Файл: Менеджмент інвестицій.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 27.11.2019

Просмотров: 327

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Складність формування стратегії полягає у тому, що вибір інвестиційної стратегії пов'язаний з пошуком і оцінкою альтерна­тивних варіантів інвестиційних рішень, які найбільше відповідають меті підприємства і перспективам його розвитку. Певні складності є і в тому, що інвестиційна стратегія не є незмінною, а потребує постійного перегляду з урахуванням змін зовнішнього середовища, нових можливостей підприємства, що виникають з часом.

Процес формування інвестиційної стратегії під­приємства поділяється на такі етапи:

1. Визначення загального періоду формування інвестиційної стратегії, що, своєю чергою, залежить від тривалості періоду формування загальної стратегії розвитку підприємства; передбачуваності розвитку економіки загалом і кон'юнктури тих сегментів інвестиційного ринку, з якими пов'язана майбутня інвестиційна діяльність підприємства тощо.

2. Дослідження чинників зовнішнього інвестиційного середо­вища і кон'юнктури інвестиційного ринку спрямоване на визна­чення економіко-правових умов інвестиційної діяльності підпри­ємства і можливої їхньої зміни в майбутньому.

3. Оцінка сильних і слабких сторін підприємства дозволяє визначити, чи володіє підприємство достатнім потенціалом, щоб скористатися новими інвестиційними можливостями, а також які внутрішні його характеристики послаблюють результативність інвестиційної діяльності.

4. Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності забезпечує вибір найбільш ефективних напрямів реального і фінансового інвестування, формування достатнього обсягу інвестиційних ресурсів і оптимізації їхнього складу, прийнятність рівня інвестиційних ризиків у процесі здійснення майбутньої господарської діяльності тощо.

Стратегічні цілі інвестиційної діяльності підприємства - це подані у формалізованому вигляді бажані параметри його стратегічної інвестиційної позиції, що дозволяють спрямовувати цю діяльність у довгостроковій перспективі й оцінювати її результати.

Головними стратегічними цілями можуть бути: збільшення обсягів операційної діяльності підприємства; диверсифікація опе­раційної діяльності; зниження собівартості продукції; зростання власного капіталу; одержання стабільних інвестиційних доходів.

5. Аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегічних на­прямків та форм інвестиційної діяльності передбачає пошук альтернатив рішення щодо поставлених стратегічних інвестицій­них цілей; їх оцінку з позицій зовнішніх можливостей і загроз, а також реального внутрішнього інвестиційного потенціалу. Пошук альтернатив, що відповідають поставленим цілям, здійснюється в галузевому і регіональному розрізах, в розрізі об'єктів стратегіч­ного управління, напрямів інвестування тощо.

У процесі розробки стратегічних напрямів підприємство послі­довно вирішує такі завдання:


  • визначення співвідношення реального і фінансового інвесту­вання на окремих етапах інвестиційної стратегії;

  • визначення галузевої спрямованості інвестиційної діяльності;

  • визначення регіональної спрямованості інвестиційної діяль­ності.

Під час визначення співвідношення реального і фінансового інвестування, мають бути враховані такі фактори:

  • стадія життєвого циклу підприємства;

  • функціональна спрямованість основної діяльності підпри­ємства;

  • розмір підприємства за обсягом операційної діяльності;

  • попиту на продукцію підприємства;

  • кон'юнктура інвестиційного ринку.

Одним із основних завдань, що стоять перед інвестором, є вибір об'єктів інвестування тих галузей, які мають найкращі перспек­тиви розвитку та забезпечення найбільшої дохідності. Основою такого вибору є оцінка інвестиційної привабливості як самого підприємства, так і галузей і регіонів.

Інвестиційна привабливість галузей економіки визначається на основі комплексної оцінки окремих галузей економіки, яка включає:

- оцінку рівня перспективного розвитку підприємств галузі;

- оцінку розвитку середньогалузевої рентабельності та її динаміку;

- оцінку галузевих інвестиційних ризиків.

На основі комплексної оцінки розраховують інтегральний показник інвестиційної привабливості, на основі якого про­водиться відповідне розмежування галузей за рівнем приваб­ливості на такі чотири групи:

  • галузі з найвищою інвестиційною привабливістю;

  • галузі з високою інвестиційною привабливістю;

  • галузі з середньою інвестиційною привабливістю;

  • галузі з низькою інвестиційною привабливістю.

