Файл: Загальне мовознавство.doc

11.Кодухов В.И. Общее языкознание. - М.: Высш. шк., 2003. - 1974. - 303 с.

12. Кондратов H.A. История лингвистических учений. - Едиториал УРСС, 2006. - 224 с.

13.Кочерган М.П. Загальне мовознавство. - К: «Академія». 2006. - 464 с.

14.Общее языкознание /Под общ. ред. А.Е.Супруна. - Мн. Выш. школа, 1983. - 456 с.

15. Семчинський С.В. Загальне мовознавство.- К .: Вища школа, 1988. - 328 с.

16. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень: Навч. пос. для студентів філолог, факультетів університетів і педінститутів. - К.: Вища школа, 1980. - 216 с.

15. Хроленко А.Т., Бондалетов В.Д. Теория языка. - М.; Флинта: Наука, 2006. - 528 с.

16. Шулежкова С.И. История лингвистических учений. - М: Наука, 2007. - 408 с.

Додаткова література

1. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. – К., 1991.

2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1997.

3. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М., 1979.

4. Березин Ф.М. История лингвистических учений - М.:Высшая школа, 1975. - 304 с.

5. Гируцкий А.А. Общее языкознание. – Минск, 2001.

6.Жовтобрюх М.А. Нарис історії українського радянського мовознавства (1918-1941). – К., 1991.

7.Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Проблеми. Методи. – К., 1994.

8. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2001.

9.Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983.

10. Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. – К.. 1995.

11. История лингвистических учений. Древний мир. – Л., 1980.

12. История лингвистических учений. Позднее средневековье. – Л., 1991.

13. История лингвистических учений. Средневековая Европа. – Л., 1986.

14. История лингвистических учений. Средневековый Восток. – Л., 1981.

15.Кондрашов Н.А. История лингвистических учений. – М., 1979.

16. Мельничук A.C. Понятие системы и структуры языка в свете диалектического материализма // Вопросы языкознания. - 1970. - №1.- С. 19-32.

17. Общее языкознание. Хрестоматия. - Минск: Выш. шк., 1976.

18. Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию. Пер. с франц. под ред. А.А.Холодовича -М.: Прогресс, 1977. – 696 с.

19. Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики - М.: Наука. - 1976. - 311с.

20. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания 2-е изд. - М.: Просвещение, 1975. -271с.

21. Grzegorczykowa R. Wstep do jezykoznawstwa. - Warszawa: WN PWN, 2008. -210 s.

22. Lachur Cz. Zarys jezykoznawstwa ogцlnego. - Opole: CO. 2004. - 320 s.

23. H.Lucznski E. Mackiewicz J. Jezyjkoznawstwo ogolne. - Gdansk. WUG. 2006. – 146 s.

Питання до іспиту з курсу „Загальне мовознавство”

для студентів-магістрантів історико-філологічного факультету

(спец.: українська мова та література)

1. Мова як об’єкт і предмет вивчення. Лінгвістичне розуміння поняття „мова”. Ідеальне і матеріальне в мові.

2. Психофізичні основи зв’язку мови і мислення. Роль мови у процесі пізнання.

3. Семіотика і мовознавство. Своєрідність мови як знакової системи.

4. Характеристика мови як „системи систем”. Структурованість мовної системи. Щодо теорії ізоморфізму й ієрархії рівнів мови.

5. Мова як суспільно-історична норма. Мовний стан і його компоненти (моноглосія й диглосія).

6. Мова як історична категорія, проблеми мовної еволюції. Закони та чинники розвитку мови. Диференціація та інтеграція – основні процеси розвитку мов.

7. З нових досягнень методології лінгвістичного дослідження: лінгвостатистика, математичні методи у мовознавстві. Машинопереклад..

8. Інтерлінгвістика. Штучні мови міжнародного спілкування.

9. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства, передумови появи порівняльного підходу до мов. Періодизація історії порівняльно-історичного вивчення індоєвропейських мов. Погляди братів Августа та Фрідріха Шлегелей. Праці А.Ф.Бернарді.

10. Франц Бопп як дослідник мов індоєвропейської сім’ї.

11. Расмус-Крістіан Раск і його розуміння компаративістики.

