ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7309
Скачиваний: 5
175
сектицидної
дії
ідентичний
ФОС
.
Тривалість
інсектицидної
дії
в
оптимальних
концентраціях
— 10 – 15
діб
при
відсутності
опадів
.
Спектр
дії
.
Діазинон
має
широкий
спектр
інсектицидної
дії
,
знищує
комплекс
сисних
і
гризучих
комах
.
Препарат
можна
змішу
-
вати
з
іншими
пестицидами
і
агрохімікатами
,
які
не
мають
лужної
реакції
.
При
дотриманні
регламентів
застосування
не
виявляє
фіто
-
токсичності
.
Діазинон
зареєстрований
і
дозволений
для
використання
в
Україні
на
пшениці
,
цукрових
буряках
,
ячмені
,
капусті
,
тютюні
,
коноплях
,
на
насіннєвих
посівах
люцерни
і
конюшини
.
Норма
ви
-
трати
препарату
— 1,0 – 2,0
л
/
га
.
Максимальна
кратність
обро
-
бок
—
дві
.
Аналоги
—
дурсбан
480,
емпайк
,
пілот
,
піринекс
.
Діюча
речовина
—
хлорпіри
-
фос
.
Хімічна
назва
діючої
речовини
О
,
О
-
діетил
-
О
-(3,5,6-
трихлор
-
піридин
)
тіофосфат
.
Випускається
у
формі
40 %
к
.
е
.
Фізико
-
хімічні
властивості
і
токсикологічно
-
гігієнічна
характе
-
ристика
.
Хлорпірифос
у
воді
мало
розчинний
,
добре
розчиняється
у
більшості
органічних
розчинників
.
У
кислому
і
лужному
середовищі
гідролізується
.
Для
теплокровних
—
високотоксичний
(
ЛД
50
ораль
-
но
для
мишей
і
щурів
— 62 – 127
мг
/
кг
,
ΙΙ
гр
.
г
.
к
.).
Шкірно
-
резорбтивна
токсичність
(
ЛД
50
1000 – 2000
мг
/
кг
).
Характеризується
високим
рівнем
кумуляції
.
Високотоксичний
для
бджіл
та
інших
корисних
комах
.
Залишкові
кількості
визначаються
газорідинною
хроматографією
.
Гарантований
строк
придатності
при
дотриманні
правил
збері
-
гання
в
металевій
тарі
з
антикорозійним
покриттям
—
до
двох
років
з
часу
виготовлення
.
Призначення
та
механізм
дії
.
Дурсбан
—
інсектоакарицид
кон
-
тактної
дії
.
Використовується
для
знищення
комах
і
рослиноїдних
кліщів
.
Механізм
інсектицидної
і
акарицидної
дії
полягає
в
інгібу
-
ванні
холінестерази
у
комах
і
кліщів
.
Тривалість
інсектицидно
-
акарицидної
дії
в
оптимальних
концентраціях
до
14
діб
.
Гарантова
-
ний
строк
придатності
—
до
двох
років
з
часу
виготовлення
.
Спектр
дії
.
Дурсбан
має
широкий
спектр
інсектицидної
і
акари
-
цидної
дії
,
він
знищує
комплекс
сисних
і
гризучих
комах
і
рослино
-
їдних
кліщів
.
Препарат
можна
змішувати
з
іншими
пестицидами
і
агрохімікатами
,
які
не
мають
лужної
реакції
.
На
молодих
листках
може
спричиняти
опіки
,
на
сформованих
—
не
виявляє
фітотоксич
-
ності
.
Дурсбан
зареєстрований
і
дозволений
для
використання
в
Україні
на
цукрових
буряках
,
яблуні
,
картоплі
,
персику
,
хмелю
,
насіннєвих
посівах
люцерни
.
Норма
витрати
препарату
— 1,5 – 2,0
кг
/
га
.
Мак
-
симальна
кратність
обробок
—
дві
.
