Файл: КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «Рекреаційні комплекси світу» «Географія туристично-рекреаційних зон Мексики».docx

На півночі Мексика межує зі США — (кордон — 3 141 км) та з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) — на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході і Мексиканської затоки, Карибського моря на сході. Загальна територія країни — 1 972 550 km², сюди ж входять 6000 km² острівних територій в Тихому океані, Мексиканській затоці, Карибському морі та Каліфорнійській затоці.

З півночі на південь територію Мексики перетинають два гірські масиви Сьєрра Мадре Орієнталь (Східний) та Сьерра Мадре Оксіденталь (Західний), які є продовженням Скелястих гір північноамериканського континенту. Зі сходу на захід країну перетинає Транс-Мексиканський Вулканічний Пояс — Сьєрра Невада. Четвертий, південний гірський масив Сьєрра Мадре дель Сур простирається на сході від штату Мічоакан до штату Охака. Таким чином, більшість території центральної та північної Мексики знаходиться високо над рівнем моря — найвищі в Транс-Мексиканському Вулканічному Поясі: Піко де Орісаба (5 700 м.), Попокатепетль (5 462 м.), Істаккіуатль (5 462 м.) та Невадо де Толука (4 577 м.). В долині між цими плато знаходяться найбільші міста країни — Мехіко, Толука, Пуебла.

Клімат більшої частини Мексики тропічний, на півночі — субтропічний, дуже мінливий залежно від характеру рельєфу. Зі сходу та заходу на територію Мексики проникають вологі тропічні повітряні маси, що рясно зрошують навітряні схили гір. Північно-західна територія країни незахищена від вітрів, що дмуть з центральних частин Північної Америки, і має сухий континентальний клімат.

Значну частину території Мексики займає Мексиканське нагір'я з береговими низинами, що обрамляють його, на північному заході — гористий півострів Каліфорнія, на півдні — гірська область Чьяпас і Південна Сьєра-Мадре та низинний півострів Юкатан на південному сході. Мексиканське нагір'я має переважну висоту 1000–2000 м, складається з численних широких плоских акумулятивних улоговин (больсонів) і окремих, переважно коротких, хребтів. Краї нагір'я підняті й утворюють високі хребти з крутими зовнішніми і пологими внутрішніми схилами: Східна Сьєра-Мадре (висота 4054 м), Західна Сьєра-Мадре (3150 м) і Поперечна Вулканічна Сьєра на півдні з діючими вулканами Орісаба (5700 м), Попокатепетль (5452 м), Колима (3846 м) та іншими.

Півострів Каліфорнію утворюють гірські масиви висотою 800–1000 м (найбільша висота 3078 м). Південна частина країни відділена від Мексиканського нагір'я западиною ріки Бальсас, на південь від якої лежить гірський район Південної Сьєри-Мадре, що складається з хребтів висотою 3 тис. м. На Теуантепекському перешийку гори знижуються до 300 м, берегова низовина Мексиканської затоки розширюється і далі на схід займає майже увесь півострів Юкатан. Продовженням гірських підвищень на півдні є вулканічний масив Чьяпас і хребет Південна Сьєра-Мадре (3703 м).

---

2. Культура Мексики

У колоніальний період найбільш високого розвитку досягла мексиканська архітектура. Під керівництвом іспанських зодчих, переважно священнослужителів, індіанці звели безліч культових і світських будівель у ренесансному і барочному стилях, які у ту епоху переважали в Іспанії. Святковий вигляд куполам і фасадам додавав кахельний декор. Стіни храмів прикрашалися масштабними фресками.

Протягом 19 ст. у розвитку мексиканського мистецтва не спостерігалося значних зсувів. На Всесвітній паризькій виставці 1889 р. Мексика вибудувала свій павільйон у мавританському стилі, характерному для Іспанії 14 ст. У 1909 р., напередодні падіння диктатури Порфіріо Діаса, у Мексику повернулися художник Дієго Рівера (1886–1957) і теоретик мистецтва Лікар Атль (псевдонім Херардо Мурільо, 1875–1964). До того часу у національному образотворчому мистецтві відзначилися дві великі фігури: автор гравюр Хосе Гуадалупе Посада (1851–1913) і живописець Франсісько Гойтія (1884–1960).

На початку 1920-х років міністр освіти Хосе Васьконселос (1881–1958) замовив ряду молодих художників масштабні розписи на стінах деяких громадських будівель. Ці художники, прозвані муралістами (від ісп. mura — настінний розпис) — Дієго Рівера, Хосе Клементе Оросько (1883–1949), Давид Альфаро Сікейрос (1896–1974), Руфіно Тамайо (1899–1991), Хесус Герреро Гальван (1910–1973), Мігель Коваррубіас (1904–1957) — намагалися поєднувати сучасну пластику з тематикою і естетикою доколумбових мексиканських культур. Колосальні за розмірами фрески і мозаїки муралістів являють собою не стільки розпис на стінах, скільки стіни-картини, що створюють справді архітектурний простір. Мексиканський муралізм значно вплинув на мистецтво всієї Латинської Америки, особливо країн Андського регіону. Настінні розписи досі залишаються найпрестижнішим жанром мексиканського живопису. З сучасних художників найбільшої популярності досяг Луїс Гуевас.