12. Якоб Грімм як засновник порівняльної граматики мов германської групи. Сутність “закону Раска-Грімма”.

13. Олександр Востоков як один з фундаторів порівняльно-історичного методу.

14. Становлення теоретичного мовознавства. Філософія мови Вільгельма Гумбольдта. Морфологічна класифікація мов В.Гумбольдта, її особливості.

15. Дальший розвиток порівняльно-історичного мовознавства ХІХ ст. Компаративістика в галузі романістики (погляди Ф.Діца, Г.-І.Асколі та ін.), германістики (погляди Й.-Н.Мадвіга, А.-Ф.Потта, А.Куна).

16. Компаративістика в мовах слов’янської групи: діяльність І.І.Срезневського, М.О. Максимовича, Ф.І.Буслаєва, В.Ягича.

17. Генеалогічна класифікація мов на сучасному етапі розвитку мовознавства. Сутність ностратичної гіпотези.

18. Основні напрямки компаративістики ХІХ ст. Натуралізм. Лінгвістична концепція Августа Шлейхера (його генеалогічна класифікація) та її критика.

19. Загальна оцінка натуралізму. Макс Мюллер про відношення мови до природи та історії.

20. Психологічний напрям у мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя.

21. В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови.

22. Формування молодограматичного напряму. Молодограматики про психолого-фізіологічну основу мовлення, про звукові закони і принципи аналогії. Погляди Германа Пауля.

23. Погляди К.Бругмана і Б.Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків.

24. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Гуго Шухардт та школа “Слів і речей”.

25. Школа естетичного ідеалізму К.Фосслера. Концепція сутності мови К.Фосслера, його „філософія наукової творчості”.

26. Загальна характеристика неолінгвістики як напряму опозиційного до молодограматизму. Основні положення неолінгвістів (М.Бартолі, Д.Бертоні та ін.).

27. Питання лінгвостилістики в працях Івана Франка.

28. Розвиток вітчизняного мовознавства. Харківська школа. Вчення Олександра Потебні про мову і мислення, про слово і його внутрішню форму. Граматична теорія О.Потебні (система граматичних категорій, морфемна структура, питання теорії синтаксису).

29. Московська лінгвістична школа – Пилип Фортунатов. Морфологічна класифікація П.Фортунатова.

30. Казанська (Петербурзька) лінгвістична школа. Лінгвістичні концепції Івана Бодуена де Куртене, його вчення про фонему.

31. Представники Казанської лінгвістичної школи – Микола Крушевський та Василь Богородицький. Подальша розробка питань теорії фонетики і фонології.

32. Розвиток вітчизняної лінгвістики. Мовознавчі погляди Л.В.Щерби, В.В.Виноградова. Дві вітчизняні фонологічні школи.

33. Розвиток мовознавчих ідей в Україні. Україна в науковій спадщині О.О.Шахматова, його погляди на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

34. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра: мова і мовлення, знаковий характер мови, про природу мовного знака, вчення про синхронію і діахронію тощо. Наукове новаторство ідей Ф. де Соссюра.

35. Соціологічний напрям у французькій школі мовознавців. Погляди А.Мейє на мову як суспільне явище.

36. Структуральна лінгвістика. Історичні й методологічні основи структуралізму. Глосематична (Копенгагенська школа структуралістів), її представники. Луї Єльмслев про об’єкт дослідження лінгвістики, лінгвістичну термінологію, аналіз знаків.

37. Американський структуралізм і дескриптивна лінгвістика. Л.Блумфільд як засновник дескриптивної лінгвістики.

38. Празька лінгвістична школа – основні напрями досліджень. М.С.Трубецькой як представник празького функціоналізму.

39. Лондонська структуральна школа, її представники. Погляди „Лондонців” на значення мовних форм, на мову як систему систем тощо.

40. Погляди Е.Бенвеніста як представника європейської школи постмодерного мовознавства.

41. Генеративна лінгвістика. Н.Хомський – представник і основоположник постмодернізму й постструктуралізму в мовознавстві.

42. Етнолінгвістика. Американські етнолінгвісти Едвард Сепір та Бенджамен Лі Уорф щодо походження мови, зв’язку мови і мислення. Критика “гіпотези Сепіра – Уорфа”.