Дурсбан
176
Аналоги
—
бензофосфат
,
рубітокс
,
фоза
-
лон
.
Діюча
речовина
—
фозалон
.
Хімічна
назва
діючої
речовини
—
О
,
О
-
діетил
-S-(6-
хлорбензоксазолініл
-3-
метил
)
дитіофосфат
.
Виготовляється
у
формі
30 %
к
.
е
.
Фізико
-
хімічні
властивості
і
токсикологічно
-
гігієнічна
характе
-
ристика
.
Фозалон
у
воді
не
розчиняється
,
добре
розчиняється
в
ор
-
ганічних
розчинниках
.
У
кислому
середовищі
стійкий
,
а
в
лужному
—
швидко
гідролізується
.
Для
теплокровних
—
високотоксичний
(
ЛД
50
орально
для
щурів
— 84 – 108
мг
/
кг
,
ΙΙ
гр
.
г
.
к
.).
Шкірно
-
ре
-
зорбтивна
токсичність
слабка
.
Спричинює
місцеву
подразнюючу
дію
.
Кумулятивні
властивості
виражені
слабко
.
Гарантований
строк
придатності
при
дотриманні
правил
зберігання
—
до
двох
років
з
моменту
виготовлення
.
Призначення
та
механізм
дії
.
Золон
—
інсектоакарицид
контак
-
тно
-
кишкової
дії
.
Використовується
для
знищення
комах
та
росли
-
ноїдних
кліщів
.
Препарат
здатний
проникати
в
тканини
обробле
-
них
рослин
(
має
трансламінарну
дію
),
але
по
судинній
системі
не
поширюється
.
Токсичний
для
бджіл
та
інших
корисних
комах
.
Ме
-
ханізм
інсектоакарицидної
дії
ідентичний
ФОС
.
Значною
перевагою
препарату
,
порівняно
з
іншими
інсектици
-
дами
,
є
збереження
високої
інсектицидної
активності
при
темпера
-
турі
повітря
10 – 12 º
С
.
Біологічна
ефективність
зростає
з
підвищен
-
ням
температури
повітря
.
Шкідники
гинуть
через
одну
–
три
доби
на
90 – 95 %.
Швидкість
інсектицидної
дії
є
цінною
при
знищенні
шкідників
сходів
рослин
.
Тривалість
інсектицидно
-
акарицидної
дії
в
оптимальних
концентраціях
— 15 – 20
діб
.
Спектр
дії
.
Золон
має
широкий
спектр
інсектицидної
і
акарици
-
дної
дії
,
знищує
комплекс
сисних
і
гризучих
комах
та
рослиноїдних
кліщів
.
Можна
змішувати
з
іншими
пестицидами
і
агрохімікатами
,
які
не
мають
лужної
реакції
.
При
дотриманні
регламентів
застосу
-
вання
не
виявляє
фітотоксичності
.
Золон
зареєстрований
і
дозволений
для
використання
в
Україні
на
пшениці
,
ячмені
,
горосі
,
баклажанах
,
помідорах
,
картоплі
,
капусті
,
цукрових
буряках
,
яблуні
,
груші
,
сливі
,
абрикосі
,
персику
,
винограді
,
ріпаку
,
коноплях
,
тютюні
,
махорці
,
сої
,
насінниках
люцерни
,
конюши
-
ни
,
капустяних
культур
.
Норма
витрати
препарату
1 – 4
кг
/
га
.
Максимальна
кратність
обробок
—
дві
.
Аналоги
—
байтекс
,
сульфідофос
.
Діюча
речовина
—
фентіон
.
Хімічна
назва
—
О
,
О
-
диметил
-
О
(4-
метилмеркапто
-3-
метилфеніл
)
тіофосфат
.
Вигото
-
вляється
у
формі
50 %
к
.
е
.
Фізико
-
хімічні
властивості
і
токсикологічно
-
гігієнічна
характе
-
ристика
.
