Ефект культивації. Цей ефект передбачає, що, наприклад, глядачі, які постійно дивляться телевізор, з часом сприймають світ через образ на екрані. Насправді, екранний образ суттєво відрізняються від об’єктивної реальності. У комуніката культивується певна поведінкова програма, система цінностей, яка може не відповідати реаліям життя.

Ефект бумеранга. Цей ефект виникає в результаті “перегодовування” комунікатів інформацією, коли замість довіри до медіа в аудиторії виникає недовіра або навпаки. Яскравим прикладом тут може бути політична реклама проти кандидата в президенти В. Ющенка: “Ваша дружина американка”,— зі специфічним західноукраїнським прононсом говорив герой сюжету. Ця реклама так набридла глядачам, що вони почали несерйозно її сприймати й сміятися з неї.

Заколисуючий ефект. Цей ефект виникає в результаті дії медіа на емоційну сферу людини. Людина під упливом гарної музики, приємних кольорів, теплого й приємного голосу ведучого починає пасивно сприймати повідомлення. Сполучення тексту, образів, музики й домашньої атмосфери розслаблюють мозок.

Ефект переконання. Пов’язується з формуванням і зміною установок аудиторії, а також трансформацією поведінки під впливом установок, що змінюються. Процес переконання включає три послідовні етапи: 1) слухачі повинні звернути увагу на відповідне медіаповідомлення; 2) вони повинні зрозуміти його зміст; 3) вони повинні погодитися зі змістом повідомлення. Існують різні моделі досягнення ефекту переконання.

28. Пропаганда як соціально-психологічний феномен. Комунікативна схема пропаганди.

Пропага́нда — поширення певних ідей, поглядів чи ідеології. Найчастіше, пропаганда є засобом певної політики. Головними інструментами пропаганди є засоби масової інформації та комунікації.

Пропаганда - це цілеспрямовані, систематичні спроби формувати сприйняття, маніпулювати свідомістю та спрямовувати поведінку в необхідний пропагандисту бік — Герс С. Джовет та Вікторія О'Доннел «Пропаганда та переконання»

Пропаганда — спосіб подачі інформації, який поєднує правду та брехню та впливає на поведінку і формування визначених поглядів тієї або іншої групи. Пропаганда передбачає заплановане використання будь-яких форм комунікацій, створених для впливу на розум, емоції і дії групи з визначеною метою. Військова пропаганда являє собою сплановане використання, з певною стратегічною або тактичною метою будь-яких форм комунікації, створених для впливу на розум, емоції і дії ворога, нейтрально або дружньо налаштованої групи.

Пропаганда впливає як на емоції, так і на розум людей. Відповідно, пропаганда, як і емоції, може бути негативною або позитивною.

Позитивна (конструктивна) пропаганда прагне довести до споживача ті або інші переконання в дохідливій формі. Мета позитивної пропаганди — сприяти соціальній гармонії, злагоді, виховання людей згідно із загальноприйнятими цінностями. Позитивна пропаганда виконує виховну та інформаційну функції в суспільстві. Вона здійснюється в інтересах тих, кому адресована, а не обмеженого кола зацікавлених осіб. Позитивна пропаганда, на відміну від негативної, не переслідує маніпулятивних цілей. Тим не менш, в силу того, що «загальноприйняті цінності» вже й без пропаганди є загальноприйнятими, справжні цілі «конструктивної» пропаганди часто розходяться з тими, які декларуються пропагандистами. Негативна (деструктивна) пропаганда нав'язує людям ті або інші переконання за принципом «мета виправдовує засоби». Мета негативної пропаганди — розпалювання соціальної ворожнечі, ескалація соціальних конфліктів, загострення протиріч у суспільстві, пробудження низинних інстинктів у людей і тому подібне. Це дозволяє роз'єднати людей, зробити їх слухняними волі пропагандиста.

