ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 147
Скачиваний: 1
ПЕРЕДМОВА
Дисципліна «Операційний менеджмент» відповідно до галузевого стандарту вищої освіти Міністерства освіти і науки України “Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра з напряму «Менеджмент»” (далі — ОПП) входить до складу нормативної частини ОПП (цикл дисциплін професійно-орієнтованої підготовки). Це дає всі підстави визначити її як базову в системі підготовки бакалаврів з напряму «Менеджмент» за професійним спрямуванням «Менеджмент організацій». Дисципліна посідає важливе місце й у системі підготовки бакалаврів і магістрів за іншими напрямами та професійними спрямуваннями, зокрема таким як «Економіка та підприємництво», а також у системі постосвіти (підвищення кваліфікації, отримання другої вищої освіти тощо).
Викладання курсу «Операційний менеджмент» зорієнтовано на освоєння студентами сучасних методів управління операційною діяльністю бізнесових організацій як виробничої, так і невиробничої сфери.
Базовий принцип сучасної концепції вищої освіти — навчити майбутніх фахівців вчитися, тобто сформувати в них уміння та навики щодо систематичного подальшого професійного самовдосконалення. Реалізація цього принципу є запорукою успішної адаптації фахівця до динамічних умов функціонування його організації, фундаментом самоактуалізації протягом усього терміну професійної кар’єри.
Автори визначилися у своєму концептуальному баченні сучасної моделі організації навчального процесу і, зокрема, форм і методів самоорганізації суб’єкта навчання при опануванні певної дисципліни. На принциповому рівні навчальний процес організовується відповідно до забезпечення таких трьох аспектів:
-
репродуктивного — передбачає, що студент засвоює знання нормативного характеру та спроможний відтворити їх;
-
аналітико-прикладного — передбачає, що студент, з одного боку, набуває здатностей аналізувати загальнотеоретичний та конкретноприкладний матеріал і робити на базі цього аналізу самостійні висновки, а з іншого — спроможний застосовувати набуті знання в типових управлінських ситуаціях;
-
інноваційно-креативного — передбачає, що студент набуває навиків використання творчих підходів до розгляду сучасної проблематики операційного менеджменту і здатний продукувати й обґрунтовувати свій особистий погляд на існуючі проблеми та шляхи їх розв’язання.
Успішне запровадження цього підходу можливе лише за наявності відповідного методичного забезпечення вивчення дисципліни. Саме цьому і призначений слугувати пропонований навчально-методичний посібник. Він охоплює всі основні складові навчального процесу і побудований таким чином, щоб всебічно озброїти студента рекомендаціями та порадами щодо організації його самостійної роботи з вивчення дисципліни.
Структура посібника дає змогу студентові ознайомиться насамперед із навчальною програмою дисципліни (частина І) та формами її вивчення (частина ІІ). Центральною у посібнику є частина ІІІ, в якій вміщено рекомендації щодо самостійного вивчення матеріалу курсу та набуття навиків розв’язання типових задач, контрольні запитання та завдання, завдання для самоперевірки знань тощо. Передбачено виділення двох рівнів засвоєння матеріалу:
-
нормативного, який відповідає репродуктивній та аналітико-прикладній складовій ідеології вивчення дисципліни;
-
поглибленого, завдяки якому забезпечується реалізація інноваційно-креативної складової ідеології вивчення дисципліни.
Опанувати матеріал нормативного рівня студент може або у самостійному режимі роботи, працюючи із джерелами, наведеними у посібнику, або поєднуючи самостійну роботу з іншими формами навчального процесу (лекції, практичні заняття, консультації тощо).
Поглиблений рівень є, з одного боку, логічним завершенням опрацювання матеріалу кожного розділу, а також дисципліни в цілому, а з іншого — підґрунтям фахового становлення випускника як спеціаліста дослідницького (креативного) типу.
Одним із найсуттєвіших організаційних елементів навчального процесу є семінарські та практичні заняття. Виходячи з цього у частині IV посібника розглядаються зміст і порядок проведення таких занять, при цьому їх кількість і, відповідно, спрямованість, склад елементів і структуру визначено з огляду на максимально можливу кількість відведених на них навчальних годин. Слід зауважити, що на деяких заняттях передбачено розгляд кейсів і виробничих ситуацій, але відповідні тексти у посібнику відсутні — їх не вміщено цілком свідомо, оскільки кафедральний банк кейсів постійно оновлюється, змінюється відповідно до швидкоплинних реалій управлінської практики економічного життя цивілізації.
Задачі для практичних занять відокремлені від планів семінарських і практичних занять, що уможливлює реалізацію варіативного підходу до побудови кожного конкретного заняття. Це дає змогу викладачам, які їх ведуть, індивідуалізувати добір структурних елементів кожного із занять з урахуванням особливостей спеціальності та конкретного потоку студентів.
Для закріплення та поглиблення набутих студентами теоретичних знань у посібнику передбачено низку завдань з опрацювання прикладних аспектів операційного менеджменту. Виконання завдань практичного характеру має прищепити студентам, які вивчають дисципліну, конкретні навики збирання, аналізу та узагальнення інформації техніко-економічного та організаційно-управлінського характеру, яка безпосередньо стосується операційної (виробничої) та управлінської діяльності конкретної, реально існуючої організації.
З метою надання допомоги студентам у формуванні дослідницького хисту (а формування креативних рис у майбутнього менеджера — одне з найважливіших завдань освітнього процесу) у частині V посібника подано методичні рекомендації щодо виконання наукових досліджень та оформлення їх результатів.
Вельми важливою є частина VI «Система контролю знань студентів», у якій наведено характеристику видів, форм і методів контролю знань студентів з дисципліни з акцентуванням уваги на підсумковій його формі.
Завершальною у посібнику є частинаVII, яка містить списки основної та додаткової рекомендованої літератури, стислу характеристику базових джерел (тобто джерел, які можуть застосовуватися при вивченні матеріалу нормативного рівня) та перелік джерел, які можуть бути використані для пошуку додаткової релевантної інформації (тобто тих, які студенти можуть застосовувати, щоб опанувати матеріал поглибленого рівня).
Наприкінці тексту посібника вміщено перелік використаних авторами першоджерел, акцентований на джерелах реґламентаційного характеру (закони України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства освіти і науки України, накази та ухвали КНЕУ тощо).
При написанні навчального посібника автори керувалися вимогами ГСВО МОН “Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра з напряму «Менеджмент»” та “Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра з напряму «Менеджмент»”.
Автори вважають за необхідне наголосити, що їх зусилля щодо структурування навчального посібника та його змісту були спрямовані насамперед на формування у студентів, які опановують курс, умінь і навиків, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу — бакалавр з напряму «Менеджмент» (див. додатки А, Б).
Навчально-методичний посібник підготували доцент кафедри менеджменту Т. В. Омельяненко та професор кафедри стратегії підприємств Н. В. Задорожна. Враховуючи колегіальність розв’язання всіх питань принципового характеру та спільну роботу з написання тексту окремих розділів, частка кожного із співавторів становить:
-
доцент Омельяненко Т. В. — 60 % від загального обсягу посібника в друкарських аркушах;
-
професор Задорожна Н. В. — 40 % від загального обсягу посібника в друкарських аркушах.
Автори, користуючись нагодою, висловлюють велику вдячність викладачам кафедри менеджменту КНЕУ доценту А. В. Вакуленко та асистенту Н. А. Тригубчак за той організаційно-технічний внесок, що ними був зроблений у справу постановки курсу «Операційний менеджмент».