Інвестиційна привабливість регіонів включає комплексну характеристику окремих регіонів, яка здійснюється за такими п'ятьма узагальнюючими групами аналітичних показників:

  1. Оцінка рівня загального економічного розвитку регіону. Вона включає визначення: питомої ваги продукції регіону у ВВП держави; обсягу національного доходу регіону; співвідношення фонду нагромадження і фонду споживання регіону; обсягу і динаміки капітальних вкладень; середнього рівня зрілості регіону.

  2. Демографічна характеристика регіону має за мету визна­чення: рівня зайнятості населення; співвідношення рівня народжуваності і смертності; співвідношення працюючого населення і пенсіонерів; рівня розвитку соціальної інфраструк­тури.

  3. Оцінка розвитку ринкової інфраструктури покликана оцінити: рівень розвитку приватизації; формування недержавного сектору економіки; формування фінансових посередників в регіоні.

  4. Оцінка розвитку виробничої інфраструктури регіонів, яка зводиться до визначення рівня розвитку інвестиційної сфери; транспортної мережі; зв'язку; виробничо-енергетичних ресурсів; обсяг місцевого виробництва основних видів сировини і матеріалів.

  5. Оцінка ступеня безпеки інвестиційної діяльності в регіоні дозволяє визначити: рівень економічних злочинів чи правопору­шень; рівень екологічної забрудненості регіону; середній радіаційний фонд тощо.


За результатами розрахунків визначають інтегральний показ­ник інвестиційної привабливості регіону, на основі якого здійсню­ється ранжування регіонів на такі чотири групи:

1) регіони з найвищою інвестиційною привабливістю;

2) регіони з високою інвестиційною привабливістю;

3) регіони з середньою інвестиційною привабливістю;

4) регіони з низькою інвестиційною привабливістю. Інвестиційна привабливість підприємства визначається на основі таких груп показників:

1. Загальна характеристика виробництва (наявність сучасного устаткування на підприємстві, сучасні технології, наявність власного транспорту, екологічна шкідливість, наближеність до транспорту тощо).

2. Характеристика технічної бази підприємства (наявність основних засобів, рівень їх зношеності).

3. Характеристика номенклатури продукції, що виробляється.

4. Виробничі потужності і можливості нарощування виробництва.

5. Визначення місця підприємства на відповідному ринку та серед підприємств галузі і регіону.

6. Оцінка менеджменту підприємства, чисельності персоналу, його структури, оплати праці.

7. Оцінка статутного потенціалу підприємства.

8. Характеристика структури витрат на підприємстві.

9. Оцінка прибутковості діяльності підприємства за останні 3-5 років.

10. Характеристика фінансів підприємства, яка включає оцінку показників платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності, стану дебіторської і кредитор­ської заборгованості.

6. Визначення стратегічних напрямків формування інвестиційних ресурсів передбачає прогнозування загального обсягу необхідних інвестиційних ресурсів відповідно до стратегічних напрямів і форм реального та фінансового інвестування з диференціацією за окремими етапами стратегічного періоду; оптимізацію структури джерел фінансування, виходячи із забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку.

7. Формування інвестиційної політики за основними аспектами інвестиційної діяльності, що дозволяє забезпечити інтеграцію цілей і напрямів інвестиційної діяльності з інструментами їх реалізації.

Інвестиційна політика підприємства - форма реалізації його інвестиційної стратегії в розрізі найважливіших, аспектів інвестиційної діяльності на окремих етапах її здійснення. На відміну від інвестиційної стратегії загалом, інвестиційна політика формується лише за конкретними напрямами інвестиційної діяльності підприємства і спрямо­вана на досягнення головної стратегічної мети. Формування інвестиційної політики має багаторівневий харак­тер і охоплює:

- політику здійснення реальних інвестицій, яка спрямована на здійснення капітальних інвестицій, інноваційне інвестування та на інвестування приросту оборотних активів;

- політику здійснення фінансових інвестицій, яка охоплює політику інвестування в цінні папери та політику здійснення довго­строкових боргових зобов'язань;


- політику формування інвестиційних ресурсів, яка включає політику формування інвестиційних ресурсів за формами інвести­ційного капіталу і за окремими джерелами його залучення.

8. Розробка системи організаційно-економічних заходів щодо забезпечення реалізації інвестиційної стратегії. У системі цих заходів передбачається формування на підприємстві нових організаційних структур управління інвестиційною діяльністю, створення "центрів інвестицій" різних типів, впровадження нових принципів управління, створення ефективної системи стратегічного інвестиційного контролінгу тощо.

9. Оцінка результативності розробленої інвестиційної стра­тегії здійснюється за системою спеціальних економічних та інших критеріїв, встановлюваних підприємством.

При позитивних результатах оцінки розробленої інвестиційної стратегії, що відповідають обраним критеріям і характеру інвести­ційного поведінки, вона приймається підприємством до реалізації.


