3.7. Ліквідація наслідків НС 234

1. Організація ліквідації наслідків НС 234

2. Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт 236

3.8. Принципи, способи та засоби захисту населення 243

4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах

та в умовах надзвичайних ситуацій 249

1. Загальні поняття про першу медичну допомогу 249

2. Долікарська допомога при ураженні електричним струмом 251

3. Долікарська допомога при різних видах травм 258

4.3.1. Долікарська допомога при пораненнях і кровотечах 258

2. Опіки 259

3. Долікарська допомога при обмороженні 263

4.4. Долікарська допомога при шоку 264

5. Перша допомога при ушкодженні м'яких тканин, суглобів і кісток 268

6. Долікарська допомога при задусі, утошіенні, заваленні землею 274

7. Першадопомога при радіаційних ураженнях 280

8. Першадопомога при отруєнні СДОР 282

Література 285

6

---

Вступ

Безпека життєдіяльності (БЖД) - наука про комфортну та безпечну взаємодію людини з середовищем, в якому вона пере­буває [1].

Завданням цієї науки є розробка методів прогнозування, ви­явлення та ідентифікації шкідливих чинників і вивчення їх впли­ву на людину і навколишнє середовище. Разом з тим розробля­ються заходи і способи захисту людей в умовах виникнення над­звичайних ситуацій(НС) техногенного, природного характеру та під час війни [2].

У цілому БЖД суспільства забезпечується державними програ­мами, котрі містять:

• розробку та проведення природоохоронних заходів;

• систему профілактики та захисту здоров'я населення;

• заходи щодо забезпечення громадського порядку;

• систему оборонних заходів;

• заходи щодо захисту населення під час загрози або виник­нення НС техногенного, природного або воєнного характеру;

- підготовку фахівців та інженерних кадрів, які знають ос­
нови БЖД, вміють вживають заходи щодо захисту людей і
навколишнього середовища.

Загалом курс БЖД ґрунтується на знаннях інженерної пси­хології, фізіології людини, охорони праці, екології, цивільної оборони. БЖД має світоглядно-професійний характер.

Теоретичним підґрунтям БЖД є наука про ризик. Складові елементи БЖД: гуманітарні, природничі, інженерні науки, науки про людину, про суспільство. Вважається, що розгляду потребує питання про необхідність введення до навчальної програми ос­нов теології, парапсихології, астрології тощо [3].

Курс БЖД призначений навчити:

- усвідомлювати, що в центрі уваги має бути людина як
головна цінність держави;

• ідентифікувати небезпечні і шкідливі чинники та створю­вати безпечні умови життєдіяльності людей на території держави;

• проектувати нову техніку і технологічні процеси згідно сучасними вимогами екології та безпеки їх експлуатації з

7

---

Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

урахуванням стійкості функціонування об'єктів народно­го господарства та технічних систем;

- прогнозувати можливу обстановку і приймати адекватні рішення в умовах НС щодо захисту населення та персоналу об'єктів від можливих наслідківНС.

Забезпечення безпеки життєдіяльності людинизавжди було одним з найважливіших завдань розвитку цивілізації людства.

Умови праці розглядаються в працях Арістотеля (378-322 pp. до н.е.), Гіппократа (400-377 pp. до н.е.).

Відомий лікар епохи Відродження Парацельс (1493-1544 pp.) вивчав небезпеки, які пов'язані з гірництвом. Його слова "Все є отрутою і все є ліками — тільки доза робить речовину отрутою чи ліками"- лежать в основі принципу нормування.

М.ВЛомоносов (1711-1765) написав основоположні праці про безпеку в гірництві.

В XIX і XX ст. у зв'язку з інтенсивним розвитком промисло­вості цими проблемами займається багато вчених. В.Л. Кір-пічов(1845-1913), О.О. Прес (1857-1930), Д.П.Нікопольський (1855-1918), В.О. Левицький (1867-1943) та ін.

Рівень безпеки людини у міру розвитку цивілізації постійно зростає. Людство перемогло епідемії холери, віспи, чуми, тифу, поліомієліту. Середня тривалість життя людини у найрозвинені­ших країнах світу становить майже 77 років і продовжує зростати.

Проте розвиток науки і техніки, в цілому збільшуючи безпе­ку життєдіяльності людини, призвів до появи цілу низку нових проблем. Перш за все, до надзвичайного зростання ступеня ризи­ку травматизму та загибелі людей під час взаємодії зі складними технічними системами на виробництві, транспорті, в побуті.

Заданними Всесвітньої організації охорони здоров'я, смертність від нещасних випадки у нас час займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому гинуть переважно працездатні люди віком до 40 років. Так, за статистичними даними, які наводилися на VI конгресі ергономічної асоціації (Вашингтон, 1976), в Англії в 1946 р. смертність від інфекційних захворювань у 2 рази перевищувала смертність від нещасних випадків. У 1961 р. си­туація різко змінилася: загибель від нещасних випадків у 3 рази пе­ревищила загибель від інфекцфйних захворювань.

