Заєць-біляк. У природних умовах заєць-біляк забезпечений кормами краще русака. Однак і він охоче поїдає підрубаний для нього осичняк, верболіз та інші породи з «м'якою» деревиною. У невеликій кількості біляк користується злаковим різнотравно сіном і листяними віниками весняно-літньої заготівлі та тіньового сушіння з берези, верби, липи і осики. Вільхові віники біляки, як правило, не беруть. У неволі біляки поїдають також овес (в зернах і снопики), ялівець і конюшинове сіно. Як русаки, так і біляки їдять сіно і гілковий корм вибірково і зовсім не чіпають корм, забруднений своєю сечею і фекаліями. Тому корми для них потрібно періодично міняти.

Підгодівля кабана. Досвід ведення мисливського господарства на кабана в європейських країнах, передових мисливських господарствах України і наш власний свідчить, що біотехнія повинна включати мережу кормових полів та осінньо-зимову підгодівлю. Раціональне розміщення мережі кормових полів дає змогу утримувати кабанів у вигідних для мисливського господарстванових площ до складу лісових культур вводити 10—15 відсотків плодових чи плодокісточкових дерев (яблуня, груша, слива, черешня тощо).

Поблизу природних чи штучно створених захисних ділянок (реміз), де постійно перебувають кабани, треба створювати кормові поля з розрахунку 1-1,5 га на 1000 га лісових угідь, у 3-4 і навіть більше місцях. Ці поля є запорукою того, що кабани не вийдуть на сільгоспугіддя. Краще всього висівати на цих полях овес, кукурудзу, висаджувати картоплю чи топінамбур, їх залишають на зиму, не збираючи врожаю. Недалеко від кормових полів (500-800 м) слід впо-рядковувати підгодівельні майданчики, бажано автогодівниці — дві парні автоматичні годівниці на 1000 га лісових угідь. Корм у годівниці викладають залежно від кормових і кліматичних умов, починаючи з листопада-грудня. Під-годівельні місця чи автогодівниці влаштовують у лісі, на ділянках, що захищають спокій тварин, недалеко від захисних реміз на невеликих галявинах, у рідколіссі з густим підліском тощо. Викладання кормів у автогодівниці проводять один раз на 10-14 днів, залежно від їх ємкості і кількості тварин, що підгодовують. При підгодівлі кабанів з автогодівниць виключається затоптування кормів тваринами та рознесення птахами. В місцях, кудина підгодівлю приходять великі стада кабанів, слід влаштовувати дві автогодівниці У лісі треба споруджувати кормосховища, куди восени завозити корми на цілу зиму. Один єгер може легко подавати звідти корм на підгодівельні майданчики чи в авто-годівниці у 3-4-х місцях. Для підгодівлі можна використовувати картоплю, буряк, моркву, кукурудзу, жолуді, зерновідходи, сухий жом цукрового буряка, силос тощо. На одного кабана на добу потрібно 0,5 кг кормів у листопаді-грудні і до 2-3 кг у січні-березні.

Штучна підгодівля призводить до концентрації кабанів на порівняно невеликих ділянках лісу, поблизу підгодівельних майданчиків чи автогодівниць. При достатньому об*ємі підгодівлі взимку кабани більшу частину доби перебувають на лігвищах поблизу підгодівельних майданчиків на відстані 200-1000м, у той час як у природних умовах вони за добу часто проходять від 3-4 до 6-7 км і більше. При систематичній підгодівлі різко змінюється ставлення кабанів до людини. Вони ніби перестають її боятися, стають довірливими, чого не можна сказати про старих особин, які підходять до майданчиків тільки після того, як переконаються, що можна спокійно пожирувати Тривала щорічна підгодівля призводить до того, що кабани певною мірою втрачають притаманну їм високу витривалість. Якщо не проводити селекційного відбору, то в кінцевому результаті підгодівля сприяє ослабленню популяції. Поблизу підгодівельних комплексів доцільно споруджувати вежі спостережень, з яких ведуть кількісний та якісний облік, селекційний відбір неповноцінних тварин, експлуатацію поголів*я тощо.

---

Підгодівля косулі. Козуль підгодовують взимку, коли висота сніжного покриву перевищує 20 см або навіть менша, але він такий твердий, що тваринам важко добувати корм. Підгодовують козуль із спеціально влаштованих годівниць такими ж кормами, як оленів. Одна годівниця на 15-20 тварин. Краще всього облаштовувати їх у рідколіссі. Добре зарекомендувало себе встановлення зерносховищ і годівниць разом під одним накриттям. Норма викладки кормів для однієї козулі на добу: сіна — 0,7-1 кг, гілкових кормів - 1 пучок, коренеплодів -1 кг, зернових чи зерновідходів -0,2-0,3 кг.

Косуля вимоглива до кормів і вибирає місцеперебування, де рослинність різноманітна і багата, воліючи ділянки поблизу зернових полів. Взимку вона охоче ласує кормами, які для неї викладають мисливці. Якщо сніг глибокий і стоять сильні холоди, козуля не відходить далеко від підкормових майданчиків і не боїться людини. Чим менше вона пересувається, тим менше витрачає енергії. Тому підкормових майданчики слід закладати поблизу місць, обираних для зимівлі самими тваринами. Зазвичай це густі ялинники по берегах річок, де менше снігу, узлісся вздовж полів, поблизу сених сараїв і стогів.

Підгодівля фазанів, сірі куріпки. Для фазанів і сірих куріпок обладнують односкатні навіси розміром 1x1, 1,5x1,5, 2x2, 3x3 м. Можна влаштовувати годівниці у вигляді намету. Навіси і намети можуть бути будь-якої форми. Найкраще їх облашто-вувати біля заростей кущів, щоб птахи в разі небезпеки могли причаїтися. Під навіси і в намети насипають зерно, зерновідходи, а в різні сторони від них на відстані 5-10 м розсипають корм, щоб птахи могли легко знайти його. Бажано проводити також мінеральну підгодівлю пернатих, викладаючи кісткове борошно, крейду, терту шкаралупу курячих яєць або просто пісок.

---

Смотрите также файлы

• Охота Лаба№1.docx

• Менеджмент інвестицій.docx

• titulnaya.docx

• гринько.docx

• Robochy_zoshit_chast_1.docx