ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7304
Скачиваний: 5
165
³
малонебезпечні
—
насичена
концентрація
не
викликає
поро
-
гової
дії
.
Токсичність
також
має
гострий
,
хронічний
та
алергічний
прояви
.
Г о с т р а
т о к с и ч н і с т ь
,
як
правило
,
характеризується
негай
-
ним
проявом
ураження
після
разового
короткочасного
впливу
речо
-
вини
.
Гостра
токсичність
може
бути
оборотною
в
разі
вчасного
на
-
дання
людині
відповідної
медичної
допомоги
.
Х р о н і ч н а
т о к с и ч н і с т ь
(
у п о в і л ь н е н і
у р а ж е н н я
) —
це
ураження
або
ушкодження
організму
,
які
виникають
не
відразу
після
надходження
пестицидів
або
їх
комбінації
.
Уповільнені
ура
-
ження
можуть
бути
спричинені
:
постійним
надходженням
пестици
-
дів
або
їх
комбінацій
протягом
тривалого
періоду
;
разовим
надхо
-
дженням
пестицидів
або
їх
комбінацій
,
яке
спричинює
фізіологічне
порушення
,
що
стає
помітним
через
деякий
час
.
Деякі
пестициди
спричинюють
уповільнені
ураження
тільки
при
постійному
надхо
-
дженні
в
організм
людини
протягом
кількох
днів
,
місяців
або
навіть
років
.
Наслідком
токсичності
можуть
бути
такі
ефекти
:
утворення
пухлин
(
онкогенність
);
злоякісних
пухлин
(
канцерогенність
);
зміни
у
генах
і
хромосомах
(
мутагенез
);
вплив
на
репродуктивні
органи
людини
,
що
спричинює
безплідність
,
імпотентність
чоловіків
,
дефек
-
ти
при
пологах
(
тератогенез
)
та
ін
.
Вважається
,
що
деякі
з
цих
уражень
з
’
являються
відразу
ж
після
впливу
пестицидів
або
їх
комбінацій
,
але
вони
можуть
бути
непоміт
-
ними
ще
деякий
час
.
Наприклад
,
природжений
дефект
може
бути
помітним
тільки
після
народження
дитини
.
Шкідливий
вплив
пестицидів
на
організм
людини
виявляється
в
порушенні
функцій
кровоносної
системи
(
гемотоксикоз
),
анемії
,
ге
-
мофілії
;
у
розладі
нервової
системи
(
нейротоксикоз
),
параліч
,
збу
-
дження
нервової
системи
,
зміни
поведінки
,
порушення
координації
руху
,
сліпота
;
у
дерматитах
(
висипи
,
подразнення
),
знебарвлення
та
виразки
на
шкірі
;
в
ушкодженні
легенів
і
респіраторної
системи
,
астмі
;
жовтяниці
печінки
та
захворюваннях
нирок
.
А л е р г і ч н і
у р а ж е н н я
—
це
реакція
організму
на
подраз
-
нення
хімічними
сполуками
.
Вони
не
виявляються
під
час
першого
проникнення
,
оскільки
організм
виробляє
захисні
реакції
проти
них
.
Наступні
впливи
закінчуються
алергічними
проявами
ура
-
ження
.
Цей
процес
називається
сенсибілізацією
,
а
речовини
,
які
спричинюють
алергічні
ураження
у
людей
,
називають
сенсибіліза
-
торами
.
З
токсиколого
-
гігієнічного
погляду
важливе
значення
мають
ку
-
мулятивні
і
персистентні
властивості
пестицидів
.
Кумуляція
—
нагромадження
в
організмі
і
сумарна
дія
деяких
речовин
,
що
спричинює
отруєння
організму
з
летальним
ефектом
.
Ступінь
кумулятивної
дії
хімічних
сполук
виражають
коефіцієнтом
кумуляції
—
це
відношення
сумарної
дози
речовини
,
яка
спричинює
166
смертність
50 %
піддослідних
тварин
при
багаторазовому
введенні
в
організм
,
до
дози
,
яка
спричинює
смертність
50 %
тварин
при
одно
-
разовому
введенні
.
Хімічні
сполуки
за
кумулятивністю
поділяються
на
чотири
гру
-
пи
:
1)
надзвичайно
кумулятивні
речовини
—
коефіцієнт
кумуляції
менший
за
1;
2)
речовини
з
виявленою
кумуляцією
—
коефіцієнт
кумуляції
1 –
3;
3)
речовини
з
помірною
кумуляцією
—
коефіцієнт
кумуляції
3 – 5;
4)
речовини
зі
слабко
виявленою
кумуляцією
—
коефіцієнт
куму
-
ляції
більше
5.
Персистентність
(
стійкість
)
пестицидів
—
тривалість
збереження
пестицидами
або
їх
метаболітами
біологічної
активності
в
навколи
-
шньому
середовищі
чи
окремих
об
’
єктах
(
ґрунті
,
повітрі
,
воді
тощо
).
