Файл: Я _ Бедр_й Безпека життєд_яльност_.doc

Скачать файл
Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 25.11.2019

Просмотров: 8514

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Вступ

Водночас складність та, як правило, високий рівень автома­тизації технологічних процесів збільшують відповідальність лю­дей за функціонування технічних пристроїв, значно підвищу­ють плату за помилку, припущену через обмежені здібності, знання чи недбальство. Сьогодні від технічно грамотної екс­плуатації обладнання, своєчасно прийнятого рішення залежить безпека, здоров'я і навіть життя великої кількості людей, стан навколишнього середовища.

По-третє, істотне збільшення антропогенного навантаження на навколишнє середовище від життєдіяльності людини досягло, з точки зору багатьох вчених, граничного рівня, що становить загрозу існуванню людини як біологічного виду. Безглузде ви­робництво зброї, зростання кількості атомних електростанцій, ве­ликий економічний потенціал, урбанізація, гіпертрофований роз­виток автомобільного транспорту, хімічних та шкідливих підприємств, інші антропогенні впливи істотно змінили якість води, повітря та інших характеристик природного середовища, зробили життя людини значно небезпечнішим.

Зростання кількості стихійних лих пов'язується з діяльністю людини. Потрібно замислитись над таким фактом: з 1960 по 1990 р. кількість стихійних лих на Землі зросла у 2 рази і про­довжує зростати.

По-четверте, досягнення потенційної ефективності технічних систем неможливе з багатьох причин: неузгодженість рівня розвит­ку та підготовки людини з особливостями техніки; неузгодженість можливостей людини з параметрами обладнання, що особливо проявляється за умов дефіциту часу, інформації та дії зовнішніх чинників; низький рівень відповідальності людей за результати своїх дій; відсутність особистої зацікавленності у досягненні най­вищих результатів.

Розв'язання цих проблем потребує комплексного вивчення принципів взаємодії людини з технікою(машиною) та навко­лишнім середовищем. Потрібно змінити психологію людини та рівень її навчання для дій в складних, надзвичайних обставинах, які виникають внаслідок аварій, катастроф. Психологи зазнача­ють, що сучасна людина більше боїться корови чи коня на пасо­вищі, ніж деталей машин, що швидко обертаються, чи автомобі­ля, який мчить назустріч. Водночас, опинившись у нестандартній ситуації, яка вимагає негайних чи точних рішень, люди раптом

11

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

стають безпорадними перед обставинами, неспроможними вирі­шувати найпростіші, але часто важливі для їх життя та здоров'я (і для оточення), проблеми.

Досягнувши значного прогресу в боротьбі з хворобами, у роз­витку науки і техніки, людство ще не спроможне ефективно бо­ротись з нещасними випадками та їх наслідками — травмами.

Переважно це зумовлене значними прогалинами у вихованні та освіті людини. Недоліки існуючої системи освіти та підготовки кадрів зумовлюють високі показники побутового та виробничо­го травматизму і смертність. Існує думка, що інфантильна щодо власної та суспільної безпеки ментальність людини не формує адекватної небезпечним життєвим ситуаціям лінії поведінки [3]. Щоб зберегти життя і здоров'я, людина повинна знати про небез­пеки у навколишньому середовищі, вміти їх виявляти, знати за­соби захисту.

Все це зумовило появу нової дисципліни - "Безпека жит­тєдіяльності" та викладання її у вузах.

Мета нової дисципліни — удосконалення народної освіти з питань безпеки діяльності людини на виробництві, транспорті та в побуті.

БЖД об'єднала в єдине ціле питання, які вивчались на курсах "Охорона праці", "Цивільна оборона", "Промислова екологія", а також розглядає низку інших питань, які раніше не вивчались. Вона охоплює досягнення в галузі таких наук, як психологія, ер­гономіка, соціологія, фізіологія, гігієна, теорія надійності, акус­тика та ін.

Це якісно нова дисципліна, яка вивчає небезпеки, що загрожу­ють людині, закономірності їх виявлення та способи захисту від них.

БЖД розглядає проблеми охорони здоров'я та безпеки люди­ни у навколишньому середовищі, виявляє та ідентифікує небез­печні і шкідливі чинники, шляхи їх зниження до допустимих норм, розробляє методи і засоби захисту людини та ліквідації наслідків небезпечних і надзвичайних ситуацій.

Мета вивчення БЖД — озброїти майбутніх фахівців теоре­тичними знаннями та практичними навичками, необхідними для:

  • розробки безпечних та нешкідливих умов життєдіяльності людини;

  • проектування нової техніки та технологічних процесів згідно з сучасними вимогами з екології та безпеки їх екс-

12

Вступ

плуатації з урахуванням стійкості функціонування об'єктів та технічних систем;

  • прогнозування та прийняття адекватних рішень в умовах надзвичайних ситуацій для захисту населення та виробни­чого персоналу від можливих наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, сучасних засобів знищення, а також під час ліквідації цих наслідків;

  • забезпечення стабільності функціонування об'єктів народ­ного господарства у випадках надзвичайних ситуацій;

  • управління процесами життєдіяльності.

В широкому аспекті метою системи забезпечення безпеки має бути мінімізація витрат на запобігання небезпечним подіям, ліквідацію їх наслідків. Оціночними показниками ефективності системи забезпечення безпеки є вірогідність невиникнення не­безпечних подій і математичне очікування витрат на запобігання подіям та ліквідацію їх наслідків.

Предметом БЖД є закономірності виникнення і зниження збитків при її функціонуванні. Безпека розглядається як властивість СЛМС зберігати при функціонуванні такий стан, що виключає з деякою імовірністю виникнення збитків, пов'язаних з небезпеч­ними подіями. Забезпечення безпеки повсякденної діяльності людини базується на нормативних актах, організаційних заходах та відповідних засобах безпеки.