Діюча
речовина
мало
розчиняється
у
воді
,
в
органічних
розчинниках
розчиняється
добре
.
Для
теплокровних
фентіон
—
се
-
редньотоксичний
(
ЛД
50
орально
для
щурів
— 250
мг
/
кг
,
ΙΙΙ
гр
.
г
.
к
.),
Золон
Лебайцид
177
має
виражені
кумулятивні
властивості
.
Стійкий
в
харчових
продук
-
тах
.
У
природних
умовах
персистентний
.
При
нанесенні
на
стіни
приміщень
зберігає
свою
інсектицидну
дію
кілька
місяців
.
На
пове
-
рхні
і
всередині
рослин
залишки
препарату
визначаються
через
14 – 21
добу
після
обприскування
.
Токсичний
для
бджіл
і
інших
ко
-
рисних
комах
,
риб
.
Гарантований
строк
придатності
при
дотриман
-
ні
правил
зберігання
в
алюмінієвій
тарі
—
до
двох
років
з
часу
ви
-
готовлення
.
Залишкові
кількості
визначаються
ферментативним
методом
.
Призначення
та
механізм
дії
.
Лебайцид
—
інсектицид
кон
-
тактної
і
кишкової
дії
.
Використовується
для
знищення
комах
і
част
-
ково
рослиноїдних
кліщів
.
Тривалість
інсектицидної
дії
в
оптималь
-
них
концентраціях
при
відсутності
опадів
—
до
20
діб
.
Спектр
дії
.
Лебайцид
має
широкий
спектр
інсектицидної
і
не
-
значну
акарицидну
дію
,
знищує
комплекс
сисних
і
гризучих
комах
та
інгібує
розвиток
рослиноїдних
кліщів
.
Лебайцид
можна
змішува
-
ти
з
іншими
пестицидами
і
агрохімікатами
,
які
мають
нейтральну
реакцію
.
При
дотриманні
регламентів
застосування
не
виявляє
фі
-
тотоксичності
.
Лебайцид
зареєстрований
і
дозволений
для
викорис
-
тання
в
Україні
на
пшениці
і
цукрових
буряках
.
Норма
витрати
препарату
— 0,6 – 2,5
кг
/
га
.
Максимальна
кратність
обробок
—
дві
.
Аналоги
—
метатіон
,
метилнітрофос
.
Ді
-
юча
речовина
—
фенітротіон
.
Хімічна
на
-
зва
діючої
речовини
—
О
,
О
-
диметил
-
О
(3-
метил
-4-
нітрофеніл
)
тіофос
-
фат
.
Випускається
у
формі
50 %
к
.
е
.
Фізико
-
хімічні
властивості
і
токсикологічно
-
гігієнічна
характе
-
ристика
.
Розчинність
фенітротіону
у
воді
близько
30
мг
/
л
,
добре
розчиняється
у
більшості
органічних
розчинників
.
Швидко
гідролі
-
зується
у
лужному
середовищі
.
Для
теплокровних
—
середньотокси
-
чний
(
ЛД
50
орально
для
щурів
— 330 – 470
мг
/
кг
,
ΙΙΙ
гр
.
г
.
к
.).
Шкір
-
но
-
резорбтивна
токсичність
(
ЛД
50
1250
мг
/
кг
).
Подразнювальної
дії
не
виявляє
.
Має
помірні
кумулятивні
властивості
.
Гарантований
строк
придатності
при
дотриманні
правил
зберігання
в
тарі
з
анти
-
корозійним
покриттям
без
доступу
вологи
необмежений
.
Залишкові
кількості
визначаються
газорідинною
хроматографією
.
Призначення
та
механізм
дії
.
Сумітіон
—
інсектицид
контактно
-
кишкової
дії
.
Застосовується
для
знищення
комах
.
Механізм
інсек
-
тицидної
дії
полягає
в
інгібуванні
активності
холінестерази
у
комах
.