4. Планування інвестиційної діяльності підприємства

У загальному вигляді інвестиційне планування - це процес роз­робки системи планів і планових (нормативних) показників щодо забезпечення розвитку підприємства необхідними інвестиційними ресурсами і підвищення ефективності його інвестиційної діяльності в майбутньому періоді.

Інвестиційне планування на підприємстві базується на вико­ристанні трьох основних його систем:

- прогнозування інвестиційної діяльності (стратегічне плану­вання інвестиційної діяльності);

- поточне планування інвестиційної діяльності (тактичне планування інвестиційної діяльності);

- оперативне планування інвестиційної діяльності (бюджетування).

Кожній із цих систем інвестиційного планування властиві від­повідні періоди і форми реалізації його результатів. Всі системи інвестиційного планування взаємопов'язані і реалі­зуються у визначеній послідовності.

  1. Система прогнозування або стратегічного планування інвес­тиційної діяльності є найбільш складною формою інвестицій­ного планування і потребує для своєї реалізації висококваліфі­кованих виконавців. Складність зумовлена, насамперед, довго­строковим періодом здійснення стратегічного планування, який становить 3-5 років та низкою інших чинників, серед яких основними є: тривалість періоду загальної стратеги розвитку підприємства, можливість передбачення інвестиційного клімату та кон'юнктури інвестиційного ринку, специфіка інвестиційної діяльності підприємства тощо. Прогнозування інвестиційної діяльності спрямоване, насам­перед, на розробку інвестиційної стратегії підприємства та інвестиційної політики в розрізі основних аспектів його інвестиційної діяльності. Процес розробки інвестиційної стратегії розкрито в питанні 10.3 даної теми.

  2. Система поточного планування інвестиційної діяльності ба­зується на розробленій інвестиційній стратегії та інвестиційній політиці в розрізі окремих аспектів інвестиційної діяльності і зводиться до розробки конкретних видів поточних планів.


Основними видами поточних інвестиційних планів підпри­ємства є:

  • план обсягу інвестиційної діяльності в розрізі окремих форм реального і фінансового інвестування Він складає основу поточного інвестиційного планування, мета якого - визначення рівня інвестиційної активності підприємства. Розроблений план має забезпечити просте і розширене відтворення необоротних операційних активів, а також приріст оборотних активів підприємства;

  • план доходів і витрат з інвестиційної діяльності. Він має за мету визначення потреби у фінансових ресурсах для реалі­зації запланованих інвестиційних програм, а також можли­вих надходжень цих ресурсів у процесі здійснення інвестиційної діяльності;

  • план надходження і витрачання коштів у процесі інвестицій­ної діяльності, який відображає рух грошових потоків під­приємства з даного виду діяльності. Метою розробки цього плану є забезпечення постійної фінансової стійкості і плато­спроможності підприємства на всіх етапах інвестиційного періоду.

  • балансовий план (інвестиційний баланс). Метою його розробки є визначення необхідного приросту окремих видів активів на умовах внутрішньої збалансованості, а також формування оптимальної структури інвестиційного капіталу.

Усі поточні плани інвестиційної діяльності підприємства бажано розроблювати в трьох варіантах: оптимістичному, реалістичному і песимістичному.

  1. Система оперативного планування інвестиційної діяльності - це розробка комплексу короткострокових планів з інвести­ційного забезпечення основних напрямків розвитку господарської діяльності підприємства. Період планування поширюється на місяць, декаду, тиждень, добу. Головною формою таких коротко­строкових планових інвестиційних завдань є:

  • календарний план реалізації інвестиційного проекту;

  • бюджет інвестиційного проекту.

Календарний план реалізації інвестиційного проекту - це детальний опис змісту, строків і виконавців робіт у ко­роткостроковому періоді щодо реалізації інвестиційного проекту.

Він може бути таких видів: річний графік реалізації проекту; квартальний план робіт з реалізації проекту; місячний план робіт з реалізації проекту; декадне завдання на виконання робіт з проекту. Календарний план складається для кожного етапу здійснення робіт з інвестиційного проекту, починаючи підготовкою проекту до реалізації й закінчуючи освоєнням проектних потужностей.

Бюджет - це оперативний план, що розробляється, як правило, на термін до одного року (на квартал або місяць), який відображає витрати і надходження грошових коштів у процесі здійснення конкретних форм інвестиційної діяльності. Він розробляється за видами робіт, відображених у календарному плані реалізації інвестиційного проекту. Бюджет деталізує показники поточних інвестиційних планів і є головним плановим документом, що доводиться до виконавців.