ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7291
Скачиваний: 5
300
Однак
частина
гербіцидів
відзначається
вузькою
вибірковістю
.
Наприклад
тарга
,
фюзилад
,
поаст
,
фуроре
супер
знищують
одно
-
сім
’
ядольні
бур
’
яни
родини
тонконогих
у
посівах
двосім
’
ядольних
сільськогосподарських
культур
,
а
препарат
пума
супер
здатний
знищити
вівсюг
і
мітлицю
звичайну
в
посівах
озимої
пшениці
,
хоча
вони
й
належать
до
однієї
родини
.
Вибірковість
гербіцидів
часто
зумовлена
відмінностями
в
анато
-
мічній
і
морфологічній
будові
рослин
.
Така
вибірковість
називаєть
-
ся
топографічною
.
Так
,
рослини
з
щільною
кутикулою
і
восковим
нальотом
,
а
також
з
густим
опушенням
більш
стійкі
до
гербіцидів
,
оскільки
ці
анатомічні
особливості
запобігають
надходженню
пре
-
парату
в
рослину
.
У
рослин
з
вузьким
вертикальним
листям
(
цибу
-
ля
,
часник
та
ін
.)
відбувається
стікання
робочої
рідини
з
поверхні
листової
пластинки
,
при
цьому
гербіцид
майже
не
проникає
в
тка
-
нини
.
У
рослин
з
глибоким
заляганням
кореневої
системи
виявляється
стійкість
до
препаратів
,
що
утримуються
у
верхньому
шарі
ґрунту
і
не
досягають
зони
діяльності
коріння
.
До
таких
рослин
,
зокрема
,
належать
осот
польовий
,
гірчак
повзучий
,
хвощ
польовий
,
берізка
польова
та
інші
багаторічні
бур
’
яни
.
Стійкі
до
гербіцидів
культурні
рослини
виявляють
біохімічну
ви
-
бірковість
внаслідок
швидкого
руйнування
молекули
гербіциду
до
неактивних
компонентів
.
В
окремих
випадках
рослини
здатні
шви
-
дко
виділяти
гербіциди
через
кореневу
систему
в
незміненому
стані
без
шкоди
для
них
.
Стійкість
злакових
рослин
до
дії
2,4-
Д
поясню
-
ється
детоксикацією
гербіциду
шляхом
зв
’
язування
його
білковими
комплексами
клітинних
структур
,
білками
мембран
цитоплазми
,
а
також
утворенням
комплексів
зі
сполуками
небілкового
походжен
-
ня
.
Чутливість
бур
’
янів
до
дії
гербіцидів
пояснюється
значними
не
-
зворотними
порушеннями
процесів
обміну
речовин
,
що
призводить
до
загибелі
цих
рослин
.
Вибірковість
похідних
симетричного
триази
-
ну
пояснюється
особливостями
переміщення
гербіцидів
і
нагрома
-
дження
їх
у
місцях
фітотоксичної
дії
.
Виявлено
,
що
у
стійких
рослин
(
кукурудзи
)
гербіцид
накопичується
в
коренях
,
у
той
час
як
у
чут
-
ливих
видів
він
швидко
нагромаджується
в
листовому
апараті
—
в
місцях
фотосинтетичної
активності
,
через
що
і
виявляє
свою
фітото
-
ксичну
дію
.
Крім
того
,
внаслідок
руйнування
гербіциду
окисно
-
відновними
ферментами
(
пероксидазою
)
в
рослині
кукурудзи
сим
-
триазинові
гербіциди
руйнуються
до
нетоксичних
сполук
.
Під
дією
біохімічних
процесів
у
рослинах
відбуваються
структур
-
ні
перетворення
гербіцидів
,
фітотоксичність
яких
посилюється
в
чут
-
ливих
рослинах
.
Прикладом
такого
перетворення
може
бути
фер
-
ментативне
β
-
окиснення
гербіциду
2,4-
ДМ
і
перетворення
його
на
2,4-
Д
:
301
Cl
β
-
Окиснення
Cl
Cl
Cl
ОСН
2
СН
2
СН
2
СООН
ОСН
2
СООН
2,4-
Дихлорфенокси
-
γ
-
масляна
кислота
(2,4-
ДМ
)
2,4-
Дихлорфеноксіоцтова
кислота
(2,4-
Д
)
Інакше
кажучи
,
рослини
,
що
мають
β
-
окиснення
,
виявляють
чут
-
ливість
до
гербіцидів
2
М
-4
ХМ
і
2,4-
ДМ
.
Біологічна
дія
гербіцидів
зумовлена
їх
складом
і
будовою
моле
-
кули
,
розчинністю
,
леткістю
та
адсорбційними
властивостями
.
