Файл: Загальне мовознавство.doc

Тема 5. Європейське мовознавство епохи середньовіччя, Відродження та ХVІІ-ХVІІІ століть.

Стан мовознавства в Європі епохи середньовіччя. Багатомовні словники-каталоги: словник П. Палласа. Лінгвістичні погляди Ф.Бекона, Р.Декарта, Г.Лейбніца, Ж.Руссо, Г.Гердера, Дж.Віко. Філософські і нормативні граматики. Європейське мовознавство епохи Відродження. Європейське мовознавство ХVП-ХVІІІ століть. Лінгвістичні погляди Ж.Ж.Руссо, И.Г.Гердера, Дж. Віко та ін. Граматика Пор-Рояля. Українське мовознавство XI-XVIII ст. Вітчизняне мовознавство ХVІ-ХVІІІ століть. “Російська граматика” М.В.Ломоносова.

Тема 6. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.

Передвісники порівняльно-історичного мовознавства.

Погляди Братів Фрідріха і Августа Шлегелей, А.Ф.Бернарді та ін. Погляди основоположників порівняльно-історичного мовознавства. Вчення і основні праці Франца Боппа. Расмус Раск і його поняття компаративістики. Праці Якоба Грімма та сутність “закону Раска-Грімма”. Олександр Востоков як один з фундаторів порівняльно-історичного методу.

Дальший розвиток порівняльно-історичного мовознавства у першій половині ХІХ століття. Порівняльно-історичний метод у германській філології. Порівняльно-історичний метод у класичній філології. Порівняльно-історичний метод у романській філології. Порівняльно-історичне мовознавство у слов’ян (західних і південних). Генеалогічна класифікація мов на сучасному етапі розвитку мовознавства.

Тема 7. Лінгвістична система Вільгельма фон Гумбольдта.

Філософія мови Вільгельма Гумбольдта. Методологічна основа філософії мови В.Гумбольдта. Погляди В.Гумбольдта на мову як діяльність і як національну свідомість, на форму і зміст мови. Концепція В.Гумбольдта щодо слова як внутрішньої форми звука і поняття, як корелята предметності. Морфологічна класифікація мов В.Гумбольдта. Значення лінгвістичної діяльності В.Гумбольдта у подальшому розвитку компаративістики.

Тема 8. Натуралізм і психологізм у мовознавстві другої половини ХІХ ст. Лінгвістично-філософські погляди О.О.Потебні

Слов’янські мови як об’єкт порівняльно-історичного мовознавства. Діяльність І.І.Срезневського, М.О.Максимовича, Ф.І.Буслаєва. Біологічний напрям у мовознавстві. Формування методологічних поглядів Августа Шлейхера. Генеалогічна класифікація Августа Шлейхера. Загальна оцінка натуралізму. Макс Мюллер про відношення мови до природи та історії. Психологічний напрям у мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя. В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови. Методологічно-лінгвістичні основи поглядів О.О.Потебні. Погляди О.О.Потебні на походження мови, структурні компоненти слова і його внутрішню форму. Вчення О.О.Потебні про відношення між почуттям, думкою, поняттям і словом, естетичну функцію слова. О.О.Потебня про „дух” і „народний дух”. Значення праць О.О.Потебні для історії лінгвістичних учень. Філософія мови В.Вундта.

---

Тема 9. Третя генерація представників порівняльно-історичного мовознавства.

Формування молодограматичного (неограматичного) напряму. Теоретичні засади молодограматизму. Історизм, емпіризм. Погляди Германа Пауля. Погляди Карла Бругмана та Бертольда Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків. Фонетичні закони. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Г.Шухардт та школа “Слів і речей”. Проблема схрещування мов. Територіальне варіювання мови. Креольські мови. Погляди О.О.Шахматова на розвиток східнослов’янських мов і діалектів, на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

Тема 10. Лінгвістичні концепції Ф. де Соссюра та їх розвиток у працях зарубіжних мовознавців.

Лінгвістичні концепції Ф. де Соссюра: вчення про мову і мовлення, мову як систему знаків, синхронію і діахронію. Розвиток лінгвістичних концепцій Ф. де Соссюра у працях зарубіжних мовознавців (напрямки досліджень Женевської школи, структуральної лінгвістики, соціологічної школи). Формування мовознавчих поглядів Ф. де Соссюра (на мову і мовлення, на мову як систему знаків, на синхронію і діахронію в лінгвістиці). Оцінка Ф. де Соссюром молодограматизму.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ЛІНГВІСТИКА ХІХ-ХХІ СТ.

Тема 11. Пошуки нового підходу до вивчення мови наприкінці XIX - на початку XX ст.

Критика лінгвістичних концепцій молодограматиків. Передумови критики молодограматизму. Школа естетичного ідеалізму К.Фосслера. Мовна експресія. Зміна мови як наслідок творчої діяльності людини. Школа «Слів і речей» Г.Шухардта. Італійська неолінгвістика. «Ареальна лінгвістика».

