Файл: Загальне мовознавство.doc

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

ТЕОРІЯ ТА РОЗВИТОК МОВИ. СИСТЕМНИЙ УСТРІЙ МОВИ. МЕТОДОЛОГІЯ МОВОЗНАВСТВА

Тема 1. Мовознавство як наука. Знакова природа мови. Методи дослідження мови.

Предмет мовознавства. Загальне мовознавство як навчальна дисципліна. Зміст і основні завдання загального мовознавства. Місце мовознавства в си­стемі наук. Прикладне мовознавство.

Поняття про знак і знакову систему мови. Сутність і суспільна функція знака. Типи мовних знаків, їхня характеристика. Специфіка мовного знака. Своєрідність мови як знакової системи. Знаковість і одиниці мови. Сутність білатеральної та унілатеральної теорії. Мова і несловесні форми спілкування. Лінгвосеміотика.

Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу. Описовий метод. Порівняльно-історичний метод. Метод лінгвістичної географії. Зіставний метод. Структурний метод: а) дистрибутивний аналіз; б) методика безпосередніх складників; в) трансформаційний аналіз; г) компонентний аналіз. Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи. Застосування математичних методів у мовознавстві. Методи і прийоми вивчення і опису мов Філософський метод пізнання і методи часткових наук. Загальнонаукові методи лінгвістичних досліджень: спостереження , експеримент, моделювання. Лінгвістичні методи: описовий, порівняльно-історичний, порівняльний, зіставний, типологічний та ін. Метод як методика дослідження і метод як спосіб опису. Формалізовані і неформалізовані способи опису та методики опису. Метамова як спосіб опису мови. Порівняльний метод. Порівняльно-генетичний метод. Методи встановлення генетичної тотожності. Зіставний метод. Типологічний метод. Типологічна характеристика мови і типологічна класифікація мов – еталона; проблема мовних універсали. Методи структурної лінгвістики. Методи компонентного дистрибутивного і трансформаційного аналізу.

Тема 2. Мова і мислення. Мова і мовлення. Мова і суспільство.

Проблема співвідношення мови і мислення. Провідна роль суспільної діяльності у виникненні людської мови і свідомості. Проблема домовного мислення. Внутрішнє мовлення і мислення. Психофізичні основи зв’язку мови і мислення. Поняття про внутрішнє мовлення. Взаємозв’язок мови і мислення в системі мовних значень. Типи мовних значень. Теорія мовної відносності та її критика як ідеалістичного тлумачення взаємних стосунків мови і мислення.

Мова, мовлення і мовна діяльність. З історії вивчення проблеми мови і мовлення. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра щодо дихотомії мови і мовлення. Критерії розмежування лінгвальної діяльності, мови і мовлення. Гносеологічний, онтологічний і прагматичний підходи пояснення співвідношення мови і мовлення. Сучасні уявлення про співвідношення мови і мовлення. Дихотомія мови і мовлення та практика викладання рідної (іноземної) мови. Проблема внутрішнього мовлення у сучасній психолінгвістиці.

---

Функції мови. Мовна норма. Суспільна природа мови. Суспільні функції мови. Соціальна зумовленість мовних явиш. Суспільний характер мовної норми. Залежність стану мови від стану суспільства.

Мова. Нація. Держава. Мова і культура. Соціолінгвістика, її предмет, завдання і проблеми. Методи соціолінгвістичного аналізу мови. Соціолінгвістика в СРСР. Інтерлінгвістика.

Тема 3. Структура і система мови.

З історії розробки проблеми. Мовна система і мовна структура як об’єкт науки про мову. Структура і система в процесі людського пізнання, диференціація цих понять. Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відно­шення в мові. Структура мови. Рівні мови. Теорія ізоморфізму та ієрархії рівнів мови. Парадигматика і синтагматика як спосіб організації й функціонування мови та її величин. Критика ідеалістичного розуміння структури мови лише як сітки відношень. Своєрідність системності мови. Системні і несистемні явища в мові. Система і норма.

Фонологічна система мови. Передумови фонології. Поняття фонеми. Фонеми в парадигматиці й синтагматиці. Поняття фонологічної системи. Фонологічні школи.

Граматична система мови. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії. Морфологічний рівень мови. Морфема. Частини мови.

Лексико-семантична система мови. Поняття лексико-семантичної системи. Парадигматичні відношення. Синтагматичні відношення слова. Епідигматичні відношення.