На
-
віть
незначні
зміни
в
будові
молекули
суттєво
змінюють
фітотоксич
-
ність
гербіциду
.
Знання
механізмів
стійкості
рослин
до
гербіцидів
дає
можливість
керувати
цим
процесом
.
Використання
антидотів
і
хімічних
засобів
підвищення
стійкості
культурних
рослин
до
гербіцидів
вважається
перспективним
напрямом
керування
стійкістю
.
Так
,
за
допомогою
протруєння
ангідридом
1,8-
нафтилоцтової
кислоти
насіння
кукуру
-
дзи
пропонується
захистити
сходи
цієї
культури
від
токсичного
впливу
ептаму
,
алахлору
,
метолахлору
,
хлорсульфурону
та
інших
діючих
речовин
гербіцидів
.
Застосуванням
N,N-
діаліл
-2,2-
діахлорацетаміду
(R-25788)
можна
захистити
кукурудзу
від
негативного
впливу
ептаму
,
додаючи
його
до
робочої
суміші
гербіциду
в
кількості
0,25 – 0,5
л
/
га
.
На
основі
ви
-
користання
цього
антидоту
почали
випускати
гербіцид
ерадикан
,
до
якого
кукурудза
виявила
високу
стійкість
.
Шляхом
застосування
антидотів
і
пролонгаторів
стало
можливим
посилення
дії
ґрунтових
гербіцидів
на
бур
’
яни
зі
збереженням
при
цьому
селективності
до
культурних
рослин
.
Додаючи
антидот
R-29148 (S-
етилдіапропілтіокарбамат
)
до
ептаму
,
а
пролонгатор
R-33865 (
О
,
О
-
діетил
-
О
-
фенілфосфоротіоат
)
до
ерадикану
екстра
,
можна
істотно
посилити
дію
гербіцидів
до
пізніх
сходів
просоподіб
-
них
бур
’
янів
,
гумаю
та
інших
,
а
також
проти
другої
хвилі
(
літніх
сходів
)
бур
’
янів
при
високій
вибірковості
до
кукурудзи
.
302
Ще
більші
можливості
в
керуванні
стійкістю
рослин
до
дії
гербі
-
цидів
розкриваються
при
використанні
досягнень
біотехнологій
та
генної
інженерії
.
Визначення
генетичного
коду
стійкості
рослин
до
гербіцидів
дає
можливість
переносити
гени
стійкості
в
культури
та
вирішувати
проблему
регулювання
рівня
забур
’
яненості
посівів
за
допомогою
гербіцидів
суцільної
дії
,
до
яких
стійкості
в
культури
не
було
(
гліфосату
,
глуфосинату
амонію
тощо
).
Отримано
позитивні
результати
в
перенесенні
генів
стійкості
до
глуфосинату
амонію
(
басти
)
і
гліфосату
(
раундапу
),
гербіцидів
су
-
цільної
дії
в
цукрові
буряки
,
кукурудзу
,
сою
,
ріпак
та
інші
культури
.
Використання
цих
гербіцидів
дає
змогу
знищувати
в
посівах
стій
-
ких
культур
всі
бур
’
яни
в
післясходовий
період
,
коли
вони
ще
не
завдали
великої
шкоди
культурі
.
Вибірковість
—
поняття
умовне
,
оскільки
більшість
гербіцидів
у
підвищених
нормах
можуть
долати
поріг
стійкості
культури
.
Залежно
від
особливостей
дії
на
рослини
всі
вибіркові
гербіциди
поділяються
на
дві
великі
групи
:
контактні
й
системні
.
Гербіциди
контактної
дії
—
препарати
,
які
здатні
уражати
рос
-
лини
в
місцях
змочування
робочою
сумішшю
.
Контактні
гербіциди
практично
не
здатні
рухатися
по
провідній
системі
рослин
,
через
це
вони
не
проникають
у
кореневу
систему
багаторічних
бур
’
янів
,
які
спроможні
відростати
знову
.
Гербіциди
системної
дії
здатні
рухатися
судинно
-
провідною
сис
-
темою
,
впливаючи
на
всю
рослину
і
викликаючи
загибель
як
над
-
земних
,
так
і
підземних
її
органів
.
Під
час
переміщення
по
судинах
рослин
гербіциди
взаємодіють
із
клітинним
вмістом
,
що
призводить
до
часткової
їх
інактивації
шляхом
поглинання
клітинами
,
руйну
-
вання
ферментами
,
утворення
комплексних
сполук
.