43. Концепції представників німецької етнолінгвістики. Погляди Л.Вайсгербера на мову як світогляд нації та щодо походження мови.

44. Мовознавство на сучасному етапі. Когнітивна лінгвістика. Визначення понять „ментальна репрезентація”, „концепт”, „фрейм” у когнітивістиці. Характеристика теорії категоризації.

45. Металінгвістика, загальна характеристика напрямів досліджень: логічного, психологічного, семіотичного і контенсивного.

46. Основні положення функціональної лінгвістики. Характеристика теорії функціонально-семантичного поля (О.В.Бондарко).

47. Контрастивна лінгвістика. Лінгвістика тексту. Вчення про дискурс, типи дискурсів. Текст і дискурс.

48. Основи комунікативної лінгвістики. Природа, компоненти і форми комунікації.

49. Ареальна лінгвістика. Лінгвогеографія. Характеристика „хвильової теорії” утворення й розповсюдження споріднених мов Й.Шмідта.

50. Типологічне мовознавство. Сучасний стан типологічної класифікації мов (класифікації Дж.Грінберга, Ф.Містелі, Е.Сепіра та ін.).

---

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМ. К. Д. УШИНСЬКОГО

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУР

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

«____» ____________ 2011 р.

Програма навчальної дисципліни

ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Одеса - 2011

УДК: 833.414

ББК: 81.411.1 - 1

Загальне мовознавство. Програма навчального курсу. –

Південноукраїнський національний педагогічний університет

ім. К.Д.Ушинського, 2011. - 35 с.

Розробник: Е.В.Боєва, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри української та зарубіжної літератур

Рецензенти:

- доктор філологічних наук, професор кафедри української

мови Ковалевська Т.Ю.,

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова;

• доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри

прикладної лінгвістики Бардіна Н.В.,

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова.

Затверджено на засіданні кафедри української та зарубіжної літератур

Факультету української філології ПНПУ ім. К.Д.Ушинського

протокол від ___ ______ 2011 року № 1

Затверджено на засіданні вченої ради факультету української філології

ПНПУ ім. К.Д.Ушинського протокол від __ ______ 2011 року № 1

ББК: 81.411.1-1

© ПДПУ ім. К.Д.Ушинського, 2011

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

"ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО"

(за вимогами ЕСТS)

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

Предмет: ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО

Курс: підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, освітньо- кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ЕСТS: 1,5 Модулів: 2 Змістових модулів: 2 Загальна кількість годин: 54 Тижневих годин: 2	0101 "Педагогічна освіта" 7.020302 Філологія* (українська мова і література) бакалавр	Обов’язковий Рік підготовки: 3 Семестр: 5 Лекції (теоретична підготовка): 20 год. Практичні: 16 год. Самостійна робота: 18 год.

Мета викладання дисципліни забезпечити студентів підсумковими знаннями з курсу «Загальне мовознавство», узагальнивши матеріали попередньо вивчених лінгвістичних дисциплін із обов'язковим теоретичним обгрунтуванням, а також поглибити теоретичний і професійний рівень філолога; ознайомити з історією мовознавства, основними напрямами, ідеями та проблемами сучасного мовознавства; оволодіти сучасними методами наукового дослідження мови; згідно з програмою для студентів 5 курсу розширити загальнолінгвістичну підготовку філолога.

---

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій:

знати: - термінологію загального мовознавства,

- головні методи лінгвістичного дослідження,

- основні віхи історії розвитку мовознавства,

- основні етапи історії розвитку світової лінгвістичної думки, усвідомлювати їх як результат тривалого розвитку науки про мову,

- розуміти історію мовознавства як поглиблення і розширення лінгвістичної теорії, вдосконалення прийомів і методики лінгвістичного аналізу від античних часів до наших днів, - досягнення вітчизняного мовознавства.

в м і т и : - вільно користуватися термінологією мовознавства,

- використовувати сучасні методи дослідження мови,

- орієнтуватися в різних лінгвістичних напрямах,

- студенти повинні написати і захистити реферат з однієї з запропонованих лінгвістичних тем, щоб закріпити свої навички наукового викладення лінгвістичних питань.