Характерна риса сучасної мексиканської архітектури — синтез новітніх тенденцій з традиціями індіанської архітектури і гармонійне поєднання сталі, бетону, скла з настінними розписами і мозаїчними панно. Яскравий зразок цієї архітектури являє Університетське містечко, відкрите у 1954 р., де розміщується Мексиканський національний автономний університет. Олімпійські ігри 1968 р., проведені у Мехіко, послужили стимулом для зведення ряду прекрасних сучасних будівель і реставрації шедеврів колоніальної архітектури.

Мексиканські індіанці мали досить розвинену музичну культуру. У своїй книзі Індіанська монархія (Monarquia Indiana) іспанський хроніст і місіонер Хуан де Торкемада дає живий опис пронизливої і ритмічної музики ацтеків. Вокальна й інструментальна музика ацтеків будувалася на пентатонних звукорядах (приблизно відповідають чорним клавішам фортепіано) і не знала півтонів. Музичний інструментарій ацтеків включав різного типу барабани, брязкальця з висушених плодів, скребки, дзвоники, флейти і морські раковини з просвердленими у них отворами, які видавали звуки на зразок тромбона. Струнних інструментів індіанці не знали. Іспанці навчили індіанців діатонічному звукоряд, контрапункту і грі на струнних. Народна креольська музика Мексики відрізняється багатством і різноманітністю. З жанрів мексиканського пісенного фольклору найбільшу популярність придбав корридо, різновид народної балади. Цей пісенний жанр розвинувся на основі іспанського романсу 15-16 стст., але знайшов глибоко своєрідну тематику і стилістику. Він будується з чотиривіршів з точною римою (на відміну від асонансних рим іспанського романсу), виконується під акомпанемент гітари з повторенням мелодійних фраз кожного куплета. Класикою жанру став значний підрозділ корридо мексиканської революції, що склався у 1910-1920-ті роки.

---

2. Туризм в Мексиці

Важлива галузь господарства Мексики – туризм. Його розвитку сприяють: багата культурна і природна спадщина, розвинена мережа автошляхів, наявність поруч в США платоспроможної клієнтури. Щороку країну відвідують 6 млн. туристів, переважно із США. Головними принадами для туристів є столиця Мехіко і стародавні центри цивілізації ацтеків та майя на центральному нагір'ї та на півострові Юкатан. Особливою популярністю серед них користуються Паленке і Чічен-Іца. Світове визнання отримала курортна зона «Мексиканська Рив'єра» з центром Акапулько на тропічному узбережжі Тихого океану.

Зовнішня економічна орієнтація Мексики спрямована в бік США. Туди надходить 75% товарного експорту – нафта, природний газ, руди металів, овочі і фрукти, а також продукція «макіладорас». Потоки туристів з півночі рухаються навстріч потокам дешевої мексиканської робочої сили на північ, у США. Це «брасерос» – сезонні сільськогосподарські мігранти і «чіканос» – нелегальні мігранти. На північ спрямована і транспортна система Мексики. Так поступово формується «НАФТА» – «Північноамериканська зона вільної торгівлі», в яку пропонують включити США, Канаду і Мексику.

Найважливішою частиною Мексики є південь Мексиканського нагір'я – тьєрра темплада, що лежить на висоті 2000-2500 м н.р.м. Це район «цілорічної весни» – в природному стані високотравна савана з помірними температурами, достатнім зволоженням, родючими чорними грунтами і густою річковою мережею. Вже за 2000 р. до н.е. тут існувала землеробська культура. В доколумбову епоху, в колоніальну епоху і зараз саме тут концентрується населення.

В 1325 р. тут була заснована столиця ацтеків – Теночтітлан. Іспанці її зруйнували в 1521 p., але на тому ж самому місці була побудована нова столиця – Мехіко. Зараз в її метрополітені (2390 км кв.) проживає 19 млн. чоловік. Це місто, якому немає конкурентів у країні, і яке є одним з найбільших у світі. Одночасно це уособлення нового типу гігантських міст, які виникли в другій половині XX ст. в слаборозвиненому світі. Його величезні розміри співіснують з низькою, порівняно з містами розвинених країн, ефективністю і гіпертрофованими проблемами.

Мехіко виконує столичні, фінансові, управлінські, торгові, промислові, наукові, культурні і транспортні функції. Його частка в економіці країни значно більша від частки населення. Тут зосереджена 1/2 обробної промисловості, 40% наукових працівників. Його культурне і спортивне обличчя мають світове значення. Університет існує з 1551 р. Національний музей антропології – один з найбільших у світі. В 1968 р. тут відбулися Літні Олімпійські ігри (єдиний приклад в Латинській Америці). Разом з тим, всі гострі проблеми «вибуху урбанізації» знайшли в Мехіко свій класичний вираз. Чимало проблем природного характеру. Тричі за останній час (1857, 1961 і 1985 pp.) Мехіко страждав від землетрусів. Надто великим є «тиск» на природу. Грунт під містом внаслідок надмірного забору підземних вод осідає, довколишні гори стали перешкодою для природного повітрообміну. Ще гострішими є соціальні проблеми цього гіганта.