Можна
змішувати
з
іншими
пестицидами
і
агрохімікатами
,
які
не
мають
лужної
реакції
.
Спектр
дії
.
Сумітіон
має
широкий
спектр
інсектицидної
дії
,
зни
-
щує
комплекс
сисних
і
гризучих
комах
.
При
дотриманні
регламен
-
тів
застосування
не
виявляє
фітотоксичності
.
Сумітіон
зареєстрований
і
дозволений
для
використання
в
Україні
на
пшениці
,
житі
,
ячмені
,
вівсі
,
рисі
,
цукрових
буряках
,
тютюні
,
яб
-
Сумітіон
178
луні
,
груші
,
сливі
,
вишні
.
Норма
витрати
препарату
— 1,0 –
2,0
кг
/
га
.
Максимальна
кратність
обробок
—
дві
.
5.1.2.
Синтетичні
піретроїди
Історія
виготовлення
синтетичних
інсек
-
тицидів
налічує
близько
шістдесяти
років
і
розподіляється
на
три
періоди
,
кожний
з
яких
відзначений
створенням
нового
покоління
препаратів
,
що
ши
-
роко
використовувалися
у
виробництві
.
З
1945
р
.
застосовувалось
перше
покоління
—
хлорорганічні
ін
-
сектициди
.
Однак
наука
і
практика
виявили
у
них
значні
недоліки
,
серед
яких
найбільш
небезпечним
було
надмірне
накопичення
їх
залишкових
кількостей
в
об
’
єктах
навколишнього
середовища
та
інші
негативні
властивості
.
З
1960
р
.
було
запроваджено
друге
покоління
—
карбамати
і
фос
-
форорганічні
інсектициди
,
які
меншою
мірою
накопичувалися
в
об
’
єктах
навколишнього
середовища
,
але
окремі
препарати
мали
високу
токсичність
для
теплокровних
тварин
і
людей
.
У
зв
’
язку
з
цим
значну
кількість
ефективних
інсектицидів
було
заборонено
для
подальшого
використання
в
усіх
країнах
світу
.
Синтетичні
піретроїди
належать
до
«
третього
покоління
інсек
-
тицидів
».
Історія
відкриття
пестицидних
властивостей
у
піретроїд
-
них
речовин
розпочинається
з
вивчення
діючих
речовин
природ
-
ного
піретруму
—
порошку
,
який
виготовлявся
з
квітів
персидсь
-
кої
,
далматської
та
інших
видів
ромашки
роду
Pyrethrum.
Ще
в
давнину
піретрум
використовували
для
знищення
комах
у
житло
-
вих
приміщеннях
.
Природні
піретроїдні
препарати
мають
високу
інсектицидну
активність
,
але
дуже
швидко
руйнуються
під
впли
-
вом
сонячного
світла
,
а
тому
непридатні
для
використання
в
польових
умовах
.
Із
препаратів
рослинного
походження
,
які
застосовувалися
у
бо
-
ротьбі
зі
шкідниками
сільськогосподарських
культур
,
найбільше
поширення
мали
інсектициди
,
виготовлені
на
основі
нікотину
,
ана
-
базину
і
піретринів
.
Перші
два
—
алкалоїдні
сполуки
,
а
піретри
-
ни
—
складні
ефіри
.
Після
визначення
хімічної
будови
діючої
речовини
піретринів
була
синтезована
велика
кількість
аналогів
і
вивчено
їх
інсектицид
-
ну
дію
.
Особливе
значення
мали
наукові
розробки
,
виконані
у
хі
-
мічних
фірмах
Великої
Британії
,
Японії
,
США
та
інших
країнах
.
Таким
чином
,
синтетичні
піретроїди
є
продуктами
модифікації
мо
-
лекул
природних
піретроїдів
.
Препарат
алетрин
було
створено
ще
в
40-
ті
роки
ХХ
ст
.,
потім
його
доповнили
ресметрин
,
біоресметрин
та
ін
.