---

Технологія створення «образу ворога» дозволяє згуртувати натовп навколо пропагандиста, нав'язати натовпі вигідні йому переконання і стереотипи. Основна функція негативної пропаганди — створення ілюзорної, паралельної реальності з «перевернутою» системою цінностей, переконань, поглядів. Негативна пропаганда активно користується низькою критичністю та сугестивністю мас з метою маніпулювання цими масами в інтересах вузької групи осіб.

Пропагандисти можуть використовувати різноманітні засоби переконання своєї аудиторії. Всі ці засоби мають одну спільну рису — вони звертаються до цінностей і переконань аудиторії. До цих засобів відносяться:

1. Привертаючі узагальнення (спосіб подачі продукту, кандидата або політичної програми — для того, щоб викликати сприятливу реакцію. Для цього необхідно «подати» інформацію з використанням символів, які мають позитивне значення);

2. «Навішування ярликів» (спосіб, коли пропагандист надає явищу, проти якого виступає, негативний зміст, даючи йому назву, яка викликає негативні асоціації);

3. «Переміщення» (спосіб завоювати схвалення, використовуючи асоціації з будь-чим іншим, що викликає загальне схвалення);

4. «Підтвердження» (спосіб використання публічних висловлень відомих або шанованих людей на користь або проти чого-небудь);

5. «Прості люди» (спосіб ідентифікації пропагандистських ідей або продукту з потребами «простих» людей);

6. «Підтасування карт» (аргумент, у якому факти (або неправда) викладені таким чином, що надається можливість вивести лише одне логічне рішення);

7. «Не спізнися» (спосіб підтримати визначену точку зору або продукт, створюючи враження, що «всі інші вже так роблять/думають, і настав час приєднатися до більшості»).

8. Ефект первинності — при надходженні суперечливої інформації перевірити яку неможливо, людина вірить тій, яка надійшла першою. А змінити вже сформований погляд дуже важко.

9. Переписування історії — цей метод ефективний в довготривалій перспективі, коли потрібно поступово сформувати потрібний світогляд.

Для пропаганди необхідна наявність ідеї, цільової аудиторії і засобів, щоб донести ідею до цільової аудиторії. Ефективність пропаганди визначається співвідношенням фактичної кількості залучених прихильників до планованого кількості.

Можна виділити три основні критерії змісту ефективної пропаганди:

Наявність центрального тези;

Легкість для розуміння цільовою аудиторією;

Складність для критики (обгрунтованість тез, їх несуперечність один одному тощо; або хоча б видимість цього).

Таким чином, буде просуватися деяка ідея, легко доступна розумінню аудиторією і стійка до критики з боку. Причому повинен бути дотриманий баланс між розумінням тез масами і критичності. Якщо баланс не дотримано, то які ідеї будуть просто незрозумілі значній частині цільової аудиторії, або занадто вразливі для контрпропаганди.

---

Що стосується форми, можна виділити наступні критерії:

Чіткість центральної тези — вона не повинна зливатися з фоном;

Привабливість фону.

29. Політична пропаганда в історії розвитку суспільства.

Пропаганда є одним з основних засобів політичної маніпуляції. Пропаганду не можна порівнювати з рекламою. Реклама ближче до самопрезентації або до інформаційного жанру. Серцевину широкого сімейства інформаційних жанрів — ділових, політичних, релігійних — складає оголошення. Коли вихідна сигнальна функція повідомлення концентрує в собі елементи експресії (емоційної виразності) і сугестії (навіювання), реклама здобуває найбільшу ефективність. Реклама, яка закликає до конкретних політичних дій, перетворюється на агітацію . Навіть якщо агітаційна реклама прагне викликати більше колективне, ніж індивідуальне дію, вона залишається агітаційної рекламою. На відміну від реклами пропаганда не обмежена жорсткими часовими рамками і її непросто виявити. Реклама впливає насамперед на емоції людей. Пропаганда впливає як на емоції, так і на розум людей. Відповідно, пропаганда, як і емоції, може бути негативною або позитивною.

