на перевірку до початку екзаменаційної сесії. Захист контрольної роботи здійснюється студентом на запланованих навчальною частиною консультаціях. Без зарахування контрольної роботи викладачем студент не може бути допущений до здачі іспиту (заліку).

Контрольна робота складається з двох теоретичних питань і одного практичного завдання. Номер варіанту відповідає останній цифрі шифру залікової книжки.

Відповідь на теоретичні питання викладається на 5 сторінках друкованого тексту, або 7 сторінках рукописного тексту. Відповіді повинні бути логічними, конкретними і чітко обґрунтовувати відповідь на поставлене питання. Студент повинен опрацювати декілька літературних джерел і в відповідях робити посилання на використане літературне джерело.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

2 ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

1.На основі наведених даних визначити роздрібну ціну товару.

2. На основі наведених даних необхідно визначити прибуток від реалізації продукції, рентабельність виробництва у звітному та плановому періоді.

У плановому періоді передбачається збільшення обсягу реалізації та ціни. Підприємство є платником ПДВ.

3. За наведеними даними обчислити беззбитковий обсяг виробництва продукції та побудувати графік беззбиткової роботи, знайти маржинальний прибуток.

4. Визначити показники ефективності використання основних засобів підприємства (фондовіддачу, фондомісткість та рентабельність основних засобів підприємства.

5. Розрахувати показники ефективності використання обігових коштів підприємства за рік. Визначити суму вивільнених або додаткової потреби в оборотних коштах підприємства в результаті прискорення або уповільнення обертання.

3 Методика виконання практичних завдань

Методика виконання практичного завдання 1:

Розрахунок ціни продукції можна здійснити за такими формулами:

Ц₁ = С + П,

де Ц₁ - ціна продукції (ціна виробника продукції);

С - собівартість продукції;

П - прибуток.

Ц₂ = С + П + ПДВ,

де Ц ₂ - ціна продукції з податком на додану вартість;

ПДВ - податок на додану вартість.

Ц₃ = С + П + АЗ + ПДВ,

де Ц ₃ - ціна продукції з акцизним податком і податком на додану вартість;

АЗ - акцизний податок.

Повну роздрібну ціну продукції можна розрахувати за формулою:

Ц ₄ = С + П + АЗ і ПДВ + ТН,

де Ц ₄ - роздрібна ціна продукції;

ТН - торгова націнка.

Методика виконання практичного завдання 2:

Прибуток є основним чинником, який впливає на можливість підприємства забезпечувати фінансування багатьох своїх програм, пов'язаних з розширенням потужностей, підвищенням якості продукції, зміцненням власної конкурентної позиції та виходом на нові ринки тощо.

Прибуток підприємства визначається з урахуванням фінансових результатів як операційної, так і іншої його діяльності.

Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності будь-якого підприємства є прибуток.

Прибуток валовий (Пвал) визначається як перевищення доходів підприємства (Д) над його витратами (В):

Чистий прибуток – прибуток, що безпосередньо залишається в розпорядженні підприємства, з урахуванням виробничих і позавиробничих доходів і витрат, а також сплати податку на прибуток. Розраховується за формулою:

,

де ПП – податок на прибуток, грн.;

СТпп - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом.

Податок на прибуток розраховується за формулою:

.

Узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва, що характеризує співвідношення між результатами виробничо-господарської діяльності і витратами на виробництво продукції виступає рентабельність, яка розраховується за формулою:

де - чиста рентабельність виробництва, %

– чистий прибуток, грн.;

С_і- собівартість виробництва річного обсягу продукції і-го виду, грн.

Методика виконання практичного завдання 3:

Беззбитковий обсяг виробництва (продажу) товарів чи послуг може бути досягнутий, коли доходи від продажу товарів чи послуг будуть повністю покривати валові витрати. Тоді беззбитковий обсяг виробництва (продажу) товарів чи послуг можна визначити, виходячи з умови:

,

,

де Qбез – обсяг виробництва (продажу) товарів чи послуг, при якому досягається беззбитковість, од.;

Ц_і – ціна одиниці товару (послуги) без врахування податку на додану вартість, грн./од. (розрахована за формулою 2.6);

Взм_і – змінні витрати для виробництва одиниці товару (послуги), грн./од.

Маржинальний прибуток (П_м) – це різниця між чистим доходом підприємства та змінними витратами, пов'язаними з виробництвом реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Маржинальний прибуток є джерелом покриття всіх постійних витрат підприємства. Обчислюється так:

Методика виконання практичного завдання 4:

Рівень ефективності використання основних фондів характеризують такі показники:

Фондовіддача (ФВ), що характеризує, яка частка обсягу випущеної підприємством за певний період продукції припадає на 1 грн. середньорічної вартості його основних фондів

,

де Q – річний обсяг випуску продукції підприємства у вартісному виразі, грн.

Фондомісткість (ФМ) є показником оберненим до фондовіддачі. Вона характеризує, яка частина середньорічної вартості основних фондів припадає на 1 грн. випущеної підприємством продукції:

.