Ці
синтетичні
сполуки
,
як
і
природні
піретроїди
,
мали
низьку
персистентність
і
біологічну
ефективність
у
захисті
від
шкідників
на
Загальна
характеристика
179
польових
культурах
.
Тому
вони
не
мали
значної
ефективності
в
бо
-
ротьбі
зі
шкідниками
.
На
початку
70-
х
років
ХХ
ст
.
у
Великій
Британії
була
створена
речовина
з
класу
піретроїдних
інсектицидів
—
перметрин
,
потім
циперметрин
,
які
були
виготовлені
фірмою
Зенека
.
Ці
препарати
дістали
назву
«
синтетичні
піретроїди
».
До
першого
покоління
синтетичних
піретроїдів
належать
:
ам
-
буш
,
ізатрин
,
цимбуш
,
децис
,
суміцидин
,
рипкорд
,
евісект
,
офунаки
та
ін
.
Спочатку
синтетичні
піретроїди
застосовувалися
для
захисту
ба
-
вовнику
.
З
1980
р
.
були
дозволені
для
використання
на
польових
культурах
амбуш
,
суміцидин
,
рипкорд
,
ровікурт
та
ін
.,
концентрації
яких
при
обробці
були
в
10 – 100
разів
меншими
порівняно
з
ФОС
.
Кратність
обробок
також
зменшилась
у
півтора
–
два
рази
.
Створені
синтетичні
піретроїди
можна
розподілити
на
дві
групи
:
³
фотолабільні
піретроїди
,
які
розкладаються
під
дією
сонячного
світла
і
тому
використовуються
лише
в
побутових
приміщеннях
;
³
фотостабільні
піретроїди
,
які
мають
необхідну
персистентність
на
рослинах
.
Препарати
цієї
групи
набули
значного
поширення
у
рослинництві
.
Піретроїди
характеризуються
вищою
інсектицидною
дією
порів
-
няно
з
ХОС
,
ФОС
,
карбаматами
;
селективністю
проти
комах
,
що
за
-
безпечує
їх
високу
безпеку
;
задовільним
біологічним
розкладанням
у
навколишньому
середовищі
та
іншими
позитивними
властивос
-
тями
.
Сучасні
синтетичні
піретроїдні
інсектициди
не
є
представниками
однорідної
хімічної
групи
речовин
,
за
винятком
децису
.
Кожний
пі
-
ретроїдний
інсектицид
насправді
є
сумішшю
молекул
,
складених
із
одних
і
тих
самих
атомів
,
але
з
різним
просторовим
розміщенням
.
Подібні
речовини
в
хімії
називаються
сумішшю
ізомерів
.
Однак
біо
-
логічна
активність
кожного
із
таких
ізомерів
різна
:
одні
з
них
мають
сильну
інсектицидну
активність
,
в
той
час
як
інші
її
не
мають
.
У
такій
суміші
ефективність
ізомерів
з
високою
активністю
зменшу
-
ється
через
наявність
ізомерів
,
які
не
мають
подібного
ефекту
,
три
-
валість
дії
суміші
ніколи
не
буває
вищою
від
тієї
,
яку
має
найактив
-
ніший
ізомер
.
У
табл
. 5
наведено
можливу
кількість
хімічних
ізомерів
синтети
-
чних
піретроїдів
і
число
ізомерів
,
які
містяться
в
комерційних
про
-
дуктах
.
Альфаметрин
становить
собою
активну
речовину
,
яка
складаєть
-
ся
із
деяких
ізомерів
циперметрину
.
Всі
піретроїдні
препарати
складаються
із
різної
кількості
ізомерів
.
Окремі
виробники
дотри
-
муються
думки
,
що
одноізомерні
продукти
більш
активні
,
але
за
теорією
інших
дослідників
вони
менш
стійкі
до
виникнення
резис
-
тентності
у
комах
.