По
флоемі
гер
-
біциди
рухаються
в
кореневу
систему
,
генеративні
органи
,
нагрома
-
джуються
в
зонах
активного
росту
,
викликаючи
глибокі
порушення
фізіологічних
процесів
,
що
призводить
до
загибелі
чутливих
рослин
.
З
ґрунтовим
розчином
гербіциди
поглинаються
кореневими
волос
-
ками
,
передаються
до
судин
ксилеми
і
з
транспіраційною
течією
пе
-
ресуваються
в
надземні
органи
рослин
.
Системні
препарати
доціль
-
но
використовувати
в
боротьбі
з
багаторічними
видами
бур
’
янів
,
ко
-
ренева
система
яких
проникає
глибоко
в
ґрунт
.
Поглинання
й
пересування
по
рослині
системних
гербіцидів
від
-
бувається
пасивним
способом
,
якщо
використовується
теплова
енер
-
гія
дифузії
або
енергія
транспірації
.
Активне
поглинання
і
транспор
-
тування
гербіцидів
відбувається
за
рахунок
використання
енергії
аденозинтрифосфорної
кислоти
(
АТФ
).
Контактні
і
системні
гербіциди
розрізняють
за
способами
їх
про
-
никнення
в
рослини
.
Це
,
зокрема
,
препарати
листкової
дії
—
ті
,
які
проникають
через
надземні
органи
(
листки
,
стебла
,
черешки
)
і
за
-
303
стосовуються
після
появи
сходів
культури
та
бур
’
янів
(
бетанал
,
рау
-
ндап
,
поаст
,
гродил
та
ін
.).
Гербіциди
,
які
проникають
у
рослини
через
кореневу
систему
і
виявляють
дію
на
проростки
насіння
,
належать
до
ґрунтових
,
або
гербіцидів
кореневої
дії
(
дуал
,
зенкор
,
прометрин
та
ін
.).
Добір
гербіцидів
для
захисту
тієї
чи
іншої
культури
проводять
за
«
Переліком
пестицидів
і
агрохімікатів
,
дозволених
для
використан
-
ня
в
Україні
»,
орієнтуючись
на
стійкість
культури
до
гербіциду
з
урахуванням
спектра
його
дії
на
видовий
склад
бур
’
янів
.
5.6.2.
Строки
та
способи
застосування
гербіцидів
Строки
застосування
гербіцидів
залежать
від
властивостей
того
чи
іншого
препарату
,
біологічних
особливостей
культури
і
бур
’
янів
,
вибірковості
,
спектра
дії
тощо
.
Осіннє
(
завчасне
)
внесення
гербіцидів
проводиться
в
системі
ос
-
новного
(
зяблевого
)
обробітку
ґрунту
з
метою
знищення
багаторіч
-
них
кореневищних
і
коренепаросткових
видів
бур
’
янів
з
викорис
-
танням
,
наприклад
,
раундапу
або
басти
проти
пирію
повзучого
,
ви
-
дів
осоту
,
гірчака
рожевого
та
ін
.
Обробка
гербіцидами
проводиться
після
відростання
розеток
чи
пагонів
бур
’
янів
унаслідок
післязби
-
рального
лущіння
стерні
зернових
культур
.
Наступний
(
після
об
-
прискування
)
обробіток
ґрунту
слід
проводити
не
раніше
,
ніж
сис
-
темні
гербіциди
проникнуть
у
глибоко
залеглі
кореневища
,
тобто
не
раніше
,
ніж
через
10 – 15
днів
.
Ускладнюється
знищення
багаторіч
-
ників
у
роки
з
посушливим
літньо
-
осіннім
періодом
,
коли
відрос
-
тання
бур
’
янів
без
поливу
не
відбувається
.
Допосівне
і
допосадкове
застосування
гербіцидів
ґрунтової
дії
(
трефлан
,
дуал
,
зенкор
,
прометрин
та
ін
.)
проводиться
під
час
пе
-
редпосівної
культивації
—
дисковою
чи
зубовою
бороною
у
вологий
шар
ґрунту
.
При
цьому
не
допускається
розрив
у
часі
між
обприску
-
ванням
і
загортанням
.
Це
зумовлено
застосуванням
летких
гербі
-
цидів
(
трефлан
,
ептам
,
ерадикан
та
ін
.).
Порушення
в
технології
призводить
до
непродуктивних
втрат
препаратів
,
зменшення
їх
ефективності
,
забруднення
навколишнього
середовища
,
фінансових
витрат
.
Використання
гербіцидів
до
посіву
чи
висаджування
розса
-
ди
дає
змогу
успішно
знищувати
однорічні
бур
’
яни
у
фазі
проростків
.