Позитивна (конструктивна) пропаганда прагне довести до споживача ті або інші переконання в дохідливій формі. Мета позитивної пропаганди — сприяти соціальній гармонії, злагоді, виховання людей згідно із загальноприйнятими цінностями. Позитивна пропаганда виконує виховну та інформаційну функції в суспільстві. Вона здійснюється в інтересах тих, кому адресована, а не обмеженого кола зацікавлених осіб. Позитивна пропаганда, на відміну від негативної, не переслідує маніпулятивних цілей. Тим не менш, в силу того, що «загальноприйняті цінності» вже й без пропаганди є загальноприйнятими, справжні цілі «конструктивної» пропаганди часто розходяться з тими, які декларуються пропагандистами. Негативна (деструктивна) пропаганда нав'язує людям ті або інші переконання за принципом «мета виправдовує засоби». Мета негативної пропаганди — розпалювання соціальної ворожнечі, ескалація соціальних конфліктів, загострення протиріч у суспільстві, пробудження низинних інстинктів у людей і тому подібне. Це дозволяє роз'єднати людей, зробити їх слухняними волі пропагандиста.

Технологія створення «образу ворога» дозволяє згуртувати натовп навколо пропагандиста, нав'язати натовпі вигідні йому переконання і стереотипи. Основна функція негативної пропаганди — створення ілюзорної, паралельної реальності з «перевернутою» системою цінностей, переконань, поглядів. Негативна пропаганда активно користується низькою критичністю та сугестивністю мас з метою маніпулювання цими масами в інтересах вузької групи осіб.

Пропагандисти можуть використовувати різноманітні засоби переконання своєї аудиторії. Всі ці засоби мають одну спільну рису — вони звертаються до цінностей і переконань аудиторії. До цих засобів відносяться:

---

• 1. Привертаючі узагальнення (спосіб подачі продукту, кандидата або політичної програми — для того, щоб викликати сприятливу реакцію. Для цього необхідно «подати» інформацію з використанням символів, які мають позитивне значення);

• 2. «Навішування ярликів» (спосіб, коли пропагандист надає явищу, проти якого виступає, негативний зміст, даючи йому назву, яка викликає негативні асоціації);

• 3. «Переміщення» (спосіб завоювати схвалення, використовуючи асоціації з будь-чим іншим, що викликає загальне схвалення);

• 4. «Підтвердження» (спосіб використання публічних висловлень відомих або шанованих людей на користь або проти чого-небудь);

• 5. «Прості люди» (спосіб ідентифікації пропагандистських ідей або продукту з потребами «простих» людей);

• 6. «Підтасування карт» (аргумент, у якому факти (або неправда) викладені таким чином, що надається можливість вивести лише одне логічне рішення);

• 7. «Не спізнися» (спосіб підтримати визначену точку зору або продукт, створюючи враження, що «всі інші вже так роблять/думають, і настав час приєднатися до більшості»).

• 8. Ефект первинності — при надходженні суперечливої інформації перевірити яку неможливо, людина вірить тій, яка надійшла першою. А змінити вже сформований погляд дуже важко.

• 9. Переписування історії — цей метод ефективний в довготривалій перспективі, коли потрібно поступово сформувати потрібний світогляд. Зазвичай для цього використовуються кінематограф. Так про війну у В'єтнамі американці судять по таким фільмам як «Рембо», а ми про події Другої Світової війни знаємо з таких фільмів як «Диверсанти» або «Ми з майбутнього».

30. Класифікація видів пропаганди.

До основних різновидів пропаганди відносять:

• Військова

• Спортивно-медична

• Комерційна

• Наукова

• Політична

• Пропаганда дегенерації

За емоціями, що викликає пропаганда (за рос. соціологом А. Цуладзе):

• Позитивна (конструктивна) пропаганда доводить до споживача ті чи інші переконання в дохідливій формі. Мета позитивної пропаганди - сприяти соціальній гармонії, злагоді, виховання людей у відповідності із загальноприйнятими цінностями. Позитивна пропаганда виконує виховну, інформаційну, роз'яснювальну функції в суспільстві. Вона здійснюється в інтересах тих, кому адресована, а не обмеженого кола зацікавлених осіб. Позитивна пропаганда не переслідує маніпулятивних цілей, не допускає брехні і приховування фактів.