---

2. Етнічний склад,мова та релігія країни.

Мексика, як і будь-яка країна американського континенту, багатонаціональна держава: 60 % населення складають іспано-індіанські метиси, 29 % — індіанці різних племен, 10 % — нащадки європейців і 1 % — інші нечисленні народності.

За приблизними оцінками, протягом трьох століть колоніального правління у Мексику мігрувало 300 тис. іспанців. Вони укладали шлюби з індіанцями, і сьогодні метиси переважають у складі населення Мексики. Більшість негрів (близько 200 тис.), завезених у колоніальний період для роботи на шахтах і плантаціях, була асимільована місцевим населенням.

Після досягнення незалежності великомасштабної імміграції у Мексику не спостерігалося. Однак можна виділити два періоди — під час правління Діаса, коли у країну прибуло близько 11 тис. італійських іммігрантів, і безпосередньо після громадянської війни в Іспанії (1936–1939 роки), коли у Мексику в пошуках політичного притулку приїхало близько 25 тис. біженців. Невелика кількість китайців, японців, німців, англійців, французів й інших європейців також іммігрували в Мексику. З середини XX століття найбільші міграції населення відбувалися між Мексикою і США.

Офіційною мовою країни є іспанська. Мексика — найбільша іспаномовна країна світу. Іспаномовного населення тут майже у два рази більше, ніж у самій Іспанії. Майже один мільйон індіанців розмовляють більш як 50 мовами і діалектами. До мов індіанців, відносяться науатль (мова ацтеків, різні діалекти якої представляють найбільший лінгвістичний масив), майя та інші.

З часів обертання у християнство іспанськими конкістадорами переважна більшість мексиканців сповідає християнство. 89 % віруючих мексиканців — католики, 6 % — протестанти, 5 % — прихильники інших релігій. У глибині країни серед місцевих індіанських племен досі широко поширене язичництво.

2. Відносини з Україною

Мексиканські Сполучені Штати визнали незалежність України 25 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлені 14 січня 1992 року. Посол Мексиканських Сполучених Штатів у Республіці Польща Франсіско Хосе Крус Гонсалес є послом Мексики в Україні за сумісництвом.

З березня 1999 року у м. Мехіко функціонує Посольство України у Мексиканських Сполучених Штатах.

24—26 вересня 1997 року Мексиканські Сполучені Штати з офіційним візитом відвідав Президент України Л. Д. Кучма. Візит надав необхідного динамізму процесу становлення та розвитку українсько-мексиканських відносин, були закладені підвалини договірно-правової бази двосторонніх відносин.

У січні-лютому 2002 р. відбувся обмін особистими посланнями Президента України Л. Д. Кучми та Президента Мексики В.Фокса, а також міністра закордонних справ України А. М. Зленка та міністра закордонних справ Мексики Х.Кастаньєди з нагоди 10-річчя встановлення дипвідносин між Україною та Мексикою.

---

У березні 2002 р. відбувся робочий делегації експертів України до Мексики, під час якого була парафована двостороння Угода про торговельно-економічне співробітництво.

Також у березні 2002 р. Мексику відвідала офіційна делегація України на чолі з Державним секретарем Мінекономіки та за питань європейської інтеграції В. Л. Першиним, яка взяла участь у Конференції ООН з питань фінансування розвитку (м. Монтеррей).

За даними Держмитслужби України обсяг торгівлі у 1999 р. становив 26,612 млн дол. США (експорт з України 24,346 млн дол. США, імпорт — 2,266 млн дол. США), у 2000 р. — 55,936 млн дол. США (експорт — 50,551, імпорт — 2,385), у 2001 р. — 68,587 млн дол. США (експорт — 66,576 млн дол. США, імпорт — 2,011 млн дол. США).

У товарній номенклатурі українського експорту домінують металопрокат, труби, вироби з чорних металів, феросплави, авіаційні двигуни, трансформатори, електро- та радіолокаційна апаратура, добрива; імпорту — тютюнова сировина, перець, фарбувальна сировина. Слід зазначити, що введення з вересня 2001 р. урядом Мексики підвищеної ставки мита на імпортовану металопродукцію з ряду країн, у тому числі, походженням з України, може негативно вплинути на розвиток двосторонньої торгівлі.

Україна і Мексика співпрацюють у науковій сфері. З 1990 року Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» підтримує зв'язки з Національним політехнічним інститутом м. Мехіко, а з 1993 року Харківський політехнічний інститут ім. Жуковського — з Інженерним інститутом Національного автономного університету м. Мехіко.

---