ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 5970
Скачиваний: 6
285
40-50 років;
60-80 років;
100-120 років;
усі відповіді правильні.
327. До об’єктивних методів обліку природного поновлення відносять:
стрічковий метод;
метод облікових площадок;
суцільний перелік підросту на дослідних об’єктах;
окомірний метод.
328. Природне насіннєве відновлення сосни та дуба має виражений:
контагіозний характер розміщення за площею;
рівномірний характер розміщення за площею;
випадковий характер розміщення за площею;
не має особливостей просторового розміщення.
329. Біогрупи підросту сосни та дуба природного походження на ювенільної
стадії розвитку мають густоту:
декількох десятків рослин на одному гектарі;
декількох сотень рослин на одному гектарі;
декількох тисяч рослин на одному гектарі;
усі відповіді правильні.
330. Основні проблеми і причини незадовільного природного відновлення
лісів в Україні:
негативний вплив абіотичних і в першу чергу кліматичних факторів;
різкі глобальні зміни клімату за останнє сторіччя;
велике антропогенно-техногенне навантаження на ліси;
зниження біологічної стійкості лісів;
усі відповіді правильні.
331. Штучне відновлення лісів України може бути успішним за умови:
урахування певних лісівничо-екологічних вимог щодо створення лісових
культур;
урахування економічного стану та соціального значення підприємства, де
плануються до виконання певні лісокультурні роботи;
урахування особливостей лісорослинного, лісомеліоративного та
лісотипологічного районування;
усі відповіді правильні.
332. У чому полягають переваги рядового розміщення лісових культур:
оптимізація технологічного циклу на етапі створення лісових культур та
догляду за ними;
повна відповідність між екологічними властивостями деревної породи та
технологічними операціями щодо створення та вирощування лісу;
286
помітне скорочення витрат на створення лісових культур порівняно з іншими
технологічними рішеннями;
змінюються умови зростання рослини.
333. Переваги групового розміщення культур полягають у тому, що:
схема розміщення відповідає особливостям росту та розвитку природних
лісостанів, що забезпечує кращий ріст рослин;
помітно зменшується негативний вплив з боку рослин надґрунтового покриву;
в біогрупах порівняно з рядовим розміщенням спостерігається кращий ріст та
розвиток рослин;
усі відповіді правильні.
334. Використання комбінованого відновлення доцільно за умов:
наявності благонадійного підросту на лісокультурних площах;
майже завжди, без обмежень;
тільки за умов достатнього фінансування лісокультурного виробництва;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
335. Одночасне введення в культуру сосни супутніх порід, а саме дуба за
умов типу лісу В² – дС:
доцільно одразу під час створення культур;
не доцільне, тому що вже в перші десятиріччя росту культур можливо
пригнічення головної породи;
доцільне введення супутньої породи, а саме дуба, але тоді коли склалися
необхідні умови, певна екологічна ніша для його успішного росту;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
336. Лісівнича та економічна ефективність використання садивного
матеріалу із закритою кореневою системою полягає у тому, що:
оптимізація режиму вирощування лісу під час створення лісових культур,
оптимізація строків садіння, висока приживлюваність садивного матеріалу,
скорочення витрат на відтворення лісів;
економічна ефективність відсутня, а витрати на вирощування садивного
матеріалу із закритою кореневою системою значно перевищують обсяги
скорочення витрат на лісокультурне виробництво;
лісівнича як і економічна ефективність даного заходу не відповідає сучасним
вимогам ведення лісового господарства, і використання даного підходу на цей
час не доцільне;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
337. Ріст та розвиток деревних рослин пов'язаний:
зі змінами деревних рослин у розмірах, а також особливостями морфологічної
та анатомічної будови, тобто певними кількісними та якісними змінами, які і
дозволяють характеризувати процес росту;
зі змінами приросту деревини за певний проміжок часу;
287
зі змінами морфологічної та анатомічної будови деревної рослини на певної
стадії розвитку;
усі відповіді неправильні.
338. Приріст – це:
новоутворення елементів структури одного організму або сукупності
організмів за той чи інший період часу;
зміни кількості деревини за той чи інший період часу;
показник, який використовують тільки у дисципліні "Лісова таксація";
всі вищезазначені відповіді не правильні.
339. Онтогенез рослинного організму залежить:
від спадковості, мінливості, а також від умов існування рослини;
тільки від спадковості та мінливості;
тільки від умов існування рослини;
від комплексу абіотичних та біотичних чинників.
