ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.11.2019
Просмотров: 977
Скачиваний: 1
Семінар 4.
Мова та історія. Розвиток мови (2 год.)
-
Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія та діахронія.
-
Зовнішні причини мовних змін.
-
Внутрішні причини мовних змін.
-
Темпи мовних змін.
-
Питання про прогрес у розвитку мов.
-
Розвиток мови в різні суспільно-економічні формації.
-
Становлення та основні проблеми соціолінгвістики.
-
Взаємозв׳язок мови і культури. Етнолінгвістика.
З’ясування соціальної та історичної зумовленості мовних явищ, залежності розвитку мови від стану суспільства; розмежування та розгляд зовнішніх і внутрішніх причин мовних змін; з’ясування питань темпів мовних змін та прогресу в розвитку мов.
Написання модульної контрольної роботи.
Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.
Семінар 5.
Методи лінгвістичних досліджень (2 год.)
-
Поняття про методи наукового дослідження.
-
Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу.
-
Описовий метод.
-
Порівняльно-історичний метод.
-
Метод лінгвістичної географії.
-
Зіставний метод.
-
Структурний метод: дистрибутивний аналіз, методика безпосередніх складників, трансформаційний аналіз, компонентний аналіз.
-
Соціолінгвістичні та психолінгвістичні методи .
-
Застосування математичних методів у мовознавстві.
Поглиблене ознайомлення з сучасними мовознавчими методами дослідження, з класифікацією методів; з’ясування своєрідності кожного з методів: 1) описового методу, його суті, мети і завдань (прийоми описового методу: внутрішньої та зовнішньої реконструкції); 2) порівняльно-історичного та історико-порівняльного методу (прийоми зовнішньої та внутрішньої реконструкції); 3) методики відносної хронології і глотохронології (прийоми і принципи етимологічного аналізу); 4) зіставного методу (мовні універсалії); 5) структурного методу (дистрибутивний аналіз, методика безпосередніх складників, трансформаційна методика, компонентний аналіз); 6) методу лінгвогеографії; 7) математичних методів.
Аналіз модульної контрольної роботи.
Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.
Умови відпрацювання пропущеного заняття:
-
Пред’явити конспект відповідної теми.
-
Виконати домашню самостійну роботу, законспектувати першоджерела (1-2).
-
Вивчити матеріал, уміти давати розгорнуту відповідь на питання семінару.
-
Відповісти на питання тесту (аудиторна форма роботи).
V. Завдання для поза аудиторної самостійної роботи студентів
Репродуктивний рівень
А. У зошиті для самостійних робіт дати відповіді на питання, винесені для самостійного опрацювання, наприклад:
Тема: Знаковість і одиниці мови. Мова і несловесні засоби спілкування
Мета: розглянути погляди мовознавців щодо визначення знакових одиниць мови; з’ясувати роль несловесних форм спілкування.
Завдання:
– визначити, що є знаком у мові, з позицій унілатеральної та білатеральної теорій;
-
характеризувати субзнаковий, знаковий та суперзнаковий рівні у мові, відповідні одиниці;
-
з’ясувати невербальні способи передачі інформації, які вивчає паралінгвістика;
-
з’ясувати невербальні способи передачі інформації, які вивчає паракінесика.
Форма виконання: конспект матеріалів підручників та додаткових джерел.
Питання для опрацювання:
І. Знаковість і одиниці мови.
– Вказівки щодо виконання: опрацювати відповідний матеріал підручників; дати визначення основних термінів за словниками.
Література
1. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 1999. – С. 30-32.
2. Кочерган М.П.. Загальне мовознавство. – К., 2003. – С.178-179.
3. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1996. – С. 46-55.
4. Кодухов В.И. Общее языкознание. – М., 1974. – С. 130-133.
5. Супрун А.Е. Общее языкознание. – Мн., 1983. – С. 130-137.
6. Рождественский Ю.В. Лекции по общему языкознанию. – М., 2000. – С. 57-61.
7. Левицкий Ю.А. Общее языкознание. – М., 2008. – С. 42-65.
Критерії оцінювання першого пункту роботи
1. Оцінка “відмінно” ставиться за повний послідовний конспект теми, в якому різними кольорами виділені основні проблеми, терміни та ключові слова.
2. Конспект оцінюється на “добре”, якщо він є достатньо повним, але в ньому бракує виділення основних тез теми, або не всі вони виділенні правильно, терміни та ключові слова виділено не у повному обсязі.