Рентабельність основних засобів (R_о.ф) характеризує, яка частка прибутку підприємства припадає на 1 грн. середньорічної вартості основних фондів:

,

де П – прибуток, отриманий підприємством за рік, грн.

Методика виконання практичного завдання 5:

Коефіцієнт оборотності () характеризує кількість оборотів оборотних коштів за певний період, як правило, за рік:

, оборотів,

де – річний обсяг реалізованої продукції за собівартістю, грн.;

– середньорічна вартість залишку оборотних коштів підприємства,

грн.

Коефіцієнт закріплення (завантаження) () є величиною, оберненою до

коефіцієнта оборотності, та показує скільки оборотних коштів припадає на

одну грошову одиницю реалізованої продукції:

Тривалість обороту ( ) характеризує тривалість одного обороту оборотних коштів підприємства у днях:

, дні,

де – кількість календарних днів протягом року;

– кількість оборотів оборотних коштів протягом року.

У результаті прискорення оборотності оборотних коштів зменшується потреба в них, що дає змогу підприємству вивільнити певну суму коштів з обороту.

Величина вивільнення коштів з обороту ( ) внаслідок зміни оборотності оборотних коштів визначається за формулою:

,

де – обсяг реалізованої у звітному періоді продукції за гуртовими цінами, грн.;

– кількість календарних днів протягом року;

та – тривалість одного обороту оборотних коштів у базовому та звітному періодах відповідно, дні.

Якщо в результаті розрахунків буде мати від’ємне значення, то це означає вивільнення коштів з обороту у зв’язку з прискоренням їх оборотності.

4 Тести для перевірки знань

з дисципліни « ЕКОНОМІКА І фінанси пІДПРИЄМСТВа»

1. Головне завдання підприємства полягає у:

а) задоволенні потреб ринку з метою одержання прибутку;

б) ефективному використанні основних фондів і оборотних засобів;

в) підвищенні продуктивності праці й ефективному використанні системи мотивації праці;

г) підвищенні якості продукції, що випускається.

2. Що з переліченого не є ознакою підприємства:

а) колективний договір;

б) виробничо-технічна єдність;

в) організаційно-соціальна єдність;

г) фінансово-економічна самостійність.

3. Зібрання обов'язкових правил, що регулюють взаємовідносини підприємства з іншими суб'єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність:

а) фінансовий звіт;

б) баланс;

в) колективний договір;

г)статут.

4. Об'єднання капіталів двох або більше юридичних або фізичних осіб за умов спільного розподілу прибутку, контролю результатів бізнесу, активної участі у здійсненні бізнесової діяльності:

а) кооперативні підприємства;

б) господарські товариства;

в) орендні підприємства;

г) одноосібні приватні підприємства.

5. Процес амортизації основних засобів можна охарактеризувати як:

а) вихід з ладу окремих об'єктів основних фондів підприємства;

б)втрата основними засобами своїх початкових форм, розмірів, властивостей;

в)перенесення вартості основних засобів на вартість новоствореної продукції;

г)відшкодування витрат на ремонт основних засобів з прибутку підприємства.

6. Дозвіл на використання нематеріального ресурсу протягом певного терміну за обумовлену винагороду:

а ) ліцензія;

б) патент;

в) акциз;

г) роялті.

7. Витрати, загальна сума яких змінюється пропорційно обсягу перевезень (робіт, послуг), називаються:

а) прямі витрати;

б) змінні витрати;

в) накладні витрати;

г) постійні витрати.

8. Калькулювання собівартості продукції – це:

а) процес визначення допустимих норм витрат ресурсів, що включаються у собівартість одиниці продукції;

б) процес обчислення собівартості одиниці продукції;

в) розрахунок витрат на весь обсяг випуску продукції;

г) коригування собівартості товарної продукції.

9. Під моральним зношуванням основних засобів слід розуміти:

а)втрату основними фондами споживчих властивостей внаслідок інтенсивного використання;

б)появу на ринку імпортних основних фондів аналогічного призначення;

в)передчасне, до закінчення терміну фізичної служби, знецінення основних фондів;

г)втрату вартості основними фондами внаслідок появи на ринку більш дешевих або більш продуктивних основних фондів.

10. Беззбитковий обсяг продукції – це:

а) обсяг продукції, при якому продуктивність ресурсів є максимальною;

б) обсяг реалізації продукції, при якому витрати є мінімальними;

в) обсяг продукції, при якому підприємство вже не має збитків, але ще не має прибутку;

г) обсяг продукції, який показує співвідношення між постійними і змінними витратами.

11. Фондоозброєність праці характеризує:

а) співвідношення між витратами на утримання основних фондів підприємства та фондом заробітної плати;

б) забезпеченість працівників підприємства основними фондами;

в) співвідношення між вартісним виразом активної частини основних фондів та продуктивністю праці;

г) співвідношення між обсягом продукції і фондом заробітної плати.

12. Погодинна форма оплати праці передбачає залежність заробітку працівника від:

а) тривалості відпрацьованого часу та встановленої тарифної ставки;

б) тривалості відпрацьованого часу та інтенсивності праці робітника;

в) тривалості відпрацьованого часу та кількості виробленої продукції;