Проміжні рівні мови. Морфонологічний проміжний рівень мови. Словотвірний проміжний рівень мови. Фразеологічний проміжний рівень мови

Тема 4. Мова як конкретно-історична категорія. Розвиток мови .

Функціонування і розвиток мови. Синхронія і діахронія як аспекти лінгвістичного дослідження. Зміни в мовній системі та розвиток мовної системи. Прогресивний характер мовної еволюції. Чинники розвитку мови, зовнішні причини мовних змін. Внутрішні причини мовних змін. Темпи мовних змін. Мовні контакти і взаємодія мов. Двомовність та її типологія. Наслідки взаємодії мов. Поняття мовного союзу.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІНГВІСТИКИ

Тема 5. Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період. Стародавнє індійське, китайське, античне, арабське і давньоруське мовознавство.

Завдання історії мовознавства. Періодизація мовознавства. Сучасне мовознавство як результат тривалого розвитку науки про мову. Історія мовознавства як поглиблення і розширення лінгвістичної теорії, вдосконалення прийомів і методики лінгвістичного аналізу. Зачатки мовознавчих понять на Стародавньому Сході. Стародавній Єгипет. Мовознавча проблематика в Біблії та Євангелії.

Розвиток мовознавства в стародавній Індії. Питання мовознавства у філології класичної старожитності. Мовознавство в стародавній Індії. Граматика Паніні. Давньокитайське мовознавство, основні праці. Старогрецьке мовознавство про природу назв. Мовознавчі питання у спадщині Аристотеля. Логіцистична граматика Аристотеля. Платон. Вчення про мотивованість слова. Олександрійська граматична школа. Вчення олександрійців про частини мови і морфологію. Мовознавство в стародавньому Римі. Значення античної філології. Давнє арабське мовознавство. Праця Махмуда аль-Кашгарі “Диван тюркських мов”, її особливості. Давньоруське мовознавство. Перші лексикографічні роботи.

---

Тема 6. Європейське мовознавство епохи середньовіччя, Відродження та ХVІІ-ХVІІІ століть.

Стан мовознавства в Європі епохи середньовіччя. Багатомовні словники-каталоги: словник П. Палласа. Лінгвістичні погляди Ф.Бекона, Р.Декарта, Г.Лейбніца, Ж.Руссо, Г.Гердера, Дж.Віко. Філософські і нормативні граматики. Європейське мовознавство епохи Відродження. Європейське мовознавство ХVП-ХVІІІ століть. Лінгвістичні погляди Ж.Ж.Руссо, И.Г.Гердера, Дж. Віко та ін. Граматика Пор-Рояля. Українське мовознавство XI-XVIII ст. Вітчизняне мовознавство ХVІ-ХVІІІ століть. “Російська граматика” М.В.Ломоносова.

Тема 7. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.

Передвісники порівняльно-історичного мовознавства.

Погляди Братів Фрідріха і Августа Шлегелей, А.Ф.Бернарді та ін. Погляди основоположників порівняльно-історичного мовознавства. Вчення і основні праці Франца Боппа. Расмус Раск і його поняття компаративістики. Праці Якоба Грімма та сутність “закону Раска-Грімма”. Олександр Востоков як один з фундаторів порівняльно-історичного методу.

Дальший розвиток порівняльно-історичного мовознавства у першій половині ХІХ століття. Порівняльно-історичний метод у германській філології. Порівняльно-історичний метод у класичній філології. Порівняльно-історичний метод у романській філології. Порівняльно-історичне мовознавство у слов’ян (західних і південних). Генеалогічна класифікація мов на сучасному етапі розвитку мовознавства.

Тема 8. Лінгвістична система Вільгельма фон Гумбольдта.

Філософія мови Вільгельма Гумбольдта. Методологічна основа філософії мови В.Гумбольдта. Погляди В.Гумбольдта на мову як діяльність і як національну свідомість, на форму і зміст мови. Концепція В.Гумбольдта щодо слова як внутрішньої форми звука і поняття, як корелята предметності. Морфологічна класифікація мов В.Гумбольдта. Значення лінгвістичної діяльності В.Гумбольдта у подальшому розвитку компаративістики.