Чим
вища
персистентність
пестициду
в
об
’
єктах
,
тим
більша
його
небезпека
для
довкілля
.
Стійкість
пестицидів
і
їх
метаболітів
у
навколишньому
середо
-
вищі
визначає
можливість
їх
негативного
впливу
на
людей
,
тварин
і
рослини
при
проникненні
в
організм
з
продуктами
харчування
,
водою
і
повітрям
.
Згідно
з
прийнятою
класифікацією
,
за
ступенем
стійкості
у
навколишньому
середовищі
пестициди
умовно
поділяють
на
чотири
групи
:
1)
дуже
стійкі
—
період
розкладання
на
нетоксичні
компоненти
понад
два
роки
;
2)
стійкі
—
період
розкладання
на
нетоксичні
компоненти
півро
-
ку
–
два
роки
;
3)
помірно
стійкі
—
період
розкладання
на
нетоксичні
компонен
-
ти
один
–
шість
місяців
;
4)
малостійкі
—
період
розкладання
на
нетоксичні
компоненти
менше
одного
місяця
.
Гігієнічна
класифікація
дає
змогу
зробити
порівняльну
характе
-
ристику
пестицидних
препаратів
,
визначити
,
який
патологічний
ефект
є
найбільш
небезпечним
при
їх
використанні
.
Нею
користу
-
ються
при
складанні
висновку
щодо
можливостей
впровадження
нових
пестицидів
у
сільськогосподарське
виробництво
.
Крім
того
,
гігієнічна
класифікація
береться
до
уваги
при
оцінці
результатів
експертизи
харчових
продуктів
,
одержаних
від
рослин
і
тварин
,
об
-
роблених
пестицидними
препаратами
.
Пестициди
,
що
належать
до
сильнодіючих
і
високотоксичних
(
І
та
ІІ
груп
гігієнічної
класифікації
),
є
дуже
небезпечними
,
оскіль
-
ки
здатні
спричинювати
гострі
отруєння
при
надходженні
їх
в
орга
-
нізм
з
продуктами
харчування
.
Дуже
небезпечними
є
також
стійкі
препарати
з
вираженими
кумулятивними
властивостями
,
незалеж
-
но
від
їх
токсичності
при
одноразовому
надходженні
,
оскільки
вони
167
здатні
спричинювати
хронічні
отруєння
.
Тому
не
можна
використо
-
вувати
у
виробництві
речовини
,
що
не
розкладаються
в
природних
умовах
на
нетоксичні
компоненти
протягом
двох
і
більше
років
,
а
також
препарати
з
гостро
вираженою
кумуляцією
.
Недопустиме
застосування
речовин
,
якщо
при
попередньому
ви
-
вченні
встановлена
їх
канцерогенність
,
мутагенність
,
ембріотоксич
-
ність
та
алергенність
.
Гігієнічною
класифікацією
керується
також
санітарна
служба
,
що
здійснює
нагляд
за
умовами
праці
і
повітря
-
ним
середовищем
при
застосуванні
пестицидів
у
сільському
госпо
-
дарстві
та
інших
галузях
.
Запитання
для
самоперевірки
1.
Сучасна
класифікація
пестицидів
.
2.
Класифікація
пестицидів
за
їх
призначенням
.
3.
На
які
групи
поділяють
пестициди
залежно
від
їх
надхо
-
дження
до
організму
?
4.
Які
значення
мають
феромони
у
захисті
рослин
?
5.
У
чому
полягають
переваги
і
недоліки
використання
регуляторів
росту
,
розвитку
і
розмноження
комах
?
6.
Доцільність
використання
атрактантів
і
репелентів
у
захисті
рослин
.
7.
У
чому
суть
класифікації
пестицидів
за
хі
-
мічним
складом
?
8.
Суть
гігієнічної
класифікації
пестицидів
.
9.
Дайте
ви
-
значення
оральної
,
шкірно
-
резорбтивної
,
інгаляційної
токсичності
пести
-
цидів
.
10.
Дайте
визначення
гострої
і
хронічної
токсичності
пестицидів
.
168
Р о з д і л
5
ВИРОБНИЧА
І
ТОКСИКОЛОГО
-
ГІГІЄНІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА
ПЕСТИЦИДІВ
5.1.
ІНСЕКТИЦИДИ
І
АКАРИЦИДИ
Інсектицидами
(
від
лат
. insectum —
знищувати
,
вбивати
)
прийн
-
ято
називати
речовини
,
які
призначені
для
знищення
комах
.
Окре
-
мі
з
них
здатні
пригнічувати
розвиток
рослиноїдних
кліщів
і
нази
-
ваються
акарицидами
(
від
лат
. acarus —
кліщ
).
Класифікація
інсектицидів
і
акарицидів
здійснюється
за
шляха
-
ми
проникнення
їх
в
організм
,
за
хімічною
природою
та
гігієнічни
-
ми
показниками
(
див
.