Тема 13. Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінгвістичних школах (остання чверть ХІХ-початок ХХ ст.).

Наукові традиції у вітчизняній науці про мову. Московська школа. Погляди Пилипа Фортунатова на природу походження мови, зв’язок мови та мислення, на склад граматики (морфологічна класифікація) тощо. З історії Казанської (Петербурзької) школи мовознавства. Іван Бодуен де Куртене – засновник Казанської (Петербурзької) школи. Погляди Бодуена де Куртене на знаковий характер мови, принципи класифікації мов, звук як об’єкт мовознавчих досліджень. Вчення Казанської школи про фонему. Погляди Миколи Крушевського та Василя Богородицького як представників Казанської школи на походження людської мови, морфологічну будову слова, виникнення і розвиток письма. Сучасний стан вітчизняних фонологічних шкіл – Московської та Петербурзької. Представники цих шкіл. Розходження в поглядах на встановлення фонемної належності звуків.

Тема 13. Нові напрями в зарубіжному мовознавстві І-ї половини ХХ ст.

Соціологічний напрям у французькій школі мовознавців. Погляд А.Мейє на мову як суспільне явище. Напрями структуральної лінгвістики. Глосематика (Копенгагенська школа структуралістів), її представники. Американський структуралізм і дескриптивна лінгвістика. Л.Блумфільд як засновник дескриптивної лінгвістики. Празька та Лондонська школи, їх представники. Погляди “Лондонців” на значення мовних форм, на мову як систему систем тощо. Теоретично-лінгвістичні основи етнолінгвістики. Американська етнолінгвістика – Е.Сепір та Б.Уорф щодо походження мови, зв’язок мови і мислення. Критика “гіпотези Сепіра-Уорфа”. Генеративізм. Н.Хомський – представник і основоположник постмодернізму й пост структуралізму в мовознавстві.

---

Тема 14. Мовознавство на сучасному етапі.

Когнітивна лінгвістика. Дж.Міллер – основоположник когнітивної науки. Основні поняття когнітивної лінгвістики. Ономасіологічний опис мовних явищ. Когнітивна лінгвістика в Україні. Функціональна лінгвістика. Лінгвістика тексту. А.С.Зеленько – основоположник лінгвістичного детермінізму. Комунікативна лінгвістика. Математична лінгвістика. Представники математичної лінгвістики в Україні. Основні прийоми квантитативного аналізу мови. В.І.Перебийніс. Прагматика. Текстологія. Інтерпретація тексту. Школа українських фахівців в галузі прагматики.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Т е м а		Лекції	Практичні заняття		Самостійна робота		Індивідуальна робота
Змістовий модуль І. ТЕОРІЯ ТА РОЗВИТОК МОВИ. МЕТОДОЛОГІЯ МОВОЗНАВСТВА. ЗАРОДЖЕННЯ ЛІНГВІСТИКИ
Тема 1. Мовознавство як наука. Знакова природа мови. Методи дослідження мови.					2
Тема 2. Мова і мислення. Мова і мовлення. Мова і суспільство.					2
Тема 3. Структура і система мови. Мова як конкретно-історична категорія. Розвиток мови .		2	2		2
Тема 4. Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період. Стародавнє індійське, китайське, античне, арабське і давньоруське мовознавство.		2	2		2
Тема 5. Європейське мовознав-ство епохи середньовіччя, Відродження та ХVІІ-ХVІІІ століть.		2	2		2
Тема 6. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.		2	2
Тема 7. Лінгвістична система Вільгельма фон Гумбольдта.		2			2
Тема 8. Натуралізм і психологізм у мовознавстві другої половини ХІХ ст. Лінгвістично-філософські погляди О.О.Потебні		2	2
Тема 9. Третя генерація представників порівняльно-істо-ричного мовознавства.		2	2
Тема 10. Лінгвістичні концепції Ф. де Соссюра та їх розвиток у працях зарубіжних мовознавців.		2			2
Змістовий модуль ІІІ. ЛІНГВІСТИКА ХІХ-ХХІ СТ.
Тема 11. Пошуки нового підходу до вивчення мови наприкінці XIX - на початку XX ст.				2
Тема 12. Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінгвістичних школах (остання чверть ХІХ- початок ХХ ст.).	2		2
Тема 13. Нові напрями в зарубіжному мовознавстві І-ї половини ХХ ст.	2		2
Тема 14. Мовознавство на сучасному етапі.				2
Усього годин: 54 годин (1,5 кредити)		20	16	18

---

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Лекція № 1

Тема. Структура і система мови.

ПЛАН

1. Системний характер мови.

2. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями.

3. Основні й проміжні рівні мови.

4. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови.

5. Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові. Система і норма.

ЛІТЕРАТУРА

1. Семчинський С В. Загальне мовознавство. - К., 1996. - С 185-198.

2. Березин Ф. М., Головин Б. Н. Общее языкознание. - М., 1979. - С. 137,159-198.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание. - М., 1974. - С. 145-148.