Тема 9. Натуралізм і психологізм у мовознавстві другої половини ХІХ ст. Лінгвістично-філософські погляди О.О.Потебні

Слов’янські мови як об’єкт порівняльно-історичного мовознавства. Діяльність І.І.Срезневського, М.О.Максимовича, Ф.І.Буслаєва. Біологічний напрям у мовознавстві. Формування методологічних поглядів Августа Шлейхера. Генеалогічна класифікація Августа Шлейхера. Загальна оцінка натуралізму. Макс Мюллер про відношення мови до природи та історії. Психологічний напрям у мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя. В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови. Методологічно-лінгвістичні основи поглядів О.О.Потебні. Погляди О.О.Потебні на походження мови, структурні компоненти слова і його внутрішню форму. Вчення О.О.Потебні про відношення між почуттям, думкою, поняттям і словом, естетичну функцію слова. О.О.Потебня про „дух” і „народний дух”. Значення праць О.О.Потебні для історії лінгвістичних учень. Філософія мови В.Вундта.

---

Тема 10. Третя генерація представників порівняльно-історичного мовознавства.

Формування молодограматичного (неограматичного) напряму. Теоретичні засади молодограматизму. Історизм, емпіризм. Погляди Германа Пауля. Погляди Карла Бругмана та Бертольда Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків. Фонетичні закони. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Г.Шухардт та школа “Слів і речей”. Проблема схрещування мов. Територіальне варіювання мови. Креольські мови. Погляди О.О.Шахматова на розвиток східнослов’янських мов і діалектів, на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

Тема 11. Лінгвістичні концепції Ф. де Соссюра та їх розвиток у працях зарубіжних мовознавців.

Лінгвістичні концепції Ф. де Соссюра: вчення про мову і мовлення, мову як систему знаків, синхронію і діахронію. Розвиток лінгвістичних концепцій Ф. де Соссюра у працях зарубіжних мовознавців (напрямки досліджень Женевської школи, структуральної лінгвістики, соціологічної школи). Формування мовознавчих поглядів Ф. де Соссюра (на мову і мовлення, на мову як систему знаків, на синхронію і діахронію в лінгвістиці). Оцінка Ф. де Соссюром молодограматизму.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

ЛІНГВІСТИКА ХХ-ХХІ СТ.

Тема 12. Пошуки нового підходу до вивчення мови наприкінці XIX - на початку XX ст.

Критика лінгвістичних концепцій молодограматиків. Передумови критики молодограматизму. Школа естетичного ідеалізму К.Фосслера. Мовна експресія. Зміна мови як наслідок творчої діяльності людини. Школа «Слів і речей» Г.Шухардта. Італійська неолінгвістика. «Ареальна лінгвістика».

Тема 13. Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінгвістичних школах (остання чверть ХІХ-початок ХХ ст.).

Наукові традиції у вітчизняній науці про мову. Московська школа. Погляди Пилипа Фортунатова на природу походження мови, зв’язок мови та мислення, на склад граматики (морфологічна класифікація) тощо. З історії Казанської (Петербурзької) школи мовознавства. Іван Бодуен де Куртене – засновник Казанської (Петербурзької) школи. Погляди Бодуена де Куртене на знаковий характер мови, принципи класифікації мов, звук як об’єкт мовознавчих досліджень. Вчення Казанської школи про фонему. Погляди Миколи Крушевського та Василя Богородицького як представників Казанської школи на походження людської мови, морфологічну будову слова, виникнення і розвиток письма. Сучасний стан вітчизняних фонологічних шкіл – Московської та Петербурзької. Представники цих шкіл. Розходження в поглядах на встановлення фонемної належності звуків.

Тема 14. Нові напрями в зарубіжному мовознавстві І-ї половини ХХ ст.

Соціологічний напрям у французькій школі мовознавців. Погляд А.Мейє на мову як суспільне явище. Напрями структуральної лінгвістики. Глосематика (Копенгагенська школа структуралістів), її представники. Американський структуралізм і дескриптивна лінгвістика. Л.Блумфільд як засновник дескриптивної лінгвістики. Празька та Лондонська школи, їх представники. Погляди “Лондонців” на значення мовних форм, на мову як систему систем тощо. Теоретично-лінгвістичні основи етнолінгвістики. Американська етнолінгвістика – Е.Сепір та Б.Уорф щодо походження мови, зв’язок мови і мислення. Критика “гіпотези Сепіра-Уорфа”. Генеративізм. Н.Хомський – представник і основоположник постмодернізму й пост структуралізму в мовознавстві.

