Файл: шпори мікроекономіка 7-12.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 27.11.2019

Просмотров: 214

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

1. При незмінних цінах на всі блага доля сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення при зростанні доходів сім’ї.

2. Споживання освітніх, юридичних, медичних послуг та послуг, пов’язаних з відпочинком, має тенденцію зростати скоріше, ніж зростають доходи.

І хоча ці закономірності були виявлені більше 100 років тому, в їх справедливості легко переконатися спостерігаючи наше сьогодення.


11. Ознаки ринку та фірми. Межі функціонування ринку та фірми.

Фірма – це організація, економічний і правовий суб’єкт, який займається виробничою діяльністю і має господарську самостійність.

Цільова функція фірми полягає в об’єднанні ресурсів для випуску товарів і послуг з метою максимального збільшення добробуту їх власників.

Комерційна діяльність це діяльність по виробництву товарів та послуг для третіх осіб (фізичних і юридичних) яка повинна приносити комерційну вигоду.

До основних задач фірми по реалізації по реалізації цілей відносять:

  1. Збільшення обсягів продажу

  2. Досягнення більш високих темпів росту

  3. Збільшення частки ринку

  4. Збільшення прибутку відносного капіталу

  5. Збільшення доходу на акцію

  6. Зміна структури капіталу

Перша стадія росту фірми характеризується нарощенням темпів розвитку, створення нових виробничих потужностей. Друга стадія характеризується зростанням курсу акцій, збільшенням доходів власників капіталу, головна задача – утримання своєї частки ринку. Третя стадія характеризується зниженням темпів росту, скорочення прибутку, головна ціль – збереження життєздатності заради мінімізації витрат.

Цільова функція фірми вирішується через потреби 3х соціальних груп:

  1. Власники (акціонери) збільшення доходів, зростання цінності власності.

  2. Споживачі. Задоволеність якістю та ціною товарів та послуг.

  3. Персонал підприємства і постачальники. Стабільність підприємства і розвиток довгострокових відносин.

До ознак ринку і фірми відносять:

Ринок:

  1. Відокремлення засобів виробництва

  2. Непрямі форми зв’язків через ціни і гроші

  3. Використання економічних стимулів і виключення прямого диктатору

Фірма:

  1. Концентрація факторів виробництва

  2. Прямі форми зв’язків через розпорядження і вказівки

  3. Одноосібний контроль, панування адміністративних методів.


12. Поняття та структура витрат фірми. Граничні витрати.

До найважливіших параметрів підприємства як мікроекономічної моделі належать також витрати виробництва, виторг і прибуток. Загальні обсяги витрат ресурсів (факторів виробництва), або грошові витрати, здійснювані підприємством для виробництва певного обсягу продукції, становлять його витрати виробництва.

У теоретичній економіці розрізняють бухгалтерські та економічні витрати.

Бухгалтерські витрати — це фактичні витрати підприємства на виробництво продукції у певному обсязі.


З огляду на обмеженість ресурсів доходимо висновку: використання будь-якого ресурсу для виробництва певного товару виключає можливість його використання у виробництві іншого (альтернативного) товару. Витрати, що виникають як результат втрачених можливостей через альтернативне використання ресурсів, називаються альтернативними, або економічними. Для окремого підприємства економічні витрати — це безпосередні витрати підприємства на ресурси разом із недоотриманим виторгом від найкращого альтернативного способу використання цих ресурсів.

Бухгалтерські витрати відрізняються від економічних ще й тим, що вони не містять у собі вартість тих послуг факторів виробництва, використовуваних у відповідному процесі, які є власністю підприємства. Витрати, обумовлені використанням факторів виробництва, які є власністю підприємства, називаються неявними витратами.

Явні витрати — це витрати підприємства, спрямовані на прид­бання необхідних виробничих ресурсів. Бухгалтерські витрати містять у собі лише явні витрати. економічні (альтернативні) витрати охоплюють явні та неявні витрати.

Витрати на виробництво певного обсягу продукції (Q) називають сукупними витратами (ТС).

Середні сукупні витрати (АТС) — це кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції:

. (6.6)

Граничні витрати (МС) — це приріст сукупних витрат підприємства, пов’язаний із виробництвом додаткової одиниці продукції. Як правило, під граничними витратами розуміють витрати, пов’язані з випуском останньої одиниці продукції.

. (6.7)

Залежно від змін граничних витрат вирішується питання про доцільність збільшення або зменшення обсягу виробництва.