На виробництві в США щороку гине майже 14 тис. чоловік і отримують травми 2,3 млн осіб. На транспорті гине близько

8

---

Вступ

45 тис. осіб і понад 2 млн стають інвалідами. Під час взаємодії із сучасною складною побутовою технікою кожного року гине 27,5 тис. людей і 4,5 млн стають інвалідами.

У світі, враховуючи усі нещасні випадки, пов'язані з вико­ристанням машин, обладнання, технічних пристроїв, кожного року страждає понад 10 млн чоловік, а близько півмільйона — гинуть.

В СРСР, за данними першого відкритого статистичного що­річника "Народне господарство в 1987 p.", кількість померлих у пра­цездатному віці від нещасних випадків, отруєнь та травм в 1980 р. було 175, в 1985 р. — 144 особи із розрахунку на 100 тис. мешканців.

В 1990 р. в СРСР від аварій, пожеж, нещасних випадків та з інших причин на виробництві загинуло 325 973 особи, близько 30 тис. стали інвалідами, 20 млн отримали травми.

В Україні в 1994 р. лише у побутових умовах загинуло 72437 осіб, в 1993 р. - 66007, зростання кількості загиблих становить близько 10% за рік (понад 60 тис).

Аналіз причин травматизму та загибелі людей свідчить, що вони часто зумовлені недбальством з боку людини, незнанням наслідків своєї діяльності, небезпечними чинниками виробниц­тва та навколишнього середовища, а також конструктивними не­доліками техніки, засобів відображення інформації, органів ке­рування машинами та механізмами.

Світова статистика свідчить, що причиною більшості (60-80%) нещасних випадків, по-перше, є невміння потерпілими передба­чити, розпізнати, на перший погляд приховану небезпеку, а та­кож невміння оцінювати ступінь ризику й узгоджувати його зі свої­ми можливостями.

По-друге, зростання числа випадків технологічних катаст­роф (аварії на АЕС, на хімічних та інших небезпечних вироб­ництвах, нещасні випадки на транспорті тощо) зумовлене зни­женням реальної надійності пристроїв, зроблених людиною, та помилками персоналу під час їх експлуатації. З'явився страх втра­тити контроль над технікою.

Досить згадати Чорнобиль, загибель теплохода "Адмірал На-
хімов", вибухи на залізниці в Арзамасі та Свердловську, катаст­
рофу на перегоні Челябинськ-Уфа. З грудня 1984 р. на заводі
"Юніон-карбайт" сталося витікання метилізоціаніту: загинуло
3750 осіб, 20 тис. стали інвалідами, 200 тис. отримали різні захво-
рювання.

9

---

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

20 грудня 1988 р. при зіткненні суден у протоці Таблас заги­нуло 5393 особи.

На підприємствах України сконцентровано багато потенційно небезпечних виробництв, котрі можуть вийти з-під контролю лю­дини, тобто існує можливість виникнення аварії.

В Одеській області в 1994 р. сталося 10 надзвичайних випадків, у яких загинуло 6 осіб і 143 отримали поранення(на території об­ласті розташовано 16 вибухонебезпечних об'єктів).

На території Львівської області розташована велика кількість підприємств, в технологічному процесі яких використовуються сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), котрі у випадку викиду в атмосферу або при потраплянні на поверхню землі в кількостях, що перевищують граничнодопустимі концентрації, можуть спри­чинити шкідливу дію на людей, тварини, рослини. До найпоши­реніших в області СДОР слід віднести аміак, хлор, кислоти. На деяких підприємствах в технологічному процесі застосовуються радіоактивні речовини. Тут порушення правил екслуатації може призвести до викиду, витікання, розпилення радіоактивних речо­вин і відповідно до зараження місцевості.

15 вересня 1983 р. на Стебниківському калійному заводі (Львівська область) прорвало плотину відстійника і відбувся викид залишкових продуктів (4,5м³) отруйних солей. Вся ця маса спря­мувалася у балки, малі річки і через 25 км потрапила в ріку Дністер. Місцевими органами влади, штабами ІДО були вжиті термінові заходи щодо ліквідації наслідків аварії. Своєчасно було сповіще­не населення. Аварійні команди вивели з небезпечних районів людей, сільськогосподарських тварин. Внаслідок своєчасно вжи­тих заходів масштаби та наслідки аварії були суттєво обмежені.

Відбулися значні зміни у ставленні людини до ризику. Техні­ка так владно увійшла в наше життя, що багато людей забувають про небезпеку для життя та здоров'я - звикають порушувати пра­вила техніки безпеки як на виробництві, так і в побуті.

Сучасне виробництво потребує зміни поглядів на роль та місце людини. Комп'ютеризація та роботизація виробництва, викорис­тання нових технологій та матеріалів суттєво змінюють характер виробничої діяльності людини. Ліквідується примітивна праця, яка вимагає монотонних фізичних операцій та шаблонної розумової діяльності. Зростає потреба у творчій висококваліфікованій праці, яка має інженерно-технічний характер.

10

---

Смотрите также файлы

• Світогляд, його структура та роль в житті людини.doc

• Екзамен з мовознавства.doc

• Кочерган.Генеалогічна класифікація мов.doc

• Методи дослідження мови.doc

• КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «Рекреаційні комплекси світу» «Географія туристично-рекреаційних зон Мексики».docx