ПЕРЕДМОВА

Серед мовознавчих дисциплін, що вивчаються на філологічних факультетах педагогічних вузів України і забезпечують всебічну спеціальну підготовку вчителів для середніх загальноосвітніх шкіл, особливо важливе науково-дидактичне значення має курс “Загальне мовознавство”, в якому поєднані історію лінгвістичних учень із методологією і теорією та методами мовознавства.

Курс “Загальне мовознавство” має безпосередній зв’язок з курсом “Вступ до мовознавства”, що вивчається студентами філологічних факультетів на 1 курсі, але разом з тим вони істотно відрізняються один від одного як своїми завданнями, так і змістом та проблематикою. Якщо курс “Вступ до мовознавства” лише вводить студентів у науку про мову, її систему понять і термінів, створює ту теоретичну лінгвістичну основу, завдяки якій вони можуть вивчати спеціальні лінгвістичні дисципліни, то курс “Загальне мовознавство” спирається на всі попередні прослухані студентами мовознавчі курси і дає їм теоретичне узагальнення, ознайомлює студентів з основними етапами історичного розвитку світової лінгвістичної думки, з розвитком теоретичних лінгвістичних ідей і принципів та методів аналізу людської мови від античного світу до кінця ХІХ ст. На практичних заняттях з цієї дисципліни необхідно звернути увагу на освоєння і осмислення студентами понятійно-термінологічної системи на різних мовних рівнях, сприяти виробленню умінь і навичок різних видів мовного аналізу та оцінки мовних явищ, рівнів у їх структурно-системних зв’язках. Сучасне мовознавство є результатом багатовікового історичного невпинного розвитку і постійного вдосконалювання наукової лінгвістичної думки.

Курс “Загальне мовознавство” систематизує знання студентів з лінгвістичної історіографії, розширює і поглиблює загальнотеоретичну підготовку студентів, озброює ідеями і проблемами сучасного мовознавства та методикою досліджування мови. Крім цього, цей курс дає ґрунтовне знайомство з системою лінгвістичної термінології, яка фактично є інструментом пояснення та осмислення мовних явищ, логічним фундаментом мовної і мовленнєвої системи.

---

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

ТЕОРІЯ ТА РОЗВИТОК МОВИ. МЕТОДОЛОГІЯ МОВОЗНАВСТВА. ЗАРОДЖЕННЯ ЛІНГВІСТИКИ.

Тема 1. Мовознавство як наука. Знакова природа мови. Методи дослідження мови.

Предмет мовознавства. Загальне мовознавство як навчальна дисципліна. Зміст і основні завдання загального мовознавства. Місце мовознавства в си­стемі наук. Прикладне мовознавство.

Поняття про знак і знакову систему мови. Сутність і суспільна функція знака. Типи мовних знаків, їхня характеристика. Специфіка мовного знака. Своєрідність мови як знакової системи. Знаковість і одиниці мови. Сутність білатеральної та унілатеральної теорії. Мова і несловесні форми спілкування. Лінгвосеміотика.

Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу. Описовий метод. Порівняльно-історичний метод. Метод лінгвістичної географії. Зіставний метод. Структурний метод: а) дистрибутивний аналіз; б) методика безпосередніх складників; в) трансформаційний аналіз; г) компонентний аналіз. Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи. Застосування математичних методів у мовознавстві. Методи і прийоми вивчення і опису мов Філософський метод пізнання і методи часткових наук. Загальнонаукові методи лінгвістичних досліджень: спостереження , експеримент, моделювання. Лінгвістичні методи: описовий, порівняльно-історичний, порівняльний, зіставний, типологічний та ін. Метод як методика дослідження і метод як спосіб опису. Формалізовані і неформалізовані способи опису та методики опису. Метамова як спосіб опису мови. Порівняльний метод. Порівняльно-генетичний метод. Методи встановлення генетичної тотожності. Зіставний метод. Типологічний метод. Типологічна характеристика мови і типологічна класифікація мов – еталона; проблема мовних універсали. Методи структурної лінгвістики. Методи компонентного дистрибутивного і трансформаційного аналізу.

Тема 2. Мова і мислення. Мова і мовлення. Мова і суспільство.