Науковий зміст дисципліни — теоретичні основи БЖД лю­дини у системі "людина- машина- навколишнє середовище" (СЛМС). У дисципліні розглядаються: загальні питання безпе­ки та екології; ергономічні проблеми БЖД; анатомо- фізіологічні наслідки дії на людину небезпечних, шкідливих та уражаючих чинників НС; засоби та методи підвищення рівня безпеки тех­нічних засобів та технологічних процесів; основи проектуван­ня та використання екобіозахисної техніки; методи досліджен­ня стійкості функціонування об'єктів і технічних систем у НС, прогнозування НС та розробка моделей їх наслідків; розробка заходів захисту населення та виробничого персоналу і ліквіда­ція наслідків аварій, катастроф та стихійних лих; правові, нор­мативно-технічні та організаційні основи БЖД, контроль та керування умовами життєдіяльності людини.

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Системний аналіз безпеки життєдіяльності

1.1.1. Потенційна безпека життєдіяльності людини Основні поняття. Теорія ризику.

Життєдіяльність—де специфічна форма активності людини, яка охоплює всю різноманітність взаємодії людини з навко­лишнім середовищем.

У всі часи людина прагнула до забезпечення своєї безпеки, охо­рони здоров'я. Але з появою нових приладів, машин, технологіч­них ліній, атомних електростанцій і тощо, виникли й нові небез­пеки: електричний струм, електромагнітне поле, радіація, хімічні сполуки. Практика дає людині усі підстави для висування аксіо­ми, що усяка діяльність людини є потенційно небезпечною. По­тенційна життєдіяльність людини існує як явно, так і приховано у вияві її результатів, котрі важко передбачити і які можуть спри­чинити травми, загибель, захворюванння, погіршення працездат­ності, самопочуття та інші небажані наслідки.

Ось як БЖД тлумачить терміни:

Небезпека —явища, процеси, об'єкти, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров'ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто спричинити небажані наслідки.

Небезпека — це наслідок дії окремих чинників на людину. Розрізняють уражаючі, небезпечні та шкідливі чинники.

Уражаючі чинники можуть призвести до загибелі людини.

Небезпечні чинники викликають за певних умов травми чи раптове погіршення здоров'я(головний біль, погіршення зору, слуху, зміни психологічного і фізичного стану та ін.).

Шкідливі чинники можуть викликати захворювання чи зни­ження працездатності людини як у явній, так і в прихованій формі.

Розподіл чинників на уражаючі, небезпечні та шкідливі досить умовний. Одинітой самий чинникможеспричинитизагибельлюди-ни, травму, захворювання, чи не завдати ніякої шкоди завдяки її силі, здатності організму до протидії' (електричний струм, радіація та ін.).

В кожному конкретному випадку винекнення небезпеки в технічній системі має багатопричинний характер, її розвиток відбувається через низку подій. Варіанти причин та подальші події

14

/. Основи безпеки життєдіяльності

можна передбачити при створенні системи на основі аналізу її структури та можливих дій оператора під час обслуговування або управління технічною системою.

Наявність потенційної небезпеки в системі не завжди супро­воджується її негативним впливом на людину. Для реалізації такого впливу необхідно, щоб виконувались три умови: небезпека(шкід-ливість) реально існує і діє; людина перебуває в зоні дії небезпе­ки; людина не має достатньо ефективних засобів захисту.

Таксономія небезпек - класифікація та систематизування явищ, процесів, об'єктів, які здатні завдати шкоди людині. Приклад так­сономії небезпек подано на рис. 1.

Небезпеки класифікують таким чином:

  • за природним походженням (природні, техногенні, еко­логічні та ін.);

  • за часом проявлення (імпульсні, кумулятивні);

  • залокалізацією(космос, атмосфера, літосфера, гідросфера);

  • за наслідками(захворювання, травми, загибель, пожежі);

  • за шкодою(соціальна, технічна, екологічна);

  • за сферою проявлення (побутова, спортивна, дорожно-транс­портна, виробнича);

  • за структурою (прості, складні, похідні);

- за характером дії на людину (активні та пасивні).

Номенклатура небезпек- перелік назв, термінів, систематизова­них за конкретними ознаками. В окремих випадках складається номенклатура небезпекдля окремих об'єктів(підприємств, цехів, професій, місць праці та ін.). Нижче наводиться приклад номенк­латури небезпек за алфавітним порядком [ 41:

1 .Алкоголь. 2. Аномальна температура, вологість, тискповітря. 3. Аномальне освітлення. 4. Блискавки. 5. Вакуум. 6. Вибухи та вибухові речовини. 7. Висота. 8. Вібрація. 9. Вогонь та вогнепальні речовини. 10. Вода. 11. Вулкан. 12. Газ. 13. Гарячі поверхні. 14. Гер­біциди. 15. Гіподинамія. 16. Гіпокінезія. 17. Глибина. 18. Голод. 19. Гравітаційне тяжіння. 20. Дим. 21. Динамічне навантаження, тиск. 22. Дощ. 23. Електрика. 24. Емоційний стрес(перевантажен-ня)- 25. Замкнений простір. 26. Захворювання. 27. Зброя. 28. Зем­летрус. 29.3сув. 30. Інфразвук. 31. Інфрачервоне випромінюван­ня. 32. Іскри. 33. їдкі речовини. 34. Клаустрофобія. 35. Корозія. 36. Лавини. 37. Лазерне випромінювання. 38. Магнітне поле. 39.

15

Смотрите также файлы