3. Оцінка “задовільно” студент отримує за неповний, поверховий конспект, у якому не підкреслено основні тези, терміни та ключові слова виділено з помилками.
4. Оцінка “незадовільно” ставиться студентові, якщо конспект є схемою, у ньому не виділено основні тези, терміни та ключові слова.
ІІ. Мова і несловесні засоби спілкування (паралінгвістика і паракінесика).
– Вказівки щодо виконання: опрацюйте зазначену літературу; дайте визначення основних термінів за словниками.
Література
1. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 1999. – С. 32-34.
2. Кочерган М.П.. Загальне мовознавство. – К., 2003. – С.180-182.
3. Ганич Д.І., Олійник І.C. Словник лінгвістичних термінів, відповідні статті.
4. Лингвистический энциклопедический словарь, відповідні статті.
5. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов, відповідні статті.
6. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006, відповідні статті.
Додаткова література
1. Білецький О.А. Про мову і мовознавство. – К., 1996. – С. 162-165, 176-187, 193-195.
2. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. – М., 1980.
3. Колшанский Г.В. Паралингвистика. – М., 1974.
4. Кочерган М.П. Мова як знакова система // Укр. мова і літ. в школі. – 1973. – № 4.
5. Маслов Ю.С. Знаковая теория языка // Вопр. общ. языкознания. – Л., 1967.
Завдання для самоконтролю
Запитання для самоперевірки:
-
Які специфічні властивості мовного знака ви знаєте?
-
Які думки існують стосовно знакових одиниць у мові?
-
Чи всі мовні одиниці можна вважати знаками?
-
У чому подібність і відмінність паралінгвістики та паракінесики?
-
Які приклади використання невербальних знаків у комунікації ви можете навести?
Критерії оцінювання другого пункту роботи
1. Оцінка “відмінно” ставиться за повний послідовний конспект теми, в якому різними кольорами виділені основні проблеми, терміни та ключові слова.
2. Конспект оцінюється на “добре”, якщо він є достатньо повним, але в ньому бракує виділення основних тез теми, або не всі вони виділенні правильно, терміни та ключові слова виділено не у повному обсязі.
3. Оцінка “задовільно” студент отримує за неповний, поверховий конспект, у якому не підкреслено основні тези, терміни та ключові слова виділено з помилками.
4. Оцінка “незадовільно” ставиться студентові, якщо конспект є схемою, у ньому не виділено основні тези, терміни та ключові слова.
Загальна оцінка є середньою за виконання 2-х завдань.
Самостійно письмово опрацювати такі питання:
1. Знаковість і одиниці мови. Мова і несловесні засоби спілкування.
2. Роль мови у процесі пізнання. Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа.
3. Основні й проміжні рівні мови. Різні погляди мовознавців на будову мови.
4. Суспільна зумовленість мовних явищ. Мова як символ соціальної солідарності. Мова, нація, держава. Мова і культура. Соціолінгвістика. Інтерлінгвістика.
5. Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія і діахронія. Темпи мовних змін.
5. Вихідні прийоми аналізу мовного матеріалу. Метод лінгвістичної географії. Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи. Застосування математичних методів у мовознавстві.
Б. Виконати запропоновані практичні завдання.
Завдання 1. Дібрати наукові дослідження, які ілюструють різні погляди вчених стосовно виучуваних проблем та законспектувати основні положення 2-3 першоджерел.
Творчий рівень
Завдання 2. Дібрати приклади використання в наукових дослідженнях різних методів та прийомів аналізу мовного матеріалу.
Інноваційний рівень
Завдання 3. Написати реферат на одну із запропонованих тем, підготувати презентацію в системі Power Point.
ЗРАЗКИ ТЕМ РЕФЕРАТІВ
ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
-
Мовознавство в Давній Індії.
-
Давньокитайське мовознавство.
-
Мовознавство в Давній Греції та Римі.
-
Давнє арабське мовознавство.
-
Європейське мовознавство епохи середньовіччя та Відродження.
-
Українське мовознавство ХІ – ХУІІ ст.
-
Зародження порівняльно-історичного мовознавства.
-
Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта.
-
Натуралістичний (біологічний) напрям у порівняльно-історичному мовознавстві.
-
Психологічний напрям у мовознавстві.
-
Молодограматизм.
-
Школа “слів і речей”.
-
Школа естетичного ідеалізму.
-
Неолінгвістика.
-
Казанська лінгвістична школа. І.О.Бодуен де Куртене.
-
Соціологічний напрям. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра.
-
Історичні та методологічні основи структуралізму.
-
Празька лінгвістична школа.
