ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7281
Скачиваний: 5
320
Перспективне
застосування
поасту
на
посівах
соняшнику
,
ріпаку
та
інших
двосім
’
ядольних
культур
.
Реєстрацію
призупинено
.
Аналог
—
селект
.
Діюча
речовина
—
кле
-
тодим
.
Хімічна
назва
діючої
речовини
—
(
Е
,
Е
)-(±)-2-[1-[[(3-
хлор
-2-
пропеніл
)
оксі
]
іміно
]
пропіл
]-5-[2-(
етил
-
тіо
)
пропіл
]-3-
гідрокси
-2-
циклогексен
-1-
он
[
С
.
А
.].
Виготовляється
у
формі
25,4 %
к
.
е
.
Фізико
-
хімічні
властивості
і
токсикологічно
-
гігієнічна
характе
-
ристика
.
Світло
-
жовта
рідина
,
добре
розчинна
в
органічних
сполу
-
ках
.
У
ґрунті
період
піврозпаду
—
близько
трьох
діб
.
У
заводській
тарі
гарантовано
зберігається
два
роки
.
Помірно
токсичний
для
теплокровних
тварин
і
людини
(
ЛД
50
для
щурів
понад
1360 – 1630
мг
/
кг
, IV
гр
.
г
.
к
.).
Не
токсичний
для
бджіл
та
інших
корисних
ко
-
мах
при
застосуванні
до
початку
цвітіння
культури
і
бур
’
янів
.
Призначення
.
Центуріон
—
післясходовий
системний
гербіцид
вибіркової
дії
.
Застосовується
проти
вегетуючих
однорічних
злако
-
вих
бур
’
янів
,
коли
вони
знаходяться
у
фазі
двох
–
шести
листків
у
посівах
цукрових
,
кормових
,
столових
буряків
,
льону
-
довгунця
,
ци
-
булі
(
незалежно
від
фази
розвитку
культури
)
з
нормами
витрати
0,2 – 0,4
л
/
га
з
додаванням
до
робочої
суміші
поверхнево
-
активної
речовини
(
ПАР
) «
Аміго
»
у
співвідношенні
до
препарату
3 : 1 (0,6 –
1,2
л
/
га
).
Проти
багаторічних
злакових
бур
’
янів
висотою
15 – 20
см
на
цих
самих
культурах
норми
витрати
гербіциду
збільшують
до
0,6 – 0,8
л
/
га
,
а
ПАР
«
Аміго
» —
до
1,8 – 2,4
л
/
га
.
У
бакових
сумішах
з
базаграном
,
галакситопом
і
півотом
виявляє
фітотоксичність
.
Можливе
послідовне
використання
протидвосім
’
я
-
дольних
гербіцидів
,
але
не
раніше
ніж
через
24
год
.
Необхідно
утриматися
від
обприскування
за
годину
до
дощу
та
в
умовах
силь
-
ної
посухи
.
Перспективне
використання
гербіциду
на
посівах
сої
,
картоплі
,
люцерни
і
багатьох
овочевих
культур
.
5.6.9.
Похідні
арилоксіалканкарбонових
кислот
Гербіциди
,
похідні
арилоксіалканкарбонових
кислот
групи
фе
-
ноксіоцтової
,
феноксимасляної
і
феноксипропіонової
кислот
,
вияв
-
ляють
високу
біологічну
активність
щодо
двосім
’
ядольних
видів
бур
’
янів
у
посівах
зернових
колосових
культур
,
рису
,
кукурудзи
.
Водночас
похідні
арилоксифеноксипропіонових
кислот
виявляють
високу
гербіцидну
активність
до
однорічних
і
багаторічних
злако
-
вих
видів
бур
’
янів
на
посівах
двосім
’
ядольних
культур
.
Центуріон
321
5.6.9.1.
Похідні
феноксіоцтової
кислоти
Як
гербіциди
широко
використовуються
солі
і
ефіри
2,4-
Д
та
солі
2
М
-4
Х
.
Їх
хімічні
властивості
зумовлені
ароматичним
ради
-
калом
(
фенілом
)
і
наявністю
карбоксильної
групи
СООН
.
Активність
феноксіоцтової
кислоти
зростає
при
введенні
в
молекулу
галогенів
,
зокрема
хлору
і
фтору
,
меншою
мірою
—
йоду
чи
брому
.
Максималь
-
на
активність
спостерігається
при
введенні
галогену
в
положення
2
і
4.
В
інших
положеннях
їх
фізіологічна
дія
послаблюється
.
Більша
проникна
здатність
ефірів
зумовлює
їх
вищу
гербіцидну
активність
порівняно
з
солями
.
Вони
добре
проникають
у
листки
і
через
продихи
і
в
коріння
через
кореневі
волоски
,
а
також
долаючи
кутикулу
.
Однак
феноксіоцтові
кислоти
частіше
застосовують
під
час
вегетації
рослин
у
вигляді
водних
розчинів
і
емульсій
.
Клітинні
оболонки
не
стають
перешкодою
для
ліпофільних
та
гідрофільних
речовин
,
оскільки
мають
мікропори
—
ектодесми
.
Гербіциди
краще
проникають
у
молоді
рослини
з
тонкими
покривами
і
відкритими
продихами
,
чим
можна
пояснити
більшу
чутливість
їх
у
ранніх
фа
-
зах
росту
.
Потрапляючи
в
мезофіл
листків
,
гербіциди
швидко
гідро
-
лізуються
до
2,4-
дихлорфеноксіоцтової
кислоти
і
рухаються
по
су
-
динній
системі
одночасно
з
продуктами
асиміляції
,
досягаючи
сим
-
пласта
,
який
складається
з
цитоплазми
клітин
,
з
,
єднаних
плазмо
-
десмами
.
Рух
2,4-
Д
по
рослині
відбувається
під
дією
осмотичних
і
транспі
-
раційних
процесів
,
а
також
з
використанням
енергії
макроенерге
-
тичних
сполук
АТФ
і
АДФ
,
що
свідчить
про
вступ
гербіцидів
у
мета
-
болітичні
комплекси
з
глюкозою
,
аспарагіновою
кислотою
,
які
при
гідролізі
здатні
виділяти
вільну
2,4-
Д
кислоту
.
З
гербіцидами
в
рослинах
відбуваються
різні
перетворення
:
во
-
ни
можуть
посилювати
або
послаблювати
свою
фітотоксичність
аж
до
повної
інактивації
;
поглинатися
різними
тканинами
рослини
і
вступати
в
процеси
метаболізму
.
Руйнування
молекули
гербіциду
відбувається
в
напрямі
декарбоксилування
(
відокремлення
бічного
ланцюга
з
утворенням
СО
2
),
гідроксилування
(
введенням
окси
-
групи
в
кільце
),
а
також
утворенням
кон
’
югатів
з
продуктами
об
-
міну
речовин
,
що
призводить
до
втрати
фітотоксичності
гербіциду
.
У
ґрунті
феноксіоцтові
похідні
зазнають
руйнування
і
перетво
-
рень
,
солі
—
вимивання
в
більш
глибокі
горизонти
,
а
ефіри
—
ви
-
паровування
.
Деградація
гербіцидів
відбувається
під
впливом
фо
-
тохімічного
і
мікробіологічного
розпаду
.
Виявлено
різноманітні
ви
-
ди
грибів
,
актиноміцетів
,
бактерій
,
які
здатні
руйнувати
2,4-
Д
кис
-
лоту
або
використовувати
її
як
джерело
вуглецю
в
живленні
.
Є
чис
-
ленні
відомості
,
що
2,4-
Д
у
ґрунті
руйнується
протягом
одного
міся
-
ця
.
Загальна
характеристика
322
У
чутливих
рослин
гербіциди
з
групи
феноксіоцтових
кислот
уже
через
кілька
годин
затримують
або
зупиняють
ріст
.
Під
впливом
явища
епінастії
,
тобто
прискореного
росту
тканин
верхнього
боку
листків
,
стебел
,
черешків
,
відбувається
викривлення
їх
донизу
,
по
-
товщення
провідних
тканин
.
У
нижній
частині
рослин
утворюються
потовщення
,
з
яких
з
’
являються
додаткові
корені
.
Потовщення
і
фа
-
сціація
органів
супроводжується
посиленням
тургору
,
внаслідок
чо
-
го
пагони
і
корені
розтріскуються
,
а
потім
уражуються
бактеріями
і
грибами
.
В
уражених
рослин
спостерігається
деформація
генерати
-
вних
органів
(
спотворені
квітки
,
суцвіття
і
плоди
,
не
утворюється
насіння
,
недорозвинені
колосся
тощо
).
Подібні
морфологічні
зміни
залежать
від
видових
особливостей
рослин
,
їх
вікових
відмінностей
,
погодних
умов
і
є
наслідком
глибоких
змін
у
перебігу
фізіологічних
і
біохімічних
процесів
,
що
в
них
відбуваються
.
В
оброблених
рослин
спочатку
посилюється
дихання
,
потім
зу
-
пиняється
біосинтез
хлорофілу
,
що
призводить
до
гальмування
процесу
фотосинтезу
.
Відбувається
гідролітичний
розпад
крохмалю
,
інуліну
,
білків
,
призупиняються
процеси
синтезу
.
Відразу
після
об
-
прискування
гербіцидом
в
рослинах
нагромаджується
вміст
рухо
-
мих
форм
вуглеводів
(
моноцукрів
і
сахарози
)
за
рахунок
зменшення
кількості
запасних
видів
пластичних
речовин
.
Швидко
зменшується
надходження
в
рослину
азоту
,
фосфору
,
калію
і
зупиняється
синте
-
зуюча
діяльність
кореневої
системи
.
Порушується
водний
обмін
,
втрачається
тургор
,
рослини
в
’
януть
.
Через
сильний
вплив
на
синтез
нуклеїнових
кислот
гербіциди
порушують
біосинтез
білків
,
інгібують
діяльність
ферментних
сис
-
тем
,
затримують
процеси
окисного
і
фотосинтетичного
фосфорилу
-
вання
,
порушуючи
утворення
АТФ
і
АДФ
,
сполук
,
що
визначають
енергетичний
обмін
рослин
.
Тобто
під
дією
гербіцидів
у
чутливих
рослин
відбуваються
глибокі
негативні
зміни
в
процесі
обміну
речо
-
вин
,
зокрема
біосинтезу
структурних
і
ферментних
білків
,
які
при
-
зводять
до
розладу
всіх
складових
метаболізму
рослинного
організ
-
му
і
його
загибелі
.
Під
впливом
гербіцидів
у
рослинах
відбуваються
реакції
,
в
яких
можна
виділити
три
фази
:
Ф а з а
1 —
стимуляція
(
триває
до
двох
днів
),
яка
супроводжу
-
ється
посиленням
фотосинтезу
,
поглинанням
йонів
,
РНК
,
збіль
-
шенням
маси
тощо
;
мобілізація
резервів
.
Ф а з а
2 —
перерозподіл
асимілятів
(
триває
два
–
сім
днів
),
що
супроводжується
подовженням
стебел
,
розростанням
тканин
,
в
’
яненням
листків
,
їх
скручуванням
.
Ф а з а
3 —
загибель
рослин
(
продовжується
від
семи
до
десяти
днів
),
коли
відбувається
руйнування
тканин
.
Вибірковість
дії
гербіцидів
зумовлена
відмінностями
в
швидкості
метаболічної
їх
інактивації
,
різними
темпами
поглинання
і
транс
-
323
портування
,
а
також
різним
ходом
фізіологічних
і
біохімічних
про
-
цесів
у
чутливих
і
стійких
рослин
.
Аналоги
— 2,4-
Да
,
дезормон
,
дікопур
Ф
,
луварам
.
Діюча
речовина
—
диме
-
тиламінна
сіль
2,4-
Д
.
Хімічна
назва
діючої
речовини
. —
диметила
-
мінна
сіль
(2,4-
дихлорфеноксі
)
оцтової
кислоти
[
С
.
А
.].
Виготовляєть
-
ся
у
формі
50 %
в
.
р
. (68,5 %
в
.
р
.).
Фізико
-
хімічні
властивості
і
токсикологічно
-
гігієнічна
характе
-
ристика
.
Безбарвна
гігроскопічна
кристалічна
речовина
.
Добре
роз
-
чинна
у
воді
(311
мг
/
л
),
етанолі
,
метанолі
.
Технічний
препарат
ви
-
пускається
у
формі
водорозчинних
концентратів
(
в
.
р
.
к
.)
бурого
ко
-
льору
,
із
запахом
дихлорфенолу
.
У
металевій
або
поліетиленовій
тарі
може
зберігатися
практично
необмежений
час
,
не
втрачаючи
гербіцидних
властивостей
.
Середньотоксичний
для
теплокровних
тварин
і
людини
(
ЛД
50
для
щурів
— 639 – 764
мг
/
кг
,
ІІІ
гр
.
г
.
к
.).
Малотоксичний
для
бджіл
та
інших
корисних
комах
при
застосу
-
ванні
до
цвітіння
бур
’
янів
.
Забороняється
використовувати
в
межах
санітарної
зони
рибогосподарських
водойм
.
Призначення
. 2,4-
Д
амінна
сіль
—
післясходовий
системний
гер
-
біцид
вибіркової
дії
.
Застосовується
проти
вегетуючих
однорічних
і
багаторічних
двосім
’
ядольних
бур
’
янів
у
посівах
пшениці
,
жита
,
вів
-
са
,
ячменю
,
проса
в
нормі
0,9 – 1,7
л
/
га
(
без
підсіву
багаторічних
бо
-
бових
трав
)
від
фази
кущіння
до
виходу
в
трубку
,
кукурудзи
— 0,9 –
1,7
л
/
га
,
коли
вони
знаходяться
у
фазі
трьох
–
п
’
яти
листків
.
У
посі
-
вах
райграсу
високого
,
вівсяниці
лучної
— 0,8 – 1
л
/
га
,
стоколосу
безостого
,
лисохвосту
лучного
— 1 – 2,
вівсяниці
лучної
,
тимофіївки
лучної
,
м
’
яти
перцевої
— 2 – 3,
коріандру
— 2 – 2,5,
ромашки
дал
-
матської
— 2,4,
лаванди
— 3 – 4
л
/
га
.
Спостерігається
поява
резистентності
в
окремих
видів
бур
’
янів
.
Стійкість
проти
цього
гербіциду
виявляють
ромашка
непахуча
,
во
-
лошка
синя
,
підмаренник
чіпкий
,
дискуранія
Софії
,
зірочник
серед
-
ній
,
мак
-
самосійка
,
куколиця
біла
та
багаторічні
двосім
’
ядольні
види
.
Для
2,4-
Д
з
вмістом
68,5 %
д
.
р
.
норми
витрати
гербіциду
на
зер
-
нових
колосових
і
кукурудзі
зменшують
до
0,7 – 1,2
л
/
га
,
а
для
де
-
зормону
, 60 %
в
.
р
.
та
дікопуру
Ф
, 60 %
в
.
р
. —
до
0,8 – 1,4,
для
лува
-
раму
, 75 %
в
.
р
. — 0,8 – 1,3
л
/
га
.
З
метою
розширення
спектра
дії
та
подолання
появи
резистентності
2,4-
Д
входить
до
складу
комбінованих
гербіцидів
:
діален
С
, 40 %
в
.
р
.;
діален
супер
, 46,4 %
в
.
р
.
к
.;
бюктрил
Д
, 45,5
к
.
е
.;
ланцет
, 53 %
м
.
в
.
е
.;
лендмастер
, 30 %
в
.
р
.;
лонтрим
, 39,5 %
в
.
к
.;
трезор
, 60 %
з
.
п
.
і
ін
.
Зареєстрований
і
дозволений
для
використання
в
Україні
.
Аналоги
—
МСРА
,
дікопур
МЦПА
,
агри
-
токс
,
дикотекс
,
метаксон
,
агроксон
.
Діюча
речовина
—
диметиламінна
сіль
2
М
-4
Х
.
Хімічна
назва
діючої
речо
-
2,4-
Д
амінна
сіль
2
М
-4
Х
324
вини
— (4-
хлор
-2-
метилфеноксі
)
оцтова
кислота
[
С
.
А
.].
Виготовля
-
ється
у
формі
75 %
в
.
к
.
Фізико
-
хімічні
властивості
і
токсикологічно
-
гігієнічна
характе
-
ристика
.
Біла
кристалічна
речовина
.
Розчинність
у
воді
— 734
мг
/
л
при
25
°
С
,
але
в
органічних
сполуках
розчиняється
добре
.
Техніч
-
ний
продукт
—
порошок
сірого
або
темно
-
вишневого
кольору
.
У
гер
-
метичній
заводській
тарі
може
зберігатися
необмежений
час
,
не
втрачаючи
гербіцидних
властивостей
.
Середньотоксичний
для
теп
-
локровних
тварин
і
людини
(
ЛД
50
для
щурів
— 900 – 1160
мг
/
кг
,
ІІІ
гр
.
г
.
к
.).
Малотоксичний
для
бджіл
та
інших
корисних
комах
при
застосуванні
до
цвітіння
бур
’
янів
.
Забороняється
використовувати
в
межах
санітарної
зони
рибогосподарських
водойм
.
Призначення
. 2
М
-4
Х
—
післясходовий
системний
гербіцид
вибі
-
ркової
дії
.
Застосовується
проти
вегетуючих
однорічних
і
багаторіч
-
них
двосім
’
ядольних
бур
’
янів
у
посівах
пшениці
,
жита
,
вівса
,
ячме
-
ню
в
нормі
0,9 – 1,5
л
/
га
,
а
проса
— 0,5 – 1,1
л
/
га
,
починаючи
від
фа
-
зи
кущіння
до
виходу
в
трубку
,
сорго
— 0,5 – 1,1,
коли
воно
знахо
-
диться
у
фазі
трьох
–
п
’
яти
листків
,
рису
— 1 – 1,3
л
/
га
у
фазі
повно
-
го
кущіння
.
В
посівах
льону
-
довгунця
у
фазі
«
ялинки
»
при
висоті
культури
3 – 10
см
норми
витрати
0,5 – 0,75
л
/
га
.
У
посівах
райграсу
високого
,
вівсяниці
лучної
— 1,5 – 1,9,
стоколосу
безостого
,
лисохво
-
сту
лучного
,
тимофіївки
лучної
— 0,75 – 1,5
л
/
га
.
Конюшину
повзучу
і
польову
,
в
чистому
посіві
та
під
покривом
ячменю
обробляють
піс
-
ля
появи
першого
трійчастого
листка
з
нормою
витрати
гербіциду
0,6 – 1
л
/
га
,
а
картоплю
захищають
,
обприскуючи
вегетуючі
бур
’
яни
до
появи
сходів
культури
,
при
нормі
0,5 – 1,2
л
/
га
.
Норми
витрати
агритоксу
, 50 %
в
.
р
.
збільшуються
відповідно
до
вмісту
діючої
речо
-
вини
в
препаративній
формі
.
Спостерігають
появу
резистентності
в
окремих
видів
бур
’
янів
.
Стійкість
проявляють
дискуранія
Софії
,
підмаренник
чіпкий
,
ро
-
машка
непахуча
,
мак
самосійка
,
куколиця
біла
та
багаторічні
дво
-
сім
’
ядольні
види
.
З
метою
розширення
спектра
дії
та
подолання
ре
-
зистентності
2
М
-4
Х
вводять
до
складу
комбінованих
гербіцидів
(
ба
-
загран
М
, 37,5 %
в
.
р
).
Всі
двосім
’
ядольні
польові
культури
та
плодові
насадження
дуже
чутливі
до
2
М
-4
Х
,
тому
необхідно
запобігати
потраплянню
на
них
гербіциду
під
час
обробки
.
Зареєстрований
для
використання
в
Україні
.
Аналоги
— 2,4-
Д
,
дезормон
.
Діюча
речо
-
вина
—
етилгексиловий
ефір
2,4-
Д
.
Хіміч
-
на
назва
діючої
речовини
— 2-
етилгексиловий
ефір
2,4-
дихлор
-
феноксіоцтової
кислоти
.
Виготовляється
у
формі
85 %
к
.
е
.
Фізико
-
хімічні
властивості
і
токсикологічно
-
гігієнічна
характе
-
ристика
.
Безбарвна
кристалічна
речовина
.
Добре
розчинна
у
воді
(311
мг
/
л
),
етанолі
,
метанолі
.
У
заводській
тарі
може
зберігатися
два
Естерон
60