ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7289
Скачиваний: 5
305
втрачаються
через
випаровування
,
їх
можна
вносити
одночасно
з
розсіюванням
мінеральних
добрив
.
На
зрошуваних
землях
посіви
рису
,
цукрових
буряків
,
соняшни
-
ку
,
кукурудзи
можуть
оброблятися
гербіцидами
одночасно
з
поли
-
вом
по
борознах
або
дощувальними
агрегатами
.
Такий
спосіб
засто
-
сування
гербіцидів
називається
гербігацією
.
При
досить
великому
розведенні
(1 : 50 000 – 100 000)
не
втрачаються
через
випаровуван
-
ня
навіть
такі
леткі
препарати
,
як
ептам
,
ерадикан
,
тиллам
,
ялан
,
роніт
та
ін
.
При
цьому
досягаються
рівномірний
розподіл
гербіциду
по
площі
і
висока
загибель
бур
’
янів
.
Розробляються
і
поступово
знаходять
впровадження
нові
способи
застосування
гербіцидів
(
підґрунтове
,
гніздове
,
рециркуляторне
,
контактне
та
ін
.),
які
зменшують
непродуктивні
витрати
препара
-
тів
,
послаблюють
негативний
вплив
на
об
’
єкти
навколишнього
сере
-
довища
,
значно
економічніші
тощо
.
5.6.3.
Визначення
норм
витрати
препарату
,
робочої
рідини
та
концентрації
5.6.3.1.
Норми
витрати
препарату
Вибір
і
правильний
розрахунок
норми
витрати
гербіцидів
мають
винятково
важливе
значення
в
досягненні
максимального
ефекту
в
захисті
культур
від
забур
’
янення
.
Застосування
підвищеної
норми
може
спричинити
пригнічення
,
зрідження
або
й
загибель
культури
,
негативно
вплинути
на
залишкові
кількості
пестициду
в
продукції
,
призводить
до
значних
економічних
втрат
,
забруднення
довкілля
.
Обробка
зменшеною
нормою
препарату
послаблює
його
захисну
дію
,
що
виявляється
у
збільшенні
забур
’
яненості
і
недоборі
урожаю
.
Усі
рекомендовані
норми
застосування
гербіцидів
встановлено
на
підставі
проведених
багаторічних
експериментів
у
лабораторних
,
вегетаційних
і
польових
умовах
.
Вони
залежать
від
природи
пести
-
циду
,
його
біологічної
ефективності
,
гранулометричного
складу
ґрун
-
ту
і
вмісту
в
ньому
органічної
речовини
.
При
виборі
оптимальної
норми
гербіциду
слід
враховувати
видо
-
вий
склад
і
фази
розвитку
бур
’
янів
,
ступінь
засмічення
,
ґрунтові
відмінності
,
погодні
умови
,
можливість
негативної
післядії
препа
-
рату
на
наступні
культури
в
сівозміні
тощо
.
Наприклад
,
фюзилад
,
25 %
к
.
е
.
рекомендується
застосовувати
проти
однорічних
бур
’
янів
з
родини
тонконогих
в
нормі
1 – 2
л
/
га
,
причому
1
л
/
га
—
достатня
норма
гербіциду
при
обробці
бур
’
янів
у
фазі
одного
–
двох
листків
,
а
2
л
/
га
—
при
обприскуванні
в
більш
пізні
фази
(
два
–
шість
лист
-
ків
—
кущіння
)
або
при
високому
рівні
забур
’
янення
.
Водночас
для
знищення
пирію
повзучого
,
свинорию
пальчастого
цей
препарат
306
рекомендують
застосовувати
в
нормі
2 – 4
л
/
га
.
До
того
ж
необхідно
враховувати
фазу
розвитку
бур
’
янів
та
їх
чисельність
на
полі
.
Для
встановлення
оптимальної
норми
ґрунтових
гербіцидів
на
-
самперед
слід
враховувати
гранулометричний
склад
і
вміст
гумусу
в
ґрунті
.
Так
,
при
застосуванні
стомпу
, 33 %
к
.
е
.
на
посівах
сої
дозво
-
ляється
вносити
3 – 6
л
/
га
гербіциду
.
На
мінімальну
норму
стомпу
слід
орієнтуватися
при
внесенні
його
на
ґрунтах
з
легким
грануло
-
метричним
складом
(
супіщані
,
легкі
суглинки
)
або
з
низьким
вміс
-
том
органічної
речовини
(
менш
як
2 %).
І
навпаки
,
максимально
дозволену
норму
—
при
обробці
на
суглинкових
ґрунтах
або
тих
,
які
містять
понад
3,5 %
гумусу
(
чорноземи
і
торфові
).
У
довідковій
літературні
,
рекомендаціях
з
використання
пести
-
цидів
, «
Переліку
…»
дозволених
для
використання
препаратів
нор
-
ми
витрати
подаються
в
діючій
речовині
або
в
літрах
чи
кілограмах
препарату
(
технічного
продукту
)
на
1
га
.
Ряд
виробників
гербіцидів
випускають
продукти
з
однією
і
тією
самою
діючою
речовиною
,
але
з
різним
її
вмістом
.
Щоб
застосовувати
такі
препарати
з
однаковими
вимогами
норми
витрати
необхідно
подавати
в
діючій
речовині
.
Для
переходу
від
діючої
речовини
до
препаративної
форми
користуються
формулою
100,
н
Н
С
⋅
=
де
Н
—
норма
витрати
препарату
,
кг
,
л
/
га
;
н
—
норма
витрати
за
діючою
речовиною
,
кг
,
л
/
га
;
С
—
масова
частка
діючої
речовини
в
препаративній
формі
, %.
За
допомогою
наведеної
формули
можна
розрахувати
норми
ви
-
трати
для
будь
-
якого
препарату
.
Знаючи
норму
витрати
препарату
і
вміст
діючої
речовини
,
можна
досить
легко
визначити
норму
витра
-
ти
гербіциду
за
діючою
речовиною
на
1
га
:
.
100
НС
н
=
На
посівах
просапних
культур
з
метою
зменшення
пестицидного
навантаження
гербіциди
застосовують
стрічковим
способом
,
оброб
-
ляючи
захисну
зону
рядка
.
При
цьому
норми
витрати
в
розрахунку
на
стрічку
не
змінюються
.
Однак
витрати
гербіцидів
з
розрахунку
на
всю
площу
зменшуються
в
два
–
три
рази
і
становлять
:
стр
суц
,
S
Н
Н
M
=
де
стр
Н
—
норма
витрати
гербіцидів
при
стрічковому
застосуванні
,
кг
,
л
/
га
;
суц
Н
—
норма
витрати
гербіцидів
при
суцільному
застосу
-
307
ванні
,
кг
,
л
/
га
;
S —
ширина
стрічки
обприскування
,
см
;
М
—
шири
-
на
міжрядь
,
см
.
5.6.3.2.
Норми
витрати
робочої
рідини
Обприскування
—
найпоширеніший
спосіб
застосування
гербі
-
цидів
.
Від
норми
витрати
рідини
значною
мірою
залежать
якість
і
ефективність
обприскування
,
що
забезпечується
використанням
відповідної
апаратури
та
її
технічними
можливостями
.
Виходячи
з
прийнятих
норм
витрати
робочої
рідини
гербіцидів
,
розрізняють
такі
види
обприскування
:
³
ультрамалооб
’
ємне
—
з
витратою
до
5
л
/
га
;
³
малооб
’
ємне
— 10 – 50
л
/
га
(
здійснюється
вентиляторними
та
авіаційними
обприскувачами
);
³
малооб
’
ємне
— 70 – 100
л
/
га
(
здійснюється
за
допомогою
назем
-
них
штангових
обприскувачів
);
³
звичайне
— 150 – 300
л
/
га
;
³
великооб
’
ємне
—
понад
300
л
/
га
.
Для
наземних
тракторних
обприскувачів
рекомендуються
такі
норми
витрати
рідини
:
³
для
контактних
гербіцидів
— 300 – 600
л
/
га
;
³
для
системних
гербіцидів
— 150 – 300
л
/
га
;
³
для
ґрунтових
гербіцидів
— 300 – 400
л
/
га
.
Для
авіаційних
обприскувачів
норми
витрати
рідини
:
³
на
зернових
колосових
культурах
при
малооб
’
ємному
обприс
-
куванні
— 25 – 50
л
/
га
;
³
при
застосуванні
ґрунтових
гербіцидів
,
а
також
післясходових
препаратів
на
посівах
рису
— 50 – 100
л
/
га
;
³
на
посівах
льону
з
використанням
максимально
дозволених
норм
витрати
гербіциду
— 100 – 150
л
/
га
;
³
при
застосуванні
десикантів
— 100 – 200
л
/
га
.
Витрати
робочої
рідини
і
якість
обприскування
значною
мірою
залежать
від
його
дисперсності
.
За
розміром
краплин
розрізняють
такі
обприскування
:
³
аерозольне
—
з
діаметром
краплин
до
50
мкм
;
³
дрібнокраплинне
—
від
51
до
150
мкм
;
³
середньокраплинне
—
від
151
до
300
мкм
;
³
великокраплинне
—
краплини
більші
за
300
мкм
.
Ефективність
застосування
гербіцидів
досягається
не
кількістю
витрати
рідини
,
а
за
рахунок
щільності
і
рівномірності
покриття
поверхні
робочою
рідиною
.
308
5.6.3.3.
Визначення
концентрації
робочої
рідини
Концентрація
гербіцидів
у
робочій
рідині
залежить
від
норми
витрати
препарату
і
рідини
,
що
визначається
використанням
назем
-
ної
чи
авіаційної
апаратури
і
розраховується
за
формулою
100 ,
Н
К
Q
⋅
=
де
К
—
концентрація
робочої
рідини
, %;
Н
—
норма
витрати
гербі
-
циду
за
препаратом
,
кг
,
л
/
га
;
Q —
норма
витрати
рідини
,
л
/
га
.
Застосування
окремих
гербіцидів
і
препаративних
форм
потре
-
бує
,
щоб
їх
концентрація
в
робочій
рідині
не
була
нижчою
від
пев
-
них
показників
,
оскільки
розчинники
діючої
речовини
гербіциду
при
значному
розведенні
не
можуть
утримувати
його
в
розчиненому
стані
.
При
цьому
гербіцид
викристалізовується
і
випадає
в
осад
,
за
-
биваючи
провідну
систему
обприскувача
,
викликаючи
опіки
рослин
.
Так
,
бетанал
, 15,9 %
к
.
е
.
в
робочій
рідині
не
повинен
мати
концент
-
рацію
менш
ніж
2 – 2,5 %
за
препаратом
,
тому
що
діюча
речовина
гербіциду
фенмедифам
випадає
в
осад
,
тобто
гектарна
норма
гербі
-
циду
6 – 8
л
/
га
не
повинна
застосовуватися
обприскувачами
,
які
не
забезпечують
витрати
рідини
300
л
/
га
і
нижче
.
5.6.4.
Похідні
аліфатичних
карбонових
кислот
5.6.4.1.
Хлоровані
(
галоїдпохідні
монокарбонових
кислот
)
Гербіцидна
активність
аліфатичних
кар
-
бонових
кислот
значно
зростає
при
вве
-
денні
в
молекулу
атомів
галогену
,
зокре
-
ма
хлору
.
Натрієві
солі
аліфатичних
карбонових
кислот
добре
роз
-
чиняються
у
воді
і
утворюють
справжні
розчини
.
Типовим
представ
-
ником
цієї
групи
гербіцидів
є
трихлорацетат
натрію
(
ТХА
),
який
широко
використовувався
проти
малорічних
і
багаторічних
видів
бур
’
янів
з
родини
злакових
(
тонконогих
).
Однак
його
застосування
стало
обмеженим
.
Трихлорацетат
натрію
проникає
в
рослини
через
корені
і
пере
-
міщується
в
стебла
,
листки
і
точки
росту
по
ксилемі
з
транспірацій
-
ною
течією
.
У
чутливих
рослин
гербіцид
викликає
морфологічні
зміни
(
скручування
листя
,
зупинку
росту
органів
і
утворення
воску
на
листках
).