-
Копенгагенський структуралізм (глосематика).
-
Американський структуралізм (дескриптивізм).
-
Генеративізм.
22. Неогумбольдтіанство.
-
Радянське мовознавство.
-
Українське мовознавство 20 – 80-х років ХХ ст.
25. Функціональна лінгвістика.
26. Проблеми когнітивної лінгвістики.
27. Соціолінгвістика.
-
Етапи розвитку психолінгвістики.
-
Комунікативна лінгвістика.
-
Соціолінгвістичні та психолінгвістичні методи дослідження.
-
Співвідношення системних і несистемних явищ у мові.
-
Л.С. Виготський – основоположник вітчизняної психолінгвістики.
-
Передумови виникнення психолінгвістики.
-
Вікова психолінгвістика.
-
Розвиток мовної ситуації в Україні протягом ХХ століття.
-
Мовна політика в різних державах.
-
Етнолінгвістичні студії О.О.Потебні.
-
Форми існування мови.
-
Національна мова і культура.
-
Напрями та завдання комунікативної лінгвістики.
-
Проблеми міжкультурної комунікації.
Критерії оцінювання рефератів
Оцінка виставляється з урахуванням двох параметрів: 1) обсяг виконаного реферату; 2) якість написання.
1. Оцінка “відмінно” ставиться за реферат, який має обсяг 15-20 або більше друкованих (рукописних) сторінок; проблема, яка в ньому розглядається, викладена повно, послідовно, логічно; список використаної наукової літератури нараховує 5-6 джерел, відповідає сучасним правилам оформлення бібліографії.
2. Оцінка “добре” ставиться за реферат, який має обсяг 11-14 сторінок; тема реферату викладена досить повно, але є певні недоліки у логіці викладу; бібліографічний список нараховує 4-5 джерел, відповідає сучасним правилам, але містить певні помилки.
3. Оцінка “задовільно” ставиться, коли обсяг реферату є недостатнім для викладення обраної проблеми, і тому проблема розглядається поверхово; у бібліографічному списку менше чотирьох наукових джерел і є помилки.
4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо тема реферату зовсім не розкрита, у бібліографічному списку менше 2 наукових джерел, і він подається не за сучасними правилами.
VІ. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни
Дисципліна викладається у Х семестрі. Загальний обсяг – 72 години (2 кредита). Аудиторна робота – 30 годин: 20 годин – лекції, 10 годин – семінари (10 лекцій, 5 семінарів). Самостійна робота – 24 години.
Система рейтингових балів і критерії оцінки
До структури модуля входять такі складові:
|
Аудиторна робота студента |
Позааудиторна самостійна робота студента |
Модульна контрольна робота |
Рейтинг модуля складається з суми середніх оцінок за
-
аудиторну роботу студента протягом вивчення матеріалу модуля;
-
позааудиторну самостійну роботу студента протягом вивчення навчального матеріалу модуля, а також оцінки за
-
модульну контрольну роботу.
Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента здійснюється в національній 4-бальній системі («5», «4», «3», «2»).
У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до десятої частки. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 101. Таким чином, максимальний рейтинговий бал за роботу протягом семестру може становити 50.
Модульна контрольна робота є складником семестрового рейтингу. Наприкінці семестру всі студенти виконують модульні контрольні роботи з усіх дисциплін. Модульні контрольні роботи оцінюються в 4-бальній системі (“5”, “4”, “3”, “2”). Ці оцінки трансформуються в рейтинговий бал за МКР у такий спосіб:
-
для дисциплін, з яких передбачено підсумковий контроль у формі заліку
“5” — 50 балів;
“4” — 40 балів;
“3” — 30 балів;
“2” — 20 балів;
Неявка на МКР — 0 балів;
Семестровий рейтинговий бал є сумою рейтингового бала за роботу протягом семестру і рейтингового бала за МКР.
Приклад системи рейтингового контролю
Протягом семестру студент отримав за аудиторну та самостійну роботу такі оцінки: “5”, “3”, “5”, “4”, “5”, “4”. Середня арифметична оцінка становить 4,33, з округленням до десятої частки – 4,3. Отриману оцінку множимо на 10: 4,3х10=43. Це число є рейтинговим балом студента за роботу протягом семестру. Модульну контрольну роботу студент написав на “4”, додаємо: 43 + 40 = 83. Це семестровий рейтинговий бал, який відповідає оцінці в шкалі ЄКТС “В”. Оскільки цей бал вищий, ніж 60, студент отримує відмітку про залік “зараховано” і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку.