Файл: lis_test_2012.pdf

5 

20. Відносять до генеративних фазу сезонного розвитку деревних рослин: 

 розпускання бруньок; 
 облистнення; 
 ріст пагонів; 
 дозрівання плодів. 

 
21.

До дерев другої величини як правило відносять види: 

 Quercus robur L; 
 Alnus glutinosa Gaertn; 
 Acer platanoides L; 
 Corpinus betulus L. 

 
22.

Поняття, які відносять до фітоценології: 

 вид; 
 асоціація; 
 родина; 
 секція. 
 

23.

Характеризують фітоценоз: 

 ґрунтові умови; 
 видовий склад; 
 фізіономічність; 
 кліматичні умови. 

 
24. Відображає вищий ступінь пристосування, інтродукованих рослин до 
умов зростання:  

 інтродукція; 
 акліматизація; 
 адаптація; 
 натуралізація. 

 
25.

Створюють деревні види родів betula, alnus групу формацій:

 листяні; 
 дрібнолистяні; 
 широколистяні; 
 березові; 
 вільхові. 
 

26. Двохвойні сосни створюють формації:  

 хвойні; 
 світлохвойні; 
 темнохвойні; 
 соснові. 

6 

27. Визначаються назви асоціацій:  

 місцем зростання, асоціацій; 
 видовим складом першого ярусу; 
 видовим складом першого і супідрядного ярусів; 
 продуктивністю. 

28. Лісові формації, які створюються на достатньо багатих і зволожених 
ґрунтах: 

 соснові; 
 осикові; 
 дубові; 
 березові. 

29. Лісові формації, які ростуть на відносно засолених ґрунтах: 

 соснові; 
 дубові; 
 ялинові; 
 грабові. 

30.

Має вирішальне значення у розповсюдженні лісових формацій в 

Україні: 

 температура; 
 родючість ґрунту; 
 світло; 
 волога. 

31.

Дендрологія вивчає:

 рослини і їх угруповання; 
 рослинність; 
 види рослин; 
 види деревних рослин,  їх особливості; 
 дерева. 

32. Складові частини дендрології:

 фізіологія рослин; 
 анатомія рослин; 
 екологія деревних рослин; 
 морфологія деревних рослин; 
 систематика деревних рослин. 
 

33.

Найбільш використовують під час вивчення дендрології знання: 

 ботаніки; 
 математики; 
 фізики; 
 хімії; 
 анатомії; 
 метеорології. 

7 

34.

Використовують знання дендрології під час вивчення 

лісогосподарських робіт: 

 підготовка ґрунту; 
 збір насіння; 
 вирощування садивного матеріалу; 
 складання проекту лісових культур; 
 догляд за насадженнями. 
 

35.

Вид рослин – це сукупність:

 рослин; 
 рослинних угруповань; 
 популяцій; 
 фітоценозів. 
 

36

. 

Здатність рослин зберігати свої розміри відносять до критеріїв: 

 генетичні; 
 фізіолого-біохімічні; 
 анатомо-морфологічні; 
 екологічні; 
 географічні. 
 

37.

Ознаки, які не притаманні видові рослин: 

 не мати своєї території розповсюдження; 
 складатися з подібних особин; 
 не передавати свої ознаки за спадковістю; 
 не створювати рослинні популяції. 
 

38.

Ареал виду рослин – це: 

 місця, де росте рослина; 
 територія, яку займають особини виду; 
 місце розміщення рослинного угрупування; 
 територія, яку займали особини виду у минулі геологічні епохи. 
 

39.

Називають космополітами: 

 рослини розселені на одному континенті; 
 рослини розселені на частині одного континенту; 
 рослини розселені на двох суміжних континентах; 
 рослини розселені на двох і більше відокремлених континентах. 
 

40.

Розповсюджені рослини з широким ареалом:

 на малій частині одного континенту; 
  на великій частині одного континенту; 
 на двох суміжних континентах; 
 на різних континентах. 

8 

41.

Називають ендемічними види:

 ті, що рідко зустрічаються; 
 ті, що мають дуже малий ареал; 
 ті, що виникли недавно; 
 ті, що виникли давно. 
 

42

. 

Ареал називається реліктовим: 

 у видів, які мають малий ареал; 
 у видів, які виникли у попередні геологічні періоди; 
 у видів, які виникли в останню геологічну епоху; 
 у видів, які зникли. 
 

43.

Називають реліктовими ендемами види: 

 що виникли у минулі геологічні епохи; 
 що мають малий ареал; 
 що виникли у минулі геологічні епохи, дожили до нашого часу і є ендемами; 
 які виникли не давно і мають ендемічний ареал. 
 

44.

Природний ареал виду рослин відрізняється від штучного: 

 природно-кліматичними умовами; 
 тим, що вид раніше на даній території не був розповсюджений; 
 тим, що вид виник на даній території природно; 
 тим, що вид був інтродукований на дану територію. 
 

45.

Більший ареал у рослин: 

 аборигенів; 
 інтродуцентів; 
 ендемів; 
 реліктових ендемів. 
 

46.

В Україні мають штучний ареал: 

 Quercus robur L; 
 Quercus rubra L; 
 Fraxinus excelsior L; 
 Fraxinum pensylvanica Marsh; 
 Fagus orientalis Lipsky. 
 

47.

Внутрішньовидові форми, які відносять до ареальних:

 сорт; 
 форма; 
 екотип; 
 аберація; 
 біотип. 
 
 

9 

48.

Внутрішньовидові форми, які відносять до безареальних:

 популяція; 
 екотип; 
 лузус; 
 клон; 
 гібрид. 

49.

Обумовлена внутрішньовидова мінливість рослин: 

 поліморфністю виду; 
 генотипом особин; 
 фенотипом особин; 
 зовнішнім середовищем. 

50.

Призводить до утворення популяцій виду:

 різні екологічні умови ареалу виду; 
 обособленість частини ареалу; 
 поліморфність виду. 

51.

Внутрішньовидові форми, які за певних умов призводять до утворення 

нових видів:

 клони; 
 популяції; 
 сорти; 
 гібриди; 
 лузуси. 

52.

Внутрішньовидові форми, які мають найбільше господарське 

значення: 

 популяція; 
 гібрид; 
 сорт; 
 форма; 
 лузус. 

53.

Обумовлене виникнення аберацій: 

 генотипом; 
 фенотипом; 
 мутаціями; 
 онтогенезом; 
 філогенезом. 

54.

Внутрішньовидові форми, які мають найбільше значення для 

агролісомеліорації: 

 лузус; 
 гібрид; 
 екотип; 
 аберація.