• Негативна (деструктивна) пропаганда нав'язує людям ті чи інші переконання за принципом «мета виправдовує засоби». Мета негативної пропаганди - розпалювання соціальної ворожнечі, ескалація соціальних конфліктів, загострення протиріч у суспільстві. Це дозволяє роз'єднати людей, зробити їх слухняними волі пропагандиста. Основна функція негативної пропаганди - створення ілюзорної, паралельної реальності, вигідною пропагандисту, з перевернутою системою цінностей, переконань, поглядів. Негативна пропаганда активно користується низькою критичністю і сугестивністю мас з метою маніпулювання ними в інтересах вузької групи осіб.

---

За напрямком психологічного впливу:

• Пропаганда створення рекламує будівництво суспільства нового типу і спонукає людей взяти участь в цьому будівництві.

• Пропаганда стійкості та героїзму закликає мужньо переносити втрати, демонструє героїзм і самопожертву окремих особистостей і на цих прикладах проповідує масовий героїзм.

• Пропаганда освіти інформує про ті чи інші дії уряду, політичного лідера чи політичної партії, про економічну або військової потужності тієї чи іншої держави, рекламує певний, наприклад, американський, спосіб життя, підносить систему цінностей будь-якого суспільства як єдино правильну.

• Пропаганда руйнування працює проти ідеології ворожої держави, переконуючи населення, що система цінностей цієї держави глибоко порочна, а канонізовані герої - лише хворі люди або, що ще гірше, злочинці.

• Пропаганда поділу розпалює національні, релігійні, соціальні протиріччя.

• Пропаганда залякування залякує керівництво і населення ворожої країни економічною та військовою потужністю своєї держави. Іноді пропаганда залякування, крім психологічного, використовує і фізичний вплив.

• Пропаганда відчаю акцентує важке економічне і соціальне становище країні, вселяючи населенню, що до їх потреб уряду немає ніякого діла, що він не здатний поліпшити обстановку. У воєнний час пропаганда відчаю вселяє солдатам і офіцерам армії противника, що їх становище безнадійне (через оточення, брак зброї та продовольства і т.п.), а подальший опір марний.

За типом джерела інформації:

• Біла пропаганда посилається на офіційні джерела (наприклад, на інформацію урядових органів). Вона є відкритою, використовує перевірені дані і не маскує свої цілі.

• Сіра пропаганда не завжди вказує свої джерела інформації, використовує як перевірені, так і неперевірені відомості, прагне підтасувати факти і думки, щоб нав'язати свої висновки і оцінки.

• Чорна пропаганда завжди приховує свої справжні джерела інформації, ставить своєю метою введення масової свідомості в оману.

31. Психологія пропаганди. Механізми впливу пропаганди на психіку людини.

Психологія пропаганди (від лат. Propagare - поширювати) - прикладної розділ соціальної психології, що має своїм предметом закономірності взаємодії людей в системах, утворених джерелом пропаганди і аудиторією, а також вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів на перебіг і результати цього процесу.

У психології пропаганди розглядаються: 1) процеси поширення повідомлень на рівні формування, закріплення або зміни установок по відношенню до об'єктів, які мають соціальну значимість, 2) психологічна сторона процесів виникнення і функціонування суспільних настроїв і громадської думки; 3) способи спонукання людей до дій у зв'язку з об'єктами установок та думок.

---

Смотрите также файлы

• Pedagogiika_otvety.doc

• Политология 1 .pdf

• политология 2.pdf

• 300_shem_istohnikov_pit.pdf

• Теми рефератів та доповідей. Історія України.doc