Припосівне
застосування
гербіцидів
відбувається
одночасно
з
по
-
сівом
шляхом
внесення
гранульованих
препаратів
за
допомогою
спеціальних
аплікаторів
або
стрічкового
внесення
робочих
сумішей
в
захисну
зону
широкорядного
посіву
просапних
культур
.
Стрічкове
внесення
гербіцидів
—
один
із
напрямів
екологічно
безпечного
й
раціонального
використання
пестицидів
.
Досходове
застосування
гербіцидів
проводять
після
посіву
або
по
сходах
бур
’
янів
,
але
до
появи
сходів
культурних
рослин
.
Цей
захід
304
доцільніше
проводити
на
третій
–
четвертий
день
після
посіву
,
коли
збігаються
в
часі
поява
проростків
бур
’
янів
(
вони
перебувають
у
фазі
«
білої
ниточки
»)
і
проведення
досходового
боронування
.
У
досходо
-
вий
період
успішно
застосовують
ґрунтові
препарати
:
харнес
,
дуал
голд
,
трофі
супер
,
фронтьєр
та
ін
.
Однак
треба
пам
’
ятати
,
що
час
для
застосування
досходових
гербіцидів
досить
обмежений
—
від
посіву
до
появи
проростків
культури
,
які
можуть
пошкоджуватися
досходовим
боронуванням
.
Недоліками
досходового
внесення
гербі
-
цидів
може
бути
пересихання
верхнього
шару
ґрунту
і
,
як
наслідок
,
недостатня
ефективність
гербіцидів
,
а
також
ситуація
,
коли
в
період
застосування
гербіцидів
проходять
рясні
дощі
і
втрачається
опти
-
мальний
строк
обробки
.
Крім
того
,
час
застосування
ще
більше
ско
-
рочується
,
коли
температура
повітря
і
ґрунту
вища
за
20 – 24
°
С
.
Передовий
досвід
захисту
культур
від
бур
’
янів
переконує
,
що
в
зоні
достатнього
зволоження
досходове
застосування
гербіцидів
не
поступається
(
в
окремих
випадках
навіть
перевищує
)
ефективності
допосівного
їх
внесення
.
У
зоні
нестійкого
зволоження
і
ризиковано
-
го
землеробства
доцільніше
вносити
гербіциди
під
передпосівну
культивацію
із
загортанням
їх
у
вологий
шар
ґрунту
.
Практика
світового
землеробства
віддає
перевагу
післясходовому
внесенню
гербіцидів
.
Його
переваги
полягають
у
тому
,
що
в
цей
пе
-
ріод
вегетації
можна
визначити
чисельність
бур
’
янів
і
доцільність
застосування
гербіцидів
,
знаючи
видовий
склад
бур
’
янів
,
можна
ці
-
леспрямовано
підібрати
препарати
і
використати
їх
з
найбільшою
ефективністю
.
Крім
того
,
заходи
боротьби
з
бур
’
янами
можна
поєд
-
нувати
із
захистом
від
шкідників
і
хвороб
,
із
застосуванням
регуля
-
торів
росту
,
ретардантів
,
позакореневим
підживленням
мікро
-
і
ма
-
кроелементами
.
При
обприскуванні
післясходовими
гербіцидами
особливо
важ
-
ливо
враховувати
фази
стійкості
культури
,
фази
росту
бур
’
янів
і
їх
чутливість
до
обробок
тим
чи
іншим
препаратом
,
ретельно
дотриму
-
ватися
норм
витрати
препаратів
і
рідини
,
враховувати
погодні
умо
-
ви
.
Післясходові
гербіциди
можна
вносити
суцільним
і
стрічковим
способом
,
обробляючи
захисну
зону
рядків
просапних
культур
(
ку
-
курудзи
,
соняшнику
,
цукрового
буряку
,
сої
,
бавовнику
,
виноградни
-
ків
,
плодових
насаджень
,
овочевих
культур
та
ін
.).
Післясходове
внесення
застосовується
в
парових
полях
для
знищення
сходів
бур
’
янів
з
метою
зменшення
витрат
на
обробіток
ґрунту
і
обмеження
вітрової
й
водної
ерозії
.
Гранульовані
форми
гербіцидів
використовують
до
посіву
із
за
-
гортанням
у
ґрунт
або
без
нього
,
до
сходів
або
після
сходів
культури
і
бур
’
янів
суцільним
або
стрічковим
способом
.
Гранульовані
препа
-
рати
діють
на
бур
’
яни
значно
довше
,
повільно
руйнуються
під
впливом
метеорологічних
факторів
і
мікробіологічних
процесів
,
не