Під
дією
гербіциду
в
чутливих
рослинах
збільшується
вміст
амінокислот
і
порушується
азотний
обмін
,
інгібується
синтез
пантотенової
кислоти
і
β
-
аланіну
,
порушується
фотосинтез
і
надхо
-
дження
поживних
речовин
,
роз
’
єднується
окиснення
і
фосфорилу
-
вання
в
дихальному
ланцюзі
,
змінюються
ферментні
системи
і
сама
Загальна
характеристика
309
структура
мітохондрій
.
Є
гіпотеза
про
здатність
гербіциду
руйнува
-
ти
певні
ланцюги
синтезу
ліпідів
.
Аналоги
—
ТХА
,
ТХАН
.
Діюча
речови
-
на
—
трихлорацетат
натрію
.
Хімічна
на
-
зва
діючої
речовини
—
трихлороцтова
кислота
.
Виготовляється
у
формі
90 %
р
.
п
.
Фізико
-
хімічні
властивості
і
токсикологічно
-
гігієнічна
характе
-
ристика
.
Біла
кристалічна
гігроскопічна
речовина
.
Розчинність
у
воді
при
25
°
С
— 1200
г
/
л
.
Для
теплокровних
тварин
і
людини
—
малотоксична
(
ЛД
50
орально
для
щурів
— 3200 – 5000
мг
/
кг
, IV
гр
.
г
.
к
.).
Гарантований
строк
придатності
при
дотриманні
умов
збері
-
гання
—
два
роки
з
моменту
виготовлення
.
Малотоксична
для
бджіл
та
інших
корисних
комах
.
Призначення
.
ТХАН
—
вибірковий
протизлаковий
гербіцид
ко
-
реневої
дії
.
Добре
уражує
однорічні
й
багаторічні
злакові
бур
’
яни
в
посівах
цукрового
буряку
,
льону
,
капусти
,
помідорів
,
гороху
,
моркви
,
вики
.
Менш
стійкі
—
бавовник
,
картопля
,
цибуля
,
люцерна
.
Чутли
-
ві
—
конюшина
,
люпин
,
боби
,
хлібні
злаки
.
Для
розширення
спект
-
ра
дії
можна
змішувати
з
іншими
протидвосім
’
ядольними
гербіци
-
дами
.
При
допосівному
внесенні
в
ґрунт
для
захисту
цибулі
,
цукро
-
вого
,
кормового
,
столового
буряку
,
моркви
,
гороху
,
льону
норма
ви
-
трати
5 – 14
кг
/
га
,
при
осінньому
застосуванні
на
ділянках
з
пирі
-
єм
— 25 – 40
кг
/
га
.
Реєстрацію
призупинено
через
високі
норми
витрати
та
розчин
-
ність
,
що
спричинює
проникність
у
підґрунтові
води
.
5.6.4.2.
Аміди
і
нітрили
аліфатичних
карбонових
кислот
(
хлорацетаніліди
)
Похідні
хлорацетаніліду
ефективні
проти
однорічних
односім
’
ядольних
і
багатьох
двосім
’
ядольних
видів
бур
’
янів
.
Пошко
-
джуючи
проростаюче
насіння
,
ці
гербіциди
неефективно
діють
на
вегетуючі
бур
’
яни
,
оскільки
процес
фотосинтезу
не
чутливий
до
них
.
Хлорацетаніліди
блокують
ферменти
з
сульфгідрильними
групами
,
пригнічують
процес
окисного
фосфорилування
,
знижують
актив
-
ність
нітратредуктази
,
порушують
азотний
обмін
,
синтез
білка
і
утворення
полірибосом
.
Ці
гербіциди
безпосередньо
діють
на
стан
мембран
і
таким
чином
впливають
на
поглинання
йонів
або
вихід
розчинених
речовин
,
гальмують
синтез
ліпідів
у
коліоптиле
.
Фіто
-
токсичний
вплив
на
бур
’
яни
виявляється
в
тому
випадку
,
якщо
гер
-
біцид
наявний
від
початку
проростання
насіння
.
Окремі
гербіциди
цієї
групи
(
пропанід
)
здатні
швидко
гальмува
-
ти
циклічне
фотофосфорилування
,
пошкоджуючи
певні
види
внут
-
рішньоклітинних
мембран
хлоропластів
,
та
роз
’
єднувати
окисне
фос
-
Трихлорацетат
натрію
Загальна
характеристика