Проблема співвідношення мови і мислення. Провідна роль суспільної діяльності у виникненні людської мови і свідомості. Проблема домовного мислення. Внутрішнє мовлення і мислення. Психофізичні основи зв’язку мови і мислення. Поняття про внутрішнє мовлення. Взаємозв’язок мови і мислення в системі мовних значень. Типи мовних значень. Теорія мовної відносності та її критика як ідеалістичного тлумачення взаємних стосунків мови і мислення.

Мова, мовлення і мовна діяльність. З історії вивчення проблеми мови і мовлення. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра щодо дихотомії мови і мовлення. Критерії розмежування лінгвальної діяльності, мови і мовлення. Гносеологічний, онтологічний і прагматичний підходи пояснення співвідношення мови і мовлення. Сучасні уявлення про співвідношення мови і мовлення. Дихотомія мови і мовлення та практика викладання рідної (іноземної) мови. Проблема внутрішнього мовлення у сучасній психолінгвістиці.

---

Функції мови. Мовна норма. Суспільна природа мови. Суспільні функції мови. Соціальна зумовленість мовних явиш. Суспільний характер мовної норми. Залежність стану мови від стану суспільства.

Мова. Нація. Держава. Мова і культура. Соціолінгвістика, її предмет, завдання і проблеми. Методи соціолінгвістичного аналізу мови. Соціолінгвістика в СРСР. Інтерлінгвістика.

Тема 3. Структура і система мови. Мова як конкретно-історична категорія. Розвиток мови .

З історії розробки проблеми. Мовна система і мовна структура як об’єкт науки про мову. Структура і система в процесі людського пізнання, диференціація цих понять. Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відно­шення в мові. Структура мови. Рівні мови. Теорія ізоморфізму та ієрархії рівнів мови. Парадигматика і синтагматика як спосіб організації й функціонування мови та її величин. Критика ідеалістичного розуміння структури мови лише як сітки відношень. Своєрідність системності мови. Системні і несистемні явища в мові. Система і норма.

Фонологічна система мови. Передумови фонології. Поняття фонеми. Фонеми в парадигматиці й синтагматиці. Поняття фонологічної системи. Фонологічні школи.

Граматична система мови. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії. Морфологічний рівень мови. Морфема. Частини мови.

Лексико-семантична система мови. Поняття лексико-семантичної системи. Парадигматичні відношення. Синтагматичні відношення слова. Епідигматичні відношення.

Проміжні рівні мови. Морфонологічний проміжний рівень мови. Словотвірний проміжний рівень мови. Фразеологічний проміжний рівень мови.

Функціонування і розвиток мови. Синхронія і діахронія як аспекти лінгвістичного дослідження. Зміни в мовній системі та розвиток мовної системи. Прогресивний характер мовної еволюції. Чинники розвитку мови, зовнішні причини мовних змін. Внутрішні причини мовних змін. Темпи мовних змін. Мовні контакти і взаємодія мов. Двомовність та її типологія. Наслідки взаємодії мов. Поняття мовного союзу.

Тема 4. Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період. Стародавнє індійське, китайське, античне, арабське і давньоруське мовознавство.

Завдання історії мовознавства. Періодизація мовознавства. Сучасне мовознавство як результат тривалого розвитку науки про мову. Історія мовознавства як поглиблення і розширення лінгвістичної теорії, вдосконалення прийомів і методики лінгвістичного аналізу. Зачатки мовознавчих понять на Стародавньому Сході. Стародавній Єгипет. Мовознавча проблематика в Біблії та Євангелії.

Розвиток мовознавства в стародавній Індії. Питання мовознавства у філології класичної старожитності. Мовознавство в стародавній Індії. Граматика Паніні. Давньокитайське мовознавство, основні праці. Старогрецьке мовознавство про природу назв. Мовознавчі питання у спадщині Аристотеля. Логіцистична граматика Аристотеля. Платон. Вчення про мотивованість слова. Олександрійська граматична школа. Вчення олександрійців про частини мови і морфологію. Мовознавство в стародавньому Римі. Значення античної філології. Давнє арабське мовознавство. Праця Махмуда аль-Кашгарі “Диван тюркських мов”, її особливості. Давньоруське мовознавство. Перші лексикографічні роботи.

---