---

Тема 15. Неогумбольдтіанство – течія мовознавства.

Європейське неогумбольдтіанство. Американське неогумбольдтіанство.

Тема. 16. Діалектологія та лінгвістична географія.

Діалектологія та лінгвістична географія.

Тема 17. Мовознавство в СРСР.

Мовознавство 20-40-х років XX ст.. Мовознавство 50-80-х років XX ст. Умови виникнення марризму. Нове вчення про мову. Чотирьохелементний аналіз. Мова і класи. Мова як надбудова. Дискусія 1950 року та її наслідки. Розвиток мовознавчої науки в СРСР. Українські мовознавці в Україні і за кордоном. Ю.Шевельов. Українське мовознавство 20-80 років XX ст.

Тема 18. Компаративістика у XX столітті.

Розшифровка хеттської мови. Ларингальна гіпотеза. Є.Курилович. Глоттальна теорія Т.Гамкрелідзе і В.В. Іванова.

Тема 19. Мовознавство у кінці XX ст.

Генеративна лінгвістика. Н.Хомський. Психолінгвістика. Ч.Остуд, методи психолінгвістики та її розвиток в СРСР. О.О.Леонтьев.

Тема 20. Мовознавство на сучасному етапі.

Когнітивна лінгвістика. Дж.Міллер – основоположник когнітивної науки. Основні поняття когнітивної лінгвістики. Ономасіологічний опис мовних явищ. Когнітивна лінгвістика в Україні. Функціональна лінгвістика. Лінгвістика тексту. А.С.Зеленько – основоположник лінгвістичного детермінізму. Комунікативна лінгвістика. Математична лінгвістика. Представники математичної лінгвістики в Україні. Основні прийоми квантитативного аналізу мови. В.І.Перебийніс. Прагматика. Текстологія. Інтерпретація тексту. Школа українських фахівців в галузі прагматики.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Т е м а		Лекції	Практичні заняття		Самостійна робота		Індивідуальна робота
Змістовий модуль І. ТЕОРІЯ ТА РОЗВИТОК МОВИ. СИСТЕМНИЙ УСТРІЙ МОВИ. МЕТОДОЛОГІЯ МОВОЗНАВСТВА
Тема 1. Мовознавство як наука. Знакова природа мови. Методи дослідження мови.		2			2
Тема 2. Мова і мислення. Мова і мовлення. Мова і суспільство.			2		2
Тема 3. Структура і система мови.		2	2		4
Тема 4. Мова як конкретно-історична категорія. Розвиток мови .					4
Змістовий модуль ІІ. ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІНГВІСТИКИ
Тема 5. Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період. Стародавнє індійське, китайське, античне, арабське і давньоруське мовознавство.		2	2		4
Тема 6. Європейське мовознав-ство епохи середньовіччя, Відродження та ХVІІ-ХVІІІ століть.		2	2		2
Тема 7. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.		2	2		2
Тема 8. Лінгвістична система Вільгельма фон Гумбольдта.		2	2		2
Тема 9. Натуралізм і психологізм у мовознавстві другої половини ХІХ ст. Лінгвістично-філософські погляди О.О.Потебні		2	2		4
Тема 10. Третя генерація представників порівняльно-істо-ричного мовознавства.		2	2		2
Тема 11. Лінгвістичні концепції Ф. де Соссюра та їх розвиток у працях зарубіжних мовознавців.		2			2
Змістовий модуль ІІІ. ЛІНГВІСТИКА ХХ-ХХІ СТ.
Тема 12. Пошуки нового підходу до вивчення мови наприкінці XIX - на початку XX ст.				4
Тема 13. Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінгвістичних школах (остання чверть ХІХ- початок ХХ ст.).	2		2	4
Тема 14. Нові напрями в зарубіжному мовознавстві І-ї половини ХХ ст.	2		2	4
Тема 15. Неогумбольдтіанство – течія мовознавства.	2			4
Тема 16. Діалектологія та лінгвістична географія.	2
Тема 17. Мовознавство в СРСР.	2		2	2
Тема 18. Компаративістика у XX столітті.				2
Тема 19. Мовознавство у кінці XX ст.				2
Тема 20. Мовознавство на сучасному етапі.	2		2	2
Усього годин: 108 годин (3 кредити)		30	24	54

---