340. Зв’язок між надземною і підземною частиною деревної рослини:
існує – функціональний;
існує – кореляційний;
існує, але його не завжди можливо встановити;
ні існує.
341. Щорічний приріст у висоту деревних порід підрозділяють на такі
типи:
дубовий;
сосновий;
тополевий;
сезонний.
342. Представниками дубового типу щорічного приросту деревних порід є:
дуб, бук, сосна, ялина, ялиця;
осика, тополя, береза, клен;
липа, ясен, верба, ялина, бук;
усі відповіді правильні.
343. Представниками тополевого типу щорічного приросту деревних порід є:
дуб, бук, сосна, ялина, ялиця;
тополя, береза, модрина, акація біла;
липа, ясен, верба, ялина, бук;
усі відповіді правильні.
344. Річне кільце деревних порід як правило:
288
однорідне за анатомічною будовою та розміром клітин;
складається з ранньої та пізньої деревини;
не має чітко сформованої структури;
усі відповіді правильні.
345. Ріст кореневих систем деревних порід має:
закономірне поступове збільшення на протязі вегетаційного періоду;
два максимуми розвитку: весняний та осінній;
один максимум розвитку – весняний, в останній час спостерігається його
поступове зменшення;
усі відповіді правильні.
346. Ріст стовбура у листяних порід помірних широт починається:
із початку травня і продовжується до кінця серпня;
із середини березня і припиняється у середині вересня;
із початку березня і продовжується до кінця серпня;
із початку березня і продовжується до кінця червня.
347. Ріст стовбура у хвойних порід помірних широт починається:
із початку березня і продовжується до кінця липня;
із середини травня і припиняється у середині вересня;
із початку березня і продовжується до кінця серпня;
із початку березня і продовжується до кінця червня.
348. Ріст у висоту у всіх деревних порід закінчується:
раніше ніж ріст у товщину;
продовжується одночасно зі ростом за діаметром;
до кінця вересня;
до середині вересня.
349. Впливати на особливості росту, а саме змінювати початок і кінець
росту деревних порід можуть:
погодні умови;
строки рубки деревини;
видове різноманіття та особливості просторового розміщення рослин
надґрунтового покриву на ділянці лісу;
особливості росту та розвитку деревних порід.
350. Посушливі літні періоди та нестача вологи призводять:
до зниження приростів рослини у висоту та за діаметром;
до підвищення приростів рослини у висоту та за діаметром;
зазвичай негативних реакцій не спостерігається;
усі відповіді неправильні.
289
351. Одним із найголовніших факторів, завдяки яким відбувається
успішний ріст та розвиток рослин у лісостанах та формується певний
склад та будова деревостанів є:
конкуренція між рослинами за поживні речовини, вологу та світло;
своєчасне виконання рубок головного користування;
досконала агротехніка підготовки ґрунту під лісові культури;
умови навколишнього середовища.
352. Усі форми взаємовпливу рослин у лісі за класифікацією
Д.Д.Лавриненка поділяють на:
групу відносин, що пов’язані з використанням рослинами умов середовища та
групу, що є результатом дії взаємного впливу деревних порід;
групу абіотичних та біотичних чинників;
групу біохімічних та біофізичних відносин між рослинами;
усі відповіді неправильні.
353. Конкурентоздатність деревної породи:
свідчить про здатність перехоплювати у інших рослин елементи середовища
важливі для успішного росту та розвитку рослини;
характеризує здатність рослини витримувати несприятливі умови середовища;
свідчить про здатність рослини негативно впливати на ріст інших;
свідчить про біоекологічні особливості рослини.
354. Класифікація взаємодії деревних рослин у лісовому насадженні за
М.В. Колісніченком включає наступні типи взаємодії:
генеалогічний, фізіологічний, біотрофний, механічний, алелопатичний;
сосновий, дубовий, тополевий, сезонний;
біохімічний, біофізичних, механічний;
фізіологічний, біофізичний, алелопатичний, біохімічний.
355. Генеалогічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні
відбувається:
під час запилення репродуктивних органів;
під час зрощення кореневих систем або надземних частин дерев;
спостерігається у разі загущеного розміщення дерев, найчастіше під час
охльостування гілками крон деревних порід;
під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними
речовинами.
356. Фізіологічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні
відбувається:
під час запилення репродуктивних органів;
у разі зрощення кореневих систем або надземних частин дерев;
спостерігається у разі загущеного розміщення дерев, найчастіше під час
охльостування гілками крон деревних порід;