розд
. 4).
5.1.1.
Фосфорорганічні
сполуки
(
ФОС
)
Перші
органічні
інсектициди
,
похідні
фос
-
форної
кислоти
(
метилдиметилтриметил
-
фосфіни
),
були
синтезовані
у
1846
р
.
Ці
сполуки
не
були
до
кінця
вивчені
,
тому
що
мали
надзвичайно
висо
-
ку
токсичність
відносно
теплокровних
і
могли
займатися
на
повітрі
.
У
1905
р
.
Б
.
О
.
Арбузов
і
його
колеги
відкрили
новий
шлях
ство
-
рення
органічних
сполук
фосфору
,
які
мали
пестицидні
властивості
.
Основний
пошук
і
вивчення
фосфорорганічних
сполук
були
спрямо
-
вані
на
бойові
отруйні
речовини
.
Ці
роботи
проводилися
у
США
,
Ан
-
глії
та
Німеччині
.
У
1940
р
.
німецькі
вчені
створили
табун
,
зарин
,
зоман
,
одночасно
були
одержані
деякі
інсектицидні
речовини
.
Загальна
характеристика
169
Донедавна
фосфорорганічні
сполуки
були
найпоширенішими
у
світовому
пестицидному
асортименті
.
На
їх
основі
було
створено
по
-
над
200
різних
препаратів
,
які
використовувалися
як
інсектициди
,
акарициди
,
нематоциди
,
фунгіциди
,
бактерициди
,
гербіциди
,
регу
-
лятори
росту
рослин
тощо
.
Такий
значний
асортимент
фосфорорганічних
сполук
(
ФОС
)
пов
’
язаний
з
наявністю
у
цього
класу
,
порівняно
з
хлорорганічними
(
ХОС
),
на
зміну
яким
вони
прийшли
,
багатьох
позитивних
власти
-
востей
.
ФОС
характеризуються
широкою
різноманітністю
пестици
-
дної
дії
.
Серед
них
є
речовини
з
короткостроковою
контактною
дією
,
які
ефективні
проти
сисних
комах
і
рослиноїдних
кліщів
.
Друга
група
сполук
має
системну
дію
,
вони
здатні
швидко
проникати
в
рослину
і
поширюватися
в
ній
судинною
системою
у
різних
напрям
-
ках
.
Третя
група
одночасно
має
контактну
і
кишкову
дію
і
є
ефек
-
тивною
проти
комах
з
гризучим
ротовим
апаратом
.
Такий
поділ
ФОС
є
умовним
,
тому
що
ряд
сполук
одночасно
характеризується
контактною
і
системною
дією
,
інші
—
контактною
і
контактно
-
кишковою
дією
.
Фосфорорганічні
пестициди
тривалий
час
широко
використову
-
валися
для
захисту
від
шкідливих
організмів
.
В
історичному
ракур
-
сі
це
був
значний
крок
у
розвитку
хімічного
методу
захисту
рослин
.
З
часом
препарати
з
негативними
показниками
були
заборонені
для
використання
у
сільському
господарстві
.
Основною
перевагою
ФОС
є
відносно
низька
їх
стійкість
у
навколишньому
середовищі
.
Контактні
ФОС
здатні
зберігатися
на
поверхні
оброблених
об
’
єктів
і
знищувати
шкідників
тільки
при
безпосередньому
контак
-
ті
з
препаратом
.
Значна
кількість
пестицидів
цієї
групи
здатні
про
-
никати
в
листки
оброблених
рослин
,
але
це
проникнення
обмежу
-
ється
лише
кутикулою
або
верхніми
шарами
паренхімних
клітин
,
а
поширення
діючих
речовин
судинною
системою
не
відбувається
(
квазісистемний
спосіб
дії
).
Системні
ФОС
при
нанесенні
їх
на
вегетуючі
органи
рослин
здат
-
ні
проникати
в
листки
,
а
при
внесенні
у
ґрунт
—
поглинаються
ко
-
реневою
і
судинною
системами
й
поширюються
по
всій
рослині
.
За
допомогою
системних
препаратів
можна
ефективно
знищувати
сис
-
них
і
шкідників
,
що
живуть
потайки
.
Системні
препарати
мають
більш
тривалу
захисну
дію
порівняно
з
контактними
.
Завдяки
наявності
в
рослині
вони
надають
їй
токси
-
чних
властивостей
і
захищають
від
личинок
шкідників
,
що
живуть
потайки
,
і
тих
комах
,
які
мігрують
із
сусідніх
ділянок
.
Особливістю
токсичної
дії
системних
ФОС
є
їх
здатність
під
впливом
ферментів
перетворюватися
на
нові
сполуки
з
більш
високою
пестицидною
ак
-
тивністю
,
що
і
визначає
їх
високу
біологічну
ефективність
.
Першим
інсектицидом
системної
дії
,
який
використовувався
проти
капустя
-
ної
попелиці
,
був
шрадан
.