4. Общее языкознание / Под общ. ред. А. Е. Супруна. - Минск, 1983. - С. 221-236,283-287.

5. Общее языкознание: Внутренняя структура языка/ Отв. ред. Б. А. Серебренников. - М., 1972. - С. 386-393, 456-515.

6. Трубецкой Н. С. Некоторые соображения относительно морфоноло-гии // Пражский лингвистический кружок. - М., 1967.

7. Ахманова О. С. Фонология, морфонология, морфология. - М., 1966.

8. Реформатский А. А. Еще раз о статусе морфонологии, ее границах и задачах // Фонологические этюды. - М., 1975.

9. Булыгина Т. В. Проблемы теории и практики морфонологического описания // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. - 1975. - Т. 34. - Вып. 4.

10. Касевич В. Б. Морфонология. - Л., 1986.

11. Виноградов В. В. Словообразование в его отношении к грамматике и лексикологии // Избр. труды. Исследования по русской грамматике. - М., 1975.

12. Солнцев В. М. Язык как системно-структурное образование. - М., 1977.

13. Мельничук А. С. Понятие системы и структуры языка// Вопр. языкознания. - 1970. - № 1.

Лекція № 2

Тема . Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період. Стародавнє індійське, китайське, античне, арабське і давньоруське мовознавство.

МЕТА: ознайомити студентів з історією розвитку мовознавчої науки, основними її етапами. З’ясувати питання мовознавства у філології класичної старожитності.

ПЛАН

1. Періодизація історії мовознавства. Наука про мову в стародавньому світі.

2. Характеристика мовознавства в стародавньому Єгипті.

3. Мовознавство в стародавній Індії.

4. Давньокитайське мовознавство, основні праці.

5. Давньогрецьке мовознавство та дискусія про природу назв.

6. Мовознавчі питання у спадщині Аристотеля. Олександрійська граматична школа.

ЛІТЕРАТУРА

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень.– К.: В.школа, 1980.– С.3-23.

2. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство, Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С.6-70.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1974.– С.4-25, 30-34.

4. Березин Ф.М. История русского языкознания.– М.: Высшая школа, 1974.– С.5-44.

Лекція № 3.

Тема. Європейське мовознавство епохи середньовіччя, Відродження та ХVІІ-ХVІІІ століть.

---

МЕТА: З’ясувати питання мовознавства у працях учених середньовіччя і ХVІІ – ХVІІІ ст.

ПЛАН

1. Стан мовознавства в Європі епохи середньовіччя. Характеристика головних філософських течій (реалізма і номіналізма).

2. Європейське мовознавство епохи Відродження. Данте Алігієрі „Про народну мову” (1305 р.).

3. Європейське мовознавство ХVІІ – ХVІІІ століть. Лінгвістичні погляди Ж.-Ж.Руссо, Й.-Г.Гердера та інших.

4. Розвиток лексикографії та граматики у ХV – ХVІІ ст. Граматика Пор-Рояля (1660 р.) та її значення.

5. Вітчизняне мовознавство ХVІ – ХVІІІ ст. „Російська граматика” М.Ломоносова.

ЛІТЕРАТУРА

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень.– К.: В.школа, 1980.– С.15-19.

2. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство, Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С.34-52.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1974.– С. 30-37

4. Березин Ф.М. История русского языкознания.– М.: Высшая школа, 1974.– С.20-31.

Лекція № 4

Тема. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.

МЕТА: поглибити знання студентів про порівняльно-історичне мовознавство, ознайомити з представниками цього напрямку в розвитку науки про мову.

ПЛАН

1. Передвісники порівняльно-історичного мовознавства. Погляди братів Фрідріха і Августа-Вільгельма Шлегелей, А.Ф.Бернарді та ін.

2.Погляди основоположників порівняльно-історичного мовознавства. Вчення і основні праці Франца Боппа.

3.Расмус Раск і його поняття компаративістики.

4.Праці Якоба Грімма та сутність “закону Раска-Грімма”.

ЛІТЕРАТУРА

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень.– К.: В.школа, 1980.– С.19-24.

2. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство, Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С. 53-90.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1974.– С.40-44.

4. Березин Ф.М. История русского языкознания.– М.: Высшая школа, 1974.– С.50-59.

Лекція № 5

Тема. Лінгвістична система Вільгельма фон Гумбольдта.

ПЛАН

1. Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта:

а) методологічна основа філософії мови, походження і сутність мови;

б) мова і мовлення; мова і народ; форма і зміст мови;

в) звук – основа мовлення; суспільна роль мови та ін.

ЛІТЕРАТУРА

4. Григорій Михайлович Удовиченко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичих учень.– К.: Вища школа, 1980.– С. 19-36;

5. Іван Іванович Ковалик, Степан Пилипович Самійленко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С. 53-90, 91-106.

6. Кодухов Виталий Иванович Общее языкознание.– М.: В.школа, 1984.– С. 